На засіданні, 6 березня, РНБО прийняла ряд рішень щодо реформування оборонно-промислового комплексу, в тому числі ДК "Укроборнпром".

Потреба в такому реформуванні назрівала вже давно, як і потреба вирішення питання стосовно подальшої долі ДК "Укрборонпром", який як прийшов у цей світ, так і повинен зникнути...

Українська оборонна промисловість існувала і без такої надбудови. Свого часу концерн створювали для того, щоб взяти весь оборонний комплекс і його грошові потоки під контроль політичної влади часів Януковича. Крім того, у ті часи це був дуже ефективний інструмент контролю української оборонної промисловості московією через власних агентів, один із яких створював Концерн і став його першим очільником. Багато підприємств тоді втратили колишні повноваження і самостійність. Директори підприємств були цим незадоволені, але нічого не могли зробити.

У 2014 році вірним рішенням стало не ламати систему, що склалась, щоб не втратити централізацію і не посіяти хаос. Це відіграло свою роль коли треба було зосередити зусилля на відновленні можливостей підприємств оборонної промисловості України по забезпеченню потреб українського війська, яке встало на заваді навалі з боку московії.

Треба визнати, що в останні два роки концерном зроблено багато - нарощено виробничі можливості, створено замісні виробництва, організовано внутрішньоукранську кооперацію, розширено виробничий парк, диверсифіковано зовнішні ринки і багато іншого.

На цей час концерн своє завдання виконав і, на переконання багатьох, повинен відійти в минуле і дати можливість українській оборнній промисловості перейти на нову більш прогресивну модель управління.

Оборонні підприємства в такому випадку повернуть собі колишню самостійність, деякі з них пройдуть процес реструктуризації та корпоратизації, деякі будуть ліквідовані та передані до Фонду Держмайна, а по деяких постане питання про їх виведення з державної власності, як це було свого часу в США і в багатьох прогресивних країнах. Як не крути, а приватний сектор більш оперативно і ефективно реагує на запити дня. Крім того, всі ці процеси, включно з переходом оборонної промисловості та Збройних сил України на стандарти НАТО, відкриють нову сторінку військово-технічного співробітництва України з країнами-партнерами. Вже давно є запит в багатьох західних компаній на участь в процесах корпоратизації та приватизації підприємств оборонної промисловості України та розширенні реального поля взаємодії.

Головне, щоб в усіх цих процесах за основу бралась потреба забезпечення обороноздатності країни та боєздатності Збройних сил України.

Є сподівання на те що українська оборонна промисловість, немов той Фенікс, повстане з полум'я корупційних скандалів передвиборчої доби оновленою, більш потужною та спроможною забезпечити обороноздатність країни, а також її сталий технологічний та економічний розвиток...

Настав час вирішувати усі найбільш проблемні питання вітчизняного ОПК - вони були визначені та сформульовані приватним сектором, який вже забезпечує більшу половину Державного оборонного замовлення. Настав час Державі не тільки сказати слово, а й зробити діло.