Почнемо з сумного прикладу. У перші роки незалежності населення України вдвічі перевищувало населення Алжиру. Тепер ми вже поступаємося цій африканській країні, займаючи загалом 33 місце в світі та 7 в Європі за кількістю населення. Що ж стало відомо з демографічної статистики Держстату за І півріччя 2019 року? 

Згідно з офіційними даними, в І півріччі населення України скоротилося на 143 138 осіб — до 42,01 млн. Ця кількість обчислена з урахуванням окупованих територій на Сході України, але без АР Крим та Севастополя. Оскільки останній перепис в Україні було проведено в далекому 2001 році, кількість наявного населення можна ставити під сумнів. Майбутній перепис населення, який в перші дні роботи анонсував новий прем’єр-міністр Олексій Гончарук, має дати відповідь на питання, скільки ж громадян дійсно проживають в Україні.

Водночас, аналізувати динаміку приросту населення можна з меншими застереженнями, адже у цьому випадку похибки і відхилення є помітно меншими. 

У 2019 році ми спостерігаємо найдепресивніший початок року за останнє десятиліття. І це, незважаючи на додатній міграційний приріст, який спостерігається щорічно з 2005 року, і у першому півріччі склав 11 643 особи. Відповідно, скорочення населення — це наслідок значного перевищення смертності над народжуваністю. 

Вперше після Другої Світової війни смертність в Україні перевищила народжуваність вдвічі: на 149 549 народжених за півроку немовлят припало 304 330 смертей. На жаль, ситуація ще довго лишатиметься невтішною: у репродуктивний вік входять юнаки та дівчата народжені у 1998-2003 роках, періоду з найнижчою народжуваністю в українській історії. Найнижчою, принаймні, до 2019 року.

Адже, при збереженні поточного коефіцієнту народжуваності і в ІІ півріччі, він становитиме мінімальні за всю історію України: 7,2 на 1000 осіб, а це найнижчий показник у світі, за виключенням князівства Монако. Щоправда, природний приріст має сезонність, яка дозволяє очікувати на певне поліпшення цього показника у ІІ півріччі.

 

Джерело: Держстат 

Скорочення населення спостерігається у всіх регіонах, крім Києва та області, де воно зросло на 2000 та 5000 осіб відповідно. При цьому, виключно за рахунок позитивного міграційного сальдо, природний приріст, навіть в столиці, лишається від’ємним.

 

Примітки: 1. Інформація по АР Крим та м. Севастополю надається окупаційними адміністраціями без розбивки по районах та містах республіканського значення. 2. Інформація по Донецькій та Луганській областям надається обласними управліннями статистики без розбивки по районах та містах обласного значення.

На рівні міст та районів можна виділити певні території, де, попри все, зберігається приріст населення. Серед населених пунктів України у І півріччі 2019 року найбільше зросло населення окупованого Севастополя та міст Київської агломерації, тоді як найбільше скорочення населення в абсолютному вимірі зафіксовано в Дніпрі, який втратив статус міста-мільйонника.

Найбільші ж відносні втрати населення зафіксовані в найменшому за населенням районі України. За півроку Поліський район Київщини, розташований на межі Чорнобильської зони відчуження, втратив 117 мешканців з 5622, тобто скорочення складає понад 4% на рік.

Загалом, західні регіони на карті приросту населення виглядають дещо більш оптимістично, тоді як у східній частині країни приріст зафіксовано лише в Енергодарі та в Полтавському районі.

ТОП-10 міст України за абсолютним приростом населення

 

Примітка. Без урахування міст АР Крим, Донецької та Луганської областей.

ТОП-10 міст України за абсолютним скороченням населення

 

Примітка. Без урахування міст АР Крим, Донецької та Луганської областей

Історія останніх десятиліть показує: при рівних інших умовах природний рух населення є кращим в періоди швидкого економічного розвитку та політичної стабільності.

Оскільки сьогодні є передумови для реалізації обох зазначених факторів одночасно, є підстави сподіватися, що у найближчі роки вони дещо збалансують існуючі негативні тренди.

Але, водночас, будемо відверті — збільшення населення у найближчі роки очікувати не доводиться.