28 січня, антикорупційна організація Transparency International оновила свій Індекс сприйняття корупції (ІСК) за 2020 рік. Нагадаю, що це один з найбільш популярних у світі показників корупції, результати якого базуються на опитуваннях експертів. 

Індекс є оцінкою за шкалою від 0 (максимальний рівень корупції) до 100 (відсутність корупції).

Для України у 2020 році Індекс сприйняття корупції (ІСК) склав 33 бали (117 місце серед 180 країн). Порівняно з 2019 роком, ІСК зріс на три пункти, а з 2013 року – на вісім пунктів.

Насамперед, покращення ситуації порівняно з 2019 роком спричинили:

- Запуск Вищого антикорупційного суду та перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції. 

Перезапуск НАЗК розпочався з обрання нового керівника агентства за участю представників міжнародної спільноти.

- Антикорупційні зміни, впроваджені під час "турборежиму" Верховної Ради IX скликання, робота попереднього уряду, зокрема: нове законодавство про право самостійно здійснювати негласні слідчі дії для НАБУ, повернення відповідальності за незаконне збагачення, посилення захисту викривачів та необхідні зміни у сфері державних закупівель. 

- На покращення також вплинула мала приватизація, антикорупційні ініціативи уряду Олексія Гончарука та довгоочікуваний тестовий запуск електронного реєстру підзвітності політичних партій НАЗК.

І хоча такий "стрибок" ІКС був максимальним з 2013 року, Україна все ще знаходиться на дуже низьких позиціях, випереджаючи в Європі лише Росію. 

Більш того, затримка із впровадженням повноцінної судової реформи та тиск на антикорупційні інституції наприкінці 2020 року з високою ймовірністю не тільки пригальмують подальший прогрес, але скоріше навіть розвернуть його.

Чому цей прогрес важливий? 

У довгостроковому періоді рівень корупції є важливим детермінантом економічного розвитку країни, що засвідчує кореляція з рівнем ВВП (за паритетом купівельної спроможності) на одну особу.

Звичайно, є й відхилення. Наприклад, у тій же Росії рівень ВВП відносно високий за існуючого рівня корупції. Але значною мірою, він зумовлений нафтовими доходами та дуже нерівномірним їх розподілом серед населення. 

У результаті, реальні наявні доходи населення в Росії в 2020 році виявилися нижче рівня 2010 року. І значною мірою високий рівень корупції є першопричиною тих заворушень, які ми зараз там спостерігаємо.

Інший виняток – Грузія. Там значення ІСК вище, ніж у багатьох європейських країнах. А при цьому ВВП на душу населення усе ще в рази нижче. 

Але варто при цьому дивитися на динаміку. Ще 15 років тому ВВП (за паритетом купівельної спроможності) на одну особу в Грузії був на 26% нижче, ніж в Україні. А в 2020 році – вже на 19% вище.

Тому для України критично важливо продовжувати прогресувати в напрямку зменшення корупції. І саме тому цьому питанню приділяється стільки уваги з боку МВФ та інших міжнародних партнерів. 

Адже без прогресу за антикорупційним напрямом досягти сталих змін у економічному розвитку та покращенні добробуту населення буде неможливо. 

Дуже сподіваюся, що влада використає регрес кінця 2020 року, як трамплін для стрибку вперед.

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
антикорупційний судкорупціянабуTransparency InternationalІКСІндекс сприйняття корупції