Люди жалуются, а власть разводит руками. Что не так с пестицидами в Украине

Ринок Євросоюзу - один з найпривабливіших для українських експортерів зернових та олійних культур: на ньому є платоспроможний покупець, а також він має невелике плече транспортування. Минулого року експорт української агропродукції до ЄС склав $7,5 млрд, левова частка якого припадає на зернові, олійні та продукцію з цих культур. Однак, щоб Україна мала доступ до цього ринку й надалі, необхідно гармонізувати наше законодавство з європейським, а саме в розділі, що стосується рівнів залишків пестицидів в агропродукції. Інакше є загроза втрати позицій на ринку ЄС для українського зерна. В цьому випадку, уряд повинен звернутися до Єврокомісії про відтермінування введення в дію нових положень для того, щоб отримати необхідний час для адаптації законодавства та учасників ринку до нових вимог.

Підпишіться на наші новини в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Зниження норм залишків пестицидів в ЄС

На початку лютого 2020 року, Європейська комісія звернулась до українського уряду та, зокрема, Української зернової асоціації з повідомленням про розробку проекту Регламенту про внесення змін до додатків II та V до Регламенту ЄС №396/2005 щодо перегляду встановлених максимально дозволених рівнів залишків пестицидів хлорпірифос та хлорпірифос-метил у зернових та олійних культурах. Допустимий вміст цих речовин в продукції буде зменшено до 0,01 мг/кг (ppm) для олійних та зернових, а також в продукції, виробленої з цих культур. 

Єврокомісія планує схвалити документ у липні 2020 року та ввести в дію через три місяці з дати прийняття – у жовтні 2020 року. У зв’язку з непохитною позицією та бажанням деяких країн-членів ЄС максимально швидко впровадити зміни, розраховувати на скасування змін до Регламенту ЄС № 396/2005 не варто. Тому Україна повинна адаптувати своє законодавство до вимог ЄС якомога швидше, щоб зберегти позиції українських виробників зерна та олійних, як і продукції з них, на ринку ЄС. 

На даний момент діють наступні ліміти на прикладі основних експортованих культур до країн ЄС: 

* Регламент ЄС № 396/2005
** Codex Alimentarius

Як бачимо з таблиці, нас очікує суттєве зниження лімітів залишків пестицидів Хлорпірифос та Хлорпірифос-метил в зерні та олійних для експорту продукції в ЄС, а для хлорпиріфос-метилу в Україні взагалі відсутні максимально допустимі рівні залишку пестициду відповідно до Державних санітарних правил і норм (ДСанПіН). 

Пестициди Хлорпірифос та Хлорпірифос-метил в Україні 

На сьогодні в Україні зареєстровано десятки інсектицидів з діючою речовиною хлорпірифос. Хлорпірифос та хлорпірифос-метил - це інсектициди, акарициди, класу фосфорорганічних сполук.

Хлорпірифос жиророзчинний, тому у випадку переробки олійних культур вагома його частка залишатиметься в олії. Хлорпиріфос застосовується для боротьби з прямокрилими, жорсткокрилими, лускокрилими, клопами, рівнокрилими, а також кліщами. Впливає на всі стадії розвитку шкідників: імаго, личинки, яйця. Контактно-кишкова дія хлорпірифосу - ідеальний механізм в контролі сарани, совок та інших комах, для яких характерним є спалах чисельності.  

Висока швидкість дії препарату знижує залежність від зовнішніх факторів, таких як погодні умови. Застосовується до зернових та олійних культур, вноситься під час вегетаційного періоду, а також для обробки місця зберігання (знезараження) та запасів зерна під час зберігання. 

Хлорпірифос - єдиний препарат, зареєстрований в Україні для авіаційного обприскування кукурудзи. Аналогів, які б на 100% могли замінити хлорпірифос за його функціоналом на даний момент небагато, тому зниження лімітів навряд чи призведе до повної відмови від використання. 

Необхідні кроки 

За даними провідних сюрвейерських компаній, що входять до складу УЗА - Cotecna та SGS, за попередній та поточний сезони (станом на січень 2020 року), у перевірених зразках, вміст хлорпірифосу з результатом вище 0,01 мг/кг (ppm) припадає 20% (19 зразків) на зернові культури і 80% (77 зразків) на олійні. 

Зниження лімітів залишків пестицидів може призвести до збільшення ризиків отримання нотифікацій під час експорту в країни ЄС (повідомлення про те, що продукція не відповідає вимогам ЄС). Це може призвести як до обмежень торгівлі, так і до повної зупинки українського експорту зернових та олійних до країн ЄС. Крім того, такі зміни в законодавстві ЄС можуть ускладнити експорт і до інших країн поза зоною ЄС, оскільки покупці в своїх контрактах посилаються на вимоги ЄС щодо показників безпеки на пестициди, діоксини та мікотоксини. 

У зв’язку з тим, що обробку зерна даними речовинами проводять безпосередньо виробники, необхідно  аби обмеження допустимих рівнів залишків пестицидів відповідно вищезазначених положень Регламенту ЄС вводились в дію не під час вегетаційного періоду або після збору врожаю, а перед початком посівної кампанії, без втручання у виробничий цикл, коли вже фінансовий план складений, почалася посівна, тощо.

Адаптація до нових норм ЄС щодо залишків пестицидів потребує часу, тому УЗА спрямувала лист до уряду та профільного міністерства з проханням звернутися до Єврокомісії з пропозицією відтермінувати введення в дію вищезазначених положень Регламенту ЄС з метою надання достатнього часу для ознайомлення та адаптації учасників ринку до нових вимог. Доцільно вводити нові обмеження щонайменше на врожай з початку 2023 року. 

Вкрай важливо приділити особливу увагу з боку держави до питання нагляду за використанням пестицидів виробниками с/г продукції, щоб через одного чи кількох недобросовісних виробників не постраждала згодом вся країна. Це завдання для Держпродспоживслужби.

Також профільному міністерству, асоціаціям та Держпродспоживслужбі необхідно провести вже сьогодні роз’яснювальну роботу серед виробників зерна та олійних про зміни в Регламенті 396/2005 щодо нових лімітів залишків пестицидів хлорпірифос та хлорпірифос-метил. Це дозволить виробникам самостійно вжити заходів під час вирощування продукції вже в 2020 році, які б сприяли досягненню мінімальних показників в межах допустимих норм залишків пестицидів у зерні та олійних вже у цьогорічному врожаї.