Рынок сельхозземель: почему вмененный доход опасен для фермерства

Рынок сельхозземель: почему вмененный доход опасен для фермерства

д.э.н., доцент Киевской школы экономики
11.01.2020, 09:13

Вмененный доход или минимальный налог с каждого гектара земель - опасная законодательная инициатива для развития малого и мелкого фермерства (укр.)

В боротьбі із тіньовим ринком сільгосппродукції та оренди сільгоспземель, провідні аграрні асоціації – в основному представники середнього та великого агробізнесу, разом із групою народних обранців (в частині поправок до законопроекту №1210), - роблять ставку лише на податкові інструменти. Зокрема, пропонується запровадити так званий поставлений або мінімальний розрахунковий дохід і, відповідно, податок з цього доходу, який би мав генерувати кожен гектар сільгоспземлі в Україні.

З тіньовим ринком, звичайно, потрібно боротись. Проте, тіньовий ринок – це результат хитросплетіння багатьох складних проблем, які потрібно спочатку ретельно вивчити і вже потім пропонувати набір рішень, які можуть в результаті мати позитивний вплив.

Запропонована ж ініціатива  - розрахунковий мінімальний податок з кожного гектару – доволі просте, але водночас однобоке рішення, яке не вирішує фундаментальні причини тінізації ринку, бореться лише з його наслідками і не матиме бажаних результатів.

Масштаб тіньового ринку сільгосппродукції – нічого особливого порівнянно з рештою економіки

Тіньовий ринок сільгосппродукції та оренди землі – варта уваги проблема. Наразі нема детальних досліджень щодо масштабу "тіні" в аграрному секторі та земельних відносинах.  Є інформація лише про оціночні 40% тіньового ринку зерна, приблизно 30% тіньового використання сільгоспземель та 10-30% ринку олійних. Таким чином можна говорити оціночно про масштаб "тіні" на рівні 30%, що приблизно відповідає оціночному рівню "тіні" у всій економіці України. Тобто нічого екстраординарного не відбувається в цьому плані в аграрному секторі, порівняно з рештами галузями економіки.

Тіньовий ринок – комплексна проблема, яка вимагає ретельного вивчення і "махання фіскальною шашкою" - це боротьба із наслідками, а не з причинами

Неформальність ринкових відносин в будь-якому секторі є результатом хитросплетінь багатьох причин.

Хоча це питання вимагає ще достеменного вивчення, але фундаментальних причини такої ситуації може бути багато, наприклад:

Обтяжливе регуляторне середовище: наразі Україна посідає тільки 64 місце серед 190 країн в рейтингу Світового банку з легкості ведення бізнесу

Доступ до фінансових ресурсів, що в першу чергу стосується малих та дрібних сільгоспвиробників. Для того, щоб вчасно виконувати певні роботи та без доступу до банківського кредитування, такі виробники просто змушенні вдаватись до "тіньових" операцій, щоб мати "кеш про запас".

"Тіньова" робота інших обслуговуючих аграріїв секторів також спричиняє "тінь" в аграрному секторі. Багато послуг аграрії можуть отримати швидше та дешевше, якщо платитимуть готівкою "повз каси", так би мовити. 

Надмірне оподаткування (наприклад, доходів певних категорій виробників) є причиною неформальної зайнятості чи економічної активності. Наприклад, в Україні майже половина валового сільгоспвипуску виробляється незареєстрованими самозайнятими мікропідприємцями чи домогосподарствами на селі – їх мільйони.

Читайте также - Рынок земли. Что написано в итоговой версии законопроекта: детали

За відсутності змоги врахувати витрати на виробництво, вони мали сплатити 18% податок на доходи, що автоматично перетворилось би в непомірний податковий тягар. Перебування на спрощенній системі оподаткування (наприклад, ФОП 3ої групи із 5% податком з обороту) також ставить "спрощенців" у невигідне становище порівняно із комерційними аграрними підприємствами, які сплачують лише приблизно 10 дол на га, перебуваючи на 4ій групі єдиного податку і звільнені від сплати прибутку та земельного податку. І, як показала практика багатьох країн, зменшення податкового тягаря (а не збільшення) призводить до зменшення неформальної частки зайнятості/економіки.

Зусилля та бажання держави в напрямку "зебезпечення закону". Це стосується малих штрафів за недотримання законодавства, корупція, неспроможність контролю тощо.

Корупція та тінь в управлінні земельними ресурсами: мораторій на купівлю-продаж земель сільгосппризначення, незареєстровані земельні ділянки, безлад із державними підприємствами та державними землями, тощо.

Для прикладу, ми провели попередній економетричний аналіз податкових надходжень всіх громад України за 2018 рік в залежності від відсотка незареєстрованих сільгоспземель на території цих громад. Попередні результати свідчать про значну роль реєстрації земель, як чинника податкових надходжень громад, Рисунок 1 дає графічне представлення залежності.

Рисунок 1. Співвідношення податкових та неподаткових надходжень (на га – вертикальна вісь) селищних рад та частки незареєстрованих сільгоспземель (горизонтальна вісь) - попередні результати

Джерело: власні розрахунки на основі даних Держгеокадастру та Мінфіну; пунктирні лінії – 95% довірчий інтервал

Зарегульованність ринку сільгоспземель.

Запроваджений в 2015 році 7-ми річний мінімальний термін оренди стимулює перехід на тіньові відносини, оскільки власники паїв за інших рівних умов не зацікавлені в надання своїх ділянок на довготривалий період. По Україні є лише певний наратив з цього приводу (поки що не підтверджений), але по інших країнах (Бельгія та Нідерланди, наприклад) таке регулювання насправді призвело до значної тінізації орендних стосунків.

Тобто сукупність можливих фундаментальних причин доволі значна і недоотримані податкові надходження є наслідком, а не причиною. Мінімальні податкові зобовязання в данній ситуації є радше боротьбою із наслідками, а не з причинами, що загалом щонайменше примушує сумніватись в очікуваних позитивних результатах. Важко погодитись, що фіскальні заходи є єдиним інструментом боротьби з тінню в сільському господарстві. Більше того,

Неформальність ринкових відносин не є абсолютним злом, з яким обов’язково потрібно боротись. Можливо, витрати на боротьбу із тінню перевищать вигоди від тіні на даному етапі розвитку

В міжнародній практиці та економічній літературі "неформальність" не є абсолютним злом для економіки. Звичайно, державний чи місцевий бюджети недоотримують в такому випадку доходи, проте неформальний сектор також генерує зайнятість і доходи для місцевих бюджетів та економік:

є частиною самозабезпечення/виживання певних категорій населення на селі (наприклад, домогосподарств - самозайнятих),

є частиною певного ланцюжка поставок (можливість для мікровиробників бути включеними в ланцюжки поставок),

є стратегією вирівнювання умов конкурентної боротьби (наприклад, для малих та мікро виробників - одноосібників, без доступу до фінансових та інших ресурсів). Вже вище згадувалось нерівномірний податковий тягар для малих/мікро виробників, порівнянно із середніми та великими. Цей шар незареєстрованих та зареєстрованих мікровиробників виробляє трішки менше половини валового випуску в сільському господарстві, і представляється ініціаторами нововведення  основною "проблемною" ланкою.

Поставлений дохід та мінімальний податок з гектару – що пропонується по суті, і які це матиме наслідки

Що пропонується, концептуально?

- Запроваджується поставлений (чи мінімально розрахунковий) дохід, який мав би генерувати кожен гектар сільгоспземлі на рівні 10% від нормативної грошової вартості (НГО) землі, в якості бази оподаткування податку з поставленого доходу - ППД (за стандартною 18% ставкою). Наразі НГО становить 27600 грн/га і ППД становитиме, відповідно, 496 грн/га.

Читайте также: Реквием по земле. Как главная аграрная реформа стала аллергеном

- Розрахований ППД порівнюється власниками або постійними користувачами та орендарями земельних ділянок з сумою сплачених податків та інших платежів, пов’язаних з виробництвом власної сільгосппродукції та/або орендою таких земельних ділянок, а саме: податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору (ВЗ) з доходів працівників або з  єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) з доходів таких працівників; земельного податку з земельних ділянок (ЗП), ПДФО/ВЗ сплачених з оренди податковим агентом тощо.

- Якщо ППД перевищуватиме суму сплачених податків та інших платежів –  різниця має бути сплаченою до бюджету.

Наслідки в першому наближенні

Детальні наслідки запропонованої ініціативи варті окремого дослідження, але в цьому дописі хотілося б згадати два основні наслідки:

- Додатковий тиск на одноосібників/землевласників та малий агробізнес.

Як вже вище зазначалось, ініціатори нововведення вважають саме одноосібників та мікро/малих агровиробників основною "проблемною" ланкою в питанні тіньового ринку. Хоча це питання потребує ретельного вивчення, проте логічно міркуючи, можна з цим погодитись.

Це відбувається в силу різних причин (частина з яких була перерахована вище). Можна цілком впевнено зробити припущення, що для переважної більшості працюючих сільгосппідприємств не проблема буде звести різницю між ППД та сумою сплачених відповідних податків та інших платежів. А от для одноосібників (яких наразі налічується біля 4 млн), це буде проблематично, оскільки потрібно буде декларувати дохід з власновиробленої продукції, ПДФО, ЗП, ЄСВ тощо. Якщо вони і зараз цього не роблять, то звідки впевненність, що вони це будуть робити після запровадження ППД.

Читайте также: Алекс Лисситса: Бояться нечего. Иностранцы не придут покупать землю на первичном рынке

Таким чином можна констатувати, що податкові зобов’язання одноосібників та малих виробників становитимуть розрахунково 500 грн/га, що і надалі збільшуватиме конкурентну перевагу великих та середніх порівнянно із малими та дрібники виробниками. Це є продовженням непрямої політики підтримки крупного агробізнесу, яка існує в Україні впродовж останніх 20 років.

- Ускладнення та додаткове навантаження на податкове адміністрування.

Додаткові формули та взаємозаліки тільки ускладнюють податкове законодавство, що провокує  додаткову роботу та навантаження адміністрування і це є ризик для бізнесу. Особливо це стосується в даному випадку ПДФО та ВЗ, як то проведення звірок, нарахування ПД, обробку податкових декларацій та їх ускладнення, направлення податкових повідомлень тощо.

Очевидно, ускладення в податковому адмініструванні ні до чого гарного не призводить, що врешті-решт більшою мірою торкнеться одноосібників та мікровиробників. 

Замість висновку

Безумовно, проблема "тіньового" ринку сільгосппродукції та сільгоспземель потребує уваги, проте важливо докласти значних зусиль та ресурсів для всебічного вивчення масштабу, причин, економічних наслідків та можливих альтернативних рішень цієї проблеми. Тим більше, що подібних досліджень для аграрного сектору та земельних відносин України наразі не має.

Запропонований варіант вирішення проблеми за рахунок запровадження поставленого доходу та податку є лиши боротьбою із наслідками, а не з реальними причинами існування неформальних відносин в аграрному секторі. Більше того, якщо дана ініціатива знайде підтримку в Верховній раді, Уряді та Президента, це поставить під удар розвиток дрібного та малого агробізнесу/одноосібників. Крім того, це ускладнить податкове адміністрування та навантаження із незрозумілими для економіки вигодами.  

Матеріал написано за участю Ольги Галиці, Київська школа економіки

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net

Комментарии

Последние новости

Спонсорский проектЖизнь после Google, или Почему вам стоит разместить свое приложение в Huawei AppGallery