Осторожно, реклама фейковых лекарств от COVID-19. Как с этим борется государство

Осторожно, реклама фейковых лекарств от COVID-19. Как с этим борется государство

партнер юридической фирмы INTEGRITES
13.05.2020, 12:41

В мире за недобросовестную рекламу препаратов "анти-COVID-19" компании штрафуют на сотни тысяч долларов. В Украине пока только дают рекомендации (укр)

Пандемія COVID-19 змусила країни в усьому світі закривати кордони і долати тяжкі економічні наслідки. Криза систем охорони здоров’я разом із часто недостатньою поінформованістю суспільства породила хвилювання, розгубленість і паніку в масах. Саме брак інформації про новий коронавірус та ліки від нього викликав у недоброчесних підприємців бажання заробити легкі гроші.

І ось вже в інтернеті, по телевізору та радіо з'являється реклама ліків, профілактичних і дезінфікуючих засобів, окремих медичних закладів, які начебто здатні вилікувати чи запобігти захворюванню на COVID-19. Тому саме зараз, як ніколи, потрібен особливий контроль держави і громадян, аби не допустити поширення таких недобросовісних практик.

Традиційно в Україні відстеженням і боротьбою з недобросовісною рекламою займається Антимонопольний комітет (АМКУ). Треба віддати Комітету належне – з початком пандемії в Україні відбувається посилений моніторинг у сфері реклами, зокрема, пов'язаної з лікуванням і профілактикою захворювань на COVID-19.  

Правовий інструмент – це ст. 15-1 Закону "Про захист від недобросовісної конкуренції", яка забороняє надавати споживачу недостовірну, неправдиву та неповну інформацію, що вводить в оману.

За останні кілька місяців АМКУ надав наступні рекомендації:

  • Рекомендації №11-рк та №12-рк від 31 березня 2020 року, адресовані виробникам лікарських засобів та телерадіоорганізаціям. Їхня суть – утриматися від реклами, зміст якої стосується лікування та/або профілактики коронавірусів, без належного обґрунтування за чинним законодавством (зокрема, за відсутності офіційних рекомендацій МОЗ України).
  • Рекомендації №19-рк від 9 квітня 2020 року для ПП "Медичний Центр "Альтернатива" щодо припинення поширення інформації про профілактику хвороби COVID-19 озонотерапією, без належного обґрунтування за чинним законодавством (зокрема, за відсутності офіційних рекомендацій МОЗ України).
  • Рекомендації №20-рк від 9 квітня 2020 року для НВК "Екомед" щодо припинення поширення інформації про БАД, а саме імуномодулятор "Джерело". Зміст стосувався ефективності препарату при профілактиці захворювань, спричинених коронавірусами, без належного обґрунтування за чинним законодавством (зокрема, за відсутності офіційних рекомендацій МОЗ щодо їх застосування).

Яку рекламу закон називає недобросовісною?

1. Реклама, що вводить в оману – це будь-яка реклама, що в будь-який спосіб:

- вводить в оману або може ввести в оману осіб, яким вона адресована, або яких вона досягає, і яка через оманливу природу, швидше за все, вплине на економічну поведінку таких осіб;
- завдає шкоду або може завдати шкоду конкурентові виробника, що поширює рекламу.

2. Реклама може бути визнана оманливою, якщо вона містить інформацію, що не відповідає дійсності, зокрема щодо:

- характеристик товарів або послуг;
- ціни або порядку розрахунку ціни;
- умов поставки товарів або надання послуг;
- характеристик рекламодавця/продавця. 

Бізнесу, що береться за розробку рекламної кампанії, варто пам’ятати, що:

Інформація повинна бути достовірною

В недобросовісній рекламі використовується інформація, яка містить неповні відомості про рекламований товар. Так вона створює враження про певні переваги, яких товар насправді не має, або відомості, які є достовірними тільки за додаткових умов, що не були зазначені у рекламі. Тобто, будь-яка недостовірна чи неповна інформація може вводити в оману споживачів. А це є порушенням законів "Про захист від недобросовісної конкуренції" і "Про рекламу".

Інформація повинна підтверджуватися документально

Викладена в рекламі інформація повинна мати докази достовірності. Це може бути рекомендація МОЗ, незалежне клінічне дослідження, документи на підтвердження. Більше того, ці докази повинні бути у публічному доступі. Наприклад, рекомендації МОЗ – на офіційному веб-сайті міністерства, а результати клінічних та інших досліджень – на сайті виробника товару, що рекламується.

Інформація має бути точною та повною

Інформація в рекламі повинна бути точною з огляду на загальновідомість того чи іншого факту. Так, більшість населення не володіє інформацією про те, що віруси грипу, в тому числі сезонного, також належать до коронавірусів.

Тому формулювання "надійна профілактика від коронавірусів", "вбиває коронавіруси", сприймаються як такі, що відносяться саме до нового коронавірусу COVID-19. І звичайно, є оманливими.

Інформація не повинна бути прихованою

Реклама не може вважатися правдивою, якщо містить буквально вірні повідомлення і водночас певну приховану інформацію. Наприклад, в рекламі ліків зазначено, що препарат не містить конкретних шкідливих речовин, які, як виявляється, і так не використовуються та заборонені на ринку лікарських засобів. Таким чином, у споживача створюється оманливе враження, що саме ці ліки є менш шкідливим в порівнянні з іншими.

Спосіб викладення інформації та загальне враження мають значення

Обраний спосіб викладення інформації також може виявитися проявом недобросовісної реклами. Тому треба зважати на контекст інформації, мову, аудіальні, візуальні та інші комплексні засоби, використані в рекламі.

Саме в таких на перший погляд дрібницях можна знайти нечіткі твердження або опосередковано передану інформацію, що вводить або може ввести споживачів в оману.

Як борються з недобросовісною рекламою у світі

Світова спільнота активно протидіє розповсюдженню недостовірної інформації щодо лікування від COVID-19. Ось кілька прикладів:

- Австралія. CK Surgitech оштрафована на суму $25 200 та Labtest Direct Pty Ltd – на суму $12 600 за розповсюдження неправдивої та неповної інформації щодо експрес-тестів на COVID-19;

- Російська Федерація. Федеральна антимонопольна служба визнала порушенням рекламу "Арбідолу" виробництва OTCPharm, в якій говорилося про його ефективність проти коронавірусу нового типу. На разі йдеться про порушення справи про адміністративне порушення у відношенні суспільства для призначення штрафу.

За законами РФ, штраф за подібні порушення Закону про рекламу становить від 200 до 500 000 рублів (приблизно від $2 700 до $6 800);

Китай. Місцеві адміністрації накладають великі штрафи на компанії, які рекламують товари, що нібито захищають від COVID-19 або лікують від нього.

Так, компанію-розробницю біотехнологій на базі Хебея оштрафували на 1 мільйон CNY (приблизно $141 300), оскільки вона рекламувала свій продукт як "анти-COVID-19" і "продукт, що вбиває шкідливі бактерії в організмі та бореться з COVID-19". Другий приклад – аптека в м.

Тяньцзінь, яку оштрафували на 2 млн CNY (приблизно $ 282 600) за оманливу рекламу препарату як "анти-COVID-19";

- США. Компанія RootMD почала рекламу своїх "домашніх експрес-тестів" на COVID-19, в ній йшлося про те, що результати будуть перевірятися "сертифікованими імунологами".

Вартість одного тесту склала $249. Управління з харчових продуктів та лікарських препаратів (Food and Drug Administration) не дозволило проводити жодні домашні тести на COVID-19. Тож компанію оштрафували на $5 000 та зобов'язали повернути кошти кожному споживачеві. 

Українське конкурентне законодавство також передбачає можливість відшкодувати шкоду, завдану через порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Фактично споживачі можуть в судовому порядку відшкодувати такі збитки.

Світові тенденції свідчать про те, що АМКУ варто не обмежуватися рекомендаціями, а почати діяти більш рішуче.

Необхідно детальніше вивчати випадки розповсюдження неправдивих відомостей щодо лікарських засобів по всій Україні та в установленому порядку припиняти такі порушення. Для недобросовісних рекламодавців це означатиме штраф у розмірі до 5% доходу від реалізації продукції за минулий рік, зобов'язання припинити рекламну кампанію і – як бонус – негативну репутацію в суспільстві.

У свою чергу, виробникам ліків, рекламним холдингам та телерадіокомпаніям варто оцінювати усі антимонопольні ризики, які виникають чи можуть виникнути у зв'язку із рекламою продукції та бути готовим підтвердити її достовірність.

Що ж до споживачів, то найкращим інструментом є обізнаність та критичне мислення. Переглядаючи рекламу, треба завжди пропускати її через "сито критеріїв правди": достовірність, повнота і документальне підтвердження.

Колонку написано у співавторстві з юристом INTEGRITES Анастасією Бойченко 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net

Комментарии

Последние новости

Спонсорский проектЖизнь после Google, или Почему вам стоит разместить свое приложение в Huawei AppGallery