Отношения Украины и России за 11 лет в семи фактах

Отношения Украины и России за 11 лет в семи фактах

исполнительный директор НАК Нафтогаз Украины
20.01.2020, 13:29

1 января 2020 года прекратили действие кабальные контракты на транзит газа между Россией и Украиной. О них можно забыть? (укр.)

У цей день 11 років тому в Європі зітхнули з полегшенням. Були відновлені поставки російського газу, перервані на довгі два тижні. Тоді, залишившись без опалення у 25 градусний мороз, люди буквально вмирали від холоду.

Зітхнули з полегшенням і українські газовики. Відновлення поставок російського газу дало можливість повернутися у нормальний режим роботи українській газотранспортній системі, та уникнути масштабної техногенної та гуманітарної катастрофи.

З Росії тоді надходило більше 2/3 всього газу, спожитого в Україні, і альтернативи йому не було.

У свою чергу, від природного газу залежить тепло у домівках практично всіх українців. Крім того, газ - найбільш політизований товар — на його критичну важливість для життєдіяльності накладається прикрий факт, що половина населення не може платити за нього ринкову ціну.

Газ пішов наступного дня після підписання контрактів на купівлю та транзит між Газпромом та НАК Нафтогаз України на період з 2009 по 2019 роки.

Історичну значущість цих контрактів ми ще маємо усвідомити:

- Сума цих контрактів перевищує чверть трильйона доларів, роблячи їх "контрактами століття", - чи не найбільшими комерційними контрактами в історії людства.

- Вони були найважливішим фактором, який впливав на економіку України впродовж 11 років. За підрахунками, якщо порівнювати з європейськими нормами, робота за цими контрактами, особливо за часів Януковича, коштувала Україні десятки мільярдів доларів і фактично позбавила сорока мільйонну націю стабільного економічного зростання.

- Укладення цих контрактів суттєво вплинуло на обрання Януковича президентом. Тимошенко через них потрапила до в’язниці.

- Рішення Януковича відмовитися від європейської інтеграції восени 2013 року, яке призвело до Євромайдану, Революції Гідності, анексії Криму та війни на Донбасі, теж значною мірою було викликано бажанням отримати знижку на газ за цими контрактами.

- У 2014 році, коли Газпром вимагав сплати багатомільярдні борги за цими контрактами і припинив поставки газу, на кону була реальна незалежність України або, принаймні, розповсюдження війни на всі південні та східні області.

- Економічне зростання останніх років було б неможливим без зміни відносин між Нафтогазом та Газпромом за цими контрактами та прямо пов'язаних з цими змінами реформ.

- Стокгольмський арбітраж за цими контактами став найбільшим комерційним арбітражем в історії людства. Загальна сума позовних вимог з обох сторін перевищувала сто мільярдів доларів.

1 січня 2020 року ці контракти припинили свою дію. Газпром сплатив $5 млрд за рішенням Стокгольмського арбітражу ($2,1 млрд - через залік за поставки газу, і $2,9 млрд - грошовими коштами). Була укладена угода, за якою сторони закрили взаємні претензії за цими контактами. Запрацював новий контракт на транзит газу, вже за європейськими правилами і з гарантією оплати, правда за суттєво менші обсяги і на вдвічі коротший термін. При цьому поставки газу в Україну з боку Газпрому так і не були відновлені.

Чи означає це, що про контракти 2009-2019 року можна забути?

Переконаний, що це було б величезною помилкою.

Навпаки, зараз ми маємо спокійно їх проаналізувати і винести неприємні, але такі необхідні уроки.

Ми маємо краще розуміти справжню роль, яку відігравали у цих контрактах українські політики та олігархи.

Наприклад, можу сказати про хибність точки зору, що це контракти «Тимошенко-Путін», і тому тільки Тимошенко має нести за них відповідальність.

Зауважу, що з огляду на останні події, українські політики оцінюють свою роль у процесах навколо цих контрактів часто не так, як це виглядає зсередини, а іноді і зовсім всупереч фактам. Ці суперечності загрожують тим, що суспільство може бути обмануте, з відповідними негативними наслідками для розвитку України.

Також ми маємо чітко усвідомлювати геополітичні фактори. Чи дійсно Росія розглядала ці контракти як перехід до ринкових відносин між країнами, або це було продовженням її колоніальної політики? І яким були і є інтереси Європи та США щодо цих контрактів?

Але і цього буде недостатньо для того, щоб винести правильні уроки.

Бо ці контракти неправильно розглядати поза контекстом, в якому вони були укладені, використовувалися, і завершили свою дію.

Цей контекст — система побудована на брехні та паразитичний порядок, що домінує у цій системі.

Наше спільне завдання та мета — змінити цю систему і ці порядки.

Контракти на купівлю і транзит газу на 2009-2019 роки мають стати ще одним аргументом на користь таких змін.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net

Комментарии

Последние новости

Партнер проекта - VisaЧто пугает пожилых людей в интернете?
Загрузка...