UA

Борьба вокруг Северного потока-2 – это борьба за Украину

18.01.2021, 19:02

Сенат США принял оборонный бюджет, которым предусмотрены дополнительные санкции против проекта газопровода Северный поток-2. (укр.)

Спеціально для Радіо.Свобода

Після того, як Конгрес США подолав вето президента Дональда Трампа на проєкт військового бюджету, стало очевидним, що у Північного потоку-2 виникли величезні проблеми.

З одного боку, залишилося добудувати усього кілька десятків кілометрів підводної магістралі. З іншого – нові американські санкції поставили під сумнів саму можливість такої добудови й – що є найбільш небезпечним для проєкту – можливості його сертифікації.

Зокрема, відмова норвезької компанії DNV GL, що співпрацювала із проєктом останні п’ять років, видати необхідні сертифікати, поставила керівництво Північного потоку-2 перед необхідністю пошуку нового партнера. А все це – час і гроші. Й можливе розчарування: чи не відступить такий новий партнер перед новими американськими санкціями так, як це зробили норвежці.

Але вважати, що лобісти проєкту просто так складуть зброю й будуть спостерігати, як американські санкції остаточно руйнують один із омріяних проєктів Володимира Путіна, також було б наївним. Свідченням того стало останнє – фактично, надзвичайне засідання земельного парламенту Мекленбургу-Передньої Померанії, під час якого було затверджено рішення щодо створення спеціального фонду для добудови Північного потоку-2 й допомоги компаніям, що потраплять під американські санкції. Поки що важко оцінити, наскільки існування такого фонду дійсно допоможе добудувати газопровід. Проте саме створення фонду говорить, що боротьба за проєкт Газпрому перейшла на новий рівень.

До останнього часу будівництво газогону виглядало як приватне партнерство, яке декларативно підтримувалося політиками з точки зору користі нового маршруту для німецької економіки й диверсифікації маршрутів постачання газу до Німеччини. Створення фонду у Мекленбурзі-Передній Померанії свідчить про пряму державну участь у будівництві, ба більше – про готовність витрачати державні гроші для підтримки приватних компаній.

Це серйозна боротьба

Те, що така державна участь почалася саме з земельного фонду, також не є дивним. У Берліні давно вже точаться дискусії щодо майбутнього Північного потоку-2, є чимало політиків й експертів, що виявляють сумніви щодо потрібності проєкту.

До того ж зараз федеральний канцлер Германії Ангела Меркель буде конче зацікавлена у встановленні дружніх стосунків із новим американським президентом Джозефом Байденом. А його позиція щодо добудови Північного потоку-2 навряд чи серйозно відрізнятиметься від позиції його попередника Трампа.

У цій ситуації краще діяти за допомогою федеральних земель. Й не просто федеральних земель, а східних федеральних земель, де економічно зацікавлені у добудові газогону й де завжди – ну ще з часів колишньої НДР – були сильними російські впливи. Прем’єрка Мекленбургу-Передньої Померанії Мануела Швезіг неодноразово виступала на підтримку проєкту, а зараз вона перейшла від слів до реальних справ. Й реальних грошей.

І так буде відбуватися ще достатньо довго – аж до моменту, поки стане очевидним, що за нинішніх умов газопровід добудувати не вдасться і ніякі земельні фонди не спонукають західні фірми потрапляти під американські санкції. Або до моменту, коли стане очевидним, що американські санкції не можуть стримати будівництво. Це серйозна боротьба. І це боротьба не за газ, не за прибутки Росії, Сполучених Штатів чи Німеччини.

У кінцевому рахунку, це боротьба за Україну. Проєкт Північний потік-2 покликаний подавати паливо із Росії до Німеччини дном Балтійського моря в обхід України.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Вакансии
Больше вакансий
Інженер VoIP
Киев Група Компаній "ЛІГА"
PR-менеджер
Киев Ліга Пенсія
Продакт менеджер
Киев ЛІГА:ЗАКОН
Разместить вакансию

Комментарии

Последние новости