У четвер, 8 серпня, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило про підозру шістьом особам в справі Роттердам+. Детективи оцінили завдані споживачам збитки в 18,9 млрд грн.

При всій повазі до наших антикрупційних органів, хочу зауважити, що роботу по Роттердам+ вони зробили неякісно.

1. НАБУ стверджує, що два менеджери компанії ДТЕК (найбільша приватна вертикально-інтегрована енергетична компанія України. - Ред.) середньої ланки тиснули на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), щоб ті підвищили тариф, і НКРЕ врешті піддалося тому тиску.

Ну що за маячня? Можу повірити, що якісь менеджери дали хабар комусь в НКРЕ, або що Рінат Ахметов змовився з Петром Порошенком і той натиснув на НКРЕ. Але, що менеджери натисли на НКРЕ, і ті повелися на тиск, - не вірю.

З таким самим успіхом можна звинуватити в тиску на НКРЕ будь-якого менеджера будь-якої підзвітної НКРЕ компанії, що домоглася підвищення будь-якого тарифу для своєї компаніі на будь-якому із численних засідань комісії.

2. Звідки взялася цифра збитків 18,87 млрд грн - не зовсім зрозуміло. З презентації НАБУ можна зробити висновок, що це вартість "плюса" у формулі "Роттердам плюс".

Як на мене, трохи забагато, як для плюса, але змоги перевірити наразі не маю (лише припускаю можливість помилки в розрахунках, особливо, зважаючи на пункти 3 та 4 нижче).

Єдине, що впадає у вічі, - те, що сума є рівною 15% доходів ТЕС за період аналізу.

3. Називати цифру 18,87 млрд збитками для держави, як то зазначено в презентації НАБУ, - це вже занадто, як мінімум з двох причин. П

По-перше, з цієї суми держава отримала ПДВ. По-друге, частину тих грошей заробила державна Центренерго.

4. Прес-реліз НАБУ нагадує місцями заяви київського мера: було шість підозрюваних. Одного затримали, не знайшли чотирьох (один екс-комісіонер і два менеджери компаній).