UA

Не доверяете расчетам оператора газа. Проблему можно решить, создав датахаб потребителей

Не доверяете расчетам оператора газа. Проблему можно решить, создав датахаб потребителей

директор дивизиона "Розничный бизнес" Группы Нафтогаз
13.03.2021, 16:59

Что такое датахаб для розничного рынка газа, почему его еще нет в Украине и зачем его создавать (укр.)

В меморандумі з Міжнародним валютним фондом ВФ від 2 червня 2020 року, Україна зобов'язалась створити датахаб для роздрібного ринку газу. Згідно з документом, побутові споживачі повинні мати право дозволити передачу історичних даних про споживання, а оператори системи розподілу повинні будуть надавати доступ до своїх історичних даних про споживання будь-якому постачальнику, якого обирає побутовий споживач. Надання даних повинно здійснюватися безкоштовно. Для цього Україна має запустити єдиний центр даних для побутових споживачів газу. 

Меморандум, по суті, дублює зобов’язання, передбачені у європейському законодавстві та обов’язкові для України в рамках Договору про заснування Енергетичного співтовариства та за Угодою про асоціацію з Євросоюзом.

Наприклад, Директива 2009/73/ЄС визначає право споживачів мати у своєму розпорядженні дані про своє споживання і окремо – право за власним рішенням та без додаткової плати надавати будь-якому зареєстрованому постачальнику доступ до своїх даних. Це потрібно не лише для контролю за власним споживанням, але й щоб новий постачальник сформував профіль клієнта — скільки газу і коли він споживає, а з цієї інформацією – мав можливість пропонувати індивідуально комфортні умови договору.

На жаль, в Україні сьогодні жодне із цих базових прав побутових споживачів (ні право на збереження даних про своє споживання, ні право на передачу даних про своє споживання) не гарантоване на державному рівні. 

Натомість, персональні дані побутових споживачів газу накопичуються в базах даних операторів газорозподільних систем (деякі з яких мають договори про надання права строкового платного користування програмними продуктами з іншими пов’язаними особами без ліцензії НКРЕКП), а у випадку зміни постачальника, не існує вимог щодо збереження цих даних або, тим паче, їх автоматизованої передачі новому постачальнику. 

З цієї ж причини держава досі не знає, скільки газу споживають її громадяни. Тому, у випадках кризи, швидко і точно визначити потребу в додаткових адресних виплатах держава не може. 

Така ситуація не лише прямо порушує зобов’язання України як за Меморандумом з МВФ, так і за Угодою про асоціацію з ЄС та Договором про заснування Енергетичного співтовариства. Такий стан речей порушує права споживачів й спричиняє реакційне регулювання з боку державних органів.

Нафтогаз давно і послідовно відстоює право українців на доступ до даних про себе як споживачів газу. Ще до початку роботи роздрібного ринку газу без ПСО (до 1 серпня 2020 року), у компанії зрозуміли, що для активності побутових споживачів в умовах відкритого ринку та для точного розуміння державою їхніх потреб, необхідне централізоване цифрове рішення, потенційно–інтегроване для декількох енергетичних ринків (наприклад, газу та електроенергії). 

Головне розуміти: датахаб – це не лише база даних про побутових споживачів. Це, в першу чергу, інструмент вирішення маси проблем на ринку за допомогою інформаційних технологій, поширених у світі (адже датахаби існують в країнах ЄС, Британії, Норвегії). 

Але, при запуску датахабу, необхідно пам'ятати про мінімальний обов’язковий функціонал: 

1. Централізоване накопичення та збереження даних про побутове споживання у розрізі ЕІС-кодів побутових споживачів (поточні та історичні дані споживання, дані про лічильник та його покази, дані про приєднані газові прилади, дані про відключення споживача тощо). 

Побутовий споживач повинен отримати гарантію, що дані про його споживання не будуть втрачені або змінені зі зміною постачальника. Побутовий споживач повинен мати право та легку можливість передати дані про своє споживання обраному ним постачальнику в одну дію (в один клік). 

2. Верифікаційний реєстр комбінації "ЕІС-код + ПІБ + адреса об’єкта побутового споживача" з виключним доступом до нього НКРЕКП та, за необхідності, чітко визначеного кола державних органів.

Співставлення даних верифікаційного реєстра з іншими державними базами даних (Єдиним державним демографічним реєстром, Реєстром прав власності на нерухоме майно тощо) дозволить НКРЕКП виявити зловживання на кшталт неіснуючих споживачів ("мертвих душ") тощо.

3. Найбільш ефективна процедура зміни постачальника газу.

Для зміни постачальника побутовому споживачу достатньо буде зробити два прості кроки: ідентифікуватися (якщо офлайн – надати паспорт; якщо онлайн – пройти електронну ідентифікацію через банк, мобільного оператор тощо) та надати свій ЕІС-код. Всі інші дані за його згодою мають бути надані обраному ним постачальнику з датахабу, тобто автоматично та в електронний спосіб. 

4. Цифровізація розрахунків побутового споживання.

Наразі прогнозні обсяги споживання по кожному побутовому споживачу як під час місяця постачання, так і після нього (за правилом – якщо споживач не передав покази лічильника), формує кожен оператор газорозподільної системи окремо. Ці та інші розрахунки на ринку газу (наприклад, визначення річного обсягу замовленої потужності за договором розподілу) викликають широкий резонанс і недовіру населення.

Як для постачальників, так і для споживачів створюється ризик того, що дані підраховані неправильно. Це саме очікує на Україну при запровадженні переходу на енергетичні одиниці, бо у кожного побутового споживача лічильник все одно показуватиме спожиті куби газу.

Цифровізація розрахунків побутового споживання на основі датахабу під контролем незалежного адміністратора суттєво полегшить роботу як регулятора (який матиме контролювати лише одного суб’єкта, а не понад 40 облгазів), так і створить передумови для встановлення довіри на ринку. 

Важливо, що цей функціонал не лише захистить гарантовані в ЄС права споживачів, а й дозволить побудувати системи захисту вразливих споживачів: визначення кількості вразливих споживачів, розрахунок потреб у природному газі, визначення необхідного обсягу субсидій або одноразової адресної допомоги.

Важливий нюанс, про який поки мовчать чиновники, — створення ефективного датахабу потребує змін до законів України та низки нормативно-правових актів. Попередні спроби створити щось на кшталт бази даних, зроблені у 2018 році, були "збиті" в суді, і одним з аргументів слугував захист персональних даних споживачів.

Наведений вище мінімальний функціонал датахабу якраз врегульовує проблему доступу до персональних даних, оскільки йдеться про створення декількох рівнів доступу до даних, і лише визначені державні органи зможуть мати доступ до персональних даних з конкретною метою.  

Тому Нафтогаз вітає рішення Міненерго приєднатись до спільної роботи над датахабом. Адже мова йде про захист даних побутових споживачів.

Зважаючи на наявний досвід реалізації складних проєктів Нафтогазу (анбандлінг оператора ГРС у 2020 році) та за підтримки уряду, датахаб з необхідним функціоналом цілком реально запровадити до початку нового опалювального сезону — до жовтня 2021 року.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Вакансии
Больше вакансий
Керівник служби охорони
Киев Група Компаній ЛІГА
Разместить вакансию

Комментарии

Последние новости