За время карантина, арендаторы задолжали "Борисполю" 22 млн грн. Кто виноват

Відповідно до оновленого прогнозу Міжнародної асоціації повітряного транспорту, збитки авіакомпаній у всьому світі від пандемії складуть близько $84,3 млрд. Звісно, Україна є лише невеликою частиною цього світового "авіаційного пирога", але з пропорційною шкодою для своєї економіки теж матиме справу.

Дорога оренда

Зараз хочеться обговорити проблему, якій мало, а то й взагалі не приділяється увага. Коли кажуть "від пандемії постраждала авіаційна галузь", потрібно розуміти, що зазнають збитків не тільки авіакомпанії та аеропорт, а й хендленгові компанії (обслуговують пасажирів та літаки), орендарі (кафе, ресторани, Duty Free, магазини), аутсорсингові колл-центри та інші компанії, чия діяльність напряму пов’язана з авіаційною галуззю.

Наразі може скластися хибне враження, що із зняттям заборон на регулярне внутрішнє та міжнародне авіасполучення, авіація та суміжні бізнеси швидко відновлять свою роботу, а також повернуть докризову дохідність. Наведу деякі цифри, які вкажуть, що це не так.

Читайте також: Конституційний суд: по Україні - головним калібром

З початком польотів, 16 червня, у нас було 52 оперції зліт-посадки, у той самий період 2019 року - приблизно 350 операцій зліт-посадки. Буму на відновлення авіамобільності не відбулося в тому числі й тому, що Єврокомісія знову забанила українцям перельоти до Європи у туристичних цілях. А отже - летіти немає куди.

Щойно курорти Албанії, Тунісу, Єгипту та Турції почнуть приймати українців, ми очікуємо на незначне пожвавлення трафіку. За прогнозами міжнародних організацій, на повернення до статусу 2019 року нам знадобиться не менше три-чотири роки. 

Нам потрібно чітко зрозуміти, що швидкого відновлення не буде, та не тішили себе марними сподіваннями. На прикладі партнерів аеропорту Бориспіль, хочу показати реальне становище, в якому опинився бізнес. А також те, що державні органи могли б робити більше кроків на допомогу, якби не бюрократичні механізми та відсутність діалогу. 

Доходи відсутні, але оренду ніхто не відміняв

З 12 березня 2020 року, на всій території України введено карантинні заходи. Аеропорт Бориспіль перейшов в особливий режим роботи, виходячи з нових реалій: оголосили простій, скоротили до мінімуму соціальне навантаження, законсервували термінал D і перейшли на обслуговування вильотів з термінала F.

Те ж саме були вимушені зробити всі підприємства та бізнеси, які розташовуються на території аеропорту. Не стали винятком й орендарі площ терміналу D аеропорту, які були фізично позбавлені можливості продовжувати діяльність.

В цей період більшість орендарів аеропорту почали звертатися до нас щодо звільнення їх від орендної плати у зв’язку з вимушеною бездіяльністю, а по суті форс-мажором. Такі листи надходять до аеропорту з перших днів карантину і донині, деякі орендарі вже відмовляються від орендованих площ.

Читайте також: Перемогобісся Путіна: яку тактику обрав Кремль для осіннього вторгнення в Україну

Вже повернуто площі з оренди та достроково розірвані договори в терміналі B загальною площею близько 150 кв.м., в терміналі D - 32,8 кв.м, в терміналі F - 57,0 кв.м, в будівлі надземних перонних бригад  - 522,4 кв.м. Крім того, найближчим часом будуть повернуті з оренди площі цеху бортового харчування та ресторану в залі вильоту термінаду D, які приносили державі щомісячно майже 10 млн гривеь, з яких третина залишилася в аеропорту.

Найскладніша ситуація у тих, хто свою діяльність розпочав перед пандемією або не встиг розпочати й зовсім – це магазин Duty Free в терміналі F (нагадаю, розмір оренди за квадратний метр у лютому 2020 року став одним з рекордних - 5,76 млн грн з ПДВ на місяць), бізнес-зала Atmosfera FLY в терміналі D та брендовий монобутік одягу українського дизайнера в терміналі D. 

Не зважаючи на численні звернення наших орендарів і розуміння їх ситуації зі сторони аеропорту щодо звільнення або скорочення орендних платежів, ми позбавлені будь-якої можливості зарадити ситуації. "Бориспіль" не є стороною договору оренди.

Все майно аеропорту є державною власністю, а договір оренди укладається з Регіональним відділенням Фонду державного майна України. Саме Фонд, як сторона договору, може внести до нього відповідні зміни за умови надання доказів щодо неможливості використання майна за призначенням та причинно-наслідкового зв’язку між оголошенням карантину і неможливістю використовувати це майно.

На жаль, станом на червень, загальна прострочена дебіторська заборгованість за оренду нерухомого майна в аеропорту складає більше 22 млн гривень, оскільки орендна плата продовжувала нараховуватися, не зважаючи на повну та абсолютну відсутність діяльності.

Бюрократія в дії

Не хочу сказати, що Фонд державного майна України, як власник площ аеропорту, нічого не зробив. Зокрема, він надав роз’яснення про порядок дій сторін договору оренди державного нерухомого майна для можливості звільнення від орендної плати або застосування знижки за оренду на період карантину.

Зокрема, визначено, що з метою отримання доказів неможливості використання майна за призначенням та причинно-наслідкового зв’язку між оголошенням карантину і неможливістю використовувати орендоване майно, орендодавець спільно з балансоутримувачем майна, що є об’єктом договору оренди, повинен здійснити комісійне обстеження та скласти відповідний акт (звіт).

Це роз’яснення трохи дивує, адже при забороні, наприклад, діяльності ресторанів Постановою Кабінету міністрів України, як вони могли працювати?

Читайте також: В Украине хотят создать города-районы. Это плохая идея

Ба більше, у квітні делегація Фонду навіть приїхала перевірити та зафіксувати факт відсутності діяльності з боку орендарів у терміналах аеропорту (у тому числі законсервованому терміналі D, що саме по собі є повним нонсенсом з точки зору здорового глузду).

Несподіванок не відбулося - термінал був законсервованим, діяльність ресторани, магазини безмитної торгівлі та інші орендарі не здійснювали. Якщо скажу, що картинку вони застали, як у апокаліптичному фільмі, не помилюся. Фотографії зробили. Звіт склали.

Проте згадані вище звіти так і не вирішили проблему, адже вони, виявляється, можуть бути задоволені тільки за умови затвердження Кабінетом міністрів України Постанови "Про деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину". А вона, здогадайтеся? Досі не затверджена Кабміном. Віз і нині там.

Читайте також - Кількість районів в Україні можуть скоротити з 490-та до 129-ти. Що відбувається?

У підсумку, сьогодні ми маємо ситуацію, при якій виставляємо рахунки на оренду, незалежно від факту здійснення орендарем господарської діяльності в період карантину. Орендарі не платять в очікуванні рішення про звільнення від сплати. Але податки ми з цих сум все одно сплатимо,  бо платяться вони з суми нарахування, а не фактично отриманих коштів.

Тому заручник цієї ситуації сьогодні не тільки бізнес, але і державне підприємство.

А ми тим часом позичили кошти в комерційному банку на виплату заробітних плат працівникам і чекатимемо кращих часів та розумних управлінських рішень з боку держави.