Обходной путь. Как уйти из бизнеса без взяток

материал опубликован в рамках конкурса

"ЗАКОНный случай из ПРАКТИКИ"*

Усім відомо, що фізична особа-підприємець може припинити свою діяльність, прийнявши відповідне рішення. Процедуру припинення такої діяльності описувати немає сенсу, оскільки майже всі юристи добре знають норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Але потрібно пам’ятати, що інколи в нашій державі діяльність державних органів супроводжується відкритою нелогічністю, а норми законодавства не діють. Фізична особа-підприємець, яка хоче припинити свою діяльність, опиняється на роздоріжжі - дати відповідну суму чи принципово, не порушуючи законодавства України, знайти інший законний спосіб припинити свою діяльність.

Давайте у цій статті розглянемо останній спосіб вирішення такої ситуації. Імена, номери справ та належність державних органів не вказуються та змінені, будь-який збіг є випадковим.

Справа почалася ще в квітні 2009 року, коли фізична особа-підприємець Особа-1 прийняла рішення про припинення своєї діяльності та повідомила одну із Державних податкових інспекцій м. Києва про своє рішення, шляхом подання заяви за відповідною формою. Через рік податковою було проведено перевірку діяльності заявника та, враховуючи те, що фізична особа-підприємець Особа-1 (єдиний податок) за весь період своєї дворічної підприємницької діяльності отримав прибуток менше двохсот тисяч гривень, складено податкові повідомлення-рішення на суму, що перевищує більше півмільйона гривень.

Після отримання вищевказаних податкових повідомлень-рішень, юристами за допомогою системи ЛІГА:ЗАКОН та офіційного веб-порталу "Судова влада України" було проаналізовано все законодавство України, що стосується фізичних осіб-підприємців, оподаткування, припинення діяльності, банкрутства та судова практика; зроблені відповідні схеми та плани на найближчі роки.

Після складення схем та планів було подано позовну заяву про оскарження податкових повідомлень-рішень до Окружного адміністративного суду м. Києва. Судом на початку літа 2011 року по цій справі була винесена постанова у відповідності до статей 69-71, 94, 158, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України про повну відмову в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця Особа-1. У порядку статей 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України була подана апеляційна скарга на цю постанову.

Ще до початку подачі позовної заяви до Окружного адміністративного суду м. Києва юристами фізичної особи-підприємця Особа-1 було передбачено винесення постанови такого змісту. Позовна заява була подана для затягування часу та вирішення даної проблеми в рамках норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Поки в Окружному адміністративному суді м. Києва розглядалася адміністративна справа юристами, які діяли в інтересах фізичної особи-підприємця Особа-1, було подароване все рухоме та нерухоме майно, що йому належало, закриті всі рахунки в банках. Продане майно переоформлене на родичів, а фізична особа-підприємець Особа-1 на початку 2011 року не мала жодних активів, грошових коштів.

Паралельно, в період подачі позовної заяви до Окружного адміністративного суду м. Києва, фізична особа Особа-2, як кредитор за договором про надання послуг, звертається до одного із районних судів м. Києва про стягнення із фізичної особи-підприємця Особи-1 грошової суми боргу. Грошова сума боргу юристами була розрахована так, щоб, відповідно до статей 1, 7, 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та на кінець 2011 року, була не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. Районним судом м. Києва було прийнято рішення про стягнення з фізичної особи-підприємця Особи-1 суми боргу в повному обсязі. Отриманий виконавчий лист Особою-2 був поданий до Відділу державної виконавчої служби одного із районів м. Києва.

Чотири місяці після виконання рішення районного суду, фізична особа Особа-2 звертається із заявою про банкрутство фізичної особи-підприємця Особа-1 до Господарського суду м. Києва. У листопаді 2011 року Господарським судом м. Києва було порушено провадження у справі за процедурою, передбаченою статтями 47-48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У грудні 2011 року у справі було відкрито ліквідаційну процедуру, та призначено ліквідатором Арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) Особа-3. Відповідно до статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення виконав всі покладені на нього обов’язки. Керуючись статями 22-34, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) Особа-3 на початку квітня було подано звіт ліквідатора фізичної особи-підприємця Особа-1. Господарським судом м. Києва було прийнято ухвалу, якою затверджено звіт ліквідатора Арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) Особа-3; ліквідовано банкрута - фізичну особу-підприємця Особу-1 у зв’язку із банкрутством; борг на суму більше півмільйона гривень - погашений.

У жовтні 2012 року Державним реєстратором було внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Особа-1 у зв'язку його банкрутством, підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця Особа-1 із жовтня 2012 року - припинена, а справа в адміністративному суді все ще не вирішена.

Таким чином, було проведено роботу по припиненню підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Особа-1, яка тривала майже чотири з половиною роки. Через свавілля державних органів за ці роки Особа-1 переоформила все своє законно нажите, придбане майно, змінила адресу проживання та була змушена направити в тінь свою подальшу діяльність, але проблема була вирішена в правовому колі без виплати відповідних сум певним державним службовцям.