Возврату подлежит. Как добиться компенсации судебного сбора

20.11.2012, 17:36
Возврату подлежит. Как добиться компенсации судебного сбора - Фото
261a8c7ef519debd35502a30934625f2.jpg

Юристы разработали ноу-хау для возвращения судебного сбора в случаях, когда иска удалось избежать

материал опубликован в рамках конкурса

"ЗАКОНный случай из практики"*

Актуальність теми для широкого кола осіб. З 1 листопада 2011 р. в Україні змінено правила сплати судових витрат. Зокрема, замість двох виплат - державного мита й витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (далі - витрати на ІТЗСП), введено одну - судовий збір. Проте, прийняті норми права, передусім, закріплені в Законі України "Про судовий збір"[1], зумовили суттєві проблеми повернення судових витрат, сплачених як до, так і після 1 листопада 2011 р. Так, наша компанія зіткнулася з двома видами проблем.

Перша проблема полягає в порушенні принципу повернення судових витрат за умови невикористання їх за безпосереднім цільовим призначенням: у якості плати за розгляд справи судом. У практиці зустрічаються випадки, коли наша компанія з метою подальшого подання позовної заяви до суду сплачує судовий збір, однак до моменту подання такої заяви потенційний відповідач добровільно виконує позовні вимоги (приміром, сплачує борг), тож, звернення до суду втрачає сенс.

На жаль, ст. 7 Закону України "Про судовий збір" не передбачено повернення судового збору в разі неподання позовної заяви до суду. За таких обставин суди відповідають відмовою на запити щодо видачі ухвали на повернення судового збору, додаючи при цьому, що в даний час відсутній порядок повернення сплаченої суми судового збору, який має бути встановлено центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. Наприклад, кілька подібних відповідей-відмов уже надано господарським судом (лист від 30.03.2012 р., тощо).

У свою чергу, територіальний орган Державної казначейської служби України (далі - ТО ДКС України) в питанні повернення судових витрат керується листом Державної судової адміністрації України від 08.02.2012 р. № 11-697/12, в якому роз’яснюється, що повернення судових витрат здійснюється за умови надання рішення (тут - ухвали) суду (листи ТО ДКС України від 23.02.2012 р., від 20.04.2012 р., тощо).

Друга проблема випливає з першої та полягає саме в тому, що ТО ДКС України повертають будь-які судові витрати виключно за ухвалами суду. Однак на повернення витрат, сплачених до 1 листопада 2011 р. (державного мита й витрат на ІТЗСП), суди (в тому числі господарські) видають лише довідки суду, мотивуючи свої дії тим, що до судових витрат, сплачених до 1 листопада 2011 р., застосовуються правила повернення, чинні саме на час сплати витрат (лист господарського суду від 14.03.2012 р., тощо).

Натомість, ТО ДКС України (про що вже говорилося вище) у своїх листах наголошує, що керується виключно чинним законодавством України та листом Державної судової адміністрації України від 08.02.2012 р. № 11-697/12. Як результат, після 1 листопада 2011 р. повернення судових витрат на підставі довідок судів не здійснюється.

Таким чином, платники судових витрат стали заручниками позицій судів і ДКС України. При цьому нагадаємо, що, в залежності від суми позовних вимог, сума сплаченого судового збору може сягати кількох десятків тисяч гривень.

Ситуація ще більш ускладнюється тим, що повернення судових витрат здійснюється протягом одного календарного року з моменту їх сплати. Відповідно, останні документи, необхідні для повернення державного мита й витрат на ІТЗСП, могли бути подані до ТО ДКС України до 31 жовтня 2012 р. включно.

Позиція автора роботи та позиція Вищого господарського суду України. З метою знайдення цивілізованого способу вирішення поставлених проблем автор цієї роботи підготував наукову статтю та звернувся з листом до Вищого господарського суду України.

Було запропоновано такий спосіб вирішення першої проблеми: доповнити ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" пунктом 6 наступного змісту: "6) неподання заяви або скарги". Жодних труднощів за умови внесення зазначених змін виникнути не може, оскільки разом із заявою про повернення судового збору до ТО ДКС України подається оригінал платіжного доручення, за яким сплачено судовий збір. Отже, назване доручення не може бути використано повторно.

Спосіб вирішення другої проблеми: закріпити на рівні Закону України "Про судовий збір" положення, відповідно до якого на підставі ухвали суду повертається не лише судовий збір, а й державне мито та витрати на ІТЗСП. Доцільно зробити пропоноване до прийняття положення строковим, встановивши строк, протягом якого можна повернути державне мито й витрати на ІТЗСП. Цей строк має бути визначено залежно від дати набрання чинності відповідними змінами до законодавства України (за умови оперативного внесення змін, мова може йти про 1 січня 2015 р.).

Відповіддю на лист автора фактично слугує лист Вищого господарського суду України, опублікований у № 4 за 2012 р. журналу "Вісник господарського судочинства". Сутність відповіді зводиться до того, що судді діють згідно чинного законодавства України та ніяким іншим чином діяти не мають права. Наукові розробки автора роботи проігноровано.

ЗАКОНний спосіб вирішення обох поставлених проблем. Виходячи з вищевикладених обставин, наша компанія була змушена шукати спосіб вирішення окреслених проблем за допомогою чинного в даний час законодавства України. Такий спосіб знайдено в поданні до суду позовних заяв, що містять умисні недоліки, для того, щоб суди повертали заяви нашій компанії як позивачу, та було можливо повернути судовий збір на підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", тобто у випадку повернення заяви або скарги.

Резолютивна частина ухвали суду про повернення позовної заяви складається з двох пунктів: 1) повернути позовну заяву позивачу; 2) повернути позивачу судовий збір у сумі Х грн., сплачений за платіжним дорученням від ХХ.ХХ.ХХХХ р. № Х.

Наразі, наша компанія звертається до ТО ДКС України з заявами про повернення судового збору з додатками - завіреними судом копіями ухвал суду та оригіналами платіжних доручень і повертає сплачені грошові кошти.

Висновок. Проблеми повернення судових витрат, які проявилися у процесі правозастосовної діяльності, повинні отримати належну увагу, передусім, із боку законодавця - Верховної Ради України, та бути оперативно вирішені з метою цільового використання грошових коштів і захисту прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які діють на території нашої держави.

---------------------------------

[1]. Про судовий збір: Закон України від 8 липня 2011 р. (зі змінами та доповненнями станом на 18 вересня 2012 р. на підставі Закону України № 5290-VI) // Офіційний вісник України. - 2012. - № 79. - Ст. 3192.


*во всех материалах конкурса сохраняется авторская стилистика

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Вакансии
Больше вакансий
New business manager / New business director
Киев Ketchup Loyalty Eastern Europe
Керівник складу IT
Киев ЛІГА, Група компаній
Разместить вакансию

Комментарии

Последние новости

LIGA радниківНевидимая власть. Зачем руководству страны 500 советников и помощников