Выиграть время. Как оспорить решение, если срок уже истек

материал опубликован в рамках конкурса

Присоединяйтесь к нам Facebook и принимайте участие в дискуссиях

"ЗАКОНный случай из ПРАКТИКИ"*

Багато перед ким постає питання, як оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби (ДВС) у випадку, коли пропущено 10-денний строк на таке оскарження без поважних причин. До того ж, коли ви є боржником у виконавчому провадженні.

Зокрема, у мене виникло питання про оскарження незаконної по своїй суті постанови органу ДВС про стягнення виконавчого збору.

Зазначений 10-денний строк на оскарження постанови про стягнення виконавчого збору передбачено ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження".

У той же час у ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Зрозуміло, що незаконні дії держвиконавця у виконавчому провадженні щодо виконання певного виконавчого документа оскаржуються у тому суді, який видав цей документ. Наприклад, дії чи бездіяльність держвиконавця у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду оскаржуються в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, тобто протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Але якщо зазначений строк на оскарження було пропущено без поважних причин, суди відмовляють взагалі у відкритті провадження або повертають такі скарги без розгляду в зв’язку з пропущенням строків на оскарження або у зв’язку з недоведеністю поважності причин пропуску строку на оскарження.

У такій нібито безвихідній ситуації я скористався новим, нестандартним методом для "обходу" десятиденного строку на оскарження.

Ознайомившись зі змістом ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" у системі ЛІГА:ЗАКОН, я дійшов висновку, що згідно із зазначеною статтею, якою встановлено, що контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем. Також можна звернутися до начальника органу ДВС із заявою про здійснення нагляду за законністю виконавчого провадження, в якій викласти всі підстави, за якими оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору має бути скасована.

Потім необхідно отримати рішення начальника органу ДВС, прийняте за результатами здійснення нагляду за законністю виконавчого провадження. У випадку, якщо начальник органу ДВС скасовує оскаржувану постанову про стягнення збору, це означає, що результат досягнуто. Але, я гадаю, що є очевидним майже зі 100-відсотковою впевненістю стверджувати, що жоден начальник органу ДВС не буде добровільно скасовувати власну постанову.

Так, отримавши рішення про відмову в задоволенні заяви про здійснення нагляду за законністю (воно може бути оформлено у будь-якому вигляді, як то постанова або лист, це вже не має значення), необхідно його оскаржити в адміністративному суді в порядку ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України та обов’язково додержати строк на оскарження у 10 днів.

У моїй ситуації суд першої інстанції, не з’ясувавши сутність правовідносин, що склалися на цьому етапі між моїм підприємством та органом ДВС, відмовив у задоволенні позовної заяви про скасування постанови начальника органу ДВС, прийнятої за результатами здійснення нагляду за законністю виконавчого провадження.

Але суд апеляційної інстанції прийняв мою правову позицію та визнав, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору є незаконною, скасував постанову начальника органу ДВС, прийняту за результатами здійснення нагляду за законністю виконавчого провадження, та зобов’язав начальника органу ДВС повторно здійснити контроль за законністю виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору.

Таким чином, мною фактично було досягнуто мети, тобто у безвихідній ситуації, коли законним шляхом вже неможливо скасувати постанову органу ДВС у виконавчому провадженні, встановлено судовим рішенням, яке набуло законної сили, факт незаконності оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору.

Впевнений, що зазначений механізм можна застосовувати в будь-якій ситуації, коли треба оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органу ДВС у випадку, якщо було пропущено строки на оскарження таких дії чи бездіяльності без поважних причин.

Крім того зазначу, що я дуже вдячний аналітичній системі ЛІГА:ЗАКОН, яка допомогла у вирішенні вказаного питання, та щодня зменшує незручності у пошуку відповідей на юридичні питання.