Сфера благодійності існує у розвинених країнах десятки років: благодійні фонди не перебирають функції держави, а спільно з нею працюють для вирішення суспільних проблем і викликів.

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

В Україні цей сектор молодий, але розвивається він доволі стрімко – особливо після 2013 року, коли Революція гідності стимулювала сплеск громадської активності. Дослідження допомагають розібратися, чого не вистачає третьому сектору для сталого розвитку, а ще дозволяють зафіксувати поточний стан речей. Це ніби точка відліку, і через декілька років спираючись на тези дослідження 

Чи надихнула криза українців частіше займатися благодійністю або, навпаки, змусила забути про допомогу іншим через нестачу ресурсу? Як працюють благодійні фонди у часи епідемії? Як проходила співпраця держави та волонтерів у пікові моменти? Відповіді можна знайти в дослідженні Благодійність в умовах коронавірусу.

Читайте также: Суровая реальность 2020 - драматический поворот, в который вы должны вписаться

Ось шість основних висновків.

По-перше, Covid-19 підкреслив критичні проблеми системи охорони здоров’я. Оскільки фокус МОЗу наразі спрямований на подолання епідемії коронавірусу, вирішення багатьох інших проблем заморожено. "Скоротилось державне фінансування на ліки від раку. Не прийнято глобальні державні закупівлі на 2020 рік. Закупівлі не розпочато. До кінця літа тендерів не буде", – каже один із респондентів дослідження, представник київського благодійного фонду.

По-друге, побільшало звернень до організацій, що патронують жінок у складних життєвих обставинах. "Пандемія Covid – це пандемія насильства", – одна з тез дослідження. Оскільки подружжя закриті вдома, партнер, який раніше йшов на роботу і таким чином уникав насилля, залишається один на один з загрозою.

Інша проблема, з якою звертаються до організацій цього напрямку – нестача продуктів харчування: "У нас з’явились звернення, яких раніше не було. Від жінок із багатодітних і малозабезпечених сімей. Річ у тім, що раніше діти обідали у школах, а зараз школи закриті, і сім’ям просто не вистачає їжі", – розповідає представниця благодійного фонду з центральної України.

По-третє, епідемія спричинила сплеск безробіття, внаслідок чого люди залишилися без житла

"По нашій області на 40% зросла кількість безробітних», – озвучує сумну статистику представниця благодійного фонду з однієї із південних областей України. Ті, хто втратив роботу у великих містах не міг платити за житло, а доїхати додому стало неможливо". Приклади таких сумних історій наведено у цьому матеріалі.

Четвертий висновок: ситуація з коронавірусом перебрала на себе увагу від інших проблем

Реагуючи на виклик часу, більшість благодійних організацій почали працювати над подоланням наслідків коронавірусу. Однак це змусило деякі фонди відійти від власної місії. Це не завжди добре, бо, по-перше, інші проблеми суспільства тех вимагають системної роботи. По-друге, чітка місія – це одна з запорук довіри до фондів. Якщо такої немає, довіра жертводавців знижується, і повертати її у майбутньому – окремий виклик.    

П'ятий тренд - брак інституалізації став помітнішим. Криза не обов’язково стимулює розвиток благодійного сектору та його інституалізацію. Як і в 2013-2014 роках, у 2020 спий остерігається сплеск стихійного волонтерства. Багато хто допомагає, але відсутня координація, тому допомога ця недостатньо ефективна: "Активізувались волонтерські групи, а не благодійні організації. Криза не стала поштовхом до інституційного розвитку".

Варто пам’ятати, що третій сектор також потребує професіоналів: благодійність і волонтерство – не одне і те саме. Благодійні фонди мають грати за всіма правилами економіки, мати чітку звітність тощо.

Волонтери виконують важливу роль у функціонуванні сфери благодійності: але не можуть повністю замінити професіоналів.

Читайте также: Профсоюзная реальность: кого и как сейчас защищают объединения сотрудников?

І останнє - спостерігається нестача фінансування. Тут кілька висновків: малий і середній бізнес наразі зменшив витрати на благодійність, бо і сам перебуває у скруті. Перед багатьма компаніями стоїть питання виживання. Великий бізнес при цьому продовжує жертвувати кошти, хоч деякі і скоротили соціальні програми. У часи епідемії на подолання наслідків коронавірусу кошти жертвували фармацевтична компанія Дарниця, Сільпо, Нова Пошта, Кока-кола та інші).  Все це - приклади успішної співпраці бізнесу та третього сектору.

Але у дослідженні робітники благодійної сфери називають також негативний тренд: інколи представники бізнесу дивляться на благодійні фонди скоріше як на виконавців, зовсім не враховуючи експертизу фонду. Тоді перед ними постає дилема: вести проект професійно і дискутувати з донором, або зовсім відмовитися від такого фінансування, якщо умови надання гранту сперечаються з професійною логікою.

Присоединяйтесь к Instagram Liga.net - здесь только то, о чем вы не можете не знать

Що змінилось на краще? 

1) Покращилась комунікація з владою

Деякі фонди зазначають, що сталося певне поліпшення комунікації із владою, а зокрема з МОЗ: "Влада стала серйозніше сприймати благодійні організації, оскільки виступає джерелом запитів (...) Вони зрозуміли наш можливості, нашу мобільність" - наводиться цитата одного з респондентів.  Порівняно з 2014 роком, рівень співпраці між представниками третього сектору і влади покращився.

Проте, є ризик, це це тимчасове явище, і діалог що виник на час епідемії, закінчиться з нею. До того ж, у дослідженні зазначено, що влада подекуди неякісно виконує свою частину домовленостей із фондами або значно уповільнює процеси. Наприклад, списків тих, хто потребує допомоги, благодійники інколи чекають більше місяця. 

2) Покращилась співпраця між організаціями
На початку карантину у представників третього сектору були побоювання, що через фінансову кризу загострилася боротьба за донора, а отже, посилиться конкуренція між фондами. Цього не відбулося: «Стали більше співпрацювати з колегами. Виникає проблема, яку ми не можемо вирішити. Ми перенаправляємо до них» - зазначають респонденти.

Читайте также: Не переставайте мечтать. Сейчас вашему бизнесу это очень поможет

3) Зросла кількість волонтерів

Допомогти можна не тільки грошима, але власним часом, знаннями, іншими ресурсами. Чим дальше: тим більше ми це розуміємо. Через карантин у багатьох з’явилось більше вільного часу, який дехто присвятив волонтерству.

"Якщо раніше ми телефонували людям і просили допомогти, то тепер вони самі телефонують і пропонують допомогу", - каже керівниця благодійного фонду з Житомирщини. "Люди стали частіше відгукнутися на прохання про допомогу. Легше гуртуються. Стали відкритішими, добрішими", - додає представниця благодійного фонду з Кіровоградщини.  Додатковим бонусом таких змін є перспектива зростання популярності благодійності у майбутньому: "Коли ти раз спробуєш себе в ролі благодійника, то потім не робити це стане складно. Це увійде в звичку", - каже представниця київського благодійного фонду.