Эйджизм, сексизм, лукизм. В украинском бизнесе есть дискриминация. И с ней нужно бороться
Ейджизм (це коли вас позбавляють можливостей через те, що ви занадто молодий/а для чогось, або вже начебто не достатньо енергійний/а), сексизм (це коли вчинки, риси характеру, професії поділяють на чоловічі та жіночі, або ж якщо ви поводите себе не як "справжній" чоловік" чи "справжня" жінка до вас виникає упереджене ставлення), гомофобія (як впевненість, що гетеросексуальність — єдина можлива норма і "нехай не виставляють напоказ свої одностатеві стосунки") – три типи дискримінаційної поведінки, що найчастіше зустрічаються в роботі компаній, що працюють в Україні.
Про це свідчать дані дослідження РІВЕНЬ, проведеного Biasless разом з Factum Group Ukraine, аналітичним партнером MZ Hub та Boyden. Опитування консолідувало думки 608-ми "білих комірців" та 62-х очільників та очільниць служб з персоналу. Мета - скласти портрет українського корпоративного різноманіття та рівня його інклюзивності.
Довідково: в опитуванні взяли участь жителі топ-5 міст у віці 18-55 років. Метод дослідження: онлайн опитування за верифікованою панеллю Opinion.
Цікаво, що рейтинг розповсюдженості типів дискримінації серед "білих комірців" та HR подібний. Проте HR-спеціалісти частіше відзначають наявність того чи іншого типу дискримінації, що дозволяє команді дослідження робити гіпотезу, що для співробітників ця тема не є дуже актуалізованою.
Корінь у цієї "неактуалізованості" – декілька:
1. Відсутність освіти на тему інклюзивності, упереджень та дискримінації.
2. Традиції й історичні корені.
3. Конформізм і відсутність критичного мислення (прийняття речей такими, якими вони є).
З усім тим 43% "білих комірців" називають себе добре обізнаними щодо поняття "інклюзія на робочому місці", 45% цікавляться темою.
Щодо дискримінації, то добре обізнаними щодо неї себе вважають 77% опитаних.
Примітка: Інклюзія/інклюзивність — це атмосфера, культура та неупереджене ставлення до людей що формує в них почуття приналежності. Вона про те, як себе почувають відмінні від домінантної більшості люди, на скільки і як їх цінують, поважають, приймають інакшість і залучають в повноцінну участь у житті компанії. Про можливу силу голосу, його вагу і можливість та цінність внеску.
Тільки 14% опитаний "білих комірців" констатували наявність освітніх програм із різноманіття, інклюзивності ат протидії упередженням та дискримінації. І менше половини із них відвідували відповідне навчання. Топ-3 навчальних програм формують теми роботи зі стереотипами та подолання несвідомої упередженості, інклюзивність та викорінення дискримінаційних ознак поведінки.
Серед мотивів, що домінують у мотиваціях бізнесу інвестувати у різноманіття та інклюзивність компаній їх лідерів та лідерок, – необхідність залучення та утримання талантів, посилення репутації, пошук точок зростання, дотримання трендів та підвищення операційної ефективності.
Детальніше про зв’язок роботи з інклюзивністю та результатами в P&L ви можете прочитати в колонці – Чому в українському бізнесі немає Diversity & Inclusion функції.
Гендерне питання, вікове та інвалідність забирають на себе левову долю уваги. вітчизняних авангардистів у D&I. У кінці переліку — люди із судимістю та ті, що живуть із ВІЛ.
Чому авангардистів? Бо не заважаючи на бум теми у корпоративних світах Північної Америки та Європи, компанії, які комплексно та системно працюють над різноманіттям як ресурсом поки що можна перерахувати на пальцях двох рук. І це переважно локальні представництва міжнародних компаній та IT-бізнес, що працює на зовнішні ринки.
Абсолютно логічно, що фахівців із записом "директор/ка або менеджер/ка з різноманіття та інклюзивності" в Україні поки нема. 39% компаній не мають чітко визначеного відповідального/відповідальну за напрямок. Левова ж частка D&I менеджменту на цей момент сконцентрована у руках HR (48%), вищого керівництва (35%) та фахівців зі сталого розвитку (6%).
При всіх початковості розвитку напряму, у 16% менеджерів українських компаній є формально чи неформально оформлені KPI щодо різноманіття та інклюзії, 6% мають цей компонент у політиці закупівель, а 24% мають та підписували антидискримінаційні політики.
Наразі показник "Рівень" інклюзивності бізнесу в Україні становить 66 балів зі 100 (шкала виглядає наступним чином: 60 – незадовільно, 60-70 – задовільно, 70-80 – добре, 80 та більше — відмінно).
Резюмуючи, хочется акцентувати: D&I, I&D, EDI, DEI, DIB – абревіатури і явища, час яких настав. Раніше чи пізніше ви до них прийдете.
Краще раніше. Адже розмір інвестицій не співставний із ефектами чисельних виграшів, які додадуть вашим бізнесом і грошей, і слави. Перший крок аби почати свій інклюзивний корпоративний поступ — навчання, результати якого вас гарантовано і здивують, і порадують.
