Экс-министр экономики Тимофей Милованов: Буду спать весь день и смотреть Netflix. Интервью

Верховна Рада 4 березня відправила у відставку уряд Олексія Гончарука і одразу призначила нових міністрів. Але заміну знайшли не всім - економічний блок уряду тотально не укомплектований. Новому прем'єру Денису Шмигалю доведеться зібрати команду, яка зможе повністю замінити міністрів Гончарука. 

Найневизначенішою була доля міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. За інформацією фракції Слуги народу, спочатку Тимофія Милованова мав замінити Роман Жуковський. Але він від міністерського крісла відмовився. 

Милованов мав лишитись в Кабміні, очоливши новостворене міністерство АПК. Та після розмови з президентом Володимиром Зеленським, все ж вирішив піти з уряду. 

Разом з кореспондентом LIGA.net, Милованов з цікавістю спостерігав за трансляцією позачергового вечірнього засідання парламенту. До останнього сподівався, що нового очільника економічного міністерства призначать. Заміни не знайшли - міністерство досі лишається без керівника. 

У прощальному інтерв'ю на посаді міністра, Милованов розповів LIGA.net, чому не захотів залишитися у Кабміні, що не встиг зробити за 188 днів своєї каденції та чим буде займатись після звільнення з уряду. 

ПРО РОБОТУ В УРЯДІ

- Ви ще розглядаєте можливість залишитися в уряді? (розмова відбувається на фоні трансляції засідання парламенту в кабінеті міністра. - Авт.)

- Ні.

- Чому? 

- Я думаю, що новий прем'єр-міністр має право формувати свою команду під своє бачення. Відбувається трансформація уряду, він перезавантажується, і Денис Шмигаль має право підібрати собі міністрів, віце-прем’єрів, які будуть відповідати його візії.

Ми запустили зміни, перезавантаження України, системні реформи. Але як це розвивати далі - завдання для нових міністрів. 

Читайте также: "Любимчик Зеленского". Новым премьером стал Денис Шмыгаль. Что о нем известно?

- Напередодні зміни уряду ви зустрічались із президентом Володимиром Зеленським, який начебто намагався вас втримати на посаді, вмовити продовжити роботу в Мінекономіки.

- Я би так не коментував. У нас була чітка та дружня розмова, я пояснив свою позицію по МінАПК, і власне, озвучив своє рішення про те, що йтиму з уряду.

- Ви планували очолити агроміністерство? 

- Якби Мінекономіки розділяли, то ні.

- Але ви свого часу заявляли, що очолили б аграрне міністерство у разі розділення Мінекономіки. 

- Це було два місяці тому, в іншій макроекономічній ситуації, в інші строки - після старту земельної реформи. Тоді ще, я думаю, було реально розділити міністерство, а на сьогодні ми вже майже повністю закінчили припинення його роботи, і в останні тижні, коли мене запитували про це, я казав, що вже зараз час не дозволяє їх розділити. Я думаю, що оптимально це зробити, в разі потреби, після запуску ринку землі.

Читайте также: Экономического блока почти нет. Кто из кандидатов отказался идти в новый Кабмин

- Ви впевнені в тому, що ринок таки запустять? 

- Я сподіваюся, що так. Це важливо. 20 років його не могли розпочати. Ми запустили процес. Законопроект про обіг земель пройшов перше читання, всі інші законопроекти, їх там штук сім, все є. Аби тільки наступники продовжили цей курс.

- Якби ви полишали посаду міністра не в таких обставинах, як сьогодні, а просто за власним бажанням, кому б ви могли передати справи? Чи є людина, якій ви довіряєте настільки, що могли б назвати її своїм послідовником? 

- Я не знаю. Це все залежить від прем'єр-міністра. В нього інше бачення, треба підбирати людей. Моє бачення просте: я вірю в Конституцію, вірю в Раду. Розбудова економіки - це довгий поступовий процес. Немає простих рішень, немає швидких рішень.

Читайте также: Новый состав правительства, кого на кого поменяли. Инфографика

- Чи залишаться на посадах ваші заступники - Тарас Висоцький, Тарас Качка? Бо є інформація, що ніби-то голові ОП Андрію Єрмаку вони не дуже подобаються.

- Я чув, що кардинально навпаки - ними дуже задоволені. Не реагуйте на чутки. Тарас Висоцький, на мій погляд, - єдиний, хто може продовжити взятий нами аграрний курс. А кращого зовнішньоекономічного, євроінтеграційного менеджера, ніж Качка, годі й шукати.

- Що насправді було причиною відставки Гончарука? Чи давно над ним згустилися хмари - від історії з плівками, чи пізніше? 

- Я не знаю. Сьогодні президент говорив про те, що уряд не виконав певні задачі, але дещо зробив. Моя оцінка уряду Гончарука дуже висока. Це команда таких першопрохідців-стартаперів.

- За 10-бальною шкалою, як би ви оцінили роботу уряду Гончарука? 

- Думаю, те, що можна було зробити, ми зробили. 10 балів. Або навіть 15. Ну, давайте реально подивимось за кожним напрямком. Ми постійно про це говоримо. Мін‘юст, подивіться, Денис Малюська скільки зробив - подвійний бек-офіс припинився, антирейдерство, ми маємо сьогодні новий Мін’юст. Владислав Криклій багато всього зробив в інфраструктурному міністерстві.

Читайте также: 16 мгновений Гончарука, или Что полезного успело сделать уволенное правительство

- А Арсен Аваков? В чому секрет Авакова? 

- Спитайте у нього. Я не коментую Арсена Авакова.

- Коли ви дізнались про те, що уряд іде у відставку? Якою була ваша перша реакція? 

- Я цього очікував кілька тижнів.

- Чому? 

- Все до того йшло. В ЗМІ було багато інсайдів, всередині колективу атмосфера змінювалась. 

- До вас із самого початку було досить неоднозначне ставлення як до міністра, взагалі як до особистості. Є адепти Милованова, а є не дуже коректні критики, хейтери. Чи не вплинуло ось таке різноманіття поглядів однією з відправних точок до того, аби піти з посади? 

- Можливо. Але я впевнений, що все, що я полишаю, буде закінчено. Особливо по ринку землі.

- Я би посперечалася, розуміючи динаміку розгляду правок до земельного законопроекту. 

- Ну, я так думаю, а там подивимося. Я думаю, що просто не буду ефективним в новому уряді, це ж нормально. В бізнесі так само - приходить новий топ, і підбирає під себе команду. Я й сам тут звільнив всіх керівників, це нормальні зміни.

- Вам на заміну мав би йти Роман Жуковський. Але він відмовився.

- Я не знаю. Я не говорив з Жуковським, всю інформацію дізнався з інтернету.

- А чи є новий потенційний наступник? 

- Станом на сьогодні я не маю ніякого прізвища, кому можна було би передавати справи.

Читайте также: Операция "новые лица" или страх за рейтинги. Почему Зеленский убрал Гончарука

ПРО СТОСУНКИ З БОГДАНОМ ТА ЄРМАКОМ І НОВИЙ УРЯД

- Чи правда, що саме ви стали однією з причин конфлікту між Андрієм Богданом та Андрієм Єрмаком?

- Навряд. Я не того рівня. Це прем’єрський рівень. Кожен може бути з чимось не згодним, навіть з моїми рішеннями. Проте це не той рівень. У мене були дуже хороші стосунки з Андрієм Богданом, коли він працював, ми дуже добре спілкуємося з Андрієм Єрмаком, також в мене хороші відносини із Сергієм Шефіром. Та й із самим Володимиром Олександровичем [Зеленським].

- На вашу думку, чому наразі так тяжко йде формування нового уряду, пошук нових міністрів? Це зневіра людей, розчарування у владній вертикалі, чи що? 

- Мені складно сказати, я ж не знаю, які там комбінації, кому й що пропонували.

- Ви мали розмову з новопризначеним прем'єром? 

-  Ні, я з ним не зустрічався.

- А якщо зустріч відбудеться, ви так само непохитно відмовлятиметеся від посади? 

- Поки що моє рішення таке. Але все залежить від його позиції.

- Тобто ви не відкидаєте варіанта, що можете продовжити роботу в уряді? 

- Я не припускаю, що залишуся, якщо міністерство будуть розділяти, тому що це призведе до зупинення реформи землі.

- А якщо розділяти не будуть? 

- Можливо, про це можна буде говорити, бо ми зможемо продовжувати ті речі, які розпочали. Та я не думаю, що я той кандидат, який цікавий новому уряду.

- Наскільки ви були самостійним на посаді міністра у прийнятті рішень? 

- Повністю. Були випадки, коли певні рішення погоджував з прем'єром, з ОП, були випадки з партіями, комітетами, хтось не погоджувався, намагався тиснути. Це робочі моменти, та свої рішення мені вдавалося відстоювати.

- А чи були якісь сміливці, які могли запропорнувати хабаря Милованову? 

- На початку були спроби. І вони всі досить швидко пропали - я почав служби натравлювати.

- Новий голова уряду Шмигаль - колишній топ Ріната Ахметова. Чи не означає це, що Ігор Коломойський, який, як говорять, доклав руку до формування вищого керівництва країни, програв? 

- Я в цьому мало розуміюсь, якщо чесно. Я ні з Коломойським, ні з Ахметовим ніколи не зустрічався, ніхто з олігархів мені ніколи не дзвонив, ніхто нічого не передавав від них. Я думаю, що це не той рівень.

Читайте также: Власть в Украине переходит к Коломойскому и другим олигархам

ПРО РИНОК ЗЕМЛІ ТА ДЕРЖАВНІ ПІДПРИЄМСТВА

- Давайте повернемось до ринку землі. Як би ви оцінили те, що відбувалось в парламенті останніми місяцями? Я говорю про порушення регламенту з точки зору втаємниченості аграрного комітету фракцією монобільшості, блокування роботи парламенту через вимоги референдуму від опозиції, тисячі правок…

- Я не маю рішення. Варіантів кілька: від швидкого прийняття законопроекту до відкликання його. Можливо все.

- Чи правда, що причиною, через яку різні політичні сили стримують прийняття закону про ринок землі, є торги лідерів окремих фракцій за посади у найбільших державних підприємствах? 

- У мене були розмови з Юлією Володимирівною [Тимошенко] і з іншими, коли пропонували призначення "професіоналів" на якісь позиції, однак ми завжди відмовляли. 

- Зараз ситуація з ДП виглядає досить дивно. Ви прийшли, звільнили півсотні керівників, запросили топів з ринку - я про Саймона Чернявського в ДПЗКУ, Сергія Блескуна в Укрспирт тощо. Але наразі ці люди з вашою відставкою лишаються ніби біля розбитого корита, без перспектив…

- Більшість підприємств передані до Фонду держмайна, майже всі. Тому ФДМУ може їх захистити. Чи будуть вони наразі працювати на своїх посадах, залежить від фонду.

- Ви анонсували купу кадрових конкурсів, проте, дуже велика ймовірність, що після вашої відставки ніхто їх проводити не буде, топів змінять у ручному режимі.

- З кадровими конкурсами у нас дійсно велика проблема. Я от тільки держсекретаря вчора призначив. Іронія така собі. Конкурси завжди повільні, подаються кандидати не завжди якісні. Ця система має бути якось змінена. Тут потрібна справжня реформа.  

ПРО РИНОК ПРАЦІ, ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА ІНВЕСТИЦІЇ

- Що ви як міністр не встигли зробити? 

- Ринок праці. Його потрібно осучаснити. У нас тіньовий ринок праці, особливо в ІТ, всі працюють як ФОП, або взагалі нелегально. Але це насправді дуже конкурентний ринок, люди будують хороші кар'єри, багато інвестують в освіту, платять шалені зарплати. І цей ринок працює. А такі формальні ринки, як державницький, наприклад, чи шахтарі, тут біда.

У нас є ринки, які дуже погано працюють, не дозволяють розвиватися. Якби тут влаштувати систему, перезавантажити все це, то це, мені здається, була б одна з найбільших допомог людям. Вони могли би знайти кращу роботу, навчилися би бути більш успішними і заробляти більше. Подивіться навіть на мобільність населення. У нас є законсервовані міста, з яких ніхто нікуди не виїжджає і там зовсім немає роботи.

- Не можу не запитати про рівень розвитку української промисловості. Мінекономіки звинувачували в тому, що наша промисловість падає. Невже не можна нічого зробити? 

- Сьогодні президент говорив про падіння промисловості на 5%. За нашими даними, а Держстат змінив базу порівняння з 2010 на 2016 рік, падіння складає лише 0,5%. Це на тлі того, що в кожній країні є кількавідсоткове падіння промислового виробництва. Тобто, ми кращі за інших, ми, відносно, у плюсі, порівняно з деякими іншими країнами. Я думаю, треба зробити графік і показати, як в середньому росте Європа, і як ми. Ми завжди відставали, а цього року деякі країни випереджаємо, скорочуючи темпи падіння.

Проблема нашої промисловості в тому, що з неї викачані ресурси. Є, звичайно, олігархічні компанії, Інтерпайп Віктора Пінчука, наприклад, або ж державні - Турбоатом, де все класно. Але є підприємства, і їх багато, в яких немає нічого. Наприклад, ЗАЛК приватизували і повністю порізали. Половина державних промпідприємств перебувають в санації, навіть наші авіазаводи, які могли би працювати, чомусь не працюють. І такого багато.

Щоб зрозуміти, чому наша промисловість стала такою нікчемною, варто відповісти на два питання: чи вкладали кошти в їхню модернізацію та чи хороші керівники були у цих промислових компаній. Відповідь така, що зазвичай власники підприємств просто викачували звідти гроші.

- А що може зробити держава, аби покращити ситуацію? 

- Думаю, можна знайти рішення. Нашій промисловості потрібні десятки мільярдів доларів для модернізації. Держава не має таких коштів, тому що за рік всього не зробиш. Але $1-2 млрд можна було би дати на цю підтримку. І ми навіть розробляли програму підтримки промисловості і просування експорту. Але як буде діяти новий уряд - не знаю. Проте без підтримки ми не зможемо зробити українську промисловість конкурентоспроможною.

- Чи правда, що промисловість перестає бути міцним фундаментом для підтримки українського ВВП, віддавши цю функцію ринку послуг?

- Так, ринок послуг зростає швидше, це постіндустріальне суспільство.  У нас можуть зростати технології, творчість, будівництво, туризм. Треба розвивати сервісні галузі, бо Україна разом з Європою прямує в постіндустріальне суспільство. І, до речі, тут мало хто розуміє, що модернізація промисловості означає зменшення кількості робочих місць. Але у людей буде краща освіта, кваліфікація і вища продуктивність праці та зарплата. Тому робочі місця у промисловості мають створюватися за рахунок будівництва нових заводів та нових підприємств. І покращення якості освіти.

- Ви пропонуєте на підтримку промисловості виділити з бюджету 90 млрд грн. Проте у Мінфіні кажуть, що такі гроші знайти не вдасться. Які є варіанти?

- От дивіться. 90 млрд грн - це на три роки. Тобто 30 млрд на рік. З них 13 млрд грн - на компенсацію відсотків по кредитах на купівлю землі (сумарно - майже половина всієї суми, якщо ринок буде запущено. По 2 млрд грн - в експортно-кредитне агентство, по 2 млрд грн на компенсацію відсотків у банках, це ще по 6 млрд. На 15 млрд ми хотіли вибрати галузеві високотехнологічні проекти, наприклад, в авіації, інфраструктурі…

- Але ж компенсаторів немає. 

- Це бюджетна декларація, ми маємо за це боротися.

- Уже не ви.

- Так, вже не ми, наші наступники. Можливо, вони свою програму підтримки напишуть. Але ми би поборолися за це.

- Колишня очільниця Міністерства фінансів Оксана Маркарова пропонувала знизити податки замість прямої підтримки.

- Вона все правильно каже. Проте, як на мене, її позиція трошки маніпулятивна. Але я був би готовий мати і таку розмову: знижуємо податки для промисловості. Мене це теж влаштовує. Але насправді 30 млрд грн на рік з бюджету в 4 трлн грн - це менше 1%. У Європі лише на підтримку агро виділяють по 10% від ВВП в галузі.

Читайте также: 7,2 млрд госдотаций аграриям: кому достались деньги, кроме Косюка, Бахматюка и Колесникова

- Ви завжди дуже багато говорили про інвестиції. Залучення іноземних інвесторів, концесії портів та аеропортів, державно-приватні партнерства були серед перелічених вами ініціатив. Як, на вашу думку, нинішня ситуація, цей урядовий хаос, відобразиться на ставленні до України з боку потенційних інтересантів в якихось активах та розвитку в Україні іноземних бізнесменів? 

- Я думаю, інвестори почекають, поки новий уряд визначиться з програмою дій.

- Тобто інвестиції відкладаються ще мінімум на пів року? 

- Я не знаю, на скільки. Але інвесторам потрібно зрозуміти, як налаштований новий прем'єр, нові міністри. Ми конкуруємо з іншими країнами, де є більш зрозумілі правила гри для бізнесу. Тож уряд мав би продовжувати розпочаті нами курси на макроекономічну стабільність, розвивати ті ринки, які є, продовжувати ключові реформи та залучати в економіку інвестицій.

ПРО ЗАРПЛАТИ ТА ПЛАНИ

- Коли ви приходили на посаду, однією з ваших цілей було поліпшення якості життя населення. Проте настрої суспільства такі, що мало хто відчув це покращення. Як би ви пояснили цю ситуацію? 

- Я відповідаю за зарплати, не за соціальну складову. І у нас дійсно сьогодні є розрив між середньою зарплатою в 12 000 грн і мізерними пенсіями. За минулий рік номінальні зарплати зросли на 18% за рахунок низької інфляції. Глобально питання в тому, як тих, хто не є на ринку праці конкурентоспроможним, вивести з цього поля. Отримувати більше може кожен. Треба осучаснити свої навички, пристосуватися до часу. Людей треба вчити, мотивувати, створювати бізнес, освітні програми.

- Власне ви й самі нарікали на низький рівень оплати праці як міністра.

- Я взагалі намагаюсь цього питання уникати. Але якщо ми хочемо, щоб наш уряд, наша держслужба були професійними, потрібно платити ринкові зарплати. Раніше попередники доплачували в конвертах, тепер офіційно нараховують премії. Та тут дилема: не можна стати багатими, поки країна бідна.

- Що найперше зробить Тимофій Миловaнов, коли вийде з цього кабінету і зрозуміє, що вільний? 

- Я думаю, це станеться вже сьогодні ввечері (4 березня. - Авт.). А завтра я буду спати цілий день і дивитися Netflix.

- А де ви бачите себе далі, після міністерства? 

- Я ще не знаю, наразі я перебуваю в академічній відпустці. У мене контракт з університетом у Пітсбурзі. Можливо, в Київську школу економіки повернуся. 

- Можливість працювати в бізнесі розглядаєте? 

- Ймовірно. Треба розглядати окремо кожен варіант. У нас тут сформувалася дуже потужна команда. Можливо, когось із них візьму з собою, якщо буде куди.