Бізнес-тиждень: санкції проти Порошенка, перемовини Трампа та зростання інфляції
Цього тижня президент США Дональд Трамп мав телефонну розмову спочатку з російським диктатором Володимиром Путіним, а потім з українським президентом Володимиром Зеленським. Трамп знову порушив тему початку мирних перемовин між країнами. На цьому тлі злетіли акції українських компаній.
Крім цього, 12 лютого Петро Порошенко, бізнесмени Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов і Костянтин Жеваго (а ще колишній нардеп Віктор Медведчук) потрапили під безстрокові санкції через загрози державній безпеці, територіальній цілісності та суверенітету України, а також створення перешкод для сталого економічного розвитку.
Про головні новини та зміни, які відбулися цього тижня, розповідає LIGA.net
Річна інфляція прискорилася майже до 13%
Темпи інфляції знову прискорились. Річна інфляція у січні становила 12,9% (порівнюючи з січнем 2024 року) після 12% у грудні.
Найбільше зростання у січні було у сфері зв’язку, що пов’язано з підвищенням тарифів на місцевий телефонний зв’язок (на 29,1%) та мобільний зв’язок (на 15,6%).
З продуктів найбільше подорожчали овочі (на 5,5%), олія (на 2,8%) і хліб (на 2,1%). Ці ж продукти, а також масло подорожчали найбільше, порівнюючи з січнем попереднього року – зростання становить від 20% до 34%.
Розмови Трампа з Путіним і Зеленським
Президент США Дональд Трамп на цьому тижні мав телефонну розмову з російським диктатором Володимиром Путіним. Після цього американський політик зателефонував Володимиру Зеленському.
"Президент Трамп поінформував мене щодо деталей своєї розмови з Путіним. Україна більше за всіх хоче миру. Визначаємо наші спільні з Америкою кроки, щоб зупинити російську агресію та гарантувати надійний, тривалий мир. Як сказав президент Трамп, let's get it done [зробімо це]", – написав Зеленський.
Трамп заявив: він переконаний у тому, що Путін також хоче миру. Після таких заяв стрімко зросли акції українських компаній.
Найбільше зростання продемонструвала компанія Ferrexpo. Курс її акцій на Лондонській фондовій біржі з початку торгів у четвер станом на 11:00 (за київським часом) підскочив на 18,06%. Акції агрохолдингу МХП зросли на 13,29%.
НБУ може скасувати ліміт у 150 000 грн на карткові перекази
Національний банк України заявив, що розглядає можливість скасувати обмеження на вихідні карткові перекази у 150 000 грн вже протягом наступних місяця-двох. Але для цього необхідно, щоб банки самі могли відстежувати загрози та реагувати на них.
Голова НБУ Андрій Пишний зауважив, що запроваджене обмеження є тимчасовим заходом і не може повністю розв'язувати проблему незаконного використання карткових рахунків так званими дропами. Для цього необхідний комплексний підхід, зокрема ухвалення закону про реєстр дропів, на який розраховує НБУ.
Крім дій регулятора, самі банки повинні вдосконалювати внутрішні системи контролю та застосовувати ризикоорієнтований підхід за принципом "знай свого клієнта". Пишний наголосив, що дропів не було б, якби фінансові установи ретельно аналізували профілі клієнтів під час реєстрації та враховували їхню трансакційну історію.
В Україні стає більше елітного молока
В Україні стає дедалі більше молока А2, яке на 15-20% дорожче, ніж звичайне. Маркетологи позиціюють молоко А2 як преміумпродукт, який організм людини перетравлює швидше та з більшим комфортом, ніж звичайне молоко.
В Україні найбільший виробник молока А2 – це компанія "Ічнянський завод сухого молока та масла" (ТМ "Молочний світ", А2 та Funny Cow). Там щодня переробляють 6 тонн молока А2.
Експерти та працівники галузі переконані, що потенціал виробництва молока А2 в Україні надзвичайно високий. Також, як стало відомо LIGA.net, з осені 2024 року українські виробники ведуть перемовини з китайськими компаніями щодо експорту молочної продукції, виготовленої саме з молока А2.
Укрзалізниця очікує чималі збитки у 2025 році
Попри гарні показники перевезень, Укрзалізниця втрачає вантажну базу. Так, за підсумками 2024 року компанія очікує збитки до 2,5 млрд грн.
Торік перевезення вантажів залізничним транспортом збільшилося майже на 18%, порівнюючи з попереднім роком – до 174,9 млн тонн. Цей показник став кращим за три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Але він досі майже вдвічі менший за останній довоєнний результат.
Темпи росту залізничних вантажних перевезень почали уповільнюватися вже у другому півріччі 2024 року. Якщо в першій половині року середньомісячний показник транспортування сягав 15 млн тонн, то у другому півріччі він опустився до 14 млн тонн.
Загалом протягом 2025 року в УЗ очікують зменшення обсягу перевезень вантажів приблизно на 6%, порівнюючи з минулим роком.
РНБО запровадила санкції проти Порошенка, Коломойського, Боголюбова, Жеваго та Медведчука
12 лютого РНБО запровадила санкції проти Петра Порошенка, Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова і Костянтина Жеваго, а також колишнього нардепа Віктора Медведчука.
"Мільярди, які були зароблені фактично продажем України, українських інтересів, української безпеки, повинні бути заблоковані, працювати на захист України та українців. І це буде. Обовʼязково", – пояснив застосування цих санкцій президент Володимир Зеленський.
Порошенку та Медведчуку раніше було оголошено про підозру у державній зраді та сприянні діяльності терористичної організації. Йдеться про організацію схеми закупівлі вугілля з окупованих територій для Центренерго, що "поставило Україну в енергетичну залежність від РФ і підконтрольних їй ватажків псевдореспублік".
Детально про санкції проти Петра Порошенка та їхні наслідки – читайте у матеріалі: Це не "сліпий траст". Як санкції вплинуть на бізнес Петра Порошенка
Кабмін обмежив націнку на ліки
Кабінет міністрів обмежив націнку на ліки для аптеки на 35%, а для дистриб'юторів – на 8%.
Міністерство охорони здоров'я уточнило, що, згідно зі змінами до постанови Кабміну від 17 жовтня 2008 року №955 "Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби":
з 1 березня 2025 року граничні надбавки, що нараховуються дистриб’юторами лікарських засобів до оптово-відпускних цін на всі лікарські засоби, не можуть перевищувати 8% (крім окремих виключень);
додатково встановлюються регресивні граничні торговельні (роздрібні) надбавки до закупівельних цін на рецептурні лікарські засоби – від 10% до 25%, залежно від вартості препарату;
граничні торговельні надбавки на безрецептурні лікарські засоби, які закуповуються коштом джерел, не заборонених законодавством України, крім коштів державного та/або місцевого бюджетів, не мають бути вище 35% до закупівельних цін.
Нардепи звинувачують Енергоатом у розкраданні
Народні депутати передали в Національне антикорупційне бюро України заяву, у якій звинувачують Енергоатом у розкраданні 430 млн грн бюджетних грошей. Подання заяви ініціював нардеп від партії "Голос" Ярослав Железняк.
"Службові особи АТ "НАЕК "Енергоатом" у період 2024-2025 років здійснили розтрату коштів на понад 430 млн грн, спрямувавши їх, всупереч вимогам Закону України "Про порядок ухвалення рішень про розміщення, проєктування, будівництво ядерних установок і обʼєктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення" від 08.09.2005 №2861-IV на виконання робіт з проєктування та будівництва енергоблоків на Хмельницькій АЕС", – йдеться у заяві Железняка до НАБУ.
У 2025 році в Україні зменшаться обсяги виробництва та експорту зерна
У сезоні 2024/2025 маркетингового року виробництво та експорт зерна в Україні зменшаться, порівнюючи з минулим роком. Про це йдеться у звіті Міністерства сільського господарства США (USDA).
Згідно з прогнозами, загальний обсяг виробництва зернових знизиться на 13%, а експорт – на 26%. Однією з причин падіння експорту є виснаження запасів зерна в країні.
Найбільше скорочення очікується у виробництві кукурудзи – на 24%, порівнюючи з 2023/2024 маркетинговим роком, до 24,6 млн тонн. Її експорт може впасти на 33% — до 19,6 млн тонн. Виробництво пшениці залишиться на рівні 22,9 млн тонн, однак її експорт, за прогнозами, скоротиться на 19% – до 15 млн тонн. Обсяги виробництва та експорту ячменю очікуються стабільними, порівнюючи з минулим роком – 5,9 млн та 2,6 млн тонн відповідно.
Кабмін виділив 5 млрд грн на програму "Зроблено в Україні"
Кабінет міністрів виділив 5,1 млрд грн на програму "Зроблено в Україні". З цієї суми 1,6 млрд грн виділяється на підтримку внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги. Сюди входить програма "Національний кешбек" та компенсація покупцям 15% вартості продукції української промисловості, включно з громадським транспортом, комунальною та спеціальною технікою, ліфтами, енергообладнанням.
Інші кошти розподіляться наступним чином:
2 млрд грн – на гуманітарне розмінування сільгоспземель. Українські аграрії можуть отримати компенсацію розміром 100% за розмінування своїх угідь.
500 млн грн – на компенсацію 25% вартості української сільгосптехніки. Програма допомагає аграріям знизити витрати та підтримує вітчизняне машинобудування.
500 млн грн – на створення якісної інфраструктури індустріальних парків. Держава профінансує створення промислової інфраструктури та приєднання до мереж.
500 млн грн – на держпідтримку проєктів зі значними інвестиціями. Кошти підуть на компенсацію витрат інвесторів на будівництво та підключення об'єктів інфраструктури.
