Пекло для кадровиків. Що змінює законодавство про мобілізацію й умови бронювання

Попри третій рік широкомасштабного вторгнення, держава не поспішала адаптувати законодавство під воєнні реалії. Досі основним законодавчим документом є Закон "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Отже, торік закон відзначив своє тридцятиліття, переживши у 2022 році аж дев'ять оновлень, а у 2023 – лише дві правки. Тому до закону постійно додають інші закони, постанови й підзаконні акти, що адаптують поточну ситуацію під законодавчі норми (або навпаки).

Спочатку це були Укази президента від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", №65/2022 "Про загальну мобілізацію" з урахуванням змін і доповнень відповідно до Указу президента №452/2023 від 26 липня 2023 року.

Закони, які оптимізували ці мобілізаційні зміни, з’явилися останнім часом і викликали недвозначну реакцію широких верств населення. 30 травня 2023 року був проголосований Закон про зниження призовного віку з 27 до 25 років, який був підписаний президентом лише у квітні 2024 року.

16 січня цього року парламент врегулював створення єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних, 23 лютого – дозволив демобілізацію строковиків, 21 березня – скасував статус "обмежено придатних" до служби. 11 квітня депутати ухвалили Закон про посилення мобілізації. А 8 і 9 травня – дали дозвіл на призов засуджених і підвищили штрафи для ухилянтів.

Поки не всі законотворчі новації були реалізовані. Наприклад, електронні повістки й блокування рахунків ухилянтів так і залишилися проєктами. Але були проєкти, реалізація яких серйозно вплинула на поточну ситуацію. 

27 січня 2024 року було ухвалено постанову Кабміну №76 щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час".

Цей документ затвердив новий Порядок бронювання за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану і Порядок та критерії визначення критично важливих підприємств, установ і організацій.

Тим часом кулуарами Верховної Ради курсують плітки про можливості економічного бронювання, яке трохи "посуне" систему, запропоновану у цьому Порядку.

Наступний крок. У квітні 2024 року ухвалений Закон щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку. Таке собі "клаптикове законодавство", яке намагається виправити помилки й неточності попередніх законодавчих актів. Багато з цих змін мають формальний характер і мало впливають на суть.

Але оновлення продовжують накопичуватися. Кабмін на засіданні 16 травня затвердив низку постанов щодо деяких питань мобілізації. Зокрема, постановою №558 оновлено Положення про ТЦК і СП, постановою №559 визначено Порядок оформлення та видачі військово-облікового документа та його форма.

Постановою №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період. Цей Порядок визначає:

• механізм взаємодії між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами ТЦК з організації проведення призову громадян;
• процедуру оповіщення військовозобов’язаних і резервістів, їх прибуття до ТЦК;
• процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних;
• процедуру надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
• організацію медичного огляду;
• процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
• механізм відправлення військовозобов’язаних і резервістів до місць проходження військової служби.

Зокрема, визначено, що керівники підприємств, отримавши розпорядження голови адміністрації або керівника ТЦК про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів і військовозобов’язаних, повинні максимально сприяти долученню працівників до лав ЗСУ. Наприклад, видати наказ і буквально привезти резервістів і військовозобов’язаних з підприємства до пунктів збору ТЦК чи військових частин. Або ж звільнити їх від виконання обов’язків, врахувавши час, необхідний для прибуття до ТЦК і повернення звідти.

Червень взагалі видався багатим на оновлення законодавства щодо військового обліку, бронювання та інших важливих процесів.

Мінекономіки навіть зробило інфографіку для роз’яснення певних пунктів.

Але на цьому зміни не закінчилися. Враховуючи, що слова "остаточно" в законодавстві не виявлено, будемо наголошувати, що саме на кінець червня внесено такі зміни: 8 червня набрала чинності постанова Кабміну №650 від 5 червня, якою переписано постанову №76 від січня 2023 року щодо умов бронювання.

Одним словом, у бронюванні все нове, кажуть кадровики, які вже починають плутатися у номерах постанов, версіях змін тощо. А це відсотки у бронюванні різних державних установ і бізнесу, порядок внесення документів, електронна чи паперова форма, правила внесення даних до Дії й інші важливі дрібниці.

А це ще не фініш. Спершу постанова Кабміну №721 від 18 червня зі змінами до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних і резервістів.

Далі зміни до Порядку №559. Постанову №76 виклали в новій редакції. Тобто повністю переписали. Ці зміни було внесено постановою №650.

А тепер знову зміни до Постанови № 76. Їх внесено постановою Кабміну №723 від 18 червня. Вона набрала чинності 22 червня: прибрали кому і прибрали "оголошену цінність". Відповідно, ці зміни внесено ще до Порядку організації військового обліку, затвердженого постановою КМУ №1487 від грудня 2022 року. І до Порядку проведення призову – постанова №560.

Зміни стають усе більш точковими та, вочевидь, спрямовані на адаптацію законодавства до тих реалій, які зараз відбуваються "на місцях". Наприклад, це:

• бронювання 100% працівників підприємствами оборонно-промислового комплексу, які мають контракти із ЗСУ та з іншими військовими формуваннями на період дії таких контрактів;
• бронювання всіх працівників підприємствами електроенергетичного, ядернопромислового, вугільно-промислового та нафтогазового комплексів і підприємств, що відновлюють або ремонтують зруйновані чи пошкоджені енергетичні об'єкти;
• бронювання всіх працівників, які будують фортифікації (під час дії договору будівництва);
• бронювання поліцейських і працівників ДСНС; у разі обґрунтованої необхідності Міністра внутрішніх справ, кількість заброньованих працівників може перевищувати 50%; забронювати можна буде до 100% працівників у разі підтвердження цієї необхідності.

Але ситуація все одно нагадує клаптикову ковдру, до якої майже щодня додаються нові елементи.

Зрозуміло, чому у кадровиків уже "увірвався терпець". Простежити всі ці зміни, усвідомити, як саме на них має реагувати роботодавець, поновити кадрову документацію згідно із заявленими оновленнями. Все це вимагає багато часу та зусиль, які тепер досить часто виявляються марними.

І, звісно, незрозуміло, чи ознайомлені працівники ТЦК з останніми версіями законодавства та чи знають, як їх правильно запровадити в поточну діяльність. Можливо, саме через це дехто йде до ТЦК з адвокатом.

Тому замість найновіших нюансів бронювання й роботи з резервістами, які ще можуть спіткати зміни, підкреслимо базові положення, яких (поки) не торкнулися зміни. Призов резервістів і військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період включає:

• оповіщення резервістів і військовозобов’язаних про виклик до районного ТЦК та СП чи його відділу, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів;
• прибуття резервістів і військовозобов’язаних до ТЦК та СП Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів;
• проходження резервістами та військовозобов’язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
• перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
• документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
• відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Які військовозобов’язані мають право на відстрочку? Перелік військовозобов’язаних, які з 18 травня 2024 року не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (тобто, мають право на відстрочку) зазначений у статті 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

• Люди, які мають на утриманні 3 дітей і регулярно платять аліменти.
• Самостійно виховують дітей – мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим.
• Виховують дитину з інвалідністю до 18 років – жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі.
• Виховують важкохвору дитину – хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади тощо.
• Утримують повнолітню дитину з інвалідністю I чи II групи.
• Утримують усиновлену дитину до 18 років.
• Один з подружжя, хто виховує дитину, якщо другий служить.
• Люди, що постійно доглядають хворих близьких.
• Опікун особи, визнаної судом недієздатною.
• Люди, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
• Люди, які мають на утриманні батьків (своїх чи дружини) з інвалідністю I чи II групи.
• Інші члени родини, що доглядають за людиною з інвалідністю I чи II групи.
• Викладачі та вчителі, наукові, науково-педагогічні працівники на 0,75 ставки і більше.
• Студенти денної чи дуальної форми навчання, які вперше здобувають освітній рівень.
• Люди, чиї близькі родичі зникли або загинули під час захисту України з 2014 року.
• Члени сімей Героїв України посмертно.

Щодо аспірантів уже є оновлення. Відтепер навчання на контрактній формі не забезпечуватиме відстрочку від мобілізації. Лише бюджетна форма навчання. До речі, на неї збільшили кількість місць. Таке рішення було ухвалено після аналізу цифр вступу до аспірантури.

До 2022 року до аспірантури щороку вступало 7-8 тисяч осіб. Для порівняння: у 2024-му на тест для вступу в магістратуру й аспірантуру записалося понад 246 тис. осіб. З них 91 561 особа — це чоловіки віком 25-60 років, у яких уже є ступінь магістра чи спеціаліста.

Ще один важливий нюанс – можливість бронювання працівників. Принципи бронювання такі:

• Військовозобов’язані, яких забронюють, отримають відстрочку від призову незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
• Не підлягають бронюванню військовозобов’язані, які згідно із законом не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
• Зберегли норму, за якою юрособи-роботодавці повинні складати та подавати що кварталу звіт про чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані згідно з Порядком №76, станом на 1 число місяця, що настає за звітним кварталом. 
• Як і раніше бронювання здійснюється рішенням Мінекономіки за списками, погодженими Міноборони. Список подається в електронній формі засобами Порталу Дія (у разі наявності технічної можливості), або у паперовій та/або електронній формі.

Кількість військовозобов’язаних, які обіймають посади в органі влади, на підприємстві, установі й організації і відповідно до закону підлягають бронюванню, повинна становити не більше 50% кількості військовозобов’язаних працівників у такій юрособі станом на 18 травня 2024 року. У разі збільшення чисельності військовозобов’язаних працівників у відповідній юрособі 50-відсотковий ліміт буде станом на дату подання списків, зокрема для органів (підприємств, установ, організацій), утворених після 18 травня 2024 року.

На підприємствах, в установах та організаціях бронюванню підлягають усі військовозобов’язані в таких випадках:

• кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств не є їх працівниками;
• члени наглядових рад суб’єктів господарювання, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу перевищує 200 млн гривень;
• люди, які обіймають посади протезистів-ортезистів, техніків-протезистів-ортезистів, за умови виконання ними не менш як 50% норми робочого часу протягом останніх трьох місяців, що передують даті подання списку.

Окрім того, не застосовують 50% обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, до:

• підприємств, установ та організацій ПЕК і їх підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт, відновлення, виготовлення та/або поставку обладнання, надають послуги, проводять інші інженерно-технічні заходи, спрямовані на безперебійне функціонування об’єднаної енергетичної системи та газотранспортної системи, перелік яких затверджується Міненерго;
• підприємств, установ та організацій, що обслуговують системи життєзабезпечення, та їх підрядні організації, в тому числі ті, які здійснюють будівництво, ремонт та/або розміщення газопоршневих і газотурбінних установок, зокрема когенераційних, блочно-модульних котелень, дизельних/бензинових і газових генераторів, а також пов’язаних з ними мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання в особливий період, перелік яких затверджується Мінінфраструктури;
• технічних працівників, включених наказом керівника підприємства до складу аварійно-відновлювальних бригад підприємств (постачальників електронних комунікаційних послуг та/або мереж та їх підрядних організацій, що здійснюють технічне обслуговування, ремонт, відновлення електронних комунікаційних мереж), що забезпечують роботу електронних комунікаційних мереж у період знеструмлень і виконують відновлювальні аварійні роботи мереж електронних комунікацій;
• підприємства, що виконують функції технічного адміністратора Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;
• підприємств, установ та організацій, що виконують роботи з будівництва фортифікаційних споруд, перелік яких затверджується обласними військовими адміністраціями за погодженням з Міноборони;
• підприємств, установ та організацій, які визначені Мінстратегпромом критично важливими для функціонування економіки в особливий період, у сфері оборонно-промислового комплексу;
• спеціалізованих установ ООН, закордонних дипломатичних установ в Україні, закордонних дипломатичних установ України, представництв міжнародних організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
• представництв донорських установ, виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
• товариства Червоного Хреста України, інших українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, перелік яких затверджується Мінреінтеграції;
• спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних і неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів;
• установ та організацій, до складу яких входять штатні збірні команди олімпійських, неолімпійських видів спорту та спорту осіб з інвалідністю, перелік яких затверджується Мінмолодьспортом.

Строк дії відстрочки не зможе перевищувати:

• строку проведення мобілізації для військовозобов’язаних з органів влади;
• строку дії контракту (договору) на постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань для військовозобов’язаних з критично важливих для ЗСУ юросіб (зрозуміло, що йдеться передусім про підприємства ОПК);
• 12 місяців — для військовозобов’язаних з критично важливих для економіки юросіб;
• строк договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), для "міжнародних" військовозобов’язаних.

 Надана відстрочка підлягає анулюванню у разі:

1. закінчення строку її дії;
2. завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
3. позбавлення підприємства, установи й організації статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
4. ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації;
5. звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах однієї юрособи);
6. тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з підприємством;
7. обґрунтованого подання керівника юрособи-роботодавця;
8. надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
9. припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення — для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних і неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів.

Визначення підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється за такими критеріями:

1. загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, окрім митних платежів, і сума сплаченого ЄСВ протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство, установа, організація;
2. сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період, що підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку;
3. підприємство, установа, організація має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабміну №83 від 4 березня 2015 року;
4. підприємство, установа, організація має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади;
5. відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ, що підтверджується довідкою від податківців або витягом з інформаційної системи органів ДПС;
6. розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб — працівників на підприємстві, в установі, організації за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року відповідно до даних Держстату;
7. підприємство, установа, організація є резидентом Дія Сіті.

Підтвердження статусу критично важливого здійснюється підприємством, установою, організацією не рідше ніж один раз на рік.

Військовозобов’язаний не підлягає бронюванню, про що керівнику повідомлять через Дію, у разі:

• відсутності в Реєстрі військовозобов’язаних відомостей про військовозобов’язаного;
• відсутності в Реєстрі військовозобов’язаних відомостей про перебування військовозобов’язаного у трудових відносинах з державним органом, підприємством, установою.

Отже, бронювання можливо для 50% – 100 % військовозобов'язаних (залежно від категорії підприємства-роботодавця) і на термін дії контракту або 12 місяців для юросіб.

Однак попри велику кількість оновлень і змін, доводиться констатувати, що процес мобілізації наразі вдосконалюється лише з однієї сторони – держава намагається порахувати та залучити щонайбільшу кількість потенційно військовозобов'язаних.

Немовби з цим проблем немає. Секретар Комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, нардеп Роман Костенко заявив у інтерв’ю радіо НВ, що темпи мобілізації зросли. За травень набрали, мабуть, як за останні пів року.

Деякі "кейси на місцях" – тобто намагання працівників ТЦК "спакувати" пересічних чоловіків і мобілізувати будь-кого викликають обурення у широких верств. Тому що інша сторона процесу мобілізації – потенційні військовозобов'язані гадки не мають, що з ними відбуватиметься у майбутньому.

Поки що держава намагається оптимізувати  процес "зі свого боку". І немає жодних ознак, що процес мобілізації стане прозорим і прогнозованим для майбутніх військових. Це становить суттєву проблему і для бізнесів. Бо роботодавці не знають, кого з працівників вони можуть недорахуватися наступного дня.

Уже були прецеденти з тим, що раптова мобілізація, наприклад, нотаріуса, залишає його справи у підвішеному стані. А через мобілізацію великої кількості водіїв доводиться повністю міняти графіки руху громадського транспорту.

І оскільки роботодавців ніхто не попередив завчасно, підбір і навчання фахівців, що могли б замінити мобілізованих, складає бізнесові й економічні ризики компаній.

Висновки робити зарано. Судячи з поточного стану, ми ще "десь у дорозі". Але постійний моніторинг законодавства та наявність знайомого адвоката тепер точно не завадить. Бо окрім базового законодавства тепер актуалізовано багато законодавчих актів, які постійно змінюються. На цьому тлі важко розібратися в тому законодавстві достеменно або щось довести працівнику ТЦК.

Запасним варіантом може стати військовий рекрутинг або долучення до ЗСУ через їх вакансії, що зараз розміщені на великій кількості сайтів із працевлаштування й інших медіа.