Бізнес-тиждень: 40 млрд від ЄС без Угорщини, чистки в КМДА та рекордна ціна золота
Бізнес-тиждень (Колаж: Дарина Дмитренко, LIGA.net)

Європейський Союз запропонував створити фонд для надання Україні військової допомоги на суму від 20 млрд до 40 млрд євро, який має працювати на добровільній основі, щоб уникнути можливого вето з боку Угорщини. Водночас Німеччина зможе виділити давно обіцяну військову допомогу Україні у 3 млрд євро.

Державний департамент США за результатами шеститижневого аналізу діяльності USAID вирішив скасувати майже 83% його програм й анулювати 5200 контрактів. Зокрема, наприкінці лютого USAID розірвало грантову угоду з Фондом енергетичної підтримки України на суму $75 млн.

Золото подорожчало до $3000 через торговельні війни президента США Дональда Трампа. Європейська комісія оголосила про нові заходи у відповідь на запроваджені США торговельні обмеження. Подробиці про ці та інші значущі події — читайте в огляді ділового тижня від LIGA.net.

У Німеччині можуть розблокувати 3 млрд євро для України

Кандидат на посаду канцлера Німеччини Фрідріх Мерц оголосив, що заручився підтримкою партії Зелених для перегляду конституційної норми, яка заважає збільшити оборонні витрати та військову допомогу Україні.

Агентство Reuters пише, що Християнсько-демократичний союз Мерца та соціал-демократи Олафа Шольца, які ведуть переговори про формування майбутнього уряду, планують створити фонд у розмірі 500 млрд євро з метою зміцнення оборони та відродження економічного зростання Німеччини.

Щоб виділити таку суму, спочатку потрібно переглянути "боргове гальмо" – конституційне правило 2009 року, що обмежує державні запозичення для утримання структурного дефіциту на рівні 0,35% від ВВП.

Мерц ще не став канцлером, але хоче досягти перегляду цієї норми вже наступного тижня, перш ніж зміниться склад парламенту. У новому скликанні це може виявитися неможливим, бо у крайніх правих та крайніх лівих буде блокуюча меншість. Здобувши підтримку "зелених", партії Мерца і Шольца тепер мають конституційну більшість, необхідну для ухвалення поправок. Голосування призначено на наступний тиждень.

Після голосування чинний канцлер Шольц зможе виділити давно обіцяну військову допомогу Україні у 3 млрд євро.

Золото подорожчало до $3000 через торговельні війни Трампа й очікування рецесії у США

Ціна унції золота встановила черговий історичний рекорд — ф'ючерси зросли до $3004, спотова ціна вперше досягла позначки в $3000.

Імпортні тарифи президента США Дональда Трампа відіграли значну роль у підвищенні попиту на золото. Глобальна торговельна війна негативно сприймається фінансовими ринками та посилила побоювання, що економіка США може скотитися у рецесію.

Золото стабільно дорожчає другий тиждень поспіль, і з початку року ціна вже оновила 13 історичних максимумів.

Опитані агентством аналітики погоджуються, що ціна на золото продовжить підвищуватись і досягне $3050 вже цього року.

Кличко оголосив про масштабні звільнення після корупційного скандалу в КМДА

10 березня 2025 року видання Bihus.Info випустило розслідування, з посиланням на плівки з офісу Дениса Комарницького, зібрані Національним антикорупційним бюро в межах розслідування земельної корупції у Києві.

Голова Київської міської державної адміністрації Віталій Кличко під час пленарного засідання Київської міської ради 13 березня оголосив про масштабні звільнення після корупційного скандалу в КМДА.

Уже звільнені: заступник голови КМДА Петро Оленич; заступник директора КП "Київблагоустрій" Олег Мушта; заступник директора КП "Спецжитлофонд" Юрій Леонов.

Депутат Київради, голова Земельної комісії Михайло Терентьєв написав заяву про звільнення з посади директора КП "Інженерний центр", а фракція УДАР відкликає його депутатський мандат.

Будуть звільнені: директор КП "Київський інститут земельних відносин" Ігор Долинський; директор КП "Спецжитлофонд" Володимир Шарій; директор КП "Фінансова компанія "Житлоінвест" Віктор Погребний; заступниця директора Департаменту містобудування та архітектури Валентина Святина; генеральний директор КП "Київзеленбуд" Юрій Бахмат; перший заступник генерального директора Київзеленбуду Олексій Лукаш; заступник начальника управління капітальних вкладень Київзеленбуду Олександр Гора.

14 березня стало відомо, заступник міського голови Києва, секретар Київради Володимир Бондаренко попросив відсторонити його від функціональних обовʼязків.

У ЄС придумали, як обійти вето Угорщини та надати до 40 млрд євро Україні

Європейський Союз запропонував створити фонд для надання Україні військової допомоги на суму від 20 млрд до 40 млрд євро. Фонд має працювати на добровільній основі, щоб уникнути можливого вето з боку Угорщини.

За даними видання Euractiv, минулого місяця дипломатична служба ЄС запропонувала механізм постачання 1,5 млн артилерійських снарядів, однак у проєкті документа не було зазначено конкретної суми, необхідної для реалізації цього плану.

Зважаючи на постійну відмову Угорщини підтримувати будь-які ініціативи щодо допомоги Україні через механізми ЄС, документ був змінений таким чином, щоб участь у ньому брали лише зацікавлені держави-члени.

Оновлена версія пропозиції передбачає, що країни "заохочуються до надання військової допомоги Україні у 2025 році на суму щонайменше 20 млрд євро з можливим збільшенням до 40 млрд, залежно від потреб Києва". Кожна країна братиме участь відповідно до своїх економічних можливостей.

4 березня стало відомо, що Угорщина заблокувала включення до порядку денного саміту ЄС новий план допомоги Україні на 20 млрд євро.

Суд обмежив Порошенку час на ознайомлення з "вугільною справою"

Печерський районний суд Києва обмежив терміни ознайомлення зі справою п'ятому президенту України, нині народному депутату, якого підозрюють у вчиненні державної зради та сприянні діяльності терористичних організацій.

Йдеться про "вугільну справу", в якій фігурують Петро Порошенко, Віктор Медведчук, колишній міністр енергетики Володимир Демчишин і бізнесмен Сергій Кузяра.

За версією слідства, Медведчук начебто організував постачання антрацитового вугілля в Україну з Росії та території ОРДЛО. Це трактують як фінансування тероризму і державну зраду.

Державне бюро розслідувань заявляє, що Порошенко нібито тиснув на Міненерго, щоби замість африканського вугілля на вимогу Росії купували вугілля у двох підприємств, що розташовані на тимчасово окупованих територіях. Загальна сума операцій становила близько 1,5 млрд грн.

У травні 2022 року Медведчук дав свідчення проти Порошенка, заявивши, що президент відповідав за закупівлю вугілля з тимчасово окупованих територій у 2014-2015 роках.

ЄС вводить мита у відповідь на торговельні обмеження США

Європейська комісія оголосила про нові заходи у відповідь на запроваджені США торговельні обмеження. Вони спрямовані на захист європейських компаній, працівників і споживачів.

З 1 квітня Європейський Союз повторно запроваджує обмеження, які були призупинені у 2018 і 2020 роках. Як зазначає Єврокомісія, цього разу вони будуть реалізовані в повному обсязі.

Окрім цього, Брюссель вводить додаткові заходи у відповідь, що охоплять товари на суму близько 18 млрд євро. Вони набудуть чинності в середині квітня. Загалом контрзаходи можуть торкнутися американського експорту на суму до 26 млрд євро, що відповідає масштабам митних обмежень з боку США.

18 лютого президент США Дональд Трамп підписав указ про запровадження 25% мита на імпорт сталі та алюмінію, включно з постачаннями з ЄС.

США вирішили скасувати 83% програм USAID, зокрема з Фондом енергетичної підтримки України

Державний департамент США за результатами шеститижневого аналізу діяльності USAID (Агентства США з міжнародного розвитку) вирішив скасувати майже 83% його програм й анулювати 5200 контрактів. Решта програм тепер будуть адмініструватися Державним департаментом.

Наприкінці лютого USAID розірвало грантову угоду з Фондом енергетичної підтримки України на суму $75 млн. Початкова угода була підписана у 2023 році на $25 млн для підтримки закупівлі критично важливого енергетичного обладнання для енергетичного й опалювального секторів України. У 2024 році USAID пообіцяло додаткові $50 млн.

Рада обмежила витребування незаконно відчуженого майна терміном 10 років

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №12089 про встановлення десятирічного строку, після якого не можна витребувати майно у добросовісного набувача, якщо воно раніше було державним або комунальним.

Мета законопроєкту – посилити захист прав людей та організацій, які добросовісно (тобто не знаючи про можливі проблеми) придбали майно, особливо у випадках, коли це майно раніше належало державі чи територіальній громаді.

Законопроєкт є продовженням історії з кримінальною справою проти засновника Concorde Capital Ігоря Мазепи, якого підозрюють у незаконному заволодінні земель та гідротехнічних споруд у Київській області. У квітні 2024 року Рада підприємців запропонувала владі "обнулити" такі справи.

Згідно з законопроєктом, право на витребування зберігається для особливих категорій майна: об'єктів критичної інфраструктури, стратегічних об'єктів державної власності, об'єктів культурної спадщини, об'єктів природно-заповідного фонду, гідротехнічних споруд тощо.

Зеленський підписав закон про купівлю реакторів. Болгарія готує рішення про продаж

Президент Володимир Зеленський 13 березня підписав закон, що дозволяє НАЕК "Енергоатом" укласти договір з болгарською НЕК "ЕАД" на придбання корпусів ядерних реакторів, необхідних для будівництва енергоблоків №3 і №4 Хмельницької атомної електростанції.

Ухвалене рішення не надає згоду на будівництво енергоблоків – тільки на придбання реакторів. Кабінет міністрів повинен буде підготувати ще один законопроєкт для розміщення, проєктування та будівництва енергоблоків після того, як актуалізує техніко-економічне обґрунтування від 2018 року. Згідно з заявами Міненерго, реактори коштуватимуть $600 млн.

У Болгарії на урядовому рівні готується рішення щодо продажу Україні реакторів для Хмельницької атомної станції.

США вводять обмеження на нафтовий, газовий та банківський сектори РФ

Адміністрація президента США Дональда Трампа вводить додаткові обмеження на нафтовий, газовий та банківський сектори Росії, ще більше обмежуючи доступ РФ до платіжних систем Штатів.

За даними CBS News, Міністерство фінансів США не продовжило 60-денний виняток, введений адміністрацією Джо Байдена у січні, який дозволяв продовжити певні енергетичні трансакції за участю підсанкційних російських банків. Після цього банки більше не зможуть отримувати доступ до платіжних систем США для проведення великих енергетичних трансакцій.

Рішення ускладнює для інших країн купівлю російської нафти, тим самим стримуючи її світові постачання. Це може призвести до стрибка цін на $5 за барель, що є помітним після зниження вартості в останні тижні.

Це відбувається під час того, коли адміністрація Трампа намагається переконати Росію прийняти умови запропонованого 30-денного припинення вогню.