Бізнес-тиждень: банкіри чекають на кризу, мільярдерів лише два, зарплати в ІТ подвоїлися

Бюджетний дефіцит становить 47 000 грн на кожного українця, французи будують новий машзавод, держава вибиває з трьох ділків 85 млрд грн, а "7 кілометр" скорочується.

Чим ще запам'ятався бізнес-тиждень – в дайджесті LIGA.net.

Лічилка мільярдерят. В Україні залишилося лише двоє

Стан справ із багатіями в Україні наче в романі Агати Крісті "Десять негренят"– їх все менше. За даними NV, доларових мільярдерів залишилося лише двоє. Це Ахметов та Пінчук.

Такого не було щонайменше з 2006 року, пише видання. Але не факт – адже до цього NV не проводило такий аналіз.

У 2023 році в рейтингу не сто, а лише тридцять позицій.

На першому місці розташувався Рінат Ахметов, СКМ. Його статки оцінюються в $6,59 млрд – це мінус 43% проти 2021 року.

Другий рядок рейтингу зайняв Віктор Пінчук, EastOne, зі статком $1,72 млрд, що на 34% менше проти 2021-го.

Замикають трійку найбагатших українців Петро й Олексій Порошенки, Roshen, зі статками $954 млн (-37%).

Далі у списку розташувалися:

→ Олександр і Галина Гереги, Епіцентр-К ($907 млн, -38%),
→ власник Revolut Влад Яценко ($894 млн, -30%),
→ Олексій Шевченко, Grammarly ($865 млн, +124%),
→ Максим Литвин, Grammarly ($865 млн, +124%),
→ Вадим Новинський, Смарт-Холдинг ($852 млн, -65%),
→ Ігор Коломойський, Приват ($639 млн, -55%),
→ Андрій Веревський, Kernel ($567 млн, +10%).

У глобальному списку Forbes за підсумками 2022 року було п'ять українських бізнесменів. Ахметов посідав 445 місце. Також до рейтингу потрапили Віктор Пінчук ($2,1 млрд), Вадим Новинський ($1,4 млрд), Костянтин Жеваго ($1,3 млрд) і Геннадій Боголюбов ($1,1 млрд).

У даних Bloomberg Billionaires Index на 9 листопада 2023 року Ахметов знаходиться на 462-му місці ($5,37 млрд), Пінчук до списку п'ятисот найбагатших людей світу не потрапив.

Рада забрала у громад головний фінансовий ресурс – куди спрямують 100 млрд грн

8 листопада парламент вилучив із місцевих бюджетів надходження від податку на доходи фізичних осіб, одержані військовослужбовцями та поліцією. Кошти – а це близько 100 млрд грн – спрямовують до державного бюджету.  

"Парламент схвалив законопроєкт 10037 в цілому! Військовий ПДФО врешті спрямується на нашу армію", – написав голова податкового комітету Данило Гетманцев у Telegram.

Податок на доходи фізичних осіб з основною ставкою 18% – головне джерело доходів місцевих бюджетів. Через повномасштабне вторгнення Росії у 2022-2023 роках в Україні зросла кількість військовослужбовців та їх зарплати, що автоматично призвело до збільшення бюджетів громад, де розташовані військові частини.

З 1 січня 2024 року до кінця воєнного стану кошти від військового ПДФО будут витрачати таким чином:

→ 45% – на дрони (приблизно 43 млрд грн у 2024 році);
→ 45% – на розгортання виробництва боєприпасів і зброї (43 млрд грн);
→ 10% – військовим частинам пропорційно до сплаченого ПДФО (10 млрд грн), але через державний бюджет, а не через місцеві.

Для компенсації можливих втрат доходів у наступному році передбачено спрямувати на місцевий рівень базову дотацію (21,1 млрд гривень), додаткову дотацію (33,4 млрд гривень), залишити у розпорядженні органів місцевого самоврядування реверсну дотацію (14,1 млрд гривень) і додатково перерахувати в регіони 4% ПДФО (12,3 млрд гривень) для сталого проходження опалювального сезону.

Цей же законопроєкт передбачає формування нульового Дорожного фонду в 2024 році, всі гроші, які в мирний час призначались на ремонт доріг, підуть до загального фонду держбюджету.

"Ціна питання в цьому і наступному році для загального Бюджету від законопроєкту #10037 становить 214,7 млрд грн", – вказав Ярослав Железняк із Голосу.

Звідки прилетить глобальна криза  – прогноз керівників провідних банків світу

Наступна криза фінансового сектору виникне через геополітичні ризики. Про це 7 листопада заявили глави провідних світових банків на Інвестиційному саміті глобальних фінансових лідерів, організованому Валютно-кредитним управлінням Гонконгу, повідомляє Reuters.

Генеральний директор Deutsche Bank Крістіан Сьюїнг заявив, що ринки значною мірою стійкі перед глобальними подіями, але будь-яке затишшя вразливе перед ризиком нових подій.

"Мій найбільший страх полягає в тому, що ще одна геополітична ескалація – і це може статися досить швидко – і ринки в якийсь момент фактично втратять спокій, і тоді на ринку станеться подія", – сказав Сьюїнг.

На думку головного виконавчого директора Morgan Stanley Джеймса Гормана, тригером наступної глобальної фінансової кризи, швидше за все, стане геополітичний простір. "Проблеми демократії в деяких країнах світу абсолютно очевидні", – сказав Горман.

Коментарі пролунали на тлі того, що конфлікт між Ізраїлем і сектором Гази, що розгортається, додає невизначеності до глобальних економічних перспектив, тоді як російсько-українська війна затягується, а напруженість між Китаєм і США продовжує зростати, попри зусилля зі зближення лідерів двох наддержав.

Найбільший ринок Європи "7 кілометр" зменшився на чверть

За даними адміністрації одеського ринку "7 кілометр", за час війни кількість активних торгових точок на ринку зменшилася майже на 25%. "Якщо ж говорити про кількість магазинів на ринку, то станом на серпень 2022 року їх стало менше на 11 відсотків проти цього самого періоду у 2021 році. У серпні 2023-го торгових точок вже менше на 14 відсотків. Деякі підприємці не сплачують оренду останні два роки, бо не працюють. Тому, гадаю, кількість магазинів буде зменшуватись і надалі", – сказала Ірина Ткач, заступниця директора ринку.

Як змінилася робота флагманського ринку країни після блокади морських портів Одеси та які нові тренди ринкової торгівлі – читайте в матеріалі "Здорожчання, війна та закриті порти. Чим живе одеський Сьомий кілометр".

Рада ухвалила держбюджет на 2024 рік. Дефіцит майже дорівнює доходам – 1,6 трлн грн

9 листопада Верховна Рада затвердила бюджет України на 2024 рік із доходами 1 768,5 млрд гривень і видатками 3 355 млрд грн. Законопроєкт №10000 підтримали 276 депутатів.

Дефіцит держбюджету становитиме 1 571,5 млрд грн. Якщо взяти оцінку чисельності жителів України в 34 млн людей, то бюджетний дефіцит на кожного українця наступного року становитиме 47 000 грн. 

Потреба бюджету у зовнішній фінансовій підтримці становить близько $41 млрд.

Міністр фінансів Сергій Марченко, відповідаючи на запитання депутатів, розказав, що Україна розраховує на:

- $18 млрд від Євросоюзу

- $8,5 млрд від США

- $5,4 млрд від МВФ

Решту $9,1 млрд будуть шукати в перемовинах з урядами Канади, Норвегії, Японії та Південної Кореї, Світовим банком.

Враховуючи відсутність підтвердження фінансової допомоги з боку США і Євросоюзу, потенційна діра в бюджеті може сягнути $29 млрд.

"Якщо не буде $5 млрд з цих $29 млрд – це маленька проблема, і ми знайдемо спосіб вирішення, зокрема з урахуванням позиції органів місцевого самоврядування. Якщо це буде $10 млрд – це теж, в принципі, вирішувана проблема: десь скоротимо видатки, десь податки збільшимо", – казав Марченко напередодні на одному із заходів.

Закон про державний бюджет передбачає, що прожитковий мінімум з 1 січня 2024 року збільшиться з 2589 грн до 2920 грн, а мінімальна зарплата – до 7100 грн з 6700 грн. З 1 квітня 2024 року вона підвищиться ще раз до 8000 грн.

Підвищення податків, крім як для банків, не передбачається.

Середня зарплата айтівця – 36,6 тис грн. Вдвічі більше, ніж до війни

Державна служба статистики подала нові дані про середньомісячні заробітні плати в Україні. Зокрема, в секторі інформаційних технологій  - за перші два квартали 2023 року, повідомляє dev.ua.

За даними Держстату, цього року спостерігається зростання середніх зарплат в ІТ. У першому кварталі середня зарплата в цій галузі досягла 36 483 грн, а у другому – 36 604 грн. 

Для порівняння – у першому кварталі 2020 року середня зарплата айтівців становила 19 939 грн, а в другому – 18 524 грн.

У 2021 році відбулося істотне зростання доходів представників індустрії. У першому кварталі середня зарплата зросла до 23 479 грн, а в другому – до 26 188 грн. Це свідчить про динамічний розвиток галузі, збільшення попиту на кваліфіковані кадри й покращення умов праці.

У 2022 році було зазначено амбівалентний тренд. Спостерігалося збільшення зарплати в першому кварталі до 30 544 грн, але у другому кварталі ця цифра знизилася до 28 140 грн. Цей феномен може бути пов'язаний із низкою факторів, таких як економічні коливання або особливості роботи в індустрії.

Французи побудують в Україні машзавод

Французька компанія СEFA, яка виробляє техніку для інженерних військ – механізовані мости й машини для розмінування – веде переговори про часткову локалізацію виробництва в Україні. Про це повідомило Міністерство економіки України.

Україна як найбільш замінована країна у світі зацікавлена у техніці для розмінування від СEFA.

Французька компанія готова поставити в Україну вісім машин SDZ (Zone Demining System), і паралельно СEFA веде переговори з одним з українських виробників про спільне виробництво запчастин для робочих органів SDZ. Додатково СEFA не проти посилити локалізацію виробництва до виготовлення всього робочого органу та його складання на території України.

"Уряд України всіляко сприятиме, щоб ця співпраця посилювалась, зокрема, виробництво сучасної французької техніки та обладнання для розмінування було локалізоване в Україні", – сказала міністерка Юлія Свириденко.

Банки Жеваго, Лагуна та Бахматюка судяться із Фондом гарантування за 85 млрд грн

Голова Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут розповіла LIGA.net про те, чому вкладники одних банків-банкрутів вже отримали кошти, а в інших – розрахунки ще на рівні третьої черги. А також про найскладніші судові процеси.

"У нас найбільші позови до ексвласників та пов’язаних осіб…. зокрема Фінанси та Кредит (Костянтина Жеваго. – ред.) на 46 млрд грн, Дельта банк (Миколи Лагуна. – ред.) майже на 24 млрд грн, Фінансова Ініціатива (Олега Бахматюка. – ред.) на близько 14 млрд грн, ВіЕйБі (Олега Бахматюка. – ред.) – на понад 12 млрд грн.

Також маємо кілька позовів у кримінальних провадженнях щодо банку "Реал" (був пов'язаний із Сергієм Курченком. – ред.) загалом на понад 10 млрд грн та господарський позов на 2,5 млрд грн. Щодо Імексбанку (Леоніда Клімова. – ред.) – на 8,4 млрд грн.

За трьома з цих банків були намагання оскаржити виведення з ринку. Це Фінансова ініціатива, Дельта, ВіЕйБі", – сказала голова Фонду.

В Україні набирає обертів боротьба з гроверами тютюну

Тіньове тютюнництво – постачальник ресурсу для контрафактних цигарок.

Вирощування тютюну в Україні – один із найвигідніших аграрних бізнесів. На півдні Чернігівської області тютюн садять майже в кожному селі. У більшості випадків під тютюн використовують присадибні ділянки, але є поодинокі плантації в полях на декілька гектарів.

Продукція представлена на ринках у Ніжині та Прилуках. У Бахмачі тютюн на будь-який смак. Ціна від 300 до 600 грн за кг.

Не менша популярність цього напрямку на Тернопільщині, Вінниччині, Черкащині та Харківщині. Знання та насіння беруть від колег, що повернулися з Польщі. Там досвід переймають у місцевих фермерів-гроверів (від англ. Grow – рости) тютюну.

Але тютюн є підакцизним товаром. Тому господарства, які його вирощують легально, мають сплачувати акциз, який становить 1367,71 грн за 1 кг. Порушення може коштувати 10 років позбавлення волі.

Що далі? Про це – в матеріалі LIGA.net.

Податкові перевірки – старт з 1 грудня

9 листопада парламент скасував мораторій на податкові перевірки (див. законопроєкт №10016-д). Ревізії для бізнесів відновлять з 1 грудня цього року.

Повернення перевірок податківців — одна з двох ключових вимог Міжнародного валютного фонду для отримання Україною третього траншу наприкінці цього року.

З 1 грудня 2023 року до 31 грудня 2024 року документальні планові перевірки можуть відбуватися у:

→ виробників і продавців підакцизної продукції;
→ грального бізнесу;
→ компаній, які надають фінансові та платіжні послуги;
→ нерезидентів, які працюють через відокремлені підрозділи.

Перевірки інших платників податків можуть відбуватися, якщо ті відповідають хоча б одному з критеріїв:

→ рівень сплати податку на прибуток менший за 50% у галузі;
→ рівень сплати ПДВ менший за 50% у галузі;
→ виплата зарплати менша за середню у галузі;
→ дебіторська заборгованість удвічі більша за кредиторську;
→ річний дохід становить понад 10 млн грн, а загальна сума витрат – понад 75% суми річного доходу.