Бізнес-тиждень: чи домовиться Україна з кредиторами та скільки тепер коштує золото

Цього тижня зростання цін на золото зупинилося на тлі очікувань щодо послаблення торговельної напруженості між Китаєм та США. Японські інвестори реагують на мита президента Дональда Трампа розпродажем іноземних облігацій.

В Україні тим часом тривають складні переговори щодо реструктуризації ВВП-варантів. Майбутні виплати за паперами можуть стати серйозною перешкодою для післявоєнного відновлення економіки.

Попри ці виклики, міністр фінансів Сергій Марченко запевняє, що потреби країни у зовнішньому фінансуванні на 2025 рік повністю забезпечені. А Національний банк готується переказати до держбюджету рекордну суму прибутку.

Які плани Нафтогазу щодо закупівлі блакитного палива на наступний опалювальний сезон? Чи зміниться ціна на газ для населення? Який врожай пшениці прогнозують цього року? Наскільки збільшилося виробництво сталі в Україні? Скільки має сплатити до державного бюджету підприємство Ріната Ахметова? Хто став новим співвласником Карпатнафтохіму? Навіщо українська Fozzy Group виходить на польський ринок? Читайте в дайджесті ділових новин LIGA.net за останній тиждень.

Китай зупинив зростання золота. Ціна опустилася нижче за рекордні рівні

Фото: EPA

Ціни на золото впали більш ніж на 1% у п’ятницю, 25 квітня, оскільки Китай розглядає можливість звільнити певні імпортні товари зі США від своїх мит. Це послабило привабливість дорогоцінного металу як "тихої гавані", повідомляє LIGA.net з посиланням на агентство Reuters.

На момент публікації спотове золото подешевшало на 1,4% – до $3302,81 за унцію. Ф'ючерси на золото в США впали на 1,1% – до $3312,80.

Також спостерігається зниження цін на інші метали. Спотові ціни на срібло знизились на 0,3% – до $33,46 за унцію, платина подешевшала на 0,5% – до $966,34, а паладій впав на 1,2% – до $942,20.

Китай, як повідомляється, планує звільнити частину імпорту зі США від мит у 125% і вже попросив компанії визначити товари, які можуть підпадати під дію цих змін.

За словами стратега ринку IG Єапа Джун Ронга, часткове зниження тарифів з боку Китаю може бути сприйнято як крок до деескалації торгової напруженості між двома країнами, що чинить знижувальний тиск на активи-прихистки, зокрема золото.

• У вівторок, 22 квітня, ціна золота сягнула історичного максимуму – $3500,05 за унцію.

Японські інвестори влаштували розпродаж іноземних облігацій після мит Трампа

Фото: unsplash.com

Приватні японські інвестори – банки та пенсійні фонди – продали закордонні облігації на суму $17,5 млрд протягом першого тижня квітня і ще $3,6 млрд протягом наступних семи днів. Як передає LIGA.net, про це пише Financial Times з посиланням на попередні дані японського Міністерства фінансів.

Японія тримає $1,1 трильйона в американських державних облігаціях і є найбільшим міжнародним власником цих активів, тому її транзакції уважно відстежуються.

Зміни в портфелі облігацій відбулися після того, як 2 квітня президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження нових тарифів, що спричинило сильні коливання на світових ринках акцій та облігацій.

Американські облігації також зазнали значного розпродажу, а дохідність 10-річних облігацій зросла найсильніше з 2001 року.

Саме незвична активність на ринку трежерис могла стати причиною, чому Трамп несподівано призупинив дію підвищених мит.

Опитані виданням експерти пояснюють розпродаж або балансуванням портфелів японських пенсійних фондів, або зниженням ризиків з боку банків і страхових компаній.

Економічний журналіст Чарльз Гаспаріно в NY Post написав, що Японія винна у стрибку дохідності трежерис.

"Гендиректор однієї з великих фінансових установ повідомив мені, що один з наших найбільших іноземних власників державних облігацій, японці, позбувалися американського боргу в колосальних обсягах. Багато хто вказував на Китай, нашого давнього супротивника в економічному та військовому плані, але насправді це дружня до нас країна продавала величезні обсяги облігацій і цим штовхала відсоткові ставки в небезпечну зону", – йдеться в його статті.

Втім, Стефан Ангрік, економіст з питань Японії в Moody's Analytics, зазначив, що хоча обсяг проданих японськими фондами казначейських облігацій був значним, він не був достатньо великим, щоб повністю пояснити стрибки дохідності в перші два тижні квітня.

Другим за величиною держателем американських облігацій після Японії є Китай.

• 2 квітня Трамп оголосив про введення високих мит на іноземні товари практично з усіх країн світу.
• 8 квітня президент США сказав, що лідери інших країн телефонують йому і "цілують у дупу", щоб укласти торгову угоду.
• 9 квітня Трамп несподівано оголосив про 90-денну паузу в дії мит для більш ніж 75 країн.

Україні поки не вдалося домовитися про реструктуризацію ВВП-варантів

Фото: depositphotos.com

Україні поки не вдалося домовитися про реструктуризацію державних деривативів 2015 року (так званих ВВП-варантів) з групою кредиторів, серед яких хедж-фонди Aurelius Capital Management LP і VR Capital Group. Про це інформує LIGA.net, цитуючи повідомлення Міністерства фінансів України.

Сторони провели переговори в період з 15 до 23 квітня, але не змогли досягти згоди.

"Україна збирається продовжити взаємодію з власниками варантів і розглянути всі доступні варіанти", – йдеться в заяві.

Часу для переговорів з тримачами варантів не так багато, тому що 31 травня має бути здійснено платіж понад $500 млн, прив'язаний до темпів економічного зростання у 2023 році, що становили 5,3%. Кабінет міністрів наклав мораторій на цю виплату.

Міністерство фінансів України заявило, що "ВВП-варанти були створені для економічної реальності, якої вже не існує", і що економічне зростання у 2023 році було не ознакою процвітання, а крихким відновленням після падіння економіки майже на 30% через російське вторгнення.

"Ці інструменти не мають стати на заваді нашому відновленню", – заявили в міністерстві.

Термін дії варантів закінчується тільки у 2041 році, й виплати за ними можуть серйозно сповільнити післявоєнне відновлення України.

Україна запропонувала кредиторам два варіанти, включно з повним обміном на державні облігації, але інвестори були готові реструктуризувати лише травневий платіж, вимагаючи $400 мільйонів готівкою і конвертацію $200 мільйонів у нові облігації.

У четвер котирування варантів впали нижче ніж 71 цент за долар з 73 центів напередодні. Цьогорічний пік їхньої вартості становив 88 центів у лютому, пише Bloomberg.

• У серпні 2024 року Міністерство фінансів домовилося з власниками єврооблігацій України про списання 37% від поточної суми боргу за 13 серіями суверенних єврооблігацій і перенесення погашення з 2024-2035 років на 2029-2036 роки.
• Після узгодження всіх формальних питань Україна випустила нові облігації на меншу суму (мінус $8,7 млрд).
• 2 серпня 2024 року S&P Global Ratings встановило Україні дефолтний рейтинг SD, а 13 серпня аналогічний рейтинг RD встановило агентство Fitch.

Потреби України у зовнішньому фінансуванні на 2025 рік повністю покрито, – глава Мінфіну

Сергій Марченко. Фото: пресслужба Мінфіну

Потреби України у зовнішньому фінансуванні на 2025 рік повністю забезпечено. Як повідомляє LIGA.net, про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко під час зустрічі фінансового блоку країн G7 у Вашингтоні в межах Весняних зборів МВФ і Світового банку.

"У поточному році бюджетна підтримка від ключових партнерів складає $16,8 млрд. Завдяки нашій злагодженій співпраці, потреби у зовнішньому фінансуванні на поточний рік повністю забезпечено", – зазначив Марченко.

Водночас міністр фінансів підкреслив, що Україна має залишатися готовою до будь-якого розвитку подій.

Він додав, що у 2026 році міжнародна підтримка "залишатиметься критично важливою для збереження фінансової стабільності, відновлення економіки та залучення іноземних інвестицій".

Під час виступу Марченко також наголосив на зміцненні фінансової системи України. Завдяки зростанню внутрішніх доходів і стабільному фінансуванню, країна поступово зменшує дефіцит бюджету.

За результатами першого кварталу 2025 року доходи загального фонду державного бюджету, зросли на $1 млрд порівняно з аналогічним періодом 2024 року.

Крім того, завдяки випуску державних облігацій до бюджету вже залучено $3 млрд у 2025 році. Скорочення дефіциту бюджету прогнозується до 19,4% ВВП у 2025 році з 24% у 2024 році.

Марченко також зазначив стабільне надходження коштів у межах програми Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) – $50 млрд, які фінансуються користуючись із доходів із заморожених російських активів. Україна вже уклала відповідні угоди з G7 та Єврокомісією.

Він повідомив, що наступним кроком має стати повна конфіскація суверенних активів Росії.

• Україна розраховує у 2026 році отримати доступ до знерухомлених російських активів для покриття дефіциту бюджету.

Нацбанк віддасть до держбюджету 84 млрд грн. Це найбільша сума в історії

Фото: пресцентр НБУ

Національний банк у 2025 році віддасть до державного бюджету 84,2 млрд грн прибутку – рекордну суму у своїй історії. Про це повідомляє LIGA.net з посиланням на сайт НБУ. Для порівняння: у 2024 році сума перерахувань до державного бюджету України становила 38,6 млрд грн.

За підсумками 2024 року прибуток НБУ сягнув 231 млрд грн, а прибуток до розподілу – 102,7 млрд грн.

10% від цієї суми буде спрямовано до загальних резервів Національного банку, а решту отримає держава після узгодження термінів з Міністерством фінансів України.

"Хоча нашою метою не є отримання прибутку, а всі зусилля ми зосереджуємо на виконанні мандата Національного банку – забезпечення цінової та фінансової стабільності, я переконаний, що ці кошти стануть вагомим внеском в посилення обороноздатності України та спроможності нашої держави протистояти ворогу. Особливо враховуючи, що це найбільша сума, яку коли-небудь НБУ перераховував до бюджету", – сказав голова НБУ Андрій Пишний.

Консолідована фінансова звітність Національного банку за 2024 рік засвідчила, що станом на 31 грудня активи Національного банку становили 2700 млрд грн (у 2023 році – 2392,6 млрд грн), пасиви – 2132 млрд грн.

Україна хоче закупити 4,5 млрд кубів газу до зими, 1,5 млрд кубів – вже законтрактовано

Фото: Нафтогаз

Група Нафтогаз заявила про плани імпортувати до 4,5 млрд кубометрів природного газу для підготовки до опалювального сезону 2025/2026. Про це інформує LIGA.net з посиланням на повідомлення пресслужби компанії.

Зазначається, що від початку року Нафтогаз законтрактував 1,5 млрд кубометрів газу:

• 800 млн кубометрів було терміново імпортовано на початку року;
• 400 млн кубометрів надійдуть в Україну в межах підготовки до наступної зими;
• 300 млн кубометрів зрідженого природного газу (ЗПГ) закуплено у компанії ORLEN (Польща).

У першому кварталі 2025 року компанія залучила 430 млн євро фінансування від ЄБРР та уряду Норвегії на закупівлю 1 млрд кубометрів газу.

Також ведуться перемовини про ще 1 млрд євро на придбання понад 2 млрд кубометрів газу.

Крім цього, у Нафтогазі зазначили, що наразі забезпечено додаткові 177 МВт резервної генерації для понад 500 000 українців.

Згідно із повідомленням, за 2024-2025 роки 34 об’єкти Укргазвидобування були атаковані ворогом. Найбільш руйнівною була атака в лютому 2025 року – вона завдала значної шкоди державному видобутку газу – втрати сягнули майже 50% обсягів.

У Нафтогазі додали, що компанія збільшила надходження грошей від продажу газу до 90,7 млрд грн, що на 14,1 млрд грн більше, ніж минулого року. Загальний рівень розрахунків склав 90%.

У 2024 році компанія сплатила до бюджетів понад 104 млрд грн (на 14 млрд грн більше, ніж 2023 року), або 7% зведеного бюджету України.

• ОГТСУ отримав 2,8 млрд грн прибутку у 2024 році, з яких 2,1 млрд грн планує сплатити до держбюджету.
• Україна з 17 квітня перейшла від відбору газу з підземних сховищ (ПСГ) до його закачування.

Нафтогаз зберіг ціну на газ для населення без змін до травня 2026 року

Фото: depositphotos.com

Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" оголосила, що її річний тариф на газ для побутових клієнтів "Фіксований" у період із 1 травня 2025 року до 30 квітня 2026 року включно залишиться на рівні 7,96 грн за куб. м (з ПДВ). Про це повідомляє LIGA.net з посиланням на сайт компанії.

Зараз газопостачальна компанія "Нафтогаз України" забезпечує газом 12,5 млн сімей.

Рішення про збереження ціни ухвалене з урахуванням чинного мораторію на підвищення цін на природний газ.

"Газ для населення залишається важливою частиною нашої роботи. Ми підтримуємо стабільність постачання та виконуємо зобов’язання перед споживачами навіть у надскладних умовах. Ми вдячні кожному клієнту, хто своєчасно розраховується за спожитий газ. Це допомагає забезпечувати енергетичну стійкість країни в умовах постійних ворожих атак на інфраструктуру", – сказав в.о. голови правління НАК "Нафтогаз України" Роман Чумак.

Річні тарифи на газ для населення в Україні діють із 2021 року.

У липні 2022 року Верховна Рада підтримала урядовий законопроєкт про мораторій на підвищення тарифів на опалення, гарячу воду і газ.

Він встановлює, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після його завершення ціна на природний газ для побутових споживачів має зберігатися на довоєнному рівні.

Нагадаємо, НБУ вважає, що скасування тарифного мораторію, яке рано чи пізно відбудеться, може додати до зростання індексу споживчих цін близько 4,7 в.п.

Україні прогнозують найменший урожай пшениці за 13 років

Фото: depositphotos.com

Врожай пшениці в Україні на 2025 рік очікується на рівні 17,9 млн метричних тонн. Це 13-річний мінімум і на 23% менше, ніж попереднього року. Про це пише LIGA.net, цитуючи аналітикиню Reuters Карен Браун, що посилається на прогноз Міністерства сільського господарства США (USDA).

Причиною такого зниження врожаю є надзвичайно суха земля в період посіву і низька прибутковість виробництва, що призвело до скорочення посівних площ.

Подекуди в Одеській, Херсонській, Дніпропетровській та Харківській областях запаси продуктивної вологи були історично низькими для ранньовесняного періоду, повідомляли в Укргідрометцентрі.

Якщо надалі буде сприятлива погода, це може покращити стан посівів і зменшити занепокоєння.

Згідно з прогнозами, експорт пшениці з України у 2025-2026 роках буде менше ніж половина від рекордного обсягу.

• Схожий прогноз на початку квітня зробила Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО). Там сказали, що врожай пшениці в Україні у 2025 році буде нижчим від середнього за останні п'ять років.

Україна збільшила виробництво сталі, але опустилась на 23-тє місце у світовому рейтингу

Фото: Depositphotos

За перший квартал 2025 року українські металурги наростили обсяги виробництва чавуну та сталі, але у загальному світовому рейтингу зберегли або навіть втратили позиції. Як повідомляє LIGA.net, про це свідчать дані Worldsteel, опубліковані Укрметалургпромом.

У січні-березні 2025 року Україна виробила 1,7 млн тонн чавуну, що на 7,16% більше, ніж за аналогічний період минулого року. За цим показником країна залишилася на 14 місці серед 40 найбільших виробників.

Водночас виробництво сталі в Україні становило 1,73 млн тонн, що на 2,74% більше, ніж у першому кварталі 2024 року. Попри зростання, країна опустилася з 21-го на 23-тє місце серед 71 країни-виробника.

Лідером з виробництва як чавуну, так і сталі залишається Китай, на який припадає понад половина світового виробництва.

Зокрема, у першому кварталі 2025 року КНР виплавила 216,28 млн тонн чавуну (62,5% світового обсягу) та 259,33 млн тонн сталі (55,3% світового обсягу).

Загалом у світі за цей період було вироблено 346,34 млн тонн чавуну та 468,61 млн тонн сталі.

Обсяги виробництва майже не змінилися порівняно з минулим роком. Так, обсяги чавуну зросли на 0,04%, а сталі – впали на 0,36%.

Податкова виграла суд у ПівдГЗК Ахметова: компанія має сплатити 3,7 млрд грн до бюджету

Фото: ПівдГЗК

Верховний суд зобов'язав АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що є спільним підприємством групи Метінвест Ріната Ахметова, сплатити до бюджету 3,7 млрд грн. Про це повідомив голова Державної податкової служби Руслан Кравченко, передає LIGA.net.

Кравченко зазначив, що рішення стосується податків та штрафів, нарахованих компанії через неправомірне застосування податкових пільг під час виплати дивідендів кіпрським фірмам.

За інформацією ДПС, під час перевірки було виявлено, що протягом трьох років ПівдГЗК переказав дивіденди 12 акціонерам – резидентам Кіпру – на загальну суму у 29,8 млрд грн.

Під час виплати дивідендів застосовувалася пільгова ставка оподаткування – 5%, тому до бюджету сплачено 1,49 млрд грн.

"Ретельна перевірка показала, що ці кіпрські компанії – "технічні". Отримані гроші оперативно перераховувалися компаніям-резидентам Нідерландів. Отже, кіпрські компанії не є бенефіціарними власниками доходу, пільгове оподаткування – незаконне", – наголосив Кравченко.

На підставі цього ДПС донарахувала основний платіж у розмірі 2,98 млрд грн та штрафи на суму 0,8 млрд грн.

Позицію податкової ПівдГЗК оскаржував у суді, але Верховний суд скасував рішення двох перших інстанцій.

Тепер ПівдГЗК має 10 днів на сплату заборгованості. У разі невиконання цього зобов'язання ДПС буде змушена застосувати примусові заходи – заблокувати рахунки та заарештувати майно компанії на суму заборгованості.

Згідно з ухвалою Дніпровського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2024 року, ПівдГЗК наполягав, що гроші, які кіпрські компанії отримали як дивіденди, не мали транзитного характеру, оскільки зберігалися на рахунках протягом кількох місяців до подальшого переказу.

Крім цього компанії-нерезиденти мали економічну діяльність (управління інвестиціями) та використовували отримані дивіденди, зокрема, для депозитів, отримуючи відсотки.

Вони сплачували податок з цих відсоткових доходів на Кіпрі, що також спростовує твердження про їх "технічний" характер.

Таким чином, ПівдГЗК заявляв, що звинувачення ДПС було необґрунтованим, протиправним та підлягало скасуванню, бо факт переказу грошей не свідчить про порушення чи фіктивність компаній.

Водночас ПівдГЗК вказував, що втручання у структуру виплати дивідендів фактично означає перешкоджання реалізації прав акціонерів – резидентів іншої юрисдикції, з якою в України укладена чинна податкова угода.

Пресслужба Південного ГЗК в коментарі LIGA.net наголосила, що справа стосується дивідендів за 2017-2019 рік.

Компанія вважає, що діяла у суворій відповідності до норм Податкового кодексу та міжнародного права, які були чинними в той період.

"Кіпрські компанії, які є акціонерами активу, надали Південному ГЗК всі необхідні документи для застосування ставки податку на репатріацію дивідендів. У своїх діях Південний ГЗК керувався чинними на той час роз'ясненнями Податкової служби України та судовою практикою", – йдеться в заяві.

ПівдГЗК вказує, що адміністративні суди першої та апеляційної інстанції не розглядали справу по суті, а скасували податкові повідомлення-рішення, насамперед посилаючись на мораторій на проведення податкових перевірок під час війни.

"Верховний суд України змінив раніше сформовану практику щодо мораторію на проведення податкових перевірок і, без належного вивчення матеріалів справи, фактично взяв на себе повноваження суду першої інстанції – ухвалив нове, негативне для Південного ГЗК рішення, – йдеться в коментарі. – Зважаючи на вищезазначене, можна дійти висновку, що нестабільність податкової політики та судової практики, а також їхнє зворотне застосування у часі створюють серйозні ризики для інвесторів і негативно впливають на розвиток українського бізнесу".

Новий співвласник купив третину Карпатнафтохіму менше ніж за $1 млн

Фото: Карпатнафтохім

Дрогобицький підприємець Андрій Веселий став власником 33%-ї частки заводу "Карпатнафтохім" лише за 35 млн грн. Як повідомляє LIGA.net, таку суму наводить Українська правда з посиланням на фінансову звітність інвестиційного фонду "Геріон Ворлд", який належить Веселому.

Веселий, який у розслідуванні описується як "маловідомий бізнесмен", ФОП з Дрогобича, що не має досвіду в нафтохімії й активів подібного рівня, став співвласником Карпатнафтохіму у червні 2024 року.

Згідно зі звітністю Геріон Ворлд, у той самий час активи фонду зросли на 35 млн (з 20 млн до 55 млн) одночасно зі значним зростанням зобов'язань (з 205 000 грн до майже 40 млн грн), що вказує на появу нового активу, профінансованого боргом.

Перед цим під час кримінального провадження правоохоронні органи оцінили майновий комплекс Карпатнафтохіму у понад 2 млрд грн. Відповідно, його третина могла б коштувати близько 800 млн грн.

У розслідуванні повідомляється, що брат нового співвласника Карпатнафтохіму Василь Веселий раніше був "неочікувано призначений радником голови наглядової ради націоналізованого Сенс Банку", не маючи банківського досвіду. За інформацією джерел Української правди, його призначення могло бути організоване Офісом президента.

Співрозмовники журналіста УП Михайла Ткача в бізнесових колах вважають, що "єдиним джерелом влади, яке могло це все забезпечити [ситуацію з Карпатнафтохімом], також може бути Офіс президента".

Попри запити журналістів, ані Василь Веселий, ані Андрій Веселий не надали вичерпних коментарів щодо походження коштів чи обставин придбання частки в Карпатнафтохімі.

• Карпатнафтохім створений у 2004 році на базі потужностей калуського підприємства "Оріана". Завод спеціалізується на виробництві хлору, каустичної соди, вінілхлориду, етилену, поліетилену і пропилену.
• Власником Карпатнафтохіму раніше був російський Лукойл, потім – нідерландська Karpaty Chemical, бенефіціари якої Ільхам Мамедов та Ігор Щуцький купили завод у Лукойлу, після того як він потрапив під санкції. Після початку повномасштабного російського вторгнення Карпатнафтохім зупинив роботу. В 2024 році у підприємства з'явився третій співвласник – Андрій Веселий.
• У 2022 році завод став одним із найзбитковіших підприємств України, його негативний фінансовий результат сягнув майже 7,5 млрд грн. У 2023 році збиток заводу становив 4,5 млрд грн, у 2024-му – 7,4 млрд грн.

Засновник Сільпо став франчайзі французької мережі Carrefour в Польщі

Фото: EPA

Українська група Fozzy (Сільпо, Фора, Thrash!) разом із польським менеджером Мацеєм Гавронським створили в Польщі спільну компанію IDKFA IDCLIP, де 90% належить Fozzy Holdings Limited, а 10% – Гавронському, повідомило польське видання Wiadomości Handlowe.

Компанія вже відкрила один магазин у Познані, але не під брендом "Сільпо". Повідомляється, що IDKFA стала франчайзі однієї з торгових мереж, що працюють на польському ринку, а саме – Carrefour.

За словами Гавронського, українська компанія в цьому проєкті виступає здебільшого як фінансовий інвестор, тож це не повноцінний вихід Fozzy Group на польський ринок під власним брендом.

Гавронський має значний досвід у сфері роздрібної торгівлі – майже 20 років працював у компанії Jeronimo Martins, включно з роботою в мережі Biedronka (одна з найбільших продуктових мереж у Польщі). З 2017 року працює на посаді керівника логістики та ланцюга постачання у Fozzy Group.

Власником Fozzy Group є Володимир Костельман, який заснував компанію в 1997 році в Києві. Fozzy Group зараз володіє другою за величиною мережею супермаркетів в Україні після АТБ-Маркет.

Ще у березні 2023 року Сільпо висловлювало зацікавленість польським ринком і шукало локації для магазинів площею 2500–5000 кв. м.

За неофіційною інформацією, компанія все ще розглядає можливість відкриття власних магазинів "Сільпо" в Польщі й далі шукає оптимальні локації.

• Fozzy Group найбільше відома своїми магазинами "Сільпо", "Фора", Thrash!, але її бізнес не обмежується торгівлею.
• Група має ресторани (Буланжері, Escobar, Positano, Who&Why Drinkery), агропромисловий напрям (Ніжин, Грінвіль, Снятинська птиця, Богуславна, Skadi), банк "Восток", мережу турагенцій Silpo Voyage, мережу спортклубів APOLLO NEXT, логістичного оператора УВК, IT-розробника TemaBit Fozzy Group.
• На початку 2024 року стало відомо, що бізнесмен Володимир Костельман відроджує медичну мережу Doctor Sam, яку у 2020 році поглинув Добробут.