Бізнес-тиждень: Депутати проти ХАЕС, що з "Гігаватом Зеленського", Temu обкладуть ПДВ
Колаж: Дарина Дмитренко, LIGA.net

Ключові новини третього тижня 2025 року були пов’язані з енергетикою. У той час як прем’єр-міністр Словаччини та самопроголошена "влада" Придністров’я продовжили вирішувати, що їм робити з відсутністю транзиту російського газу, в Україні сперечались щодо необхідності добудови Хмельницької атомної станції та підраховували, скільки мегаватів з обіцяного "Гігавату Зеленського" вдалося запустити в роботу.

До одностайності влада і бізнес прийшли у питанні оподаткування поштових відправлень з-за кордону, товари в яких на разі не обкладаються ПДВ, якщо коштують до 150 євро. Тим часом українські виробники меду почали продавати його в Китай, а південнокорейська компанія запланувала відкрити підприємство у Львівській області. Детальніше про ці та інші новини тижня – у дайджесті LIGA.net.

"Фаворитизм атома" і корупція. Чому депутати хочуть звільнити міністра енергетики

У понеділок, 13 січня, група депутатів Верховної Ради зареєструвала постанову про звільнення з посади міністра енергетики Германа Галущенка, який перебуває на ній з квітня 2021 року. Документ з’явився на сайті парламенту через кілька днів після гострої суперечки з питання добудови третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС, яка відбулася під час години запитань до уряду між автором постанови, депутатом "Голосу" Інною Совсун, та власне Галущенком.

Суперечка навколо виправданості якнайшвидшої добудови енергоблоків, які вже зведені на 75 і 28%, – не є новою. Але зараз вона загострилася через позицію Болгарії. Ця країна має два ядерні реактори ВВЕР-1000, необхідні для добудови енергоблоків. Софія вказала, що Києву треба ухвалити рішення щодо їх придбання до 12 березня. Вартість одного реактора – 600 млн євро.

Частина депутатів, які за законом мають ухвалити рішення щодо добудови ХАЕС, вважають його не на часі, враховуючи вартість проєктів і строк їх реалізації (2,5 роки). Міністерство і держкомпанія Енергоатом дотримуються протилежної думки. Але обидві сторони під час останнього словесного конфлікту у ВР використовували як аргументи позицію західних партнерів.

Совсун, членкиня комітету ВР з питань енергетики та ЖКП, заявила про отримання повідомлення від представників делегації Єврокомісії та американського посольства, що висловлюють стурбованість щодо інформації в публічному просторі, за якою вони підтримують проєкт добудови ХАЕС. У відповідь Галущенко наголосив, що третій і четвертий блоки працюватимуть на американському паливі і звинуватив Совсун у створенні негативного враження про енергетичну політику України за кордоном.

Щонайменше Європейське Співтовариство не виступає ні за, ні проти будівництва нових атомних станцій – це рішення Києва, згодом зазначила посол ЄС в Україні Катаріна Матернова. І додала, що Євросоюз наразі загалом не фінансує розбудову атомної енергетики і не збирається робити цього в Україні.

Так чи інакше, але саме на фоні цього питання депутати вирішили ініціювати звільнення Германа Галущенка. Проте "системний фаворитизм атомної енергетики" з боку міністра зазначений лише однією з підстав для звільнення у поданій до постанови пояснювальній записці. Серед інших:

  • різке погіршення фінансової ситуації на енергетичних ринках та багатомільярдні борги держкомпаній;
  • корупційні скандали в міністерстві;
  • закриття відомством ринкових котирувань та даних на організованих сегментах ринків;
  • провал пілотних державних аукціонів на будівництво нових потужностей зеленої енергетики;
  • ігнорування міністром засідань профільного комітету ВР.

Поки постанова очікувала на розгляд в енергокомітеті, Галущенко встиг ще раз, у п’ятницю 17 січня, виступити перед парламентарями. Серед іншого він зазначив, що на будівництво енергоблоків ХАЕС вже було витрачено $1,5 млрд. Добудовувати ХАЕС планується за власні та кредитні кошти Енергоатому – проєкт не передбачає бюджетного фінансування і не призведе до збільшення побутових тарифів на електрику, також наголошували у міністерстві.

Отже, доля атомної станції та посада міністра поки залишаються невизначеними.

Що сталося з "Гігаватом Зеленського"

"Фаворитизм атомній енергетиці", яким докоряють міністру енергетики депутати, на їх думку відбувався у збиток "критично необхідній в умовах масових атак країни-агресора на енергосистему децентралізованій генерації". Остання на початку минулого року була заявлена президентом Володимиром Зеленським як пріоритетна мета в енергетиці. Але її розвиток "ігнорується та гальмується за бездіяльності міністра", вказано у пояснювальній записці до постанови про його звільнення.

Ці звинувачення ніби не відповідають даним, які нещодавно публікувало Міністерство енергетики. Відповідно до заяви відомства, протягом 2024 року в Україні ввели в експлуатацію 835 МВт розподіленої газової генерації – газопоршневих та газотурбінних установок відносно малої потужності, що здатні швидко запускатися та виходити з роботи, тим самим балансуючи наявні потреби у електриці.

Загальна потужність таких станцій склала 967 МВт, зазначили в Міненерго – тобто фактично констатували, що окреслена у червні минулого року ціль збудувати 1 ГВт децентралізованої енергетики була майже виконана.

"До кінця опалювального сезону 2024-2025 планується підключити ще додатково близько 900 МВт. Частина цих потужностей перебуває вже на завершальній стадії реалізації. Отже, упродовж поточного опалювального сезону буде доступно та використовуватиметься від 0,9 до 1,8 ГВт додаткової газової потужності", – стверджували у відомстві.

Якщо ці цифри відповідають дійсності, то в останні місяці 2024 року українська енергетика продемонструвала карколомні темпи зростання розподільчої генерації. Ще у вересні 2024 року Володимир Кудрицький, після свого звільнення з посади голови оператора системи передання Укренерго, заявляв про введення у експлуатацію лише 60 МВт газової маневрової генерації.

Щоб перевірити ці дані, один з головних критиків Галущенка серед депутатів і авторів ініціативи про його звільнення, голова ТСК з розслідування протиправних дій посадовців у економічному секторі Ярослав Железняк, звернувся з черговим запитом до Укренерго.

Як зазначається у відповіді компанії, сумарно за 2024 рік в експлуатацію було введено близько 133 МВт газової маневрової генерації. З них:

  • 8 установок мали потужність до 1 МВт – загалом на них приходиться 3,86 МВт;
  • 6 установок від 1 до 20 МВт – загалом 28,927 МВт;
  • 3 об’єкти потужністю від 20 до 25 МВт – загалом 71,4 МВт.

У підсумку сумарна встановлена потужність введених в експлуатацію об’єктів газової розподіленої генерації, побудованих як у 2024 році, так і раніше, становить 167,51 МВт, констатували в Укренерго.

Втім, після публікації Железняком відповіді компанія поквапилась з уточненнями, згідно з якими їх інформація щодо газопоршневих і газотурбінних установок не повністю релевантна. Наведена статистика не враховує потужності, підключені безпосередньо до внутрішніх мереж промислових споживачів, які не видають електрику у загальну енергосистему. Окрім того, Укренерго не володіє інформацією про загальну потужність вже збудованих і підключених, але ще офіційно не введених в експлуатацію генеруючих потужностей.

Як би там не було, але різниця між даними Укренерго і Міненерго – 167,51 і 967 МВт – виглядає надто суттєвою, щоб пояснити її наведеними вище причинами. Яка цифра ближче до істини, можна буде побачити у стабільності роботи енергосистеми в обставинах підвищеного попиту на електрику – під час заморозків та літньої спеки.

Фіцо хоче зустрітися із Зеленськім у Давосі

З кінця 2024 року пройшло вже два з половиною тижні, але словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо ніяк не може залишити у ньому вже начебто вирішене питання транзиту російського газу через Україну. Раніше він погрожував відповісти на зупинення транзиту припиненням постачання електрики в Україну, обмеженнями із допомогою для українських біженців, що перебувають на території його країни, а також накладанням вето на рішення про військову допомогу Києву на рівні ЄС.

Погрожуючи Україні, паралельно Фіцо вирішив досягти своєї мети дипломатією. У понеділок він запросив президента Зеленського обговорити долю транзиту на україно-словацькому кордоні. Український лідер коротко запропонував прем’єру Словаччини 17 січня відвідати Київ. Останній запрошення проігнорував. У підсумку до Києва прибула делегація опозиційних словацьких депутатів на чолі з лідером партії "Прогресивна Словаччина" Міхалом Шимечкою.

Згодом, за результатами перемовин з канцлером Німеччини Олафом Шольцем, Фіцо заявив про намір зустрітися із Зеленським 21 січня на економічному форумі у Давосі, на якому будуть присутні обидва лідери країн.

"Якщо рішення президента Зеленського не зміниться, Словаччина вживе заходів у відповідь", – знову пригрозив Фіцо.

Поки незрозуміло, чи відбудеться ця зустріч. У коментарі Bloomberg президент Зеленський заявив, що не може нічого планувати зі словацьким прем'єр-міністром, оскільки той "може поїхати в Давос, але опинитися десь у Сочі".

"Ми не знаємо, хто купує йому [Фіцо] квитки, оскільки він постійно пропускає місця призначення", – заявив Зеленський. Так чи інакше видається малоймовірним, що словацький прем’єр після низки провальних спроб все ж зможе переконати українську сторону у відновленні газового транзиту.

Рада повернулася до планів скасувати пільгу на посилки до 150 євро

У середу голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев подав на реєстрацію законопроєкти щодо скасування пільги на оподаткування імпортних посилок. Зараз кожна з посилок вартістю до 150 євро не оподатковується, не підлягає розмитненню і відправляється одразу до одержувача без затримок на митниці.

Проєкт закону передбачає зменшення ліміту на посилки, які не оподатковуються ПДВ, до 45 євро. Нова пільга діятиме за умови, якщо товар надсилається на адресу українських громадян фізичними особами без оплати та комерційної мети.

Щодо товарів, придбаних на маркетплейсах, законопроєкт передбачає оподаткування ПДВ незалежно від їхньої вартості. Водночас ввізне мито з таких товарів стягуватиметься лише у разі, якщо їх вартість більша за 150 євро. Як випливає з пояснень народного депутата, нові правила дадуть можливість сплачувати ПДВ безпосередньо постачальником товару, а не покупцем. Це має полегшити адміністрування податку та пришвидшити митне оформлення посилок.

Парламентарі та урядовці давно хотіли скасувати пільгу на міжнародні посилки, яка, на їх переконання, не тільки призводить до неоотримання бюджетом мільярдних надходжень, але й надає конкурентні переваги іноземному великому бізнесу. З цим погоджуються і ключові українські бізнес-асоціації, чиї листи-звернення опублікував Гетманцев. За його словами, законопроєкти були повністю розроблені асоціаціями.

Так, в Американській торговій палаті (ACC) посилаються на дослідження Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ), згідно з яким за три останні роки в Україну було ввезено поштових та експрес-відправлень на суму 185 млрд грн. У разі обкладання посилок ПДВ, додаткові надходження від податку у 2024 році склали б 11,8 млрд грн.

Палата припускає, що пільгою значною мірою користуються не стільки звичайні громадяни, скільки фізичні особи для здійснення тіньової підприємницької діяльності. Серед 100 найбільших отримувачів міжнародних поштових відправлень 81 – це фізичні особи, які за 9 місяців 2024 року сумарно отримали 18 765 посилок (в середньому 232 посилки на кожного). Вартість жодної з таких посилок не перевищила 150 євро, що звільняє їх від сплати ПДВ, вказують в ACC.

"Створення нерівних умов ведення бізнесу, в яких міжнародні платформи електронної комерції (такі як AliExpress, Temu, Joom тощо) можуть реалізовувати товари, які мають низьку вартість без сплати ПДВ, що унеможливлює конкурентоспроможність українських платформ та виробників порівняно із глобальними конкурентами", – констатують у Палаті.

Мед до Китаю, яйця в Канаду, рибу в Кувейт. Україна виходить на нові сільгоспринки

У 2024 році українські експортери отримали доступ до 16 нових аграрних ринків у дев’яти країнах, повідомила Держпродспоживслужба. Так, виробники меду почали продавати його у Китай, українські яєчні продукти тепер потрапляють в Канаду, а Північна Македонія і Албанія почали отримувати м’ясні продукти, вироблені в Україні.

Серед цікавого можна виокремити початок імпорту Кувейтом, який розташований на березі Перської затоки, товарів українського виробництва за категорією "морські та річкові водні тварини (риба, молюски, ракоподібні, голкошкірі, зокрема, вирощені у господарствах) та продукти з них".

Загалом Україна має право доступу на експорт за 360 торговими напрямками аграрної продукції. За словами голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука, зараз триває робота з більш ніж 60 країнами світу, щоб українські виробники могли експортувати свою продукцію рослинного та тваринного походження.

HD Hyundai планує створити логістичний хаб у Львівській області

Південнокорейська компанія HD Hyundai XiteSolution планує створити митно-логістичний хаб та навчальні центри з використання будівельного обладнання у Львівській області. Про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА.

Для обговорення цього питання перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик у вівторок, 14 січня, зустрівся з представниками південнокорейської компанії. За підсумками зустрічі, представники південнокорейської компанії підготують концепцію презентованих проєктів. Надалі вони погоджуватимуться урядами обох країн. Водночас Львівська ОВА надасть пропозиції щодо наявних об’єктів, або ж земельних ділянок для реалізації інвестиційного проєкту, та щодо наявних навчальних центрів професійної підготовки та перепідготовки.

Компанія HD Hyundai XiteSolution — це південнокорейська компанія, заснована в липні 2021 року як проміжна холдингова структура в секторі будівельної техніки HD Hyundai. Компанія спеціалізується на виробництві гідравлічних компонентів, таких як головні розподільчі клапани (MCV), трансмісії, циліндри та інші гідравлічні частини, які відіграють важливу роль у різноманітному будівельному обладнанні та промислових транспортних засобах.

Придністров'я почне отримувати газ з Європи, але платитиме Росія

Ще одна подія, пов’язана з припиненням транзиту російського газу через Україну – гостра енергетична криза в Придністров’ї. З початку року населення регіону позбавлене опалення та гарячої води, стикається з віяловими відключеннями світла до восьми годин на добу і навіть перебоями у холодному водопостачанні. 8 січня самопроголошена "влада" Придністров’я заявила, що газу в регіоні вистачить ще на 24 дні.

Насправді Росія мала можливість продовжити постачання газу до економічно залежного від неї регіону на лівому березі Дністра через інший газогін – "Турецький потік". Але російська монополія Газпром відмовилась від використання цього маршруту, посилаючись на наявність боргу компанії Молдовагаз (50% належать Газпрому) у $709 млн. Саме за контрактом із цією компанією російський газ потрапляв через Україну до Придністров’я.

Уряд Молдови не визнає борг, спираючись на результати міжнародного аудиту. Згідно з ним, Кишинів виразив готовність оплатити лише $9 млн. Але фінансові суперечки схожі лише на формальне пояснення енергокризи, чия головна причина – бажання Кремля створити тиск на владу Молдови.

Справа в тім, що й сама Молдова залежала від постачань природного газу на Лівий берег Дністра. На території, підконтрольній сепаратистській "владі" в Тирасполі, розташована Молдовська державна районна електростанція (ДРЕС). Її потужностями у 2 520 МВт забезпечувалося до 80% потреб у електриці Молдови. Хоча Кишинів зміг переорієнтуватися на закупівлю електрики в Європі, але це призвело до двократного зростання вартості ресурсу для побутових споживачів.

"Зараз по всіх російських каналах, які ще дивиться значна частина населення Молдови та всі в Придністров’ї, активно розкручується тема, що це саме проєвросоюзівський уряд Санду та Київ стали причиною енергокризи. Кремль очікує, що це дозволить йому повернути до влади в Кишиневі своїх прибічників", – коментував Економічній правді ексголова Оператора ГТС Сергій Макогон.

На його думку, одним з найбільш вірогідних варіантів завершення кризи є відновлення постачань через Турецький потік, "коли Кремль побачить, що Кишинів і без електрики з Придністров’я стабільно забезпечує правий берег електрикою".

За даними російської газети Комерсант, наразі Росія планує залагодити енергетичну кризу в Придністровському регіоні Молдови шляхом закупівлі газу на європейських спотових ринках через компанію Natural Gaz D.C. Постачання до 3 млн кубометрів газу щодня з січня до квітня включно можуть коштувати близько $164 мільйонів, пише ЗМІ.

Українці почнуть пити більше екзотичного чаю

До 2029 року ринок чаю в Україні зросте з 15,01 млрд грн у 2024 році до 17,97 млрд грн. Прогнози щодо трендів на ньому LIGA.net дослідила, спираючись на дані агенції Pro-Consulting та аналітичної компанії Euromonitor International.

Згідно з оцінками останньої, найбільше зростання очікується у сегменті зеленого чаю — з 2,57 млрд грн до 3,33 млрд грн (+29,6%). Чорний чай залишиться лідером, збільшившись із 10,25 млрд грн до 12,06 млрд грн (+17,6%).

У 2025 році, передбачає Euromonitor, українці обиратимуть чаї з екзотичними смаками, фруктові мікси та трав’яні настої. Тренд на охолоджені напої зберігатиметься. Влітку чаї з імбиром, медом чи обліпихою залишатимуться популярною альтернативою газованим напоям. Серед інших трендів: попит на натуральність і здоровий спосіб життя, експерименти зі смаками та інновації від виробників, крафт.

Згідно з даними консалтингової компанії Pro-Consulting, до початку повномасштабної війни до 40% українського ринку чаю займали російські компанії: "Орімі Україна", яка є власником брендів Greenfield, ТЕSS, "Принцеса Нурі", "Принцеса Канді", "Принцеса Ява", "Принцеса Гіта" та ТОВ "Компанія май Україна", яка випускає чай "Майский", "Лісма" та Curtis.

Після 2022 року частина російських гравців згорнули діяльність в Україні. Але, наприклад, Орімі Україна змінило назву на ТОВ "ТС Трейд" і продовжило працювати. Чай бренду Greenfield знову можна знайти на полицях деяких магазинів, раніше повідомляли ЗМІ.

Внаслідок виходу з ринку компаній, які мали російські корені, безперечним лідером залишилась українська компанія "Мономах". Це виробник брендів MONOMAX, LOVARE, LOVARE Delicatea, LOVARE Herbs, "Три слона", "Чайні шедеври" та інших. Компанія займає близько чверті ринку. Докладніше – у матеріалі.

Укрнафта буритиме у Карпатах

Укрнафта пробурила першу за 13 років свердловину на одному з наймолодших та найперспективніших родовищ в Івано-Франківській області. Про це повідомила пресслужба компанії.

Родовище, відкрите у 1990 році, розташоване на висоті 1080 метрів над рівнем моря.

За словами директора Укрнафти Сергія Корецького, умови роботи там надскладні – "гірська місцевість, відсутність достатніх комунікацій". Востаннє там зводили нові об'єкти ще 2011 року.

"Працюємо власними силами, бо ринок відмовився – надто складно. Тому підняли туди власні верстати – маємо перші серйозні результати", – розповів Корецький.

Він додав, що у 2025-2026 роках Укрнафта планує пробурити на родовищі в Карпатах ще 10 нових свердловин.

В Україні закриваються малі компанії з обслуговування ліфтів

В Україні зменшується кількість компаній, які обслуговують ліфти. Криза торкнулась невеликих гравців ринку, розповів в інтерв’ю LIGA.net СЕО групи компаній "Євроформат" напрямку Ліфти Ігор Ткаченко.

"Великі компанії поки не закриваються. Йдеться про маленькі, в яких в обслуговуванні може бути 20 чи 40 ліфтів. Щодо монтажних та обслуговчих компаній, то кожного дня ми чуємо історію, що закриваються маленькі компанії в невеликих містах, які обслуговували ліфти. Наприклад, буквально минулого тижня дві компанії оголосили, що вони припиняють свою діяльність, бо всіх електромеханіків, які займались обслуговуванням ліфтів, мобілізували", – описує ситуацію співвласник компанії.