Бізнес-тиждень: фінансова допомога партнерів, нові тарифи, приватизація та санкції
Цього тижня Україна неабияк зміцнила своє фінансове становище, залучивши гроші від Світового банку та Європейського Союзу. Кошти мають піти на пріоритетні потреби державного бюджету. А ще рекордну позику отримав оператор залізниці. Компанія хоче закупити нові електротяги та побудувати власну енергогенерацію.
Нові тарифи на передачу електроенергії мають покращити боргову ситуацію в Укренерго. А вдалий аукціон може принести державі додаткові 1,9 млрд грн. Парламентарі намагаються вивести ринок вживаних автомобілів з тіні й розраховують таким чином збільшити надходження до державного бюджету.
Не пощастило цього разу підряднику будівництва Подільського мосту в Києві. Прокуратура знайшла в нього низку порушень. Серед аутсайдерів також 54 особи та 30 організацій з Росії. Проти них Євросоюз вводить економічні та індивідуальні обмежувальні заходи, тобто санкції. Під прицілом і російський "тіньовий флот". Одразу 12 європейських країн домовилися протидіяти йому. Про це та інше – читайте в діловому огляді тижня LIGA.net.
Україна вперше отримала гроші, які відшкодовуватимуться прибутками з активів РФ
Світовий банк виділив Україні $2,05 млрд фінансової допомоги, йдеться у повідомленні на сайті інституції.
Фінансування надходить із двох джерел: $1,05 млрд надаються коштом внутрішніх ресурсів Міжнародного банку реконструкції та розвитку, посилених через український трастовий фонд Advancing Needed Credit Enhancement (ADVANCE), підтриманий Японією та Великою Британією.
Також нова допомога співфінансується грантом обсягом $1 млрд зі спеціального фонду фінансового посередництва (Facilitation of Resources to Invest in Strengthening Ukraine Financial Intermediary Fund).
Світовий банк заснував цей фонд у жовтні 2024 року, а вже у грудні США виділили через нього $20 млрд позики для України, яка погашатиметься коштом заморожених російських активів.
Євросоюз надав Україні другий транш у 4,1 млрд євро. Кошти спрямують на соціальну сферу
До державного бюджету України надійшов другий регулярний транш від Європейського Союзу у розмірі 4,1 млрд євро в межах фінансового інструменту Ukraine Facility. З них 1,5 млрд євро – грант, повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.
Кошти будуть спрямовані на пріоритетні потреби держбюджету у соціальній та гуманітарній сферах.
До кінця третього кварталу Україна виконала дев'ять індикаторів, визначених Планом України. Це дозволило своєчасно та в повному обсязі залучити відповідний транш, уточнили у міністерстві. Індикатори стосувалися: боротьби з корупцією, стану бізнес-середовища, ринку праці, регіональної політики, енергетичного ринку та захисту довкілля.
"Україна успішно залучила всі передбачені на поточний рік транші в межах Ukraine Facility. У 2024 році пряма бюджетна підтримка від Євросоюзу досягла понад 16 млрд євро, що робить ЄС найбільшим донором серед всіх міжнародних партнерів", – прокоментував міністр фінансів Сергій Марченко.
На 2025 рік програмою Ukraine Facility передбачено близько 12,5 млрд євро фінансової підтримки.
Україна отримала перший регулярний транш у розмірі 4,2 млрд євро в серпні. До регулярних траншів виплати за програмою Ukraine Facility (почалися навесні 2024 року) проходили у межах так званого перехідного фінансування. Перші два транші загальним обсягом 6 млрд євро Україна отримала у березні-квітні, у червні – ще 1,9 млрд євро.
Регулятор підвищив тариф Укренерго на передачу електроенергії. Бізнес незадоволений
Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), на своєму засіданні 19 грудня встановила тарифи Укренерго на передачу електроенергії та послуги з диспетчерського управління у 2025 році.
Тариф на передачу збільшиться з 528,57 грн/МВт-год до 686,23 грн/МВт-год (для підприємств "зеленої" електрометалургії становитиме 359,55 грн/МВт-год).
Тариф на диспетчеризацію встановили на рівні 98,97 грн/МВт-год (зараз – 104,57 грн/МВт-год).
"Вперше за останні чотири роки тарифи на передачу враховують майже повний обсяг покладених на компанію спеціальних обов'язків. Ухвалення цього тарифу точно забезпечить припинення нарощення заборгованості компанії на ринку електричної енергії", – сказав виконуючий обов'язки голови Укренерго Олексій Брехт.
Водночас представники енергоємної промисловості, які взяли участь у засіданні НКРЕКП, виступили категорично проти підвищення тарифу.
Зокрема, заступник голови правління Марганецького ГЗК Володимир Бондар попередив, що збільшення тарифу на 30% може значно вдарити по економіці країни. "Наше підприємство зараз стоїть. Ми планували запускати на початку року, але з такими тарифами воно, мабуть, не запуститься", – сказав він.
Виконавча директорка Національної асоціації видобувної промисловості Ксенія Оринчак пояснила, що тариф на електроенергію – це 30-35% у собівартості продукції галузі.
"Для видобувних підприємств це один із важливих чинників ведення бізнесу, – зазначила вона. – Саме через тарифну політику, через зростання тарифів на електроенергію "Заваллівський графіт" зупинився. Величезний завод з великими запасами зупинив свою діяльність".
Нагадаємо, з 1 червня в Україні офіційно підвищили тариф на електроенергію для населення на 60%. Він становить 4,32 грн за кВт-год, незалежно від обсягу споживання.
Парламент спростив процедуру торгівлі вживаними авто. Хоче вивести ринок з тіні
Верховна Рада 17 грудня ухвалила в другому читанні й у цілому законопроєкт № 9083, який має на меті спростити процедуру торгівлі вживаними автомобілями. Його підтримали 270 депутатів, повідомив нардеп Ярослав Железняк з Голосу.
Ухвалений закон звільняє дилерів, які займаються перепродажем вживаних автомобілів, від обов'язку реєструвати придбані автомобілі на себе. Замість цього пропонується реєструвати машину одразу на кінцевого споживача.
Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев вказав, що вимога додаткової реєстрації авто на посередника "з купою непотрібних довідок" є архаїзмом і перешкодою для роботи білого бізнесу.
"Скасування безглуздої державної реєстрації вживаних автомобілів організацією, що торгує, на себе, навіть якщо вона їх купує як товар для подальшого перепродажу, стане запорукою для виведення з тіні ринку, розширення діяльності білих автотрейдерів та ліквідації схем, через які бюджет недоотримує податки", – сказав він.
У пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що ринок вживаних автомобілів в Україні значно більший за ринок нових авто.
У 2021 році було зареєстровано близько 100 000 нових автомобілів та 1,7 млн вживаних. Водночас більша частина ринку вживаних авто перебуває в тіні.
Автори законопроєкту вказували, що це пов'язано з тим, що з 2010 року суб'єкти господарювання, які торгують вживаними авто, зобов'язані реєструвати придбані автомобілі на себе як основний засіб, а не як товар. Це призводить до подвійної перереєстрації автомобілів в сервісних центрах МВС: спочатку на суб'єкта господарювання, а потім на кінцевого споживача.
У багатьох країнах — зокрема в США, Німеччині, Польщі — автодилери можуть скуповувати вживані автомобілі без їх державної перереєстрації на себе.
Укрзалізниця отримала рекордний кредит від ЄБРР у 480 млн євро. Куди підуть ці кошти
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть рекордну суму – 480 млн євро – для проєктів розвитку залізничної галузі України та розподіленої генерації. Про це повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад і територій.
"Розпочинаємо разом з Європейським банком реконструкції та розвитку два великих та критично важливих проєкти", – прокоментував віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба.
У межах підписаних кредитних угод під державні гарантії Укрзалізниця отримає позику у розмірі до 300 млн євро на закупівлю електротягів подвійного живлення.
Цей проєкт співфінансуватиметься паралельним інвестиційним грантом у розмірі $190 млн у межах проєкту RELINC "Відновлення основної логістичної інфраструктури та мережевого сполучення", який адмініструється Світовим банком.
Друга угода передбачає будівництво газової генерації електроенергії потужністю до 270 МВт у безпосередній близькості до ключових тягових підстанцій залізниці. Очікується, що ця генерація частково покриє потреби самої УЗ та інших обʼєктів критичної інфраструктури. На це ЄБРР виділить кредит у 180 млн євро.
Співвласник АТБ виходить на ринок газобетону. Він запропонував за заводи Аерок 1,9 млрд грн
Компанія, що належить співвласнику мережі магазинів АТБ Геннадію Буткевичу, виграла аукціон з приватизації ТОВ "Аерок", яке спеціалізується на виробництві газобетону.
Як повідомляється на сайті Prozorro.Продажі, компанія-переможець "Трайдент Геоінвест Україна" запропонувала за Аерок 1,89 млрд грн за стартової ціни 965 млн грн.
На Аерок також претендували Ікрам Джавадов (ТОВ "ПІК", 1,61 млрд грн) і Томаш Фіала (ТОВ "ДК БЦ1", 1,54 млрд грн).
ТОВ "Аерок" – один із ключових гравців на українському ринку газобетону. Володіє двома заводами в Україні: в Обухові й Березані Київської області. Обидва не працюють з липня 2022 року. Також компанія має недобудований завод у місті Стрий Львівської області. Раніше компанія належала росіянину Андрію Молчанову.
Майбутній покупець має зберегти основний вид діяльності компанії, виплатити борги перед працівниками та бюджетом і не допустити скорочень протягом пів року. Загальна сума боргів становить 110,8 млн грн.
Після того як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, майно Аерок заарештували та передали Нацагентству з управління активами (АРМА). У червні 2023 року Мін'юст ініціював конфіскацію активів. За кілька місяців ВАКС стягнув акції Аероку у дохід держави у межах санкцій проти Молчанова.
Підрядник будівництва мосту в Києві може втратити замовлення. Прокуратура знайшла порушення
Подільська окружна прокуратура міста Києва вимагає визнати недійсним договір генпідряду на будівництво Подільського мосту через низку порушень. Про це повідомила пресслужба столичної прокуратури.
Підставою для звернення до суду стала встановлена змова на тендері у 2017 році та подвійне зростання вартості підряду: договір був укладений на суму близько 4,3 млрд грн, але за шість років ціна зросла вдвічі – до 8,7 млрд грн станом на грудень 2024 року.
Прокуратура звернулася до суду після того, як суди всіх інстанцій відхилили спроби учасників тендеру оскаржити рішення Антимопольного комітету (АМКУ) від 2021 року, згідно з яким ТОВ "Еко-Буд-Трейд" отримало підряд внаслідок змови із ТОВ "Форма".
Позов розглядатиме Господарський суд Києва, підготовче засідання призначили на 16 січня 2025 року.
Протягом останнього року будівництвом мосту на умовах субпідряду займається група компаній "Автострада", тоді як генпідряднику Еко-Буд-Трейд загрожує банкрутство.
В Україні запускають проєкт зі складання японських пікапів. Воєнні ризики покриють закордонні агенції
В Україні запустять проєкт із виготовлення японських пікапів за технологією великовузлового складання (SKD). Про це повідомила перша віцепрем'єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко.
"Спільно з українськими партнерами японська компанія планує розпочати виробництво пікапів за технологією великовузлового складання, а в майбутньому планують перейти до дрібновузлового виробництва (CKD)", – зазначила Свириденко.
Вона додала, що на цей час в Україні працює понад 40 ключових японських компаній.
"Україна має багаторічну виробничу й інженерну традицію, значний парк сучасного обладнання, що робить українські промислові підприємства перспективними партнерами для виробничої кооперації з японськими компаніями", – наголосила Свириденко.
За її словами, нині для інвесторів доступне страхування від воєнних ризиків від американської агенції з фінансування міжнародного розвитку DFC, багатосторонньої агенції з гарантій інвестицій MIGA, Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), іноземних експортно-кредитних агенцій та української ЕКА.
"Японія виділила приблизно 1,25 млрд євро через ініціативи NEXI, забезпечивши надійну фінансову підтримку для японських компаній, які готові інвестувати та працювати на українському ринку", – резюмувала міністерка.
ЄС остаточно затвердив 15-й пакет санкцій проти Росії. Що туди увійшло
Європейський Союз у понеділок, 16 грудня, остаточно затвердив 15-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів (санкцій) проти Росії у зв'язку з її війною проти України. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС.
Новий пакет санкціонує 54 особи та 30 організацій, серед яких:
– військова частина, відповідальна за удар по дитячій лікарні Охматдит у Києві;
– керівники енергетичного сектору;
– особи, причетні до депортації дітей та пропаганди;
– російські оборонні та судноплавні компанії;
– і вперше – китайські компанії, що постачають Росії компоненти для дронів.
Забороняється доступ до європейських портів для 52 суден: танкерів "тіньового флоту" і транспортних кораблів, які перевозять військову техніку для Росії або викрадене з України зерно.
ЄС запровадив експортні обмеження проти 32 компаній із Китаю, Індії, Ірану, Сербії та ОАЕ за постачання Росії товарів подвійного призначення.
Запроваджуються окремі заходи для захисту європейських компаній від незаконних переслідувань з боку російської держави.
Зокрема, ЄС запровадив заборону на визнання та виконання певних судових рішень російських судів, які перешкоджають розпочинати або продовжувати судові процеси за межами Росії. Такі рішення можуть призводити до несправедливо високих фінансових штрафів для європейських компаній, тому Євросоюз заборонив виконувати їх у Європі.
Одночасно ЄС збільшив європейським компаніям час для виходу з російського ринку, щоб це відбувалося впорядковано і безпечно для бізнесу.
"Цей пакет санкцій є частиною нашої відповіді, спрямованої на послаблення російської воєнної машини та тих, хто сприяє цій війні, включно з китайськими компаніями, – прокоментувала ухвалення пакета глава європейської дипломатії Кая Каллас. – Це демонструє єдність держав – членів ЄС у нашій постійній підтримці України. Наша першочергова мета – поставити Україну у найсильніше можливе становище".
12 європейських країн об’єдналися проти "тіньового флоту" Росії. Агресору обіцяють втрати
На саміті лідерів Об’єднаних експедиційних сил (JEF), що відбувся в Таллінні, 12 європейських країн ухвалили спільне рішення протидіяти "тіньовому флоту" Росії. Про це йдеться на сайті естонського уряду.
Документ підписали Данія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція та Велика Британія.
"Тіньовий флот" використовується Москвою для обходу міжнародних санкцій та зменшення їхнього впливу на економіку Росії. Метою нових заходів є перешкоджання незаконним операціям та підвищення витрат Росії.
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що "тіньовий флот" Росії становить загрозу для європейської безпеки, економіки та екології.
"Ті, хто обирає діяти в тіні, повинні зіткнутися з наслідками", — підкреслив Крістен Міхал.
Країни-учасниці, зокрема Велика Британія, Данія, Швеція, Польща, Фінляндія та Естонія, доручили своїм морським органам запитувати докази страхування від підозрілих суден, які проходять через такі стратегічно важливі регіони, як Ла-Манш, Данські протоки Великого Бельта, Зунд між Данією та Швецією, а також Фінську затоку.
Зібрану інформацію, включно з даними про судна, які відмовляться надавати відповідь, країни аналізуватимуть та використовуватимуть для подальших спільних дій.
Нагадаємо, з 2022 року Росія витратила близько $10 млрд на створення свого "тіньового флоту". В Україні на порталі War & Sanctions відкрито розділ про глобальний "тіньовий флот".
