Бізнес-тиждень: Історичні антирекорди гривні, прогресивна шкала ПДФО і застряглі в РФ банки

Реакція бізнесу на анонсоване підвищення податків, можливе повернення прогресивної шкали ПДФО, причини послаблення курсу гривні, очікувана реакція європейських банків на арешт їхніх активів у Росії і заборона на ртуть.

Читайте про бізнес без політики на каналі LIGA.Бізнес

Чим ще запам’ятався бізнес-тиждень – у новому огляді від LIGA.net.

Реакція бізнесу на анонсоване підвищення податків

Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев 23 травня підтвердив наміри влади збільшити податки для розширення доходної частини бюджету вже у 2024 році.

Перед тим український Forbes із посиланням на джерела опублікував приблизні параметри такого підвищення, щоправда, зі значним люфтом у цифрах. Відповідний законопроєкт нібито готує Мінфін. Там на запит LIGA.net відмовились публічно коментувати цю тему.

Передбачається, що на 2-3% буде підвищено податок на додану вартість (ПДВ), який зараз становить 20%. Також обговорюється підвищення військового збору (ВЗ) з нинішніх 1,5% до 5% та його застосування для ФОПів на єдиному податку.

Причинами такого кроку в Мінфіні називають необхідність фінансування Сил оборони.

Також 13 травня у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №11256, який передбачає підвищення акцизів на пальне – на 13% на бензин та дизпальне і втричі на автогаз із 1 липня.

LIGA.net розпитала представників бізнесу про його ставлення до ініціативи влади.

"З одного боку я проти підвищення податків, але якщо це піде на оборону, то що тут сперечатися з державою? Поки що не готовий відповісти. Крім того, я не експерт у макроекономіці й не оперую об’єктивними цифрами. А було б дуже цікаво подивитись, як у 2024 році виконується бюджет щодо надходжень, який відсоток щодо витрат перекриває західна допомога, який розподіл витрат. Бо якщо зростання йде на збільшення фінансування чисельних силових небойових структур, як ГПУ та інших, то це одне, а якщо на ЗСУ – то інше. Але таких цифр у мене немає. Тому важко щось об’єктивно коментувати", – каже голова Всеукраїнського об‘єднання роботодавців легкої промисловості, засновник Текстиль-Контакт Олександр Соколовський.

Про те, що потрібне не математичне збільшення податків, а системна податкова реформа, говорять в Асоціації ритейлерів України.

Читайте також: Зростуть видатки і собівартість. Як бізнес реагує на анонсоване підвищення податків

Вихід європейських банків із Росії зупиняє арешт їхніх активів

Нещодавно Арбітражний суд Санкт-Петербурга та Ленінградської області РФ наклав арешт на частину активів трьох європейських банків: Deutsche Bank, Commerzbank і UniCredit.

Акції та кошти італійського UniCredit Bank AG та АТ "ЮниКредит Банк" арештовані на 462,67 млн євро. Також заблоковані будь-які операції з частками у ТОВ "ЮниКредит Лизинг" та ТОВ "ЮниКредит Гарант".

У німецького Deutsche Bank заблоковано 238,6 млн євро. І введено обмеження щодо діяльності Дойче Банку і компанії "Технологический центр Дойче Банка".

У німецькому Commerzbank AG арештовано 93,69 млн євро, 100% АТ "Коммерцбанк" і ТОВ "Дом на набережной 2". Останньому належить приміщення банку в Москві.

Таке рішення суду – це, в офіційній інтерпретації російської сторони, наслідок позову "дочки" російського Газпрому ТОВ "РусХимАльянс". Позов був поданий десять місяців тому.

"Можна сказати, що це всього лише збіг, але рішення суду з'явилося в момент, коли активізувалася робота з вилучення доходів від заморожених активів РФ. А іноземні банки, які так і не згорнули діяльність у РФ, прискорилися з виходом із російських активів", – говорить у коментарі LIGA.net аналітик Центру біржових технологій Максим Орищак.

Рішення російського суду, фактично, зупиняє вихід Deutsche Bank, Commerzbank і UniCredit із Росії. Продати свій бізнес зараз вони не можуть.

Але, якщо подивитися з іншої сторони, то така "пастка" може бути вигідна і самим цим банкам.

Читайте також: "Тиха радість". Що стоїть за арештом активів європейських банків у Росії

Повернення прогресивної шкали ПДФО

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев згоден, що в Україні варто вводити прогресивну шкалу податку на доходи фізичних осіб, хоч це й вимагає складних інструментів адміністрування. Про це він сказав в інтерв'ю Центру економічної стратегії.

"Я прихильник прогресивного оподаткування. Це в інтересах не стільки держави, скільки суспільства, бо таким чином оподаткування робиться справедливішим. Бо гривня в низькому доході й гривня у високому доході мають різну економічну цінність для платника", – сказав він.

Проблема в тому, що адмініструвати прогресивний ПДФО набагато складніше, а в Україні існує тренд на спрощення в оподаткуванні.

Прогресивний ПДФО вимагатиме загального декларування або принаймні значного розширення декларування.

"Але я вважаю, що прогресія – це благо. Це змушує людину рахувати свої доходи, змушує декларувати й фінансову історію. І це справедливо", – зазначив Гетманцев.

Міністерство фінансів попередило, що спочатку має відбутися реформа Державної податкової служби й тільки потім можна буде говорити про зміну податків.

Читайте також: Гетманцев підтримав намір повернути прогресивну шкалу ПДФО. Це складно, але потрібно

Курс гривні послаблюється та встановлює "історичні рекорди"

Відповідно до офіційного курсу Національного банку України на останній день травня, курс гривні щодо долара впав на 2 копійки й становить 40,5001 грн за один долар.

Щодо євро національна валюта становить 43,8171 грн за один євро.

Водночас середній курс продажу долара в обмінних пунктах становив 40,75 грн, а євро коштує 44,35 грн.

Ралі зі здешевлення гривні фактично тривало всю весну. В останні дні зими за один долар США давали – 38,15-38,6 грн, а за євро 41,3-42 грн. Тобто за три місяці року долар подорожчав у середньому на дві гривні, євро – майже на три.

Водночас Нацбанк, який із початку великої війни суттєво обмежив можливості конвертації гривні, продовжує тренд про подальше зняття обмежень.

На тлі величезного попиту на валюту з боку бізнесу і населення, яке таким чином звикло зберігати накопичення, зняття бар'єрів – доволі ризикована операція для стабільності курсу.

Читайте також: Валютні послаблення та подальший курс долара. Фактори та ризики падіння гривні

Війни за нафтові і газові родовища

З листопада минулого року державне Укрнафтобуріння (УНБ) бореться в судах за відновлення свого спецдозволу на видобуток на Сахалінському нафтогазовому родовищі.

Шостий апеляційний адміністративний суд (ШААС) 20 травня вчергове заборонив газовидобувній компанії "Укрнафтобуріння" видобуток газу на Сахалінському родовищі.

У різні часи за контроль над УНБ змагалися Злочевський, Коломойський та ексміністр екології Едуард Ставицький. Але вся діяльність УНБ була максимально паралізована тільки після переходу у власність держави.

У квітні 2023 року Печерський райсуд за клопотанням прокурора у справі Держбюро розслідувань (ДБР) щодо "незаконного збагачення чиновників" арештував активи УНБ, яка на той момент належала Ігорю Коломойському, Віталію Хомутинніку та Павлу Фуксу.

Згодом компанія була передана Агентству з розшуку й управління активами (АРМА), а те передало УНБ в управління Укрнафти, в якій за пів року до того держава прибрала вплив олігарха Ігоря Коломойського і змінила менеджмент.

У 2023 році компанія мала виторг трохи понад 6 млрд грн, у 2022 році – 9,7 млрд грн.

У 2004 році УНБ створив на той момент голова Комітету з питань геології Микола Злочевський спеціально, щоб добувати нафту і газ на Сахалінському родовищі. Зараз родині Злочевських належить група компаній Burisma – одне з найбільших газовидобувних об'єднань у країні.

У тому, як з’явилася справа, що заблокувала роботу УНБ, і як вона рухається зараз — розбиралась LIGA.net.

Читайте також: Війна за Сахалінське родовище. Чому і хто заважає державі видобувати нафту та газ

Конфлікти зупиняють видобування солі

Компанія "Катіон Інвест" із початку весни не видобуває сіль на Тереблянському родовищі в Закарпатській області через корпоративний конфлікт між співвласниками.

"Все це почалося ще в грудні – саме тоді, коли пролунали перші сигнали про можливі корпоративні непорозуміння між інвесторами. Як тільки стало зрозуміло, що проєкт готовий розпочати видобуток першої продукції та зможе віддати кредити (а саме така модель фінансування) одному з власників і він втратить вплив на підприємство", – розповів директор підприємства Сергій Кондратьєв в інтерв'ю NADRA.info.

Видобування солі на Тереблянському родовищі в Закарпатській області почалося наприкінці липня 2023 року. Першу сіль, добуту на Тереблянському родовищі, місцева влада передала президенту Володимиру Зеленському 2 серпня, коли той приїжджав на Закарпаття для координаційної наради.

Компанія встигла видобути близько 6100 тонн. Якщо роботу вдасться розблокувати, то до кінця року видобуток вийде на 30 000 – 35 000 тонн.

Нагадаємо, 25 травня 2022 року через бойові дії в Донецькій області зупинилося держпідприємство "Артемсіль", яке забезпечувало 100% потреби країни. Зараз воно перебуває на території, яку тимчасово окупувала Росія.

Читайте також: Видобування солі на Закарпатті зупинилося через корпоративний конфлікт

Новий маршрут для транзиту російського газу в Придністров'я

З 1 січня 2025 року закінчується транзитний контракт між Нафтогазом та Газпромом, і Україна не збирається його продовжувати, але для Придністров'я залишать можливість транспортування російського газу південним маршрутом.

Україна й Молдова неофіційно домовилися про продовження транзиту російського газу в Придністров'я, але за новим маршрутом. Про це сказав міністр енергетики Молдови Віктор Парліков в інтерв'ю Bloomberg.

Ідея полягає в тому, що Газпром постачатиме газ до Туреччини, а потім через Болгарію, Румунію й Україну до Придністров'я.

Сама Молдова відмовилася від російського газу й купує його виключно на європейському ринку. Зараз Молдова постачає весь законтрактований обсяг газу від Газпрому в окупований росіянами регіон Придністров'я, який в обмін забезпечує більшість потреб Молдови в електроенергії.

Нагадаємо, український міністр енергетики Герман Галущенко виступав проти продовження транзиту російського газу після 2024 року, коли закінчується чинний контракт.

Читайте також: Україна й Молдова погодили новий маршрут для транзиту російського газу в Придністров'я

Митні декларації перевірятиме штучний інтелект

Державна митна служба впровадила штучний інтелект у систему аналізу ризиків. Про це повідомляє пресслужба Держмитниці.

Нова система використовує генеративні великі мовні моделі (LLM) для автоматизації перевірки імен та прізвищ у митних деклараціях.

Штучний інтелект здатний за лічені секунди виконати те, на що в людини йдуть десятки хвилин. Завдяки ШІ система автоматично виділяє некоректні записи, залишаючи для ручної перевірки найсумнівніші варіанти.

Система вже проходить тестування за іншими напрямами, такими як класифікація товарів та їх вартість, демонструючи високу ефективність в обробці великих обсягів даних.

Цей підхід дає змогу значно розвантажити інспекторів та знизити вплив людського фактора на процеси митного контролю.

Держмитниця використовує ШІ, розроблений Microsoft.

"Завдяки їхнім технологіям та співпраці ми досягли значних результатів у вдосконаленні процесів митного контролю", – підтверджують у Держмитниці.

Читайте також: Держмитниця впровадила штучний інтелект у перевірку митних декларацій

Названі причини введення лімітів на карткові перекази

Нацбанк планує обмежити рівень платежів між фізособами. Причиною цього регулятор називає значне зростання підозрілих операцій через картки громадян. Зокрема, за даними НБУ, за 2023 рік обсяги переказів із використанням карток "P2P" стабільно збільшувались – з 210 млрд грн у січні до 247 млрд грн у грудні. Вони перевищили обсяги купівель і отримання готівки за допомогою платіжних карток.

В НБУ переконані, що це свідчить про певну "аномальну поведінку цього сегменту платіжних операцій". Простіше кажучи, це свідчення зростання тіньових платежів за певними схемами – для ухилення від сплати податків, чи навіть відмивання злочинних коштів.

Найвживанішою схемою зараз називають "дропінг". Серед схожих схем, під час яких теж можливе використання карткових рахунків – "міскодинг" і "розірваний платіж".

Читайте також: Дропи, міскодинг, розірваний платіж. Причини введення лімітів на карткові перекази

Відмова від ртуті

Рада Європейського Союзу в п'ятницю, 31 травня, ухвалила постанову про повну заборону використання амальгам для зубних пломб та виробництва, імпорту та експорту інших продуктів із додаванням ртуті, зокрема й деяких освітлювальних ламп. Повідомлення про це оприлюднено на сайті Ради ЄС.

Чинні правила вже забороняють використання зубної амальгами (вона містить 50% ртуті. – Ред.) для лікування зубів дітям до 15 років, а також вагітним і жінкам, що годують.

Нові правила поширять заборону на всіх мешканців ЄС із 1 січня 2025 року.

Використання та експорт зубної амальгами в ЄС буде заборонено з 1 січня 2025 року, а її виробництво в Євросоюзі та імпорт – з 1 липня 2026 року.

З 31 грудня 2025 року і 31 грудня 2026 року буде також запроваджено заборону на виробництво, імпорт та експорт шести типів ламп, що містять ртуть.

Постанова набере чинності на 20-й день після публікації в Офіційному журналі ЄС і застосовуватиметься у всіх державах-членах союзу.

Згідно з оновленими правилами Єврокомісія розгляне винятки щодо використання зубної амальгами до 31 грудня 2029 року з урахуванням наявності безртутних альтернатив.

"Винятки застосовуватимуться, коли практикуючий стоматолог вважає використання зубної амальгами суворо необхідним для задоволення конкретних медичних потреб пацієнта", – зазначено в повідомленні.

Стоматологія та виробництво освітлювальних ламп є найбільшими сферами застосування ртуті в ЄС. Щорічно в ЄС для виготовлення зубних амальгам використовується близько 40 тонн ртуті.

Читайте також: Євросоюз відмовляється від ртуті: забороняє амальгаму для зубних пломб і ртутні лампи