Бізнес-тиждень: Історичні антирекорди гривні, ріст кількості ФОПів і благодійні організації "в тіні"
Колаж: Дарина Дмитренко, LIGA.net

Курс гривні досяг історичних мінімумів на фоні валютних послаблень, банки і далі нарощують прибутки і підтримують державний бюджет, кількість ФОПів збільшується попри прискорення темпів їх закриття і прихований фінансовий стан благодійних організацій.

Чим ще запам’ятався бізнес-тиждень – у новому огляді від LIGA.net.

Курс гривні на історичних мінімумах

Офіційний курс валют, встановлений НБУ на останній день тижня, 12 липня, показав новий рекорд падіння курсу гривні щодо долара і євро.

Так, курс гривні щодо долара знизився на 17 коп. Він становить 40,8823 грн/долар.

Щодо євро національна валюта зросла на 1 коп. Курс – 44,3818/євро.

Середній курс купівлі/продажу валют в банках 12 липня становив 40,8/41,2 грн за долар. Євро – 44,25/44,85 грн.

На міжбанку на середину дня 12 липня долар продавали за курсом 41,045 грн/долар. Купували за курсом 41,02 грн/долар.

Кус купівлі/продажу євро становив 44,6789/44,6897 грн за долар.

Суттєве зниження курсу гривні може бути пов’язане з валютними послабленнями, які втілює НБУ.

Критики політики валютних послаблень НБУ вважають, що Нацбанк своїми діями загострює курсові ризики, і пропонують зафіксувати курс гривні. 

"Попри суттєві валютні виклики, з травня Нацбанк запровадив найбільший пакет пом’якшень валютних обмежень від початку повномасштабної війни. На жаль, це рішення регулятора загострило фундаментальні валютні ризики української економіки та призвело до нових необґрунтованих витрат валютних резервів", – заявив ексголова Ради НБУ, академік Національної академії наук України Богдан Данилишин.

Він вважає, що результати масштабної валютної лібералізації сумнівні, адже за травень валютні резерви НБУ скоротилися на $3,4 млрд.

Наразі це рекордне з початку війни скорочення валютних резервів у межах одного місяця.

З 11 липня НБУ пом’якшив валютні обмеження, які встановлені для бізнесу та волонтерів.

НБУ також пом'якшив з 12 липня вимоги до строків повернення аграріями валютного виторгу.

Читайте також: Курс валют зростає. Чому Нацбанк не вдається до фіксації і що буде з гривнею

Пораховано прибутки українських банків. Найприбутковішими виявились – державні

За перші п'ять місяців 2024 року 63 банки України сукупно заробили майже 68 млрд грн прибутку. Це на 27% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Лідером за прибутком є державний ПриватБанк. Він заробив 23,96 млрд грн, забезпечивши 35% загального прибутку сектора.

На другому місці – державний Ощадбанк. Його прибуток за п’ять місяців 2024 року склав 8,74 млрд грн.

На третьому – Укрексімбанк з прибутком в 4,17 млрд грн.

Найбільше прибутку серед банків з іноземним капіталом отримав Райффайзен банк. Майже 4 млрд грн. Це на 22% більше проти відповідного періоду минулого року. 

Банки з приватним капіталом отримали 10,42 млрд грн прибутку. Це майже в півтора раза більше порівняно з цим періодом 2023 року. Лідером групи став ПУМБ, який заробив 3,2 млрд грн. Це на 7% більше, ніж торік. Разом з Універсал банком (Монобанк) вони отримали половину прибутку цієї групи — 5,44 млрд грн.

Найбільший приріст прибутку – у 13,6 раза – показав МТБ Банк, заробивши 436,77 млн грн.

Зростання прибутків банків позитивно вплинуло на державний бюджет: податкові надходження від сектора сягнули 16,5 млрд грн, що у 1,6 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Читайте також: Приват, Ощад та інші. Хто увійшов до рейтингу найприбутковіших банків у 2024-му

В Україні зростає кількість ФОПів

Нового бізнесу (ФОП, компаній) в Україні відкривається значно більше, ніж закривається.

Про це розповів голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, коментуючи дані дослідження YouControl, які показали прискорення темпів закриття ФОПів.

За словами депутата, у першому півріччі 2024 року нових ФОПів відкрилось на 61% більше – 148 500, ніж закрилось – 92 000. Самі темпи реєстрації ФОПів у річному вимірі зросли на 11%.

Таку ситуацію Гетманцев назвав ознакою відновлення економіки.

Саме пришвидшення закриття бізнесу Гетманцев назвав об’єктивним процесом, який обумовлений насамперед війною, що триває 2,5 роки, а також поширенням практик використання ФОП/компаній для цілей податкової оптимізації.

Крім того, як зазначено в самому дослідженні, може йтися про відкладений попит на закриття бізнесу, власники якого стикнулись із труднощами через війну, але юридично почали процес закриття і виходу із бізнесу тільки тепер.

Водночас частина виведеного з ринку бізнесу використовувалась для податкової оптимізації, зазначив голова комітету Ради.

"Це коли замість старого ФОП/компанії, що вибрала ліміт, засвітилась у сумнівних операціях, відразу відкриваються нові одиниці для уникнення стандартного оподаткування, перевірок, штрафів, що насамперед притаманно торгівлі", – пояснив Гетманцев.

Читайте також: В Україні прискорилися темпи закриття ФОПів. Гетманцев: Зради тут точно немає

Благодійні організації не хочуть відкривати свій фінансовий стан

22 417 благодійних організацій, або 76% від загальної кількості зареєстрованих благодійних установ в Україні (таких 29 685), не подали до Держстату фінансову звітність за 2023 рік. Про це свідчать дані сервісу моніторингу Опендатабот.

Для порівняння: у 2021 році звіти не подавали 94% благодійних організацій, а у 2022-му – 82,4%. 

Найчастіше не звітували про свої фінанси благодійні установи у тимчасово окупованих і прифронтових регіонах: у Луганській (98%), Донецькій (89%), Херсонській (87%), Миколаївській (77%), Запорізькій (76%) та Одеській (75%) областях. 

Найчастіше від звітності ухиляються фонди, що надають соціальну допомогу (87%), займаються освітою (6,8%), та громадські організації (4,3%).

Торік звіти не подало 87,5% від усіх зареєстрованих громадських організацій. Хоча у 2022 та 2021 роках таких організацій було ще більше – 90,8% і 96,5% відповідно.

Від початку повномасштабної війни держава не штрафує компанії за несвоєчасне подання фінансової звітності – зокрема благодійні та громадські організації. Деякі організації користуються цією нагодою й не звітують про свої фінанси, вважають в Опендатаботі.

Читайте також: Вісім з десяти благодійних організацій не подали фінзвіт за минулий рік

Відключення електроенергії сповільнило зростання економіки

За інформацією Міністерства економіки, ВВП України зріс на 1,1% (±1%) у червні порівняно з червнем минулого року тоді, як за перше півріччя зростання ВВП оцінюється на рівні 4,1% (±1%) порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Основним чинником сповільнення темпів зростання економіки у міністерстві називають відключення електроенергії.

"Протягом червня економіка функціонувала у складних умовах відключень електроенергії, що послаблювало економічну активність як підприємств, так і споживачів. Проте завдяки високому рівню адаптивності до складних умов та досвіду реагування на такі виклики українська економіка продовжила зростання", – прокоментувала міністерка економіки Юлія Свириденко.

Серед факторів, які сприяли економічному зростанню, міністерка назвала високі темпи експорту металургійної продукції, ранній початок збирання врожаю озимих культур, стабільну роботу морського коридору.

У червні збереглася позитивна динаміка у внутрішній торгівлі, будівництві, тваринництві.

Ключовими нерозв'язаними проблемами залишаються високі ризики безпеки та наслідки руйнування енергетичної інфраструктури.

Також негативними чинниками залишаються логістичні проблеми та складна ситуація на ринку праці.

Нагадаємо, 1 липня 2024 року Мінекономіки заклало у прогнози різке прискорення зростання ВВП з 2026 року. Згідно з ним зростання реального ВВП за підсумками 2024 року очікується на рівні 3,5%.

Читайте також: В Україні сповільнилося зростання економіки через відключення електроенергії — Мінекономіки

Банківські депозити стають менш вигідними

У червні 2024 року середні відсоткові ставки банків за новими депозитами у гривні для населення становили 10,8% річних, що на 0,2 відсоткових пункти нижче, ніж у попередньому місяці. Про це свідчать оперативні дані Національного банку України. 

Таким чином, ставки за депозитами у гривні трохи перевищують рівень очікуваної інфляції, яка, за прогнозами уряду та НБУ, до кінця року становитиме близько 8%.

Ставки за новими депозитами для населення у валюті залишилися на мінімальному рівні 1,0%.

Проте з початку року курс долара зріс на 8%, що практично нівелює різницю у ставках між гривневими та валютними вкладами. Прогнози вказують на подальше зростання курсу долара.

Депозитний портфель банків для населення зріс на 2,2% до 1,142 трлн грн і перевищив рівень початку року (1,078 трлн грн).

Читайте також: Банки знизили ставки за депозитами для населення

40% ЖК Києва, де продаються квартири, не будуються через дефіцит будівельників

У Києві лише в 60% житлових комплексів (ЖК), в яких продаються квартири, ведуться будівельні роботи.

Така статистика відображає проблему, з якою стикнулися забудовники у всій країні – дефіцит кваліфікованої робочої сили. Сьогодні брак робітників сягнув серйозних масштабів і впливає як на темпи, так і на вартість та якість будівництва.

"За нашими оцінками, дефіцит робочої сили на будівельних майданчиках складає орієнтовно 30-40%", – розповідає Ольга Гавура, керуюча партнерка групи компаній 7Ci Group, яка займається комерційним та приватним будівництвом.

Згідно з опитуванням Мінекономіки, основними причинами нестачі кваліфікованих працівників компанії називають мобілізацію, еміграцію, неконкурентну заробітну плату та внутрішню міграцію.

Наразі багато забудовників розглядають можливість залучення іноземних фахівців, оскільки на них не впливатиме процес мобілізації. Компанії з Індії, Філіппін та Узбекистану уже готові працювати на об'єктах в Україні.

В Інтеграл-Буді вважають, що "оптимальним кроком стало б погодження державою процедури бронювання будівельників з України". Хоча теж не відкидають сценарію виходу з кадрової кризи шляхом залучення іноземців.

Наразі через дефіцит робочої сили зарплати будівельників зросли в середньому на 30%.

Читайте також: Менше нових ЖК. Як дефіцит будівельників впливає на ринок нерухомості

"Запасні гравці" на ринку постачання продуктів ЗСУ

Державний оператор тилу (закупівельна агенція Міністерства оборони) вирішив обрати рамкового постачальника продуктів для Збройних Сил України.

Учасник рамкової угоди зможе замінити постачальника харчування, який уже має контракт із ДОТ, але з якихось причин не зможе виконати замовлення в повних обсягах. Також учасник рамки за потреби буде покривати додаткову потребу в продуктах.

Раніше ДОТ не використовував цей інструмент для закупівлі продуктів.

"Типовим способом відбору контрагентів за нагальної потреби є проведення спрощених закупівель. Однак зараз ДОТ як альтернативний спосіб запроваджує першу рамкову угоду на постачання харчування для ЗСУ. Це, по-перше, пришвидшує постачання, а по-друге, допомагає забезпечити безперервність процесу", – повідомила пресслужба ДОТ.

Компанії можуть подати свої заявки для участі у кваліфікаційному відборі до 00:00 26 липня. Потім потенційні постачальники зможуть подаватися на відбір протягом строку дії рамкової угоди.

У другому півріччі 2024 року у ДОТ буде сім основних постачальників продуктів. Сума договорів становила понад 17 млрд грн, середня ціна за комплект – 109,22 грн.

Читайте також: Для Збройних Сил України виберуть запасних постачальників продуктів

Нові правила для транспортних перевезень в ЄС

10 липня завершився перехідний період оновленої Угоди про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та Євросоюзом, дію якої у червні продовжили до середини 2025 року.

Це означає, що всі вантажівки, які виконують перевезення в рамках транспортного безвізу, повинні дотримуватись оновлених правил. Йдеться як про українських, так і про іноземних перевізників.

Основні нововведення оновленого транспортного безвізу:

  • вантажівки, що виконують перевезення відповідно до угоди, отримають маркування;
  • усі водії повинні мати ліцензію на перевезення чи інші підтверджувальні документи під час виконання рейсів;
  • перевізники, які йдуть порожніми за товарами, повинні мати підтверджувальні документи на ці товари.

Також оновлена угода передбачає створення спеціальної робочої групи представників України та ЄС для моніторингу її виконання.

Читайте також: Транспортний безвіз із ЄС запрацював за новими правилами. Закінчився перехідний період

Кешбек на українські товари

Кабінет міністрів на засіданні 9 липня затвердив законопроєкт, який передбачає внесення змін до Податкового кодексу для запровадження програми кешбеку на придбання товарів українського виробництва. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук. 

Зміни передбачають, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються доходи у вигляді коштів, отриманих у межах реалізації експериментального проєкту "Зроблено в Україні".

Наприкінці січня 2024 року Зеленський започаткував економічну платформу "Зроблено в Україні" для постійної комунікації та координації взаємодії державних органів з бізнесом.

Після цього держава зареєструвала власний бренд "Зроблено в Україні", який вперше показали на форумі з Зеленським.

Наприкінці травня глава Міністерства економіки Юлія Свириденко казала, що програму "Український кешбек" запустять у липні-серпні. У червні прогнозований час запуску програми перенесли на початок вересня.

Водночас Свириденко заявила, що вже запрацював кешбек на придбання української сільгосптехніки.

Читайте також: Кабмін схвалив законопроєкт про кешбек на українські товари