Бізнес-тиждень: конкурс на керівника митниці, новий директор БЕБ та валютні послаблення від Нацбанку

Минулий тиждень виявився насиченим на події, які матимуть довгострокові наслідки для української економіки та державного управління. Після майже чотирирічного очікування уряд нарешті запустив відкритий конкурс на посаду керівника Державної митної служби, залучивши до процесу міжнародних експертів. Паралельно завершилася тривала епопея з призначенням директора Бюро економічної безпеки – посаду обійняв досвідчений детектив НАБУ Олександр Цивінський.

На міжнародній арені Україна активно розвиває оборонне партнерство зі США, підготувавши проєкт дронової угоди, яку президент Зеленський назвав потенційно "однією з найсильніших". Водночас нові американські торговельні тарифи створюють нові реалії для світової торгівлі, хоча Україна поки залишається у порівняно сприятливих умовах.

Національний банк продовжує політику поступової лібералізації валютного регулювання, надаючи бізнесу більше можливостей для операцій із дивідендами та міжнародними розрахунками. Кабінет міністрів представив макроекономічний прогноз із двома сценаріями, що відображає підхід до планування в умовах воєнного стану. LIGA.net розповідає про ключові події тижня, який минає.

Уряд оголосив про початок конкурсу на посаду голови Держмитниці

Уряд розпочав процес відкритого конкурсу на посаду керівника Державної митної служби. До конкурсної комісії увійшли представники українського бізнесу та міжнародні експерти у сфері митної політики та антикорупції.

Разом із запуском конкурсу уряд затвердив середньостроковий план реалізації реформи митниці, що є частиною Національної стратегії доходів до 2030 року.

Як відомо, у Державної митної служби немає постійного керівника вже майже чотири роки, відтоді як у листопаді 2021 року Павло Рябікін перейшов на роботу в Кабінет міністрів.

Україна підготувала проєкт договору про дрони зі США

Київ підготував проєкт дронової угоди з Вашингтоном, заявив президент Володимир Зеленський після телефонного дзвінка з американським колегою Дональдом Трампом.

Сторони обговорили також оборонну двосторонню взаємодію. Проєкт угоди щодо дронів уже підготовлений українською стороною. За словами Зеленського, Україна готова її детально обговорити та укласти.

Президент наголосив, що це може бути "одна з найсильніших угод".

У липні стало відомо, що Україна та США готують дронову угоду щодо продажу українських безпілотників в обмін на американські інвестиції та купівлю озброєнь у Штатів.

НБУ пом'якшив валютні обмеження для бізнесу

Національний банк із 6 серпня пом'якшив окремі валютні обмеження для бізнесу. Тепер дозволено переказ дивідендів за 2023 рік (раніше можна було лише за 2024 рік) у межах ліміту 1 млн євро на місяць.

Валютну ліквідність, що репатріюється у вигляді дивідендів, бізнес зможе використовувати за кордоном для інших цілей, зокрема для виконання боргових зобов’язань, розповідають у НБУ.

Крім того, дозволяються форвардні операції з продажу валюти без постачання базового активу і надається можливість купівлі валюти на умовах "форвард" для хеджування імпортних ризиків.

Також з'явилася можливість повернення помилково переказаних коштів в іноземній валюті, а морські агенти отримали можливість переказувати гроші за кордон для повернення невикористаних коштів судновласникам.

НБУ вирішив також уніфікувати правила для кредитів, наданих пулом іноземних кредиторів за участю міжнародних фінансових організацій.

Масштабні мита Трампа набрали чинності: хто постраждає найбільше

Підвищені американські мита, запроваджені адміністрацією Дональда Трампа, набрали чинності 7 серпня. Вони стосуватимуться десятків країн світу, також і Європейського Союзу.

Деякі мита стали результатом рамкових угод (як, наприклад, у випадку з Великою Британією), але для більшості країн тарифи встановлені одностороннім рішенням Трампа.

Оновлені мита:

Бразилія – 50%; Сирія – 41%; М’янма та Лаос – по 40%; Швейцарія – 39%; Канада, Ірак та Сербія – по 35%; Алжир, Лівія, Боснія і Герцеговина, Південна Африка – по 30%; Індія, Бруней, Казахстан, Молдова, Туніс – по 25%; Тайвань, В’єтнам, Шрі-Ланка, Бангладеш – по 20%; Філіппіни, Індонезія, Камбоджа, Малайзія, Таїланд, Пакистан – по 19%; Нікарагуа – 18%; Японія, Європейський Союз, Південна Корея, Вануату, Фіджі, Туреччина, Ісландія, Нова Зеландія, Нігерія, Норвегія, Афганістан, Ангола, Болівія, Ботсвана, Камерун, Чад, Коста-Рика, Кот-д’Івуар, Лесото, Демократична Республіка Конго, Еквадор, Екваторіальна Гвінея, Гаяна, Ізраїль, Йорданія, Гана, Ліхтенштейн, Мадагаскар, Малаві, Маврикій, Мозамбік, Намібія, Науру, Північна Македонія, Папуа Нова Гвінея, Тринідад і Тобаго, Венесуела, Замбія, Зімбабве, Уганда – по 15%; Велика Британія та Фолклендські острови – по 10%.

Імпорт до Сполучених Штатів з інших країн, зокрема й України, підлягатиме базовому миту у 10%. Водночас загальна середня ефективна тарифна ставка зросте до понад 17%.

В Нацбанку заявили, що криптовалюта не може бути платіжним засобом

Голова Національного банку України Андрій Пишний заявив, що віртуальні активи ніколи не зможуть стати платіжним засобом в Україні, назвавши це "червоною лінією" для НБУ.

За його словами, НБУ важливо, щоб були чітко дотримані наші "червоні лінії". Віртуальні активи не можуть бути платіжним засобом, не можуть підважувати жодним чином ефективність наших монетарних інструментів. Жодного трансферу монетарних повноважень та підважування спроможностей Національного банку з огляду на легалізацію віртуальних активів не повинно відбуватися, зазначив Пишний.

Єдиним законним платіжним засобом на території України є і залишиться гривня, наголосив Пишний. Водночас у майбутньому НБУ не виключає можливість запуску є-гривні – цифрової форми безготівкової гривні.

Укрзалізниця розробила план подолання дефіциту квитків на поїзди за три роки

АТ "Укрзалізниця"розробила стратегічний план, спрямований на подолання дефіциту пасажирських квитків протягом наступних трьох років.

Ситуація з квитками на поїзди в Україні різко загострилася влітку 2025 року. На ключових напрямках попит на квитки у декілька разів перевищив пропозицію. Для прикладу, за тиждень із 28 липня до 3 серпня в букінговій системі Укрзалізниці 142 000 разів шукали найпопулярніший маршрут Київ – Львів, хоча доступних місць – всього 18 465.

У компанії пояснюють, що дефіцит місць насамперед спричинений втратою вагонів. У період 2019-2024 років з обігу вибули 1087 пасажирських вагонів. У 2025-2029 роках через досягнення граничного терміну доведеться вивести з експлуатації ще 300 вагонів.

Укрзалізниця планує чотири основні кроки для розв'язання проблеми дефіциту місць:

• підвищення ефективності використання рухомого складу;
• великі замовлення нових вагонів. Після періоду низьких постачань (нуль вагонів за 2012-2015 роки) планується купувати по 100 вагонів щорічно протягом 2026-2028 років;
• збільшити частку денного швидкісного руху до 30% за три роки й до 40% за п'ять років;
• перезавантаження регіонального сполучення.

Кабмін оновив макропрогноз для України з двома сценаріями

Кабінет міністрів опублікував новий макропрогноз для України на 2026-2028 роки. Прогноз містить такі показники, як темпи зростання ВВП, індекс споживчих цін, рівень безробіття тощо.

Він враховує два сценарії розвитку подій, що залежать від безпекової ситуації в країні. Перший сценарій – базовий, а другий – альтернативний, враховує продовження бойових дій у 2026 році.

За першим сценарієм внутрішній валовий продукт у 2026 році зросте на 4,5% (і далі на 5% у 2027 році й 5,7% у 2028 році), тоді як за другим – лише на 2,4% (і далі на 4,7% у 2027 році й 4,5% у 2028 році). У першому сценарії річна інфляція буде сповільнюватися швидше – з 8,6% у 2026 році до 5,3% у 2028-му. У сценарії з продовженням бойових дій вона становитиме 9,9% у 2026 році і 7,5% у 2028-му.

В обох сценаріях прогнозується зростання середньомісячної номінальної зарплати від 30 000 грн у 2026 році до понад 39 000 грн у 2028-му.

За обома сценаріями країна матиме дуже велике від'ємне сальдо торгівлі – тобто імпорт перевищуватиме експорт. За базовим сценарієм дефіцит торговельного балансу становитиме $34,7 млрд у 2026 році з поступовим скороченням до $33 млрд у 2028-му.

Кабмін призначив директором БЕБ Олександра Цивінського

Кабінет міністрів призначив директором Бюро економічної безпеки старшого детектива НАБУ Олександра Цивінського, який переміг на відкритому конкурсі за участі міжнародних експертів.

24 червня 2025 року конкурсна комісія визнала Цивінського переможцем конкурсу на посаду директора БЕБ. За законом, уряд мав 10 днів на призначення Цивінського, але Кабінет міністрів Дениса Шмигаля не виконав цю норму.

У витягу з протоколу засідання уряду від 7 липня, на якому обговорювали Цивінського, зазначено, що його кандидатуру відхилили "з урахуванням інформації, зазначеної в листі СБУ".

За неофіційною інформацією, претензія до Цивінського полягала в російському громадянстві його батька. За словами самого Цивінського, він не спілкується з батьком близько 10 років і не знає, чи має той громадянство Росії.

Після переформатування уряду нова прем'єрка Юлія Свириденко домовилася, що Цивінський пройде поліграф, щоб зняти сумніви щодо призначення в БЕБ.

Трамп встановив мита за закупівлю російської нафти

Президент США Дональд Трамп 6 серпня підписав указ під назвою "Протидія загрозам Сполученим Штатам із боку уряду Російської Федерації", який запроваджує штрафні санкції проти Індії за закупівлі російської нафти.

У майбутньому аналогічні заходи можуть бути застосовані й до інших країн. Рішення мотивоване "незвичайною та надзвичайною загрозою" для нацбезпеки США, яку становить політика Росії щодо України.

В указі йдеться, що Індія прямо або опосередковано імпортує російську нафту, що підриває ефективність санкцій проти Росії у зв'язку з війною проти України.

Як відповідь США вирішили запровадити додаткові торговельні бар'єри проти Індії. Встановлюється мито в розмірі 25% на всі товари з Індії додатково до наявних мит та зборів.

Арбітраж закрив позов на $700 млн компанії Коломойського до України у справі Аеросвіту

Міжнародний арбітражний трибунал остаточно припинив розгляд позову компанії Gilward Investments B.V., пов'язаної з бізнесменами Ігорем Коломойським та Георгієм Гуртовим, до України.

У Міністерстві юстиції повідомили, що причиною стало те, що позивач не сплатив обов'язковий арбітражний збір у розмірі $150 000, попри неодноразові попередження.

Позов подали ще у 2015 році. Компанія вимагала близько $700 млн, стверджуючи, що дії українських держорганів нібито призвели до банкрутства авіакомпанії "Аеросвіт". Серед претензій були обмеження доступу до міжнародних маршрутів, передавання конкуренту (МАУ) виключних прав, експропріація землі в аеропорту "Бориспіль", затримка з відшкодуванням ПДВ та втручання у процедуру банкрутства.

Як відомо, у 2012 році найбільша авіакомпанія країни "Аеросвіт" оголосила про банкрутство. Її борги перевищили 4,27 млрд грн. У 2015 році Господарський суд Київської області визнав Аеросвіт банкрутом та ухвалив рішення про ліквідацію компанії.