Бізнес-тиждень: МВФ дає гроші, поляки розсипають зерно, пенсії підвищують

Україна домовилась із МВФ про четвертий транш розміром $880 млн та визначила нові завдання для продовження співпраці. У Польщі на кордоні знову зіпсували українську агропродукцію: з вагонів висипали зерно, а потім ріпак. Кабінет міністрів на засіданні 23 лютого ухвалив рішення про індексацію пенсій з 1 березня цього року загалом на 8%.

Чим ще запам'ятався бізнес-тиждень – в матеріалі LIGA.net.

Україна домовилась із МВФ про четвертий транш розміром $880 млн

Україна та Міжнародний валютний фонд погодили на рівні персоналу третій перегляд чотирирічної програми співпраці, що відкриває шлях до виділення четвертого кредитного траншу розміром $880 млн. Про це повідомив голова Національного банку Андрій Пишний.

"Місія МВФ у Варшаві завершена. Ми досягли угоди на рівні персоналу", – написав він у Facebook.

Україна виконала всі структурні маяки та всі, крім одного, кількісні критерії ефективності. "Маємо незначне недотримання нижньої межі податкових надходжень через блокування кордонів", – пояснив Пишний.

Зокрема, до третього перегляду МВФ, Україна ухвалила Національну стратегію доходів, розробила дорожню карту управління державними інвестиціями та напрацьовувала заходи щодо мобілізації надходжень держбюджету 2024 року, вказала пресслужба Міністерства фінансів.

"[Угода на рівні персоналу] підлягає схваленню Радою виконавчих директорів МВФ (засідання планується в березні). Після цього Україна зможе отримати вже четвертий транш від Фонду обсягом близько $880 млн", – розказав Пишний.

На сайті Нацбанку названо пріоритети для української влади, на які вказав МВФ.

Це забезпечення надходжень до бюджету та мобілізації фінансування на внутрішньому борговому ринку, пріоритизація видатків та уникання заходів, що негативно впливають на дохідну базу бюджету, відновлення стійкості державного боргу, контроль за фіскальними ризиками, а також підвищення цільової спрямованості державної програми доступного кредитування "5-7-9%" та належне виконання нещодавно ухваленого закону про корпоративне управління.

У Польщі на кордоні знову зіпсували українську агропродукцію: з вагонів висипали ріпак

У Польщі біля пункту пропуску "Дорогуськ" невідомі особи відкрили вагони з українським ріпаком, який ішов транзитом до німецького Гамбурга, повідомив у п'ятницю віцепрем’єр-міністр, міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

Інцидент стався близько дев'ятої години ранку 23 лютого 2024 року, уточнило міністерство.

Укрзалізниця готує звернення про інцидент до правоохоронних органів Польщі.

20 лютого польські фермери відкрили вагон з українською кукурудзою і висипали її на колії.

11 лютого на польській дорозі біля пропускного пункту "Ягодин – Дорогуськ" протестувальники розкидали три тонни українського зерна. Україна відреагувала на цю витівку негативно – були заяви як від Мінагрополітики, так і від Міністерства закордонних справ.

Польські фермери на тракторах із 9 лютого блокують дороги майже в трьох сотнях міст та містечок країни. Серед них і шість пунктів пропуску на українсько-польському кордоні.

В Україні з 1 березня підвищать пенсії майже на 8% – рішення Кабміну

Кабінет міністрів на засіданні 23 лютого ухвалив рішення про індексацію пенсій з 1 березня цього року. Про це повідомила пресслужба уряду.

Це вже третя індексація за час повномасштабної війни.

"Пенсії буде підвищено майже на 8%. Середній розмір підвищення становитиме 322 грн, а середня пенсія зросте до 5717 грн", – сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Індексація, за словами Шмигаля, торкнеться більш ніж 10 млн українців. 

Мінсоцполітики пояснило, що розмір індексації (7,9%) обчислено на базі остаточних офіційних показників розвитку економіки у 2023 році: інфляція у розмірі 5,1%; зростання середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, – 7%. А отже, додали в міністерстві, зростання пенсій перекриє підвищення цін за 2023 рік.

Відповідно до ухваленої постанови, з 1 березня будуть індексовані пенсії для:

→ 9,5 млн "цивільних" пенсіонерів, яким пенсію призначено на загальних підставах;

→ 596 000 пенсіонерів силових відомств;

→ 97 800 осіб, які отримують пенсію за інвалідністю, що настала через каліцтво чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, з 1 квітня буде автоматичний перерахунок пенсій для 654 000 пенсіонерів, які працюють, з урахуванням оновленого страхового стажу.

У 2024 році вдруге поспіль будуть проіндексовані найнижчі пенсії – до минулого року вони під індексацію не входили.

З 1 березня також буде проіндексовано пенсії 20 800 науковців, державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування. У 2023 році індексація для них відбулася з 1 липня.

Водночас уряд запровадив тимчасові обмеження на максимальний розмір індексації пенсій. Розмір підвищення пенсії за результатами індексації буде обмежено 1500 грн для всіх отримувачів пенсій і страхових виплат, незалежно від категорії.

У Нацкомісії з регулювання енергоринку та компослуг мають обрати нового голову

У голови Нацкомісії з регулювання енергоринку та комунальних послуг (НКРЕКП) Костянтина Ущаповського 22 лютого 2024 року закінчився термін повноважень. Відсьогодні Ущаповський є чинним членом НКРЕКП, повідомляє пресслужба регулятора.

Ущаповського обрали головою НКРЕКП 22 лютого 2022 року, за два дні до початку повномасштабної агресії Росії.

"Вчора закінчився останній день моїх повноважень як голови НКРЕКП. І вже незабаром разом із колегами, шляхом таємного голосування, оберемо нового очільника або очільницю регулятора", – написав Ущаповський у соцмережах.

За його словами, сьогодні перед галуззю стоїть критично гостре питання — врегулювання боргової кризи на енергоринку. Регулятор із Міністерством енергетики вже розробили перелік необхідних нормативних документів та заходів, які найближчим часом мають бути реалізовані.

В Україні з'явиться реєстр лобістів: ухвалено закон

Верховна Рада на пленарному засіданні в п'ятницю, 23 лютого, ухвалила закон про доброчесне лобіювання. За нього проголосували 236 народних депутатів, повідомляється на сайті парламенту.

Закон визначає, що лобіювання – це діяльність, що здійснюється за винагороду з метою впливу на державні органи, органи місцевого самоврядування в комерційних інтересах бенефіціара або у власних комерційних інтересах особи, а також стосується розробки нормативно-правових актів.

Лобіювання здійснюватиметься прозоро, для цього планується створити відкритий реєстр лобістів – Реєстр прозорості, за який відповідатиме Національне агентство з питань запобігання корупції. Його будуть вести українською та англійською мовами, усі відомості викладатимуть у форматі, доступному для автоматизованих збирання та оброблення.

Лобісти повинні будуть звітувати про свої зустрічі з посадовцями, на яких вони чинять вплив.

Закон набуде чинності через два місяці після початку роботи реєстру, але не пізніше 1 січня 2025 року.

Займатися лобіюванням буде заборонено чиновникам (зокрема колишнім протягом року після звільнення), особам з судимістю, громадянам й компаніям з держави-агресора (тобто Росії), підсанкційним особам, медіа, політичним партіям, релігійним організаціям тощо.

Законопроєкт є євроінтеграційним.

Після реакції послів G7 для ухвалення законопроєкту про перезапуск БЕБ не вистачило чотирьох голосів

Депутати Верховної Ради не підтримали у першому читанні урядовий законопроєкт №10439 про перезапуск Бюро економічної безпеки (БЕБ). "За" проголосували 222 депутати за необхідних 226.

Проти ухвалення урядового законопроєкту виступали провідні бізнес-асоціації України та посли G7.

Після реакції послів G7 Кабінет міністрів змінив свою позицію щодо переатестації працівників Бюро економічної безпеки.

Як заявляв напередодні міністр юстиції Денис Малюська, урядовий законопроєкт буде доопрацьовано до другого читання для того, щоб повністю виконати рекомендації міжнародних партнерів.

Раніше Кабінет міністрів хотів провести переатестацію БЕБ після закінчення війни.

Ухвалення закону про перезапуск БЕБ – один із маяків Міжнародного валютного фонду. Його слід виконати до кінця червня 2024 року. Реорганізація БЕБ має передбачати перегляд правової основи бюро, запровадження прозорих процесів відбору персоналу та керівництва на конкурсній основі, атестацію персоналу та запровадження контрактної системи для працівників.

Після реформи БЕБ, створеного у 2021 році замість Податкової міліції, має відійти у підпорядкування Міністерства фінансів.

У лютому 2023 року податковий комітет Верховної Ради визнав роботу БЕБ незадовільною.

У квітні 2023 року Кабмін звільнив директора Бюро економічної безпеки Вадима Мельника за власним бажанням. Обов'язки директора виконує один із заступників – Андрій Пащук.

В Україні з'явилося ще одне стратегічне підприємство

Кабінет міністрів визнав державне підприємство "Ізотоп" (Київ) стратегічним об'єктом для економіки та безпеки держави. Про це повідомив голова Фонду держмайна Віталій Коваль.

Це рішення відкриває нові можливості розвитку підприємства та стимулює диверсифікацію його діяльності, вважають у ФДМ.

ДП "Ізотоп" є основним постачальником радіоізотопної продукції та джерел іонізуючого випромінювання для медичних установ та енергетичних компаній України. Також займається утилізацією джерел іонізуючого випромінювання.

Підприємство має багаторічний досвід роботи та кваліфікований персонал, що робить його важливим активом для країни.

Наступним кроком стане розвиток нових напрямів діяльності підприємства. ДП "Ізотоп" планує розширити свою діяльність шляхом виробництва радіофармпрепаратів.

ФДМ ініціював надання "Ізотопу" статусу стратегічного підприємства у січні 2024 року.

"Новий статус підприємства приведе до збільшення доходів "Ізотопу", створення нових робочих місць та надходжень до бюджету", – прокоментував Коваль.

Банки скаржаться на відсутність компенсації за пільговими кредитами

Занепокоєння серед учасників державної програми пільгових кредитів "5-7-9" викликає суттєва затримка компенсації. За інформацією банківських установ, затримка оплати державою різниці між пільговими і ринковими ставками становить близько шести місяців. На початок року, за інформацією Нацбанку, загальна сума затримки становила 7 млрд грн. Очевидно, що зараз вона ще більша.

Регулятор намагається заспокоїти уповноважені на видання пільгових кредитів "5-7-9" банки листами. Там ідеться про те, що "Нацбанк розуміє проблему затримок з виплатами компенсації відсотків за кредитами, наданими українськими банками в межах програми "Доступні кредити 5-7-9%".

І "наразі Нацбанк спільно з Мінфіном та Мінекономіки працює над аналізом ситуації для пошуку оптимального рішення цієї проблеми".

Стало відомо, на чому заробляли найбільші НПФ України у 2023 році

Загалом впродовж 2023 року найбільші п'ять НПФ України заробляли на депозитах і облігаціях, переважно державних. Водночас фонди усіляко намагалися врівноважити їх співвідношення у своїх портфелях до рівня 50/50. Відповідно, загальну дохідність від цього вони мали в середньому близько 15-16%. 

Заробляти на ринку акцій українських підприємств намагався тільки один з основних НПФ – "ОТП Пенсія". Однак і той констатував, що там "немає ліквідності". На ринку комерційної нерухомості були присутні тільки два з п'яти основних НПФ. Проте ця присутність була радше символічною. Частка доходів з неї складала лише близько 1% в загальних доходах.

Укроборонпром почне виробляти автомати CZ BREN 2 за чеською ліцензією

Державний холдинг "Українська оборонна промисловість" (УОП) і чеська компанія Česká zbrojovka a.s. підписали договір про намір щодо передання ліцензії на виробництво в Україні напівавтоматичних штурмових гвинтівок CZ BREN 2. Про це повідомила пресслужба УОП.

Українська армія вже використовує CZ BREN 2, також гвинтівки є на озброєнні армій Чехії, Португалії, оперативної групи французької національної жандармерії, польської прикордонної служби, румунської жандармерії.

"Цей перший крок до повномасштабного проєкту з передання технологій для гвинтівки CZ BREN 2 є прямим результатом її успішного застосування Збройними Силами України на полі бою в Україні", – сказав Ян Заїц, генеральний директор Česká zbrojovka.

Проєкт передання технології виробництва штурмових гвинтівок CZ BREN 2 вперше був представлений на Першому міжнародному форумі оборонних індустрій (DFNC1) у Києві, який відбувся наприкінці вересня 2023 року. Штурмові гвинтівки компанії Česká zbrojovka виготовлятимуть в Україні під брендом Sich ("Січ").

Автомат CZ BREN2 уперше показали у 2015 році, у 2017 році його взяла на озброєння армія Чехії. Він має швидкозмінний ствол, що дає можливість регулювати довжину та калібр.

18 лютого стало відомо, що Rheinmetall побудує в Україні завод з виробництва снарядів калібру 155 мм.