Бізнес-тиждень: На що піде $60 млрд допомоги США і що врятує від аварійних відключень електроенергії
Колаж: Дарина Дмитренко, LIGA.net

ЄС боїться давати Україні гроші під заставу активів Росії. Без обіцяних снарядів і зброї у бюджеті України розрив на $4 млрд. Криза на шоколадному ринку. Як подорожчання золота у світі відображається в Україні. Відновлення експорту залізної руди. Рекордне зростання шахрайства.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Чим ще запам’ятався бізнес-тиждень – у новому огляді від LIGA.net

Експорт залізної руди відновлюється

Бізнес-тиждень: На що піде $60 млрд допомоги США і що врятує від аварійних відключень електроенергії

Україна є однією з найбільших країн з видобутку залізної руди. Залізна руда використовується для виплавлення сталі та чавуну.

До повномасштабного вторгнення Росії наша країна була найбільшим виробником цієї сировини (не враховуючи РФ) та посідала шосте місце у світі з показниками у 81 млн тонн на рік. Більшість руди Україна експортує. Відтак є залежною від своїх контрагентів.

Війна спричинила значне падіння виробництва та експорту. Україна випала з десятки світових виробників. Її нішу зайняли виробники з Казахстану та Ірану.

За підсумками січня 2024 року, Україна збільшила експорт залізної руди на 93,9% порівняно з попереднім місяцем – до 3,11 млн тонн. Якщо брати січень 2023 року, то показник зріс у 3,4 раза. Завдяки цьому виторг українських компаній гірничо-металургійного комплексу (ГМК) за січень поточного року становила $296 млн, що у 2,1 раза більше місяць до місяця та у 2,7 раза рік до року.

Найбільшими експортерами залізної руди з України є три холдинги – це Метінвест Ріната Ахметова, FERREXPO Костянтина Жеваго та АрселорМіттал Кривий Ріг (АМКР) індійського бізнесмена Лакшмі Міттала.

Читайте також: Відновлення експорту залізної руди. Чого чекають українські збагачувальні комбінати

На що піде $60 млрд допомоги США для України

Бізнес-тиждень: На що піде $60 млрд допомоги США і що врятує від аварійних відключень електроенергії

17 квітня 2024-го Палата представників США оприлюднила текст законопроєктів про зовнішню допомогу для Ізраїлю, Україні та союзникам в Індо-Тихоокеанському регіоні.

У законопроєкті про допомогу Україні передбачається асигнування у розмірі $60,8 млрд. Спікер палати представників США Майк Джонсон повідомив, що голосування за пакет відбудеться в цю суботу, 20 квітня 2024-го.

LIGA.net розповідає, що входить у пакет допомоги США для України та дає деталізований список на що виділятимуться кошти.

Відомо, що $23,2 млрд підуть на поповнення американських озброєнь, запасів та об'єктів.

Інші кошти розподіляють на:

  • $11,3 млрд на поточні військові операції США в регіоні;
  • $13,8 млрд на закупівлю новітніх систем озброєнь, оборонних товарів та оборонних послуг;
  • $7,9 млрд як пряма фінансова допомога у кредит з можливістю анулювати 50% боргу після 15 листопада 2024 року з урахуванням перегляду Конгресом;
  • $26 млн на продовження нагляду та підзвітності за допомогою та обладнанням, яке надається Україні.

Читайте також: З чого складаються $60 млрд допомоги США для України: інфографіка LIGA.net

Україна на межі аварійних відключень електроенергії

Бізнес-тиждень: На що піде $60 млрд допомоги США і що врятує від аварійних відключень електроенергії

Російські окупанти з березня планомірно руйнують українську маневрову генерацію – теплові й гідроелектростанції, які дозволяють тримати баланс енергосистеми.

На цей час, орієнтуючись на офіційні джерела, відомо про те, що повністю зруйновані дві теплоелектростанції (ТЕС) державної компанії Центренерго – Зміївська в Харківській області та Трипільська – в Київській.

Зруйнована Харківська ТЕЦ-5 Юрія Бойка. Сильно пошкоджені й місцями повністю зруйновані всі шість ТЕС енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова. Атаковані й виведені з ладу дві гідрогенерувальні установки Дніпровської ГЕС у Запоріжжі, оператором яких є державне Укргідроенерго.

15 квітня на зустрічі з колегами в Брюсселі міністр енергетики України Герман Галущенко повідомив, що ворог позбавив країну 7 ГВт потужності генерації. Для порівняння, влітку 2021 року загальна потужність споживання електроенергії в країні складала близько 15 ГВт.

Читайте також: Зруйнована теплова генерація. Чому це критично і що робити

Криза на шоколадному ринку

Бізнес-тиждень: На що піде $60 млрд допомоги США і що врятує від аварійних відключень електроенергії

Криза на шоколадному ринку через дефіцит какао-бобів і, як наслідок, їх високу вартість, триває. Це позначилося на ціні шоколадних плиток. Особливо тих, де високий вміст какао.

Какао-боби почали дорожчати ще на початку 2023 року. До його кінця ціна зросла з $2,6 тис. за тонну до $4000.

Це порушило порівняно сталу динаміку цін, які встановились із 1960-х років. Вартість тонни бобів не перевищувала $2,5-3 тис. Лише раз, у 1977 році, їх ціна зросла. Тоді історичний максимум становив $5400 за тонну. Наприкінці березня цього року ціни побили і цей рекорд, сягнувши позначки в $10,08 тис. за тонну.

У такої ситуації є кілька причин. Серед них – несприятливі погодні умови. Провідними експортерами какао-бобів у світі є дві країни західної Африки: Кот-д’Івуар та Гана. Їх частка у світовому виробництві какао сягає до 70%.

Глобальніша проблема, яка призводить до падіння виробництва какао-бобів, – нерентабельність їх вирощування. Як зазначає Міжнародна організація з какао (International cocoa organization, ICCO), його виробництвом здебільшого займаються дрібні власники. Понад 90% світових фермерів какао мають земельні наділи від 2 до 5 гектарів.

Читайте також: Шоколадний голод. Чому ціни на какао зростають і як трансформується ринок

Як світове зростання золота відображається в Україні

Бізнес-тиждень: На що піде $60 млрд допомоги США і що врятує від аварійних відключень електроенергії

Ціна злитків золота за унцію металу (31,1 грама) зросла з початку року на 13% до $2330 за унцію. Тільки за перший тиждень квітня вартість підвищилася на 4%. І зростає далі.

Серед можливих причин – світова інфляція, майбутні вибори в США, стурбованість центральних банків геополітикою, неминучість зниження процентних ставок Федеральною резервною системою США (ФРС) або все разом.

Попри ажіотаж на світових ринках, в Україні його вплив на фінансову систему мінімальний. Відлуння цих процесів можливе тільки коригуванням цін на ювелірних чи нумізматичних ринках.

Щодо фінансово-банківської сфери, то донедавна в українців була можливість відкриття рахунків у банках у золоті з нарахуванням відсотків у вигляді грамів та можливості забрати його або фізично, або в еквіваленті вартості. Та фінустанови, які намагалися працювати за "золотими депозитами", ще до початку повномасштабного вторгнення припинили просування таких продуктів для широкого кола клієнтів.

Нацбанк не купує золото на зовнішніх ринках. Хоча допускає купівлю цього металу всередині країни як брухту. Для чого щоденно формує ціну.

Ціни закупівлі Нацбанком менші, ніж у ломбардах, куди українцям найпростіше здати цей метал. Середня ціна на золото в ломбардах України становить 3100 грн/грам за золото 999 проби.

Як свідчать офіційні дані, фізичний обсяг золота в резервах НБУ з 2021 року залишається на рівні 27,1 тонни. Це трохи більше ніж 4% загальних активів.

Читайте також: Золото дорожчає. Як вплине на Україну висока вартість дорогоцінного металу

Зростання шахрайства б’є рекорди

Бізнес-тиждень: На що піде $60 млрд допомоги США і що врятує від аварійних відключень електроенергії

Рекордні 24 000 кримінальних справ про шахрайство відкрили в першому кварталі 2024 року. Це на 20% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, свідчать дані Офісу генерального прокурора, передає Опендатабот.

В середньому цьогоріч відкривають по 8000 справ на місяць, тоді як торік – майже 7000. Для порівняння, у 2021 році цей показник був вчетверо меншим – 2000.

Лише 3400, або 14%, усіх зареєстрованих справ на початку 2024 року дійшли до суду. Ще понад 2000 проваджень було закрито. Натомість за відповідний період минулоріч до суду надійшло лише 10% відкритих проваджень, а у 2021 році — 19%.

Читайте також: З початку року кількість справ про шахрайство в Україні побила 12-річний рекорд

Без обіцяних снарядів і зброї у бюджеті України розрив на $4 млрд

Бізнес-тиждень: На що піде $60 млрд допомоги США і що врятує від аварійних відключень електроенергії

Україні довелося позапланово здійснити $4 млрд витрат із бюджету через брак обіцяної партнерами зброї, розказав міністр фінансів Сергій Марченко під час виступу на міністерському круглому столі в рамках весняних зборів Світового банку та Міжнародного валютного фонду в Вашингтоні.

Він зазначив, що на початку 2024 року Україна опинилась у складній ситуації через недостатню кількість як фінансування, так і озброєння та боєприпасів.

"Це спричинило ситуацію, коли уряд був змушений авансувати кошти на закупівлю необхідного озброєння та техніки. Цього року ми вже наблизили додаткові $4 млрд на закупівлю набоїв та амуніції, необхідних для захисту та деокупації територій. Відсутність чи затримка у підтримці України спричиняє збільшення фіскального розриву та негативно впливає на нашу спроможність протистояти ворогу на фронті", – цитує міністра пресслужба Мінфіну.

До кінця 2024 року потреба у зовнішньому фінансуванні залишається $27 млрд. Вже є запевнення від ЄС на суму близько $12,5 млрд, МВФ – $4,5 млрд та інших. Критично важливим питанням є затвердження Конгресом США пакету допомоги Україні.

Читайте також: Брак обіцяних снарядів і зброї створив у бюджеті України розрив на $4 млрд

ЄС боїться давати Україні гроші під заставу активів Росії

Бізнес-тиждень: На що піде $60 млрд допомоги США і що врятує від аварійних відключень електроенергії

Велика сімка (G7) у середу, 17 квітня, підтвердила готовність використати заморожені російські активи на користь України, але не змогла домовитися про конкретний план. Американська пропозиція дати Україні гроші під заставу цих активів поки що не знайшла підтримки в Європейському центробанку, пишуть Financial Times і Reuters.

Президентка Європейського центробанку Крістін Лагард перед міністерською зустріччю визнала, що скептично ставиться до такої ідеї. На її думку, такий механізм містить значні юридичні ризики.

"Перехід від заморожування активів до їх конфіскації, до розпорядження ними — це те, до чого потрібно ставитись дуже уважно", – сказала вона у Вашингтоні. Лагард попередила, що використання російських активів може стати "порушенням міжнародного порядку, який ви самі хочете захищати; який ви хотіли б, щоб Росія поважала".

Нову пропозицію – залучити позикові кошти під майбутні доходи від російських активів – вперше озвучив минулого тижня, виступаючи у Києві, Даліп Сінгх, заступник радника з національної безпеки Білого дому, який відповідає за міжнародну економіку.

Такий підхід також підтримує Велика Британія.

Читайте також: У ЄС визнали ризикованою ідею США дати Україні гроші під заставу активів Росії: аргументи

ПриватБанк розглядає можливість виходу на ринки ЄС

Бізнес-тиждень: На що піде $60 млрд допомоги США і що врятує від аварійних відключень електроенергії

ПриватБанк, найбільший державний банк України, розглядає можливість виходу на іноземні ринки, сказав голова правління Герхард Бьош в інтерв’ю Forbes.

"Навіть якщо це буде лише умовно Польща, яка досить близька у багатьох відношеннях до України, це був би дуже великий проєкт", – сказав він. Інший варіант – спробувати вийти на ринок Німеччини, де найбільше українських переселенців.

Поки що ПриватБанк оцінює доцільність такого кроку.

"Що ми можемо отримати? Це лише репутація, коли ми зможемо сказати: дивіться, ми тепер міжнародні? Чи ми справді розраховуємо на економічну вигоду? Остаточної відповіді поки немає", – сказав Бьош.

Банк планує визначитись щодо цього питання до кінця року.

За словами Бьоша, ПриватБанк зацікавлений у розширенні клієнтської бази, але це має бути органічно: "Ми не хочемо стрибати в бізнеси та ринки, яких ми не розуміємо".

Читайте також: "Це був би дуже великий проєкт". ПриватБанк розглядає можливість виходу на ринки ЄС

Мінагрополітики прогнозує врожайні втрати

Бізнес-тиждень: На що піде $60 млрд допомоги США і що врятує від аварійних відключень електроенергії

У 2024 році урожай зернових та олійних культур в Україні зменшиться до 74 млн тонн, прогнозує Мінагрополітики. Це означатиме падіння приблизно на 10% порівняно з торішнім урожаєм, який становив 82 млн тонн.

Міністерство наголосило, що це попередній прогноз, бо фактичний результат залежить від погоди.

Торік, наприклад, спочатку прогнозували лише 63,5 млн тонн урожаю, а вийшло зібрати майже на 30% більше.

Цього року в Україні посівні площі зернових і зернобобових культур будуть трохи меншими, ніж торік – 10,6 млн га (у 2023 році було 11 млн га). Серед олійних збільшуються площі посіву сої, тоді як соняшнику й ріпака майже не зміняться.

Українська зернова асоціація в березні спрогнозувала, що новий урожай буде 76,1 млн тонн.

Читайте також: Перший прогноз урожаю-2024 від Мінагрополітики: Україна втратить 8 млн тонн