Бізнес-тиждень: подарунки для Трампа, євро злітає, транш від МВФ

На тижні що минає президент США Дональд Трамп отримав до дня незалежності своєї країни багато подарунків: прийняття "великого, красивого" законопроєкту, домовленість з Україною про розробку літієвих родовищ і збільшення нею імпорту американського скрапленого газу. Тим часом українська влада підраховувала власний бюджет, щоб вирішити, чим покривати фінансові потреби на цей і наступний рік.

Про це, а також про причину зростання курсу євро, наскільки Європа підвищила квоти для української агропродукції та що треба зробити, щоб отримати черговий транш від МВФ – читайте в дайджесті LIGA.ne

МВФ оновив маяки для України: що треба зробити для наступних траншів

Економічний тиждень почався з восьмого перегляду програми Міжнародного валютного фонду (МВФ) щодо механізму розширеного фінансування України (EFF) на період 2023-2027 років.

Завдяки його затвердженню незабаром Київ отримає від Фонду дев’ятий транш у розмірі $500 млн. З ним загальна сума допомоги в рамках EFF досягне $10,6 млрд з запланованих $15,5 млрд.

Дотично програма Фонду пов’язана з навіть більшим пакетом фінансування для України – сумарно у $152,9 млрд. За виконанням програми МВФ слідкують інвестори й інші міжнародні донори, у тому числі Євросоюз. Таким чином вони переконуються, що економічна стабільність реципієнта знаходиться під контролем.

"В Вашингтоні завжди говорили, що МВФ має ключі від воріт. Якщо працює МВФ, то будуть працювати всі решта міжнародні фінансові інституції. І це позитивний сигнал для інвесторів, які б могли заходити в країну", – пояснював Українському радіо ексрадник президента Олег Устенко.

Які задачі ставить МВФ? Між сьомим і восьмим переглядами Україна виконала один "першочерговий крок" (prior action), який є головною умовою подовження програми. Він стосувався підписання закону про підвищення акцизів на тютюнові вироби.

Також, як уточнили в Міністерстві фінансів, Україна виконала два структурні маяки:

• Подали до парламенту законопроєкт про податки з продажу товарів через такі онлайн-платформи, як OLX, Prom, Kabanchik, Booking, BlaBlaCar. Їх продавці, які не є ФОПами, будуть повинні сплачувати 5% податку з доходів на платформах;
• Опублікували звіт щодо результатів зовнішнього аудиту НАБУ.

З невеликим запізненням уряд подав у парламент Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Документ визначає основні бюджетні показники на середньострокову перспективу та є основою для розробки щорічних бюджетів. У декларації згадуються плани з наступного року запровадити податок на доходи від цифрових платформ та акциз на солодкі напої. Це необхідно для зменшення дефіциту держбюджету та забезпечення фінансування оборонних потреб.

Як зауважив голова податкового комітету Данило Гетманцев, за регламентом декларація має розглядатися не пізніше 15 липня. Але так як строк її подання був затриманий на місяць, то, ймовірно, дата розгляду також буде перенесена.

Ще два маяки – аудит роботи керівництва Нацкомісії з цінних паперів (НКЦПФР) та призначення нового голови Державної митної служби – перенесли на серпень та грудень 2025 року відповідно.

Восьмий перегляд програми також додав чотири нових структурних маяки. Серед них примітними є:

• Підготовка Нацбанком та НЦКПФР дорожньої карти реформ фінансової інфраструктури, яка має завершитися до кінця жовтня. Вона, розповів заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк, передбачає впровадження кількох нових фінансових інструментів (сек’юритизація, іпотечні облігації, синдиковані кредити). Законодавчі зміни щодо сек'юритизації та іпотечних облігацій є окремим маяком, який має бути виконаний Україною до березня 2026 року;
• Запровадження європейських та міжнародних стандартів оцінки нерухомості до кінця 2025 року. Відповідний законопроєкт №13435 вже був поданий у Верховну Раду і наразі опрацьовується у профільному комітеті.

Наступний перегляд програми EFF очікується ближче до кінця року. Він мав відбутися осінню, але на прохання української сторони графік був змінений – дев’ятий перегляд поєднається з десятим, заявила агентству Укрінформ директор Департаменту з питань комунікацій МВФ Джулія Козак.

Це дасть можливість українській владі опрацювати бюджет на 2026 рік та реалізувати заплановані реформи, уточнило видання.

Війна у 2026 році – перехід до рецесії: макропрогнози на 2026 рік

Окрім завдань для українського уряду, МВФ у рамках восьмого перегляду EFF також опублікував економічний макропрогноз для України на 2025-2027 роки:

• Згідно із базовим сценарієм, Фонд передбачає зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України на 2-3%, на 4,5 і 4,8% – у 2026 і 2027 роках. Оцінка МВФ щодо ВВП України у 2024 виявилася завищеною на 0,6 в.п., а реальна склала 2,9%.
• Згідно із негативним сценарієм, Україна може перейти до економічної рецесії, якщо війна не завершиться до кінця 2025 року. Якщо війна продовжиться до середини наступного року, у 2025-му ВВП зменшиться на 1% і повернеться до зростання лише в 2027 (3,8%).

МВФ зазначає, що ризики сценарію зниження є "надзвичайно високими". У такому випадку потреби України в фінансуванні зростуть на $12,4 мільярда, а покривати їх доведеться як залученням пільгових кредитів, так і додатковими зборами всередині країни. В першу чергу збільшенням ПДВ та прискоренням зростання акцизів.

Згідно із прогнозом українського Мінфіну в Бюджетній декларації, у 2026 році український ВВП зросте на 4,5% та буде становити 10,44 трлн грн. У 2027 році очікується ріст в 5%, у 2028-му – 5,7 (до 13,47 трлн грн.).

Урядове відомство також очікує на скорочення інфляції з 12% у 2024 році (грудень до грудня 2023-го року) до 8,6%.

Курс євро перевищив 49 грн: НБУ назвав причину

У новій бюджетній декларації Міністерство фінансів зазначило, що ситуація на валютному ринку залишалася контрольованою. За підсумками травня 2025 року середньомісячне значення обмінного курсу становило 41,5 гривні за долар США, а в середньому за 2024 рік – 40,2 гривні за долар США. У своєму прогнозі на 2026 рік Мінфін закладає середній курс на рівні 44,7 грн/$. У 2027-2028 році американська валюта перетне позначку у 45 грн за одиницю.

Станом на п’ятницю, четверте липня, вартість американського долара на 20 копійок перевищила середній рівень травня (41,72 грн/$ за курсом НБУ). Але при цьому значно подорожчала єдина європейська валюта.

Постійне зростання її курсу до гривні розпочалося на початку березня (тоді вона 43,11 грн/$). Вже на цьому тижні, у середу, євро вперше в історії перетнув позначку 49 грн за одиницю, досягши рівня у 49,41 грн. У п’ятницю Нацбанк встановив курс євро на рівня 49,17 грн/євро.

На запит Liga.net регулятор пояснив, що основним фактором такої динаміки стало ослаблення долара до інших світових валют, у тому числі до європейської. Як зауважили в Financial Times, загалом у першому півріччі 2025 року індекс американської валюти втратив понад 10%, що є найгіршим початком року для долара з 1973 року, на який прийшовся крах Бреттон-Вудської фінансової системи.

"На тлі помірних змін курсу гривні до долара, до євро вона послабилася через коливання курсу євро до долара", – повідомили у Нацбанку. У матеріалі Liga.net розповідається, чи варто очікувати подальшого здорожчання євро.

Євросоюз розширить квоти для української агропродукції

Після 6 червня на ряд товарів української агропромисловості відновилися річні митні квоти, тимчасово скасовані у зв’язку з початком повномасштабної війни. Через це українська валютна виручка від агроекспорту могла скоротитися на 3,5 млрд євро.

Щоб завадити цьому, Київ почав перемовини із Брюсселем щодо розширення квот у рамках угоди про Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. А вже на цьому тижні сторони оголосили про досягнуті домовленості.

Згідно з новими домовленостями, Україна матиме змогу завозити до ЄС більше продукції, ніж до повномасштабного вторгнення, проте менше, ніж у пікові моменти під час дії "торговельного безвізу".

"Для чутливих товарів, таких як яйця, цукор і пшениця, квоти збільшуються, але залишаються нижчими за історичні обсяги торгівлі для забезпечення стабільності ринку ЄС. Для менш чутливих продуктів квоти зростають помірно, а деякі товари будуть повністю лібералізовані", – пояснив єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.

Також він виразив сподівання, що Польща, Угорщина, Словаччина знімуть односторонні ембарго, які вони накладали на певні категорії української продукції.

Як четвертого липня повідомило видання Reuters, квоти на український імпорт зростуть наступним чином:

• Квота на імпорт української пшениці зросла з 1 млн тонн до 1,3 млн тонн;
• цукру – з 20 000 тонн до 100 000 тонн;
• ячменю – з 350 000 тонн до 450 000 тонн;
• м’яса птиці – з 90 000 тонн до 120 000 тонн.

Документ охоплює 40 видів товарів, і його ще мають офіційно затвердити країни-члени ЄС кваліфікованою більшістю голосів.

Україна збільшить імпорт газу зі США: як проходить підготовка до зими

Україна продовжує накопичувати газ у підземних сховищах (ПСГ), щоб встигнути підготуватися до наступного опалювально-зимового періоду (ОЗП). Але поки потрібного рівня закачування досягти не вдається.

Згідно із повідомленням яксочільника Оператора ГТС України Сергій Макогон, який спирається на дані європейської платформи операторів газотранспортної інфраструктури (GIE), наприкінці червня наповненість ПСГ сягала 3,37 млрд куб. м активного газу (без урахування буферного, необхідного для забезпечення функціонування сховищ).

"Це історичний мінімум газу на цей час і на 1.92 млрд м3 менше ніж у минулому році", – наголосив Макогон.

Тим не менше завдяки активізації імпорту Україна здатна досягти мінімально прийнятного рівня запасів в ПСГ до початку наступного опалювального сезону (8,9 млрд куб. м). У останню декаду червня обсяги закачки в сховища збільшились з 47 млн куб. м до 55 млн куб м. 52-55 млн куб. м на добу – темп, який треба зберігати і в подальшому, аби не вибитись з графіку, робить оцінку Макогон.

Основні джерела постачання блакитного палива – Угорщина, Польща та Словаччина. Україна намагається знайти додаткові обсяги ресурсу. 2 липня Група Нафтогаз та польська компанія Orlen підписали угоду на додаткові 140 млн кубометрів зрідженого природного газу (LNG) зі США. Це вже четвертий такий контракт між сторонами, сумарний обсяг яких склав 440 млн куб. м.

Газ постачатиметься зі США, проходитиме регазифікацію на терміналі у Свіноуйсьце (Польща) або в Клайпеді (Литва) та транспортуватиметься до України через польську газотранспортну систему.

Україна домовляється з іноземцями про збільшення виробництва дронів

Президент Володимир Зеленський заявив про досягнення домовленостей з кількома компаніями зі Сполучених Штатів про спільне виробництво безпілотників. За словами Зеленського, у рамках "co-production" виробництво дронів вже в цьому році планується у сотні тисяч одиниць. У наступному "буде збільшення".

Однією з таких компаній є Swift Beat, з якою Міністерство оборони підписало меморандум про довгострокове стратегічне партнерство. Договором передбачається розширення виробничих потужностей американської компанії, а також пріоритетне постачання БПЛА в Україну.

Конкретизуються і типи безпілотників, що будуть вироблятися у рамках співпраці: дрони-перехоплювачі для збиття БПЛА та ракет, квадрокоптери для ведення розвідки і коригування вогню, а також ударні БПЛА для уражень в глибокому тилу.

Як зауважує видання Defense Express, Swift Beat вже має присутність на українському ринку. Раніше цю компанію хотіли перейменувати у White Stork (Білий лелека). А про стартап з відповідною назвою, який мав виробляти дрони зі штучним інтелектом для потреб України, повідомлялося у 2024 році. Гендиректор компанії, Ерік Шмідт, раніше "активно їздив на українські підприємства та полігони, вивчаючи наш досвід та пропонуючи свою допомогу", пише видання.

Україна поглиблює співпрацю по виробництву безпілотників не тільки з Америкою. Другого липня українська компанія Skyeton, що спеціалізується на безпілотних авіаційних системах, та провідна британська оборонна компанія Prevail Partners оголосили про створення спільного підприємства.

Проєкт передбачає розгортання серійного виробництва безпілотників Raybird на території Сполученого Королівства. Виробничі потужності будуть використовуватися не тільки для забезпечення Сил оборони України, а й для задоволення потреб армії Великої Британії та інших країн НАТО. Дрон Raybird важить 23 кг, здатен літати на понад 2500 км і нести 5-10 кг корисного навантаження.

У 2024 році Україна виробила понад мільйон FPV-дронів. Згідно із заяви прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, завдання на 2025 рік – збільшити показник до 2,5 млн одиниць. Але в Міністерстві оборони ставлять навіть більш амбітну мету – 4,5 млн FPV.

Надрова угода України та США: який проєкт проінвестують першим

Протягом наступних 18 місяців Інвестиційний фонд відбудови, створений у рамках підписаної першого травня надрової угоди між Україною і США, планує реалізувати щонайменше три пілотних проєкти. Про це повідомила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.

Найпершим з них може стати родовище літію Добрау Кіровоградській області площею у 1700 гектарів. Його обрання у якості першого надрового проєкту американо-української угоди є одночасно і доволі очевидним рішенням, і, між тим, супроводжується доволі цікавою історією.

Як писало Суспільне з посиланням на голову місцевої Добровеличківської громади Володимира Осієвського, відкрита у 1989 році ділянка наразі є порожнею. Раніше до неї виявляли інтерес іноземні інвестори, але він нічим не закінчився.

У січні Осієвський записав відеозвернення до Дональда Трампа, запросивши на літієве родовище американських інвесторів. За його словами, через представника команди Володимира Зеленського у США Ігоря Триноса звернення потрапило до оточення Трампа (саме на Facebook-сторінці Триноса опубліковане відповідне відео).

Останній є віцепрезидентом американської компанії Azstar, що спеціалізується на логістиці, транспорті та розвитку міжнародного бізнес. Її кінцевий бенефіціар, Азіз Мамаєв, фігурував у матеріалі Forbes.ua як один із іноземних підприємців, що під час війни відкрили бізнес в Україні.

"За підтримки пана Ігоря Триноса між нашою громадою та компанією Azstar Business Management було підписано меморандум про міжнародне співробітництво… Наша громада має найбільше в Європі родовище літієвих руд. Я, як голова громади, зацікавлений у надійних інвесторах. Зокрема, зі США, які мають виробничі потужності і технології для видобутку… Можу з упевненістю сказати, що завдяки нам з Ігорем ми зібрали команду професіоналів, здатних довести цей проєкт до завершення", – звернувся голова Добровеличківської територіальної громади до президента США.

Окремо за просування своєї пропозиції Осієвський подякував Юлії Свириденко. Сама міністр економіки зазначила, що на днях спеціальний український орган – Комісія з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції (УРП) – ухвалила рішення про доцільність оголошення конкурсу на літієву ділянку Добра у Кіровоградській області.

"Найближчим часом маємо напрацювати всі умови конкурсу. Це родовище потенційно підпадає під мандат інвестфонду. Його розробка може стати першим пілотним проєктом у межах спільного інвестування", – відзначила Свириденко.

Відома і компанія, яка ймовірно буде видобувати літій на родовищі Добра. Це ірландська TechMet яка частково належить уряду США через DFC – Міжнародну корпорація фінансування розвитку США. Саме ця установа є відповідальною за надрові проєкти з Україною.

Інвестиційним партнером TechMet є ще одна знакова фігура – Рональд Лаудер, спадкоємець косметичного бізнесу, президент Всесвітнього єврейського конгресу та давній знайомий Дональда Трампа, що навчався з ним у Вортонській школі бізнесу при Пенсільванському університеті. Він також відомий тим, що, за певними свідченнями, першим запропонував президенту США придбати Гренландію.

Згідно із довідкою Державної служби геології та надр України, окрім літію, основної корисної копалини родовища Добра, там знаходиться багато супутніх руд – від танталу до вольфраму і золота. Як писало The New York Times, в Добрій близько 80-105 мільйонів тонн руди з вмістом 1,1–1,4 % Li₂O ( 1,2 млн тонн літію). Загальна оцінка українських запасів цієї стратегічно важливої для будівництва електричних батарей сировини становить понад 500 млн т.

"Великий, красивий" закон Трампа був схвалений Конгресом

Можливо, розбудова літію в Україні допоможе ввітчизняному і загальносвітовому виробництву батарей для електромобілів, але в країні головного інвестора цього проєкту для них настають не найкращі часи.

Першого та четвертого липня дві палати законодавчого органу США, Конгресу, проголосували за One, Big, Beautiful Bill ("Один, великий, красивий законопроєкт") – головний внутрішньополітичний проєкт президента Дональда Трампа.

Новація передбачає безліч змін у зборах та видатках федерального бюджету, що будуть фінансувати політичні програми Трампа. По найвідомішій з них – боротьбі з нелегальною міграцією – законопроєктом передбачено виділення $45 млрд на центри утримання іммігрантів, близько $30 млрд – на Імміграційну та митну поліцію США.

Також $46,5 млрд передбачено на добудову південної стіни на кордоні з Мексикою. Згідно із попередніми заявами, завершити її будівництво планується до 2029 року, тобто до кінця каденції американського президента.

"Красивий" закон безстроково закріплює дію податкових пільг, введених Трампом у період першого президентства: у цьому році вони мали бути скасовані.

Серед них, наприклад, збереження корпоративного податку на рівні 21% замість росту до 35%. Також не зростуть ставки податку на прибуток, які у США диференційовані за рівнем заробітку. Для доходів від $11 925 і до $48 475 ставка мала зрости до 15%, а залишиться на рівні 12%. Не обідніють й найбагатші платники податків, що отримують від $626 351 на рік: для них ставка зберігатиметься у 37% замість 39%.

Ці та інші заходи орієнтовно скоротять податкові надходження США на $4,5 трлн. Недоїмки частково покриють за рахунок скорочення соціальних програм, таких як система медичного забезпечення для незаможних громадян Medicaid та програма пільгової купівлі продуктів SNAP. Проте основним джерелом покриття видатків стане збільшення Штатів. За різними оцінками, протягом десяти років він зросте на $3,25-5 трлн.

Ще однією галуззю, фінансування якої скоротить "великий" закон Трампа, є зелена енергетика. Він зменшує пільги проєктам у цій сфері, що стало однією з причин конфлікту президента Америка та бізнесмена Ілона Маска, власника електромобільної компанії Tesla. Норми законопроєкту можуть стати однією з причин подальшого відставання США у світовій гонці електромобільних технологій.

Новації в Дії: які функції додали

З першого липня застосунок державних онлайн-послуг оновився можливістю декларування доходу для ФОПів третьої групи єдиного податку. Згідно з поясненням Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, у застосунку можна буде сплачувати єдиний податок, військовий збір та єдиний соціальний внесок.

"Усе працює в декілька кліків. Потрібно лише внести дохід за ІІ квартал — Дія сама порахує податки й підтягне попередні показники", – вказує він.

Також у Дії з’явилася нова військова облігація: вона має назву українського міста Алушта у Ялтинському районі Криму, яке наразі тимчасово окуповане Росією. Вартість однієї облігації становить 1 048 грн. Річна ставка – 16,8%. Дата виплати – 16 вересня 2026 року. Отриманні з їхньої купівлі гроші спрямуватимуться на підтримку ЗСУ.

Тим часом запровадженим в червні першим платним сервісом в Дії скористалися 340 тисяч разів. Мова про мультишеринг, який дозволяє об’єднувати кілька цифрових документів в один пакет і надсилати їх одним запитом.

"Ми запускали мультишеринг поступово – щоб партнери могли під’єднуватися в зручному для себе темпі. Але вже з перших днів стало зрозуміло: запит на зручну цифрову взаємодію набагато більший, ніж ми очікували", – розповів керівник команди впровадження Дії в Міністерстві цифрової трансформації України Олексій Вовк.

Фінський фастфуд почне відкривати ресторани на заході України

Найбільша мережа швидкого харчування у Фінляндії планує відкрити щонайменше десять ресторанів на заході України протягом найближчих п’яти років. Мова про ресторани Hesburger, які станом на 2025 рік представлені у дев’яти країнах світу 480 ресторанами.

Інвестиції мережі у побудову українських закладів харчування становитимуть 12 млн євро. До цього, у березні 2025-го, Hesburger інвестував 7,3 млн євро, відкривши під Києвом виробничо‑складський комплекс з виготовлення котлет та зберігання продукції. Потужність об’єкта становить до 6 тонн м’яса на добу, а очікуваний обсяг – обслуговування до 50 ресторанів.