Бізнес-тиждень: податки чи детінізація, скандал з Охматдитом, для зв’язку треба блок АЕС

Більшу частину тижня, що минає, український бізнес намагався вмовити владу не підвищувати податки, а наповнити бюджет за рахунок детінізації. Під час перемовин голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев несподівано зізнався, що підвищення податків дійсно є штрафом для "білого" підприємця, бо "чорних" воно ніяк не зачепить. Але інакше наповнити казну вже не можна, судячи з його слів.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Тим часом підприємці чекають на отримання пільгових кредитів для купівлі електрогенерації і, поки її немає, борються з наслідками блекаутів іншими методами. Про це, а також чому в Україні скоротився випуск нелегального пального, скандал із обранням підрядника на ремонт Охматдиту, партнерство Uber і BYD і щодо інших новин – читайте в матеріалі.

Влада і бізнес шукають порозуміння у питанні підвищення податків

Минулого тижня представники української влади провели низку зустрічей із бізнесом, під час яких спробували пояснити необхідність ухвалення законопроєкту Міністерства фінансів №11416 щодо підвищення податків. Підприємці вислухали аргументи чиновників, але поки сторони загалом залишаються при своїх.

Україні треба знайти приблизно 500 млрд грн ($12 млрд) на перекриття оборонних видатків, які не фінансують міжнародні партнери. 60% з цієї цифри припадає на виплати військовим, 40% – на зброю, техніку. Основна частина цих коштів, згідно з мінфінівською пропозицією, має бути забезпечена не фіскальними заходами, серед іншого, – нарощуванням продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

Але без зростання податків не обійтися. За їх рахунок пропонується віднайти одну четверту необхідної суми, або 138,7 млрд грн. Додаткове фіскальне навантаження має лягти саме на бізнес.

Серед пропозицій: підняття військового збору у рамках податку із заробітної плати (з 1,5 до 5%), також його запровадження для юросіб і ФОПів на спрощеній системі оподаткування (для 1,2,4 груп – 1% з двох мінзарплат, для 3 групи і компаній – 1% з доходу). Також військовий збір пропонується стягувати з купівлі авто, нерухомості і навіть мобільних послуг.

Український бізнес відреагував на ідею підвищити податки і запровадити нові традиційно: порадив владі спочатку покращити державне адміністрування вже наявних зборів. З такою заявою у понеділок вийшла спілка Diia.City United, що об’єднує резидентів однойменного IT-кластеру. 

Також підприємці звернули увагу на ризик загнати чесний бізнес "у тінь" і знищити мале та середнє підприємництво. Ці зауваження наводили під час круглого столу бізнесу з урядом 31 липня, розповів присутній на ньому співзасновник monobank Олег Гороховський. Зустріч проходила у рамках Ради з питань підтримки підприємництва.

Гороховський зазначив, що бізнес намагався зрозуміти, чи використала влада усі можливості для оптимізації бюджету. Також підприємці згадували про "економічну мобілізацію, яка може принести мільярди гривень", продаж конфіскованих у Росії активів, інші заходи наповнення казни. 

"Загалом ми отримали багато відповідей і домовилися продовжити консультації наступного тижня у профільному комітеті Ради. Усе складно…", – підсумував банкір.

Зі сторони влади про результати круглого столу розповів голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Хоча він подякував бізнесу за "тверезу і зважену" позицію, але у його відповіді легко прочитати іронію щодо "друзів, білих бізнесменів", які "врешті" масово публічно підтримали детінізацію.

За його словами, обсяг "тіньового" ринку в Україні якраз відповідає необхідній державі сумі в 500 млрд грн. Але саме тому податки і мають бути підвищені, написав народний депутат, додавши, що навіть "найпотужніша команда не здатна зламати те, що "віками" було частиною свідомості суспільства". 

"Так, підняття зарплатних податків є штрафом на добросовісного платника, адже лягає на білі зарплати і не чіпає чорні. Все правда. Як і те, що тінь – не інородний вірус, занесений ззовні. Це не старуха з клюкою. Це те, що ми всі разом пестили, толерували, викохували десятиліттями", – визнав Гетманцев.

Окрім Ради з питань підтримки підприємництва, представники уряду і Гетманцев обговорювали законопроєкт про підвищення податків з Американською торговельною палатою, аграрними асоціаціями, Українською Радою Бізнесу, Європейською Бізнес Асоціацією. 

За словами депутата, під час дискусій бізнес у відповідь на підняття податків ставив вимоги, "з якими важко не погодитися". Не тільки детінізація, але і скорочення невиправданих державних видатків (називався кешбек на товари українського виробництва), реформування правоохоронних і фіскальних органів, ефективне використання держмайна або його продаж.

Мінфін готовий до компромісів у пошуках моделі зростання податків, але кінцеве рішення має бути ухвалене Верховною Радою до вересня, наголошував у інтерв’ю РБК-Україна міністр Сергій Марченко. Голова податкового комітету ВР пояснив, що інакше вже наприкінці першого місяця осені може загостритися ситуація з виплатами військовим.

В Україні скоротився тіньовий ринок пального, але не завдяки владі

В результаті російських обстрілів в Україні майже наполовину проти довоєнного стану скоротився обсяг нелегального ринку пального. Про це під час брифінгу в Медіацентрі Україна розповів директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

Як пояснювали аналітики, суттєва частка тіньового ринку генерувалася міні-НПЗ – невеликими заводами, що зазвичай працювали близько до нафтових родовищ у Полтавській і Харківській областях і не сплачували податки. До початку повномасштабної війни їх нараховувалося до 30 одиниць. В результаті російських обстрілів була знищена половина міні-НПЗ, сказав Куюн.

Якщо до 2022 року обсяги виробництва пального на таких заводах становили 25-30% всього ринку, то зараз – менш ніж 10%.

Україна отримає грант від США вперше з жовтня 2023 року

1 серпня Україна і Світовий Банк підписали угоду щодо надходження до України $3,9 млрд грантової допомоги від США. Це перший транш прямої допомоги від Сполучених Штатів у 2024 році, другий у тому ж об’ємі, сподівається міністр фінансів Марченко, надійде до України не пізніше листопада.

Марченко пояснював, що ці кошти будуть витрачені через проєкт PEACE in Ukraine на потреби соціально-гуманітарного характеру: виплати заробітної плати вчителям, працівникам служб швидкого реагування (ДСНС), працівникам державних органів, а також на підтримку першочергових соціальних видатків (виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, малозабезпеченим сім’ям та особам з інвалідністю).

Останній транш за цим механізмом надходив до України ще в жовтні минулого року у розмірі $1,15 млрд. Тому нинішнє перерахування має велике значення для підтримки ліквідності бюджету. Сума сягає майже чверті від вже отриманої Україною міжнародної фінансової допомоги у 2024 році.

Надходжень $3,9 млрд очікували в Нацбанку. Як пояснював голова НБУ Андрій Пишний, вони підсилять спроможність регулятора впливати на валютний ринок.

Банки розповіли, як кредитують енергонезалежність бізнесу

Після розширення держпрограми доступного кредитування "5-7-9" на придбання електрогенераційного обладнання ПриватБанк почав опрацьовувати 280 відповідних заявок від представників малого та середнього бізнесу. Їх сума – близько 300 млн грн. Про це розповів LIGA.net член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та МСБ Євген Заіграєв.

Великий бізнес користується не "5-7-9", а кредитуванням на енергообладнання за окремими умовами, погодженими у рамках меморандуму провідних банків щодо спільних засад та принципів кредитної підтримки розбудови стійкої та ефективної енергетичної інфраструктури. Потенційний обсяг фінансування таких проєктів ПриватБанком – 3,5 млрд грн.

Із вже профінансованих кредитів у ПриватБанку навели приклад угоди з "провідним виробником харчових продуктів" щодо фінансування придбання трьох газогенераторних когенераційних установок загальною потужністю 6,9 МВт. Вартість – 120 млн грн.

В Ощадбанку наразі активно кредитують встановлення сонячних електричних станцій (СЕС). Там розглядають 30 відповідних заявок на суму 176 млн грн. А загалом до кінця 2024 року можуть профінансувати 400 млн грн на відповідні рішення.

"Здебільшого звертається середній бізнес у зв’язку з чималим чеком (від 5-12 млн грн). Заявки середнього бізнесу становлять 61% від усього обсягу. 22% – малі підприємства, і 17% – мікробізнес", – кажуть у пресслужбі банку.

У приватному Глобус Банку також видають кредити на енергообладнання – і не тільки бізнесу, але й домогосподарствам, які також можуть скористатися програмою "5-7-9". До кінця року там готові видати 50 таких кредитів на суму 50 млн грн.

Які продукти зникли з магазинних полиць через блекаути

Банки активізували кредитування енергетики, але нагальну потребу у автономній електрогенерації бізнеси відчувають вже зараз. Особливо – виробники продуктів харчування, у яких через багатогодинну відсутність світла порушуються так звані "температурні ланцюжки" у процесі доставлення продукції.

Як підсумок – збільшення харчових отруєнь у липні і кількості повернень продукції мережами супермаркетів переробникам молока, йдеться у матеріалі LIGA.net

Компанії активно встановлюють на своїх господарствах електрогенератори, але їх потужності не вистачає. Через це вони вдаються до альтернативних заходів. М’ясокомбінати збільшують випуск копчених продуктів із більшим строком придатності, молочні компанії скорочують виробництво масла, а рибні підприємства відмовляються від торгівлі живою рибою.

Детальніше про наслідки блекаутів для харчового бізнесу і хто з підприємців опинився у кращому положенні під час відключень – читайте за посиланням.

У бізнесу трохи додалось позитиву, але інфляція зросте через податки – нові дані НБУ

Попри проблеми з електроенергією, у липні бізнес покращив ділові очікування проти попереднього місяця. Відповідний індекс збільшився майже на 1 пункт, до 44,4, але все ще перебуває нижче максимальної цього року позначки (52,3), зафіксованої в квітні. Такі дані отримав НБУ, опитавши підприємців.

Найбільше зростання ділових очікувань було зафіксоване в галузі будівництва завдяки сезонному пожвавленню та бюджетному фінансуванню (з 43 до 49,6). Бізнеси в сфері послуг також покращили свої оцінки (майже на 3 пункти, до 42,5), а секторальний індекс підприємств торгівлі знизився до 44,7 з 46,7 через відключення е/е і курсові коливання. Промисловість також зазначала дефіцит енергетики, посилення бойових дій і нестачу кадрів, але своїх очікувань майже не змінила (45,8).

1 серпня Нацбанк також випустив новий інфляційний звіт, у якому спрогнозував пришвидшення темпів інфляції через заплановане зростання податків. У різних варіантах зростання податкових ставок передбачається різний вплив на зростання цін.

В разі підвищення ПДВ ефект відобразиться на показнику річної інфляції протягом 12 місяців і надалі згасне. Якщо влада встановить військовий збір на доходи підприємств, інфляція суттєво підвищиться протягом більш короткого строку, вважають у НБУ.

Зазначимо, що Мінфін не пропонував підвищення податку на додану вартість у рамках законопроєкту №11416, але розглядав такий варіант, казав міністр Марченко. Він пояснював, що підняти ПДВ – просте, але доволі "болюче" рішення, бо зачепить не лише бізнес, а всіх без винятку громадян, зокрема менш соціально захищених.

Загалом НБУ прогнозує, що у 2024 році інфляція пришвидшиться до 8,5%, у 2025-му знизиться до 6,6%, а у 2026-му – до 5%.

В Україні запускають портал скарг для бізнесу

Міністерство економіки запустило у режимі бета-тестування онлайн-платформу "Пульс", через яку бізнес може залишати відгуки про взаємодію з органами державної влади. Поки у переліку на оцінювання налічується 22 відомства, але поступово їх кількість буде збільшуватися.

Як пояснила міністерка економіки Юлія Свириденко, у разі незадоволення щодо якості послуг у ЦНАПі чи податковій підприємець може залишити відгук про це.

"Заявку візьмуть у роботу, щоб усунити проблему, а підприємець отримає відповідь на свій запит в онлайн-кабінеті", – сказала Свириденко.

На основі відгуків буде сформовано публічно доступний Індекс задоволеності підприємців. Щоб скористатися платформою "Пульс", потрібно пройти авторизацію за допомогою електронного підпису, BankID або Дія.Підпис.

Скандал із підрядником на відбудову Охматдиту

У тендері на відбудову дитячої лікарні Охматдит, що зазнала російського ракетного влучання 8 липня, перемогла запорізька компанія "Буд-Технолоджі", що запропонувала одну з найбільш дорогих заявок із 14 учасників конкурсу. Сума ремонту фасаду та внутрішнього спорядження лікарні мала становити 307,45 млн грн без ПДВ.

В мережі обурилися цим вибором не тільки через ціну пропозиції, що за окремими роботами, як пише видання "Наші гроші", перевищувала конкурентів удвічі, але й через наявність низки інших проблем. У заявці "Буд-Технолоджі" вказана лише оренда такої орендної техніки, як автокран "Камаз", MAN із маніпулятором та Екскаватор JCB.

"Жоден із цих механізмів не може бути використаний для монтажу фасадів вище другого поверху. Також фірма не завантажила жодних даних про обладнання для монтажу плитки", – пише видання.

Після реакції в мережі 1 серпня Міністерство охорони здоров’я звернулося до правоохоронних органів для проведення додаткових перевірок, заявив голова відомства Віктор Ляшко. А вже наступного дня він повідомив про скасування тендеру і проведення нового – але вже на державній платформі Prozorro.

Попередній тендер проводився не в рамках закону про публічні закупівлі, а як приватний конкурс, пояснювали в благодійному фонді.

Переможця тендеру обирав благодійний фонд "Охматдит – Здорове дитинство". На оплату ремонту використають гроші, які зібрав благодійний фонд. На його рахунку 378,7 млн грн. Їх перераховували такі компанії, як "Нова Пошта", "Київстар", Biopharma, ОККО та багато інших.

Ще 297,1 млн грн є на рахунку самої лікарні. Також понад 320 млн гривень зібрали через платформу United24, поки що ці гроші не використовувалися.

Китайський виробник електромобілів поставить Uber 100 000 машин

Американський сервіс таксі Uber і китайський автовиробник BYD оголосили про багаторічне партнерство, у рамках якого на платформу замовлення поїздок буде поставлено 100 000 нових електромобілів у всьому світі. Про це йдеться у спільному пресрелізі компаній від 31 липня.

Партнерство має розпочатися з Європи і Латинської Америки, а потім буде поширене на Близький Схід, Канаду, Австралію, Нову Зеландію. Uber та BYD запропонують водіям знижки на технічне обслуговування, заряджання, фінансування та лізинг транспортних засобів (залежно від ринку) для підтримки переходу на електромобілі.

Потужність енергоблоку АЕС. Мобільні оператори розрахували, що треба для автономного зв’язку

Велика трійка українських мобільних операторів опублікувала спільну заяву щодо вимоги надавати мобільний зв’язок без централізованого електроживлення протягом 10 годин, яку своїм розпорядженням в середині липня встановив Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ). Оператори говорять, що забезпечити 100% автономність мобільного зв’язку буде вкрай складно навіть у разі максимальних зусиль.

Згідно з поясненнями компаній, для автономної роботи на їхні базові станції не тільки треба встановлювати акумулятори, але й отримати достатньо часу з централізованих джерел для їх підзарядки. Це вимагає надання дозволів із боку постачальників електроенергії (обленерго) на збільшення потужності електричного струму, що живить базові станції, оскільки збільшення кількості акумуляторів створює подвійне навантаження на енергосистему.

За приблизними розрахунками, щоб забезпечити заряджання акумуляторів, які будуть живити базові станції мобільних операторів протягом 10 годин у разі знеструмлення, знадобиться потужність близько 2,8 ГВт*год електроенергії на добу. Для цього потрібно пустити в дію потужність по суті одного енергоблоку АЕС.

Нагадаємо, раніше оператори також пояснювали LIGA.net, що забезпечити роботу базових станцій за допомогою власної автономної генерації буде технічно неможливо. Серед іншого, у містах станції часто розташовані на дахах будинків, куди не дозволяється встановлювати електрогенератори. Детальніше читайте у матеріалі.