Бізнес-тиждень: Україна шукає гроші на газ, Кличко – на метро, податкова – борги Onlyfans

Росія посилила ракетні обстріли української енергетичної інфраструктури, що призвело до необхідності збільшити імпорт природного газу, а українському бізнесу – знов адаптуватися до перебоїв у енергопостачанні. Кошти, необхідні українській економіці, можуть надійти від міжнародних партнерів. Зокрема, європейські інституції думають, як нарешті передати Києву заарештовані російські активи.

Про це, а також як НБУ бореться з дропами, навіщо в Україні створювати ще один державний банк і коли в Києві побудують першу станцію метро на Виноградар – у дайджесті LIGA.net.

Україна збільшить імпорт газу через удар по газовидобутку

3 жовтня Росія здійснила наймасштабнішу атаку на газовидобувну інфраструктуру від початку війни, заявили в Нафтогазі. По потужностях на Харківщині та Полтавщині випустили 35 ракет і 60 дронів. За даними Bloomberg, це вивело з ладу 60% газовидобутку України, що створило необхідність у додатковому імпорті ресурсу під час опалювального сезону. Співрозмовники видання оцінюють додаткову потребу 4,4 млрд кубометрів газу до кінця березня – це майже дорівнює обсягам, які Україна придбала під час міжопалювального періоду.

Додатковий газ може обійтися у $2,2 млрд. Україна має кошти на придбання газу у останні місяці 2025 року, заявила міністерка енергетики Світлана Гринчук. Щодо решти суми обговорюється можливість розширення попередніх кредитів. Україна залучила для закупівлі газу позики на $500 млн від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і на $300 млн від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), нагадала Гринчук.

"Щойно з послами G7 ми обговорили можливість розширення і цих кредитів, також під гарантії Єврокомісії. І з деякими країнами обговорюємо надання нам [фінансування] на грантовій основі саме для збільшення імпорту природного газу", – розповіла міністерка. Але додала, що загальна сума, необхідна для закупівлі газу, ще невідома – і буде залежати від швидкості відновлення, інтенсивності подальших обстрілів.

Витрати на енергоресурси подвоїлись. Як бізнес на Чернігівщині пристосовується до блекаутів

З кінця серпня українські прифронтові регіони стали більше страждати від російських ракетних ударів. У Чернігівській області з 1 жовтня почалися відключення електрики. Як місцевий бізнес переживає ці труднощі – розповідає LIGA.net.

Ічнянський завод із виробництва сухого молока та масла під час відсутності світла працює на дизельних генераторах, але це збільшує витрати на електрику у 2,3 раза, розповів нам директор підприємства Леонід Хвіст.

Але текстильні підприємства потребують більш потужних елементів живлення. Тому на них виробництво або простоює, або його підлаштовують під години наявності електрики. У свою чергу ритейл не тільки закуповує дизель-генератори, але й вдається до інших рішень для самозабезпечення електрикою.

"У 2022-му вистояли і зараз вистоїмо", – запевнила нас власниця мережі салонів краси Марина Рейко.

10 жовтня Росія знов провела масштабну ракетну атаку по українських містах і енергооб'єктах. Екстрені відключення споживачів застосовувалися на Полтавщині, Чернігівщині, Сумщині. Без світла залишилась і частина Києва. Також РФ 7 жовтня обстріляла теплову електростанцію ДТЕК Енерго.

Європарламент підтримав "репараційний" кредит Україні

В резолюції 9 жовтня Європейський парламент закликав країни-члени Євросоюзу невідкладно підтримати пропозицію Єврокомісії (ЄК) щодо надання Україні "репараційного кредиту". Тобто використання всіх заморожених російських активів як основи для значного гранту та кредиту Україні.

"Водночас відшкодування має залежати від майбутньої сплати Росією репарацій за війну як юридично обґрунтований і фінансово значущий спосіб підтримки та збільшення допомоги ЄС для задоволення військових потреб України, серед яких і засоби протидії дронам", – йдеться в тексті.

Ідею надання Україні "репараційних" кредитів у розмірі 140 млрд євро під заставу заморожених російських активів у вересні висунула президентка ЄК Урсула Фон дер Ляєн. Проте президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард заявила, що відповідне рішення має бути "бездоганним" із точки зору міжнародного права.

За її словами, пряма конфіскація активів буде незаконною, тому політичне керівництво ЄС працює над механізмом, який дозволить інвестувати російські кошти в безкупонні облігації, що їх випустить Єврокомісія під гарантії урядів країн-членів.

Президент Володимир Зеленський зустрівся з Лагард 10 жовтня і "обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської війни та відновлення життя в Україні".

"Рішення, як це зробити, є", – йдеться в повідомленні на сайті президента України.

НБУ не буде обмежувати перекази з картки на картку, але посилять контроль за дропами

З 1 жовтня 2025 року не набирають чинності ніякі нові правила або вимоги, пов’язані з переказами з картки на картку, фінансовим моніторингом або впровадженням відкритого банкінгу. Про це заявив Національний банк України у відповіді на запит LIGA.net.

Останніми тижнями в телеграм-каналах та медіа публікувалися заяви, де, зокрема, стверджувалося що з 1 жовтня операції у понад 30 000 грн щомісяця будуть автоматично підпадати під додаткову перевірку. А у понад 400 000 грн – під обов’язковий контроль із вимогою документів про походження коштів.

У НБУ гадають, що ці чутки, ймовірно, засновані на проєкті постанови від березня 2025 року. Він стосувався підвищення прозорості платіжних операцій та захисту прав користувачів платіжних послуг. Але не був укладений і "доопрацьовується за результатами розгляду наданих пропозицій та інших змін до нормативно-правової бази регулятора".

У жовтні 2024 року НБУ обмежив карткові перекази (P2P) сумою до 150 000 грн на місяць. Це рішення не було продовжено, але з квітня 2025 року банки почали вводити власні ліміти на перекази у рамках підписаного ними меморандуму. Зараз ліміт переказу для клієнтів без підтверджених доходів становить 100 000 грн.

Лиміти пояснювались боротьбою з дропами – клієнтами, які передають свої рахунки для тіньових схем. Як з'ясувала LIGA.net у банків, після запровадження обмеження картки стали менш привабливими для використання у схемах із дропами та мінімізації податків. За рік, із липня 2024-го до липня 2025 року, перекази картка-картка або картка-рахунок втратили 14,3% за сумою, говорить виконавчий директор НАБУ Дмитро Глінський.

Водночас ліміти створюють незручності для доброчесних клієнтів, зокрема волонтерів. Крім того, за оцінками співрозмовників, обмеження на суму переказу не ліквідує шахрайство у повній мірі. Тому у банках планують посилити контроль за клієнтами. Детальніше – в матеріалі LIGA.net.

В Україні створять "банк банків" для відбудови країни

У середу, 8 жовтня, Верховна Рада ухвалила закон про створення Національної установи розвитку (НУР) – державну спеціалізовану інституцію зі статусом "банку банків". Її головна місія – реалізація програм кредитування для відбудови країни, пояснив голова профільного комітету Ради Данило Гетманцев.

НУР буде частковим аналогом німецького банку KfW (Кредитна установа для відбудови), який після Другої світової війни став системною опорою відбудови економіки. Банк не змагатиметься з комерційними банками, а допомагатиме там, де ринок не справляється, – братиме на себе частину ризиків і робитиме кредити для важливих напрямків дешевшими.

НУР об’єднає чинні програми підтримки бізнесу Фонду розвитку підприємництва та розширить їх. Йдеться, зокрема, про можливість акумулювати кошти МФО та приватних інвесторів і спрямовувати їх через банки-партнери в цільові сегменти економіки – від виробництва до інновацій і критичної інфраструктури.

Фонд розвитку підприємництва (ФРП), який перетворять у НУР, давно співпрацює з KfW, зокрема у рамках найвідомішого свого проєкту – програми пільгових позик для малого та середнього бізнесу 5-7-9. У липні 2025 року KfW надав ФРП грант у розмірі 40,5 млн євро. А у квітні в німецькому уряді заявили, що планують Україні допомогти зі створенням аналогу KfW.

"Німеччина має дуже хороший досвід роботи з Kreditanstalt für Wiederaufbau, який був піонером економічного дива 1950-1960 років. Він досі надає компаніям і громадянам дешеві кредити для інвестицій. Ми можемо внести цей досвід у відбудову України", – сказала міністерка економічного співробітництва і розвитку Німеччини Свенья Шульце.

UPG отримало ще 60 "приватівських" заправок

Компанія "Укрпалетсистем" (мережа АЗС UPG) у четвер, 9 жовтня, отримала дозвіл Антимонопольного комітету взяти в оренду чергову партію автозаправних станцій, пов'язаних із групою "Приват". 60 заправних комплексів зареєстровані 17 ТОВ, чиїм кінцевим бенефіціаром є бізнес-партнер Ігоря Коломойського Юрій Кіперман.

Раніше, протягом 2025 року UPG отримала дозвіл на оренду 219 автозаправних комплексів: у липні 34 "приватівські" АЗС "Авіас" та ANP, а потім ще 47, у серпні – 46, у вересні – на 75 плюс 17.

Придбання заправок, які раніше належали групі "Приват", дозволить UPG стати четвертою компанією за кількістю АЗС в Україні.

Стратегія UPG полягає у поетапному набутті активів: спочатку – оренда, далі – придбання у власність. Через необхідність реконструкції перші 34 АЗС, отримані UPG у липні, розпочали роботу в вересні.

В інтерв'ю LIGA.net власник UPG Володимир Петренко казав, що створення автозаправного комплексу формату мережі UPG коштує близько $5 млн, а будівництво невеликої АЗС в Україні станом на 2025 рік обійдеться у $1,3-1,4 млн. Тому компанія розглядає варіанти з купівлі й реконструкції заправок у поганому стані.

Перша станція метро на Виноградар відкриється у 2026 році. На Троєщину шукають кошти

Мер Києва Віталій Кличко анонсував на 2026 рік відкриття однієї з двох станцій Сирецько-Печерської лінії метрополітену, яка будується у бік житлового масиву Виноградар. Про це він заявив на засіданні Київради у четвер. Раніше Кличко прогнозував, що дві нові станції метро, "Мостицька" і "Проспект Правди" (зараз – "Варшавська"), з'являться у 2027 році, відповідно до строків у контракті з нинішнім підрядником.

Будівництво метро на Виноградар почалося в Києві в 2019 року. Перший підрядник, Київметробуд, затягував строки будівництва та через суд просив про їх перенесення. У 2021 році стало відомо, що компанія розпорядилася частиною авансу за роботи не за цільовим призначенням, поклавши 1,7 млрд грн на депозит в Укргазбанк. З цього Київметробуд отримав безпідставний дохід у 139,5 млн грн. Частину з них (1,6 млн грн) Київський метрополітен просив суд стягнути на свою користь.

Попри на ці скандали, компанія продовжила будівництво у лютому 2023 році. Але з осені роботи знов зупинились. У 2024 році контракт із Київметробудом був розірваний. Новий договір був укладений із компанією Autostrada.

Згідно з ним, Autostrada має завершити будівництво за 30 місяців (тобто на початку 2027 року). Вартість добудови – 13,785 млрд грн.

Власник Автостради Максим Шкіль у серпні 2024 року казав, що сумнівається у виділенні такої великої суми під час війни. Для старту ж будівництва нової Подільсько-Вигурівської лінії, яка має йти до житлового масиву Троєщина, потрібно 68 млрд грн.

Така оцінка наводиться у проєкті рішення Київради, який у разі ухвалення дозволить місту розпочати переговори з міжнародними фінансовими організаціями щодо залучення кредиту на будівництво. Проєкт рішення виносився на розгляд Київради у четвер, 9 жовтня, але був відправлений депутатами на доопрацювання.

Українські моделі OnlyFans заборгували майже 385 млн грн податків

Податковий борг громадян України, які у 2020-2022 роках розміщували контент на платформі OnlyFans, становить 384,7 млн грн. Про це Державна податкова служба України повідомила Економічній правді.

ДПС також зазначила, що 10 березня 2025 року отримала дані від власника платформи, компанії Fenix International Ltd, про обсяги доходів українців на OnlyFans за 2023 рік. Цю інформацію 5 вересня служба надіслала на відпрацювання до територіальних органів податкової.

Платформу OnlyFans передусім використовують для розміщення і монетизації порнографічного контенту. Податкова закликає моделей сплачувати податки, проте згідно зі 301 ст. Кримінального кодексу виготовлення порнографії може каратися до семи років позбавлення волі. Правоохоронці проводять закупівлі контенту моделей і добиваються для них штрафу у суді.

З минулого року у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт про декриміналізацію порно, але він досі очікує розгляду в сесійній залі.

Уряд визначив, з якими країнами буде запроваджувати множинне громадянство

8 жовтня Кабмін ухвалив постанову, яка визначає критерії вибору іноземних держав, із якими буде запроваджене множинне громадянство. Пріоритет надаватиметься тим країнам, які входять до кола найближчих і найнадійніших союзників. Серед ухвалених критеріїв для країн: членство у G7 та ЄС, застосування санкцій проти РФ, позиція під час голосувань у міжнародних організаціях, фінансова підтримка України тощо.

За словами глави МЗС Андрія Сибіги, ключова цільова аудиторія цих нововведень – українські громади у світі. Перелік конкретних держав визначать окремо.

Помилки ШІ у звіті коштували міжнародному аудитору частини контракту

Одна з найбільших міжнародних аудиторських корпорацій Deloitte поверне уряду Австралії частину з 440 000 австралійських доларів ($290 000), отриманих за складання звіту про перевірку національної системи Австралії, яка управляє соцвиплатами та допомогами з безробіття.

В 237-сторінковому документі було виявлено щонайменше 20 помилок: вигадана цитата з рішення федерального суду, посилання на наукові дослідження, яких не існує. Deloitte визнала неточності.

Першим помилки в звіті виявив дослідник із Сіднейського університету Кріс Радж. На його думку, під час підготовки звіту використовувався ШІ від Azure OpenAI.

Deloitte активно впроваджує ШІ у свої робочі процеси. Нещодавно аудитор став партнером американської технологічної корпорації Anthropic. Її модель-помічник на базі ШІ Claude стане доступною для майже 500 000 працівників Deloitte у всьому світі. Це найбільше корпоративне впровадження Claude на сьогодні.