Бізнес-тиждень: вільній торгівлі з ЄС бути, співпраця з Ізраїлем, АРМА на Prozorro

В Україні запустили одну з найпродуктивніших газових свердловин. Вартість золота зросла до історичного максимуму. Нацбанк обіцяє дати можливість всім охочим протестувати е-гривню. АРМА почало продавати арештовані активи через Prozorro.Продажі. Пораховано дохід від інвестицій у ферми з вирощування креветок, мідій та устриць. Скільки заробляють на Gucci і Dior із секонду і барахолок. Обсяг проблемних кредитів у банках скоротився.

Чим ще запам’ятався бізнес-тиждень – у новому огляді від LIGA.net.

Особливості придбання житла за сертифікати єВідновлення

.

Сертифікат за держпрограмою "єВідновлення" можуть отримати ті, чиє житло було знищено внаслідок бойових дій із 24 лютого 2022 року. Він діє впродовж п'яти років із моменту надання. Використати його може лише власник житла або його прямий спадкоємець. 

Пріоритет мають учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок бойових дій, мобілізовані, сім'ї загиблих військових, багатодітні родини, люди з інвалідністю I та II груп. 

Його власник може сам вибирати регіон і тип житла, у якому хоче жити, зокрема новому чи старому, запевняють у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури.

LIGA.net цікавилася особливостями угод за цією програмою.

Як з'ясувалося, попри заяви чиновників про те, що можливість купівлі житла за програмою "єВідновлення" розповсюджується як на вторинний, так і на первинний ринок, на практиці купити житло, яке тільки будується, практично неможливо.

Є певні нюанси і щодо різниці вартості втраченого житла і купівлі нового.

Читайте також: Житло за сертифікати єВідновлення. Перші угоди, ризики та алгоритм дій

Проривна комбінація ізраїльських технологій і виробничих потужностей України

Угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Ізраїлем набрала чинності 1 січня 2021 року. Але перепоною на шляху її реалізації стали спочатку COVID-19, а потім – повномасштабна війна Росії проти України. І війна в самому Ізраїлі.

В інтерв’ю LIGA.net голова наглядової ради Торгово-промислової палати Ізраїль-Україна Євген Шульгін розповів, що через війну в Україні торговий оборот з Ізраїлем у 2022 році, згідно з ізраїльською статистикою, скоротився практично вдвічі – до $603 млн. Це не рахуючи послуги ($515 млн – експорт з України, $78 млн – імпорт в Україну). Та ще є зниження 2023 року. Причому постачання з Ізраїлю в Україну зменшилися майже втричі, якщо порівнювати з довоєнним періодом.

Просування такого етапу ЗВТ, як сервісна частина (ІТ, консультативні, фінансові послуги), впровадження якого через війну не відбулося, наразі немає. Хоч це, за словами Євгена Шульгіна, більше в інтересах України, аніж Ізраїлю. Ізраїль мало експортує такі послуги в Україну.

"Для України це вкрай важлива складова договору – майже половина торговельного обороту між країнами припадає на послуги. На тлі складнощів з експортом товарів через війну, сервісна сфера стає ще більш значущою та актуальною для нашого обороту. Затримки шкодять. Ми всіляко рекомендуємо не відкладати це питання", – зазначає Шульгін.

В перспективі спільні українсько-ізраїльські компанії, на думку голови наглядової ради Торгово-промислової палати Ізраїль-Україна, можуть бути суперуспішними.

"Чим ми привабливі для споживача? Ізраїль відомий своїми технологічними розробками. Ми прагнемо дивувати інноваціями. Україна має потужні виробничі ресурси. Поєднання технологій та виробничих потужностей – ідеальна комбінація. Їй не вистачає лише інвестицій. Але знову ж таки, вони є в Ізраїлі. Якщо така спільна взаємодія станеться, то це буде співпраця у форматі "один плюс один дорівнює набагато більше, ніж два", – каже Шульгін.

Читайте також: Як спільні українсько-ізраїльські компанії можуть завоювати світові ринки

Рекордний стрибок ціни на золото

Ціна унції золота на Нью-Йоркській товарній біржі досягла цього тижня історичного максимуму в $2154 за унцію. Попередній рекорд було зафіксовано у грудні минулого року – $2152 за унцію.

Золото дорожчає п'ять торгових сесій поспіль і за цей період зросло у ціні більш ніж на 5%, уточнює агентство Bloomberg.

Попит на золото зростає через сукупність факторів, основний з яких — можливе зниження облікових ставок у США, що підвищує привабливість недохідних дорогоцінних металів. Напередодні голова Федеральної резервної системи Джером Павелл підтвердив, що Центробанк США, ймовірно, знизить процентні ставки цього року.

Також інвестори чекають неминучої корекції на фондових ринках і активно скуповують альтернативні класи активів, такі як біткоїни та золото. Основні покупці альтернативних активів зараз – великі інвестиційні фонди.

Роль золота як активу-притулку також посилюється геополітичною напруженістю на Близькому Сході, перебоями у глобальному судноплавстві, постійними економічними проблемами Китаю та президентськими виборами США наприкінці року.

Читайте також: Ціна на золото побила історичний рекорд

35% річних від вирощування креветок, мідій та устриць

Інтрига навколо першого в Україні конкурсу на право оренди ділянки акваторії Чорного моря – частини Сухого лиману – набирає обертів. Представники декількох компаній, що займаються вирощуванням та імпортом морепродуктів, впевнені, що цей конкурс ініційований новим гравцем на цьому ринку.

Ферми з вирощування креветок, мідій та устриць – золоте дно, що принесе 35% річних.

Розпорядження про аукціон на право оренди трьох гектарів Сухого лиману для "цілей морської аквакультури" за поданням Держрибагентства уряд затвердив наприкінці січня. Початок приймання пропозицій відкрито з 1 лютого на Прозорро.Продажі. Стартова ціна – 7,2 тис. грн.

Наразі, ринок морепродуктів – frutti di mare – в Україні становить $100 млн на рік. На цьому напрямі панує імпорт, який із 2023 року знову зростає, навіть в умовах війни. Водночас поточний вилов скоротився до нуля.

Читайте також: Гроші з лиманів. Нові гравці заходять до унікального бізнесу марикультури

Скільки заробляють на Gucci і Dior із секонду та барахолок

Купівлю вживаного одягу часто називають екологічним і свідомим підходом до споживання. Однак, в Україні сьогодні це все ж більше про заробіток і можливість придбати брендовий одяг за нижчою ціною.

"У нас дуже низька середня заробітна плата. І це така додаткова можливість для людей отримати гроші. Черги перед секондхендами часто займають підлітки тому, що знають: завдяки якійсь одній речі вони можуть заробити гарні гроші", – розповів LIGA.net "Саша Маракуєв", який понад чотири роки займається пошуком одягу на секондах на продаж.

Цікаві брендові речі для подальшого перепродажу шукають на секондхендах, на барахолках, в оголошеннях на OLX і подібних платформах, а також у спеціалізованих Telegram-каналах.

Серед найпоширеніших брендових речей із секондхендів і барахолок, які дуже люблять і активно купують, — одяг, взуття та аксесуари від Gucci, Balenciaga, Dior, Maison Margiela тощо.

Дохід від продажу дуже нестабільний, якщо це не основна діяльність людини. Бувають місяці, коли не продається взагалі нічого. А в інший період виставлені речі можуть придбати практично одночасно.

"Ти виставляєш оголошення, але коли річ буде продана — невідомо. Найчастіше дохід може коливатися від $500 до $1200-$1300 на місяць. Це при тому, що для мене це більше як хобі, і я не маю величезного асортименту товарів", — розповів "Саша Маракуєв".

Якщо ж усе масштабувати, то, на думку Олександра, доходи можуть сягати і $5000 на місяць.

Читайте також: "Одна річ може принести гарні гроші". Як заробляють на Gucci і Dior із секонду та барахолок

Доступ української продукції до ринку ЄС не звузять

Члени Комітету з міжнародної торгівлі Європарламенту 26 голосами (10 проти, 1 утримався) схвалили продовження заходів щодо лібералізації торгівлі з Україною ще на рік. Про це повідомляється на сайті Європарламенту.

Тимчасове призупинення імпортних мит та квот на експорт української сільськогосподарської продукції до ЄС може бути продовжено з 6 червня 2024 року до 5 червня 2025 року.

Очікується, що наступного тижня Європарламент проголосує за пропозицію Комісії в першому читанні, після чого Рада Європи офіційно схвалить постанову, і вона набере чинності після публікації в Офіційному журналі ЄС.

У схваленій пропозиції Комісії передбачається запровадження імпортних мит на українські яйця, цукор та м'ясо птиці, якщо обсяг імпорту з України цих товарів перевищить середні обсяги імпорту за 2022-й та 2023 роки.

Правка від чотирьох євродепутатів від Польщі — призупинити імпорт будь-якої сільськогосподарської продукції з України, якщо цього вимагатиме хоча б одна країна Євросоюзу, – не пройшла.

"Ще тиждень тому у пропозицію Єврокомісії було подано понад 100 поправок в аграрному та торговельному комітеті. Практично всі вони пропонували звузити доступ до ринку ЄС української продукції. Причина – вимоги фермерів та вибори в Європарламент. Через активну роботу з державами-членами – і насамперед Польщею, з євроінституціями та євродепутатами вдалося зменшити кількість правок до двох. І вони не набрали достатніх голосів", – підтвердив заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка.

Читайте також: Правки Польщі не пройшли. У Європарламенті схвалили продовження вільної торгівлі з Україною

Нацбанк заявляє відкрите тестування е-гривні

Національний банк цього року планує провести відкрите тестування е-гривні – цифрового еквівалента готівкової гривні. Про це в інтерв'ю PaySpace Magazine розказав Андрій Поддєрьогін, директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ.

Перше тестування е-гривні Національний банк провів у 2018 році. Воно відбувалось у закритому середовищі і передбачало впровадження платформи "Електронна гривня", випуск в обіг обмеженої кількості цифрової гривні та тестування операцій з е-гривнею виключно працівниками НБУ та кількома компаніями – учасницями проєкту.

Другий етап, який має стартувати у другій половині 2024 року, буде відкритим. В ньому зможуть взяти участь банки, небанківські фінансові установи та їхні клієнти, які захочуть протестувати функціональність е-гривні.

"Усі платіжні операції з е-гривнею під час тестування відбуватимуться на єдиній технологічній платформі, оператором якої буде Національний банк. Ми здійснюємо пошук розробника технологічного рішення для реалізації пілотного проєкту. Під час тестування ми плануємо дослідити ефективність обраної технологічної платформи та зручність використання е-гривні для здійснення платіжних операцій, її переваги на практиці, що допоможе ухвалити зважене рішення про доцільність широкомасштабного її випуску в Україні", – розказав Поддєрьогін.

Читайте також: Нацбанк до кінця року проведе відкрите тестування е-гривні

Українського газу стає більше

Укргазвидобування з Групи Нафтогаз запустила нову газову свердловину з дебітом 400 000 кубометрів на добу. Про це повідомляє пресслужба Нафтогазу.

Це вже четверта високодебітна свердловина, запущена в 2024 році, і одна з найпродуктивніших, наголошують у Нафтогазі.

Ідея запуску цієї свердловини належить команді розробників Українського науково-дослідного інституту природних газів (УкрНДІгаз), яка також є частиною Групи Нафтогаз.

Вони змогли правильно оцінити залишковий потенціал старого родовища, вдало визначити ділянку для закладання свердловини та довели високу перспективність буріння у цій зоні.

Під час роботи також було встановлено добовий рекорд проходження однієї бригадою – за 24 години вона пробурила 905 метрів. Таким чином свердловину вдалося закінчити на 30% швидше, ніж передбачено проєктом – всього за 105 днів.

У перші дні 2024 року Укргазвидобування ввела в експлуатацію розвідувальну свердловину з дебітом 250 000 кубометрів газу на добу. У лютому запустили ще дві свердловини із сумарним дебітом 550 000 кубометрів на добу.

За минулий рік вдалося запустити 86 нових газових свердловин. З них 24 – з початковим дебітом понад 100 000 кубометрів на добу.

Читайте також: В Україні запустили одну з найпродуктивніших газових свердловин

Обсяг проблемних кредитів скоротився

Частка неробочих кредитів (NPL) у банківському секторі скоротилася на 0,6 в.п. до 36,7% на 1 лютого 2023 року. Про це повідомляє пресслужба Національного банку України.

За минулий місяць обсяг проблемних кредитів скоротився на 1,9 млрд грн до 420,4 млрд грн.

Найбільше NPL зосереджено в державних банках – 351,4 млрд грн. З них у ПриватБанку – 179,9 млрд грн.

Скорочення проблемних кредитів зафіксовано серед банків з іноземним капіталом (на 80 млн грн до 32,3 млрд грн) та приватних банків (на 685 млн грн до 36,6 млрд грн).

Обсяг наданих банками кредитів зріс на 13,4 млрд грн у лютому.

Попередні результати оцінювання стійкості свідчать про адекватну оцінку більшістю банків кредитного ризику, зазначають у НБУ.

До повномасштабного вторгнення Росії частка неробочих кредитів в українських банках стабільно скорочувалася з 2018 року (з 55% до 27% станом на 1 березня 2022 року), а обсяг кредитів у банках збільшувався.

За підсумками 2023 року частка NPL в українських банках скоротилася на 0,8 в.п. до попереднього року – до 37,4%.

Читайте також: Частка проблемних кредитів у банківській системі впала нижче 37%

Розпочато продаж арештованих активів з управління АРМА на Prozorro.Продажі

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів почало продавати арештовані активи через Prozorro.Продажі. Перший аукціон, на який виставили 1201 тонну зерна озимої пшениці четвертого (найнижчого) класу, відбувся у четвер, 7 березня.

На аукціон зареєструвалася одна компанія – ТОВ "І Н Г А", яка запропонувала за зерно 4,9 млн грн (4083 грн за тонну). Компанія стала переможцем торгів відповідно до чинного законодавства, яке передбачає продаж активу в системі навіть за умови участі лише одного учасника.

Лот складався з трьох партій пшениці, заарештованих за рішенням Центрального районного суду Миколаєва у серпні 2023 року. Справа стосується вирощування сільськогосподарських культур на землях оборони без дозволу Міністерства оборони України.

Голова АРМА Олена Дума назвала перший аукціон великою перемогою.

"Ми отримали можливість реалізовувати арештовані активи за прозорими конкурентноспроможними правилами. Цього очікували не лише українські підприємці, але і наші міжнародні партнери", – сказала вона.

"Нарешті в Україні почалася відкрита реалізація таких активів, яка довгий час залишалася неврегульованою", – додав гендиректор Prozorro.Продажі Сергій Бут.

Рішення, що всі арештовані активи продаватимуться через систему Prozorro.Продажі, Кабінет міністрів ухвалив у листопаді 2023 року.

Раніше продаж арештованих активів "між своїми" і за заниженими цінами був однією з головних претензій до АРМА.

Читайте також: АРМА почало продавати арештовані активи через Prozorro.Продажі: відбувся перший аукціон