Чому Фонд держмайна не може продати Запорізький алюмінієвий комбінат

Фонд держмайна (ФДМУ) 14 серпня втретє переніс аукціон, щодо продажу 97,5% акцій Запорізького алюмінієвого комбінату (ЗАлК). Нова дата аукціону – 22 серпня. Стартова ціна – 76 млн грн. Водночас підприємство має 6,44 млрд грн боргів, які повинен сплатити новий власник.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Про те, як найбільший виробник алюмінію Європи став банкрутом і які у нього є перспективи, – в матеріалі LIGA.net

Як найбільший виробник алюмінію Європи став банкрутом?

Запорізький комбінат з виробництва алюмінію засновано 1933 року. До початку Другої світової війни він був найбільшим підприємством з виробництва алюмінію Європи. Після закінчення Другої світової його суттєво розширили, там виробляли алюмінієві зливки, алюмінієву катанку, глинозем і алюмінієві сплави (силуміни). Раніше комбінат був єдиним в Україні виробником первинного алюмінію з потужністю понад 100 тис. тонн на рік.

Після того як Україна отримала незалежність, ЗАлК було вирішено приватизувати. У 2001 році власником заводу стала російська компанія "АвтоВАЗ-Інвест", яка виграла аукціон у компанії російського олігарха Олега Дерипаски, власника профільного концерну РусАл.

З АвтоВАЗом одразу все пішло не так. Компанія не могла виконати інвестиційний договір та почала накопичувати борги за електроенергію. 2004 року комбінат було реприватизовано. На новому конкурсі перемогла Сибирсько-Уральська алюмінієва компанія (СУАЛ) російського олігарха Віктора Вексельберга.

У 2007 році  СУАЛ був об’єднаний з РУСАЛом Дерипаски в єдиний холдинг. Так Олег Дерипаска став єдиним власником ЗАлКу.

Дерипаска не збирався розвивати ЗАлК. Він вже мав великий пул алюмінієвих компаній в Росії, а ЗАлК був для них конкурентом. За час керування заводом менеджери Дерипаски зупинили роботу руднотермічних печей. Почалося вивезення заводського обладнання з території промислового комплексу.

СБУ оцінює матеріальну шкоду, завдану алюмінієвому комбінату в Запоріжжі, у $39 млн та 100 млн грн. За той час, поки комбінатом володіли російські олігархи, його прострочена кредиторська заборгованість сягнула 6,44 млрд грн.

З 2011 року українська влада намагалась повернути завод у власність держави через збитки, які йому завдав російський олігарх.

До 2014 року виробничі потужності ЗАлКу були в режимі консервації. А алюмінієву катанку на комбінаті не виробляли "через відсутність економічного сенсу".

ЗАлК було повернуто в державну власність у 2015 році. А 2016 року відновлено роботу одного з цехів.

"Попри виклики, ЗАлК залишається потужним промисловим комплексом. Це – 1497 об'єктів нерухомості загальною площею понад 370 000 квадратних метрів. Виробництво розташоване на 25 зареєстрованих земельних ділянках загальною площею 216 га. В активі – 291 одиниця транспорту та спецтехніки", – каже голова Фонду держмайна Віталій Коваль.

Миколаївський глиноземний завод та розвиток ЗАлК

Розвиток ЗАлКу неможливо уявити без Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ). Він купує боксит в Африці й виготовляє глинозем. А головне – раніше він був сировинною базою для ЗАлК.

МГЗ теж потрапив до рук Дерипаски на початку нульових, проте на відміну від ЗАлК його робота не була зупинена. Але всю сировину, замість Запоріжжя, відправляли на алюмінієві заводи Дерипаски в РФ.

Після початку повномасштабного вторгнення українські суди заарештували рахунки МГЗ. Пізніше завод був вилучений в дохід держави та перейшов в підпорядкування Агентства розшуку та менеджменту активів, одержаних від корупційних злочинів (АРМА). Згодом завод був переданий ФДМУ.

Завданням Фонду держмайна є приватизація підприємства. Потенційно його міг би купити новий власник ЗАлКу, щоб отримати єдиний вертикально інтегрований комплекс. Є завод, що видобуває сировину, – МГЗ, а також підприємство, яке переробляє її в алюмінієву продукцію, – ЗАлК.

У ФДМУ в коментарі LIGA.net сказали, що МГЗ, безумовно, буде виставлений на приватизацію. Наразі триває процедура підготовки. За рішенням Вищого антикорупційного суду (ВАКС), у дохід держави вилучено 100% корпоративних прав МГЗ. Окремо вилучено будівлі (понад 150), більше ніж 200 одиниць транспорту тощо.

На сьогодні Фонд здійснює заходи з реєстрації за державою цього майна для подальшого наповнення статутного капіталу МГЗ. Після цього можна буде вести мову про початок Великої приватизації Миколаївського глиноземного заводу.