Гра з тінню: чим небезпечні нелегальні казино та звідки вони беруться?

Вже майже два роки організатори азартних ігор в Україні мають можливість працювати за зрозумілими правилами у легальному полі. Після видачі перших ліцензій у лютому 2021 року ринок переформатувався ― нелегальні зали ігрових автоматів зникли. Натомість ліцензовані оператори відкрили перші легальні казино у фешенебельних готелях, і, згідно з правилами, прописаними у нормативних актах, що регулюють цю галузь, працюють "у білу", приносячи неабиякі надходження у бюджет. 

Навіть попри повномасштабне вторгнення Росії, ліцензійні українські та міжнародні гемблінгові компанії продовжили працювати, хоча, як і всі інші бізнеси, відчули удар по прибутках, і не лише.

"Багато компаній зіштовхнулися з тим, що їхні зали, власність і насамперед працівники опинилися в гарячих точках, тому гарантування безпеки персоналу стало неможливим. На жаль, є трагічні випадки, деяких співробітників не вдалося вчасно вивезти з місць, де велися активні бойові дії", ― розповідає Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council.

За даними Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, до державного бюджету України у 2022 році надійшло понад 1,166 млрд грн. Це 98% від довоєнного плану.

"Коли компанії сплачують за ліцензії – це реальна підтримка держави. Під час війни працювати дуже складно, тому сьогодні виконувати зобов'язання перед державою – особлива цінність", ― зазначає Антон Кучухідзе.

Водночас, як зізнаються й самі учасники ринку, поки що на ньому вистачає компаній, які не поспішають отримувати ліцензії, виходити з тіні та підтримувати країну. Такі заклади не лише не виконують своїх зобов’язань перед бюджетом – вони є джерелом більш суттєвих проблем як для галузі, так і для гравців. У партнерському проєкті з Cosmolot розбираємося, у чому полягає небезпека тіньового грального бізнесу та що стримує його від легалізації.

Відбиток тіні

Як зазначають у КРАІЛ, чітко  порахувати обсяг тіньового ринку гемблінгу наразі неможливо. Водночас на початку грудня Бюро економічної безпеки розповіло про банки, які обслуговували нелегальний сегмент грального бізнесу, де орієнтовний щомісячний обсяг тіньових операцій міг сягати 12 млрд грн. "Це своєю чергою може складати 2 млрд грн несплачених податків", – йшлося у повідомленні. 

Офлайн- та онлайн-казино, а також гральні зали, які працюють без ліцензії, уникають передбаченого законом регулювання. Так вони створюють небезпеку для гравців, ускладнюють життя легальним учасникам ринку та шкодять державі. Але найбільше і найсуттєвіше від тіньового ринку страждає саме гравець.

Перше – відсутність фільтра для лудоманів, неповнолітніх. Законодавство, яким регулюються гральний бізнес, передбачає низку важелів та рамок, покликаних обмежити доступ до гри для вразливої частини населення.

Кожен гравець реєструється оператором. Але обмеження стосується не лише віку потенційного гравця. "До участі в азартній грі, зокрема, не допускаються обмежено дієздатні та недієздатні особи, а також ті, які внесені до Реєстру осіб, яким обмежений доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх", – йдеться у законі. 

Онлайн-система моніторингу, щойно її розробка буде завершена і вона буде офіційно запущена в роботу, перевірятиме, чи немає користувача в "чорному" списку людей, які страждають на гральну залежність (лудоманію). 

"Знаю, що Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей докладає максимум зусиль для того, щоб якомога швидше пройти усі регуляторні аспекти з питання створення Державної системи онлайн-моніторингу. Адже демоверсія була розроблена і підготовлена саме комісією. Тому сподіваємося, що КРАІЛ вдасться допрацювати це питання разом з іншими державними органами. Тут не все залежить лише від комісії", – каже Кучухідзе.

Перші кроки в цьому напрямку вже зроблено легальними операторами. "Завдяки зусиллям Мінцифри, компанія Cosmolot та інші гральні оператори вже запровадили верифікацію своїх користувачів через застосунок "Дія". І досить вірогідно, що найближчим часом можна очікувати роботу всіх легальних компаній у межах нової правової ініціативи "Дія.City", яка значно спростить ведення IT-бізнесу в Україні", ― зауважує Олександр Лисий, Chief Legal Officer Cosmolot.

Отримати доступ до азартних ігор анонімно ігроманам або неповнолітнім, як це було раніше, вже не вдасться, і це одна з ключових відмінностей  легального відповідального бізнесу від підпільних гральних клубів, стверджують у КРАІЛ.

Адже підпільні казино не переймаються тим, чи досягли їхні гравці повноліття, чи не мають вони проблем з ігровою залежністю, та, наприклад, фінансовим станом гравця, його боргами. І допоки ці установи діють в тіні, їх неможливо змусити дотримуватися законодавчих вимог.

Водночас для цього також потрібно завершити розробку згаданої  онлайн-системи, зокрема в частині фільтра лудоманів. Також потрібно розширення реєстру лудоманів, куди поки внесено лише 271 особу станом на липень минулого року.

Друге – нюанси фізичного розташування.

За законом, на території гральних закладів не має бути ломбардів, пунктів обміну валют, пунктів операторів швидкозаймів, адже це провокує гравців на безконтрольне витрачання грошей і викликає додаткову спокусу у ігроманів. Водночас гральні зали, які працюють в тіні, не мають такого обмеження.

Третє – незахищеність прав гравця. Попри прописані у законі правила і строки виплат виграшів, окремі оператори не завжди їх дотримуються, а нелегальні учасники ринку просто ігнорують і можуть виплачувати або із суттєвим запізненням, або взагалі не виплатити кошти. І якщо у випадку гри в ліцензованому казино у разі порушення своїх прав гравець може звернутися зі скаргою до регулятора, як це передбачено законом, та мати всі шанси на вирішення проблеми, то скарга на порушення прав неліцензованими закладами має менше шансів закінчитись успішно для гравця.

Водночас у всіх гральних установах законом передбачена наявність куточка споживача, де міститься вся необхідна інформація про гральний заклад, передбачені законом правила (організатора азартних ігор, відвідування грального закладу тощо) та наявні дозвільні документи, серед яких має бути ліцензія.

Втрати держави – мільйони гривень для бюджету і контроль за ринком. Коли буде завершено розробку системи онлайн-моніторингу, про яку ми згадували вище, держава матиме можливість як на долоні бачити все, що відбувається на ринку, і зможе контролювати стан справ у кожному окремому казино.

Ця система має агрегувати дані про прийняті ставки, невиплачені виграші, здійснені виплати та податки, кількість компаній в цілому по галузі. Через війну її впровадження сповільнилося, однак не зупинилося, і після завершення цієї роботи ринок стане одним з найпрозоріших в країні. Але не в частині тих гральних операторів, які залишаються в тіні, адже вони не сплачують вартість ліцензії, не платять податки і не надаватимуть дані в систему, а тому продовжуватимуть створювати ризики.

Втрати легальних компаній – репутація. Нелегальні казино і гральні зали не тільки не опікуються правами гравців та обмеженнями, які не допускали б до гри вразливих людей. Вони можуть бути небезпечними навіть з точки зору фізичної безпеки гравця в залі чи захищеності від шкідливого програмного забезпечення, якщо це онлайн.

"Деякі оператори шукають найлегші шляхи та організовують надто агресивні рекламні кампанії, в яких може вказуватися не дуже коректна інформація, де є вплив на емоції та больові точки користувача, коли до гри запрошують неповнолітніх тощо. І це шкодить не лише нелегалам, але й всій сфері. Адже легальному бізнесу важко конкурувати з нечесними, але, на жаль, часто ефективними рекламними кампаніями", ― каже Антон Кучухідзе.

Ба більше, легалізація означає наявність системи видачі ліцензій та їх відозви, у випадку порушень з боку грального бізнесу. У 2022 році завдяки цій системі комісія отримала можливість анулювати ліцензії кільком операторам, що мали зв’язки з державою-агресором. На жаль, для тіньового сектору не існує механізму, який дозволив би прибрати російські компанії. 

"Щоб гравці не потрапляли до рук шахраїв, комісія зі свого боку, бізнес – зі свого проводять інформаційну діяльність щодо того, як відрізнити легальний заклад від нелегального. Не можу сказати, що на всі 100% вдається достукатися до гравців або потенційних гравців, проте і держава, і бізнес ведуть роботу в цьому напрямку. Ми, як асоціація, теж проводимо активну медійну роботу щодо інформування гравців, як себе захистити і не потрапити до рук шахраїв", ― каже голова гемблінгової асоціації. 

Він наголошує, що боротьба з нелегалами – це не одноденна справа, проблеми з нелегалами є навіть у дуже потужно розвинутих юрисдикціях, наприклад, у Британії, Нідерландах, Швеції, Фінляндії. За словами Кучухідзе, нелегальні гральні заклади завжди знаходять механізми, як створити щось нелегальне і продати гравцям. Тому перемогти всіх за один день – нереально. 

"Однак держава і бізнес, кожен на своєму рівні, докладають максимум зусиль для того, щоб боротися з нелегалами, тому, я думаю, поступово результат буде. Для цього потрібен певний час", ― каже експерт.

Тінь, податки, дискримінація

За словами Кучухідзе,  на зростання нелегального сегмента дуже вплинула війна. А ще, порівнюючи з 2021 роком, багато російських онлайн-платформ почали таргетувати рекламу на українського споживача, аби отримати доступ до персональних даних, що несе ризик, зокрема і національній безпеці нашої держави. Та є й інші причини ― зокрема, регуляторна. 

На думку учасників ринку, основний мотив нелегальної роботи недобросовісних операторів ― дуже високе податкове навантаження (звісно, сюди не враховано тих, хто просто веде шахрайську діяльність і не планує легалізуватися у жодному випадку). 

Наразі щороку компанія, яка працює у сфері грального бізнесу, сплачує вартість ліцензії залежно від виду діяльності, а також платить низку податків:

• 18% на прибуток;

• від 10% до 18% податку на валовий ігровий дохід (GGR);

• 20% ПДВ на суміжні контракти з різних напрямків, пов’язаних з організацією та проведенням азартних ігор.

На додачу є також ПДФО (18%) і військовий збір (1,5%), які оператор утримує з виграшу гравця і сплачує. 

З квітня 2022 року в Україні запровадили свого роду пільговий режим для оподаткування підприємців та підприємств єдиним податком за ставкою 2%. Відповідна пільга, як передбачено законом, повинна працювати протягом всього періоду воєнного стану. Її ціль, очевидно, полягає в підтримці української економіки у найскладніший для неї час.

Важливо розуміти, що податок у 2% не замінив усіх податків, які платять гемблінгові компанії, а лише податок на прибуток і ПДВ. Інші податки, так само як і щорічна плата за ліцензію, продовжують діяти.

Проте у січні 2023-го законодавці вирішили "дати задню" і законом на основі проєкту №8079 передбачили виключення з-під дії такої пільги гральний бізнес. Хоча, за словами представників індустрії, зараз легальний гральний бізнес потребує такої підтримки.

Chief Legal Officer COSMOLOT Олександр Лисий каже: попри розповсюджену думку, що гральний бізнес автоматично є феноменально прибутковим, з початком війни ринок розваг почав зазнавати таких самих збитків, як і будь-який інший сектор української економіки. 

"Онлайн-сегмент також не може функціонувати у повну силу через постійні обстріли та відсутність електроенергії, що негативно впливають на роботу серверів, обладнання та інтернету в цілому, без чого робота грального бізнесу онлайн неможлива. За підрахунками Ukrainian Gambling Council, падіння онлайн-трафіку гемблінгу з початку повномасштабного вторгнення склало приблизно 80%", ― зазначає Chief Legal Officer COSMOLOT. 

Він переконаний: аби держава й надалі могла отримувати надходження в бюджет від легальних представників грального ринку, важливо дати бізнесу полегшення хоча б у вигляді спрощеної системи оподаткування. "Це дасть змогу легальному гральному бізнесу відновитися та надалі повернутися до звичних обсягів", ― упевнений він.

Натомість він переконує, що держава отримає не лише дохід від ліцензування, а й також повноцінне функціонування цілого сектору української економіки.

На думку юриста і партнера компанії Sayenko Kharenko Віталія Оджиковського, з правової точки зору, заборона представникам грального бізнесу в Україні користуватися спрощеною системою оподаткування порушує одразу декілька фундаментальних принципів податкового законодавства та верховенства права, і в цілому має ознаки дискримінації.

"По-перше, таке обмеження для представників грального бізнесу є прямим порушенням принципу стабільності податкового законодавства, відповідно до якого зміни з питань оподаткування повинні вноситися не раніше, як за пів року до нового бюджетного періоду, в якому діятимуть нові правила та ставки. Своєю чергою, принцип стабільності податкового законодавства є складовою більш глибокого принципу прогнозованості (юридичної визначеності) законодавства, який є елементом верховенства права, передбаченого статтею 8 Конституції України", ― зазначає юрист. 

Оджиковський вважає, що такі зміни створюють неприємний прецедент, за  якого жодна галузь бізнесу, жоден інвестор не можуть бути впевненими в тому, що їм в ручному режимі не зроблять неприємного виключення в питанні оподаткування у майбутньому.

Врятувати галузь

Оператори ринку кажуть, що скасування пільгового режиму для них було б не таким болючим, якщо депутати проголосували зареєстрований ще восени законопроєкт про перегляд умов оподаткування для гемблінгу ― №2713-д.

Цим законопроєктом депутати пропонують втричі знизити ставки на дохід для операторів лотерей – з 30% до 10% від доходу, а також майже вдвічі знизити ставку податку для букмекерів і казино – з 18% до 10% від доходу.

"Наразі той податок, який пропонує впровадити цей законопроєкт – додатково 10% від обігу – не сплачують онлайн-казино, а також ті, хто продовжує працювати у тіні, – букмекери, онлайн-казино, ігрові автомати. Ми забрали гральні заклади з вулиць, але наступним кроком має стати впровадження оподаткування для тих, хто придбав ліцензію. Тому ми наполягаємо на ухваленні цього законопроєкту", – зазначав раніше голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев.  

Тим часом документ передбачає, що 90% доходу від лотерей буде отримувати приватний організатор і лише 10% – держава.  

"Без впорядкованих податків неможливо говорити про збільшення обсягів грошей, які надходитимуть до держави, неможливо говорити про збільшення ринку і кількості легальних організаторів азартних ігор. Хочу зазначити, що навіть під час війни є інтерес від західних топових компаній до українського ринку. Однак вони не відкривають свої платформи, бо в них немає розуміння, що буде з податками для вираховування бізнесової моделі, в доброму сенсі – відбиття власних інвестицій. Тому всі чекають на ухвалення 2713-д", ― каже Антон Кучухідзе.

Він зазначає, що для гемблерів у разі ухвалення законопроєкту податок на прибуток залишається і сягатиме 18%. Податок на GGR становитиме 10%. Також слід зауважити, що гральний бізнес за своїми суміжними контрактами сплачує ще й ПДВ. Ліцензійні платежі залишатимуться найбільшими в Європі, якими вони і є. П’ята складова буде – оподаткування виграшу: 18% плюс 1,5% військового збору. Виграш оподатковуватиметься, якщо сягатиме понад 67 000 грн, тобто 10 мінімальних заробітних плат. 

Передбачалося, що бюджет 2021 року отримає 8 млрд грн за умови ухвалення цього законопроєкту. Проте його ухвалення було заблоковано у Верховній Раді тими представниками грального бізнесу, які не хочуть виходити з тіні та сплачувати податки, пояснює Гетманцев. Нині ж документ через війну відкладено як не першочерговий. 

Працювати легально – працювати на перемогу

Попри складну ситуацію, гральний ринок продовжує працювати. "Бізнес не здається: адаптується до постійних відключень, релокує співробітників у безпечні регіони та справно платить податки. Комісія ж продовжує сприяти адаптації організаторів азартних ігор до умов сьогодення та покращенню інвестиційного клімату в країні, аби посилити економічний фронт України", – зазначає голова КРАІЛ Іван Рудий на сайті комісії.

Як зазначає Chief Legal Officer COSMOLOT Олександр Лисий, окрім прямих надходжень до бюджету, ринок розваг також є значним джерелом соціальних та благодійних проєктів. "З початку повномасштабного вторгнення, тільки членами Ukrainian Gambling Council було надано благодійної  допомоги на 400 млн грн і буде надано ще більше для боротьби з ворогом", – зауважує він. Проте обсяг благодійної допомоги також залежить від можливості бізнесу генерувати прибуток та зменшувати збитки, викликані війною та сприятливістю податкового навантаження. 

Коли війна закінчиться, учасники ринку розраховують на відновлення сектору. Наприклад, голова гемблінгової асоціації переконаний, що після закінчення війни туристичний потік до нашої держави відновиться і туристів буде набагато більше. Адже, каже Кучухідзе, в наземних залах, які є в готелях, туристи становлять 60% їхніх користувачів, і це чудово.

За умови подальшої легалізації сектору, відновлення роботи сфери грального бізнесу до довоєнних показників дозволить підтримати й повоєнну відбудову України шляхом надходжень в бюджет та зменшення ризиків від роботи тіньових компаній.