Зміст:
  1. Роки без закупівель
    1. Читайте також
  2. Ставка на волонтерство
  3. Незалежність від імпорту
  4. Повернення до бізнесу

Початок великої війни Україна зустріла з дефіцитом засобів захисту та військового спорядження. Кількість захисників України різко зросла майже вчетверо. Українські виробники спершу виявилися нездатними забезпечити такий шалений попит. У лютому-березні волонтери шукали бронежилети, каски, тактичні одяг, взуття та інше спорядження у всьому світі.

Читайте про бізнес без політики на каналі LIGA.Бізнес

Та до осені ситуацію вдалося переломити. У 2023 році Україна буде здатна самостійно забезпечити всі Сили оборони високоякісними бронежилетами та шоломами, а імпорт засобів захисту "може стати точковим доповненням", повідомив нещодавно міністр оборони Олексій Резніков.

Як війна змусила українських виробників амуніції змінитися та що вони зробили, щоб Україна стала незалежною від імпортного спорядження.

Роки без закупівель

На початок повномасштабного вторгнення РФ у державних запасах майже не було бронежилетів для військових. Міноборони, як найбільший замовник, фактично припинив закупівлю цього виду спорядження ще у 2019 році, свідчить дослідження видання Наші гроші.

Ймовірною причиною могло стати кримінальне провадження після закупівлі великої партії бронежилетів, понад 70% яких виявилися неякісними. У 2020 році Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому заступнику міністра оборони, який не зупинив закупівлю неякісної "броні".

Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини

Інша причина, яка стримувала українських виробників бронежилетів, – монополія на ринку військової "броні" ТОВ "НВП "Темп-3000" (виробник закуплених Міноборони бронежилетів Корсар М3с-1-4), розповідає LIGA.net Максим Плєхов, один із засновників Харківського заводу засобів індивідуального захисту (ХЗЗІЗ).

Від одного шолома в резерві – до тисяч. Як виробники амуніції зробили Україну незалежною від імпорту
Максим Плєхов (фото: Уляна Букатюк/LIGA.net)

Компанія Плєхова з 2014 року постачала бронежилети на цивільний ринок, а військові – за кордон, наприклад, спеціальним силам Болгарії. В Україні, попри виграний у 2017 році конкурс Міноборони, після якого військовий бронежилет ХЗЗІЗ мав стати стандартом для армії, продавати вдавалося лічені одиниці через "пручання монополіста", пояснює він.

Схожа ситуація була із закупівлею іншого екіпірування. Наприклад, у 2021 році на взуття, форму та екіпірування для армії Міноборони витратило 1,5 млрд грн, однак закупити, скажімо, 16 000 запланованих шоломів за 111 млн грн за цілий рік так і не змогло.

За словами міністра оборони Олексія Резнікова, на весь київський гарнізон цієї зими "офіційно був у резерві один шолом". Тож значну частку спорядження спершу масово закуповували українські волонтери чи мобілізовані українці самотужки.

Читайте також

На початок лютого українські сили оборони потребували майже 400 000 засобів захисту, розповідав Резніков журналістам. Наявні українські потужності, за його оцінкою, давали можливість виробляти лише 108 000 бронежилетів на рік.

Втім вітчизняні виробники змогли спростувати цей прогноз та значно його перевершити. 

Від одного шолома в резерві – до тисяч. Як виробники амуніції зробили Україну незалежною від імпорту
Скільки коштує амуніція українського солдата (інфографіка – Дмитро Кругліков/LIGA.net)

Підписуйтесь на наш Instagram: корисні пояснення актуальних тем

Ставка на волонтерство

"Готували план евакуації, але коли стало зрозуміло, що є ризик втратити країну, вирішили відкласти релокацію, а почати виробляти бронежилети негайно", – згадує Плєхов перші дні війни. У Львові разом з іншими підприємцями, волонтерами та експертами з балістики вони об’єдналися у Львівський оборонний кластер.

"Почали стягувати матеріали з усієї країни, вивозили навіть з-під обстрілів, купували за власні кошти – і це посилило до нас довіру з боку місцевих", – каже підприємець, який став головою правління кластера у Львові. 2 березня ЛОК вже виготовив перший "бронік", у квітні-травні – випускали понад 2000 одиниць на добу. Всього за кілька місяців вийшло 85 000 бронежилетів – їх безкоштовно відправляли одразу на склади Міноборони.

Від одного шолома в резерві – до тисяч. Як виробники амуніції зробили Україну незалежною від імпорту
Фото: Уляна Букатюк/LIGA.net

Схоже вчинив інший український виробник – Українська броня, заснований у 2014 році. Коли почалося повномасштабне вторгнення і стало зрозуміло, що локально українським виробникам за таких обставин у короткі терміни не впоратися з потрібними кількостями бронезахисту. Тоді виробник передав військовим весь готовий бронезахист зі складу та ухвалив рішення переходу від бізнесу до волонтерської моделі, розповідає LIGA.net комунікаційниця Української броні Юлія Свиридюк.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь у дискусіях

"Упродовж перших трьох днів війни ми замовили за кордоном на кошти великого донора перші 7000 технологічних бронеплит", – каже вона. Навесні вдалося відновити виробництво в Україні та організувати паралельне виготовлення бронезахисту на закордонних фабриках УБ. За пів року в такому режимі виробник встиг виготовити та поставити в Україну за собівартістю понад 50 000 бронекомплектів. Допомагало те, що у 2019 році компанія вийшла на ринок США: "Це дало нам фінансову можливість ці пів року діяти повністю на волонтерських засадах", – пояснює Свиридюк.

Від одного шолома в резерві – до тисяч. Як виробники амуніції зробили Україну незалежною від імпорту
Каски від бренду "Українська Броня" (фото – Facebook Українська броня)

З волонтерства почалась історія виробника тактичного спорядження та засобів захисту з Полтави – DEFua. "Після кількох тижнів волонтерства, коли все було вкрай складно дістати, зрозуміли, що буде ефективніше, якщо сконцентруємо все в одному місці, поетапно виробляючи спорядження", – розповідає LIGA.net директор бренду Владислав Башук. Спершу закривали потреби друзів та отримували зворотній зв’язок. З часом запустили онлайн-магазин.

У виробництво вкладали власні гроші. Коли стало зрозуміло, що потреба в інвестиціях занадто велика – подалися та отримали грант єРобота, розповідає Башук. Це дозволило закупити дороге обладнання та розширити асортимент. DEFua вже вдалося виготовити комплектів спорядження для 2500 українських військовослужбовців.

Підписуйтесь на розсилки LIGA.net – тільки головне у вашій пошті

Волонтерку Ірину Никорак війна стимулювала запустити проєкт ArmWomenNow із пошиття жіночої військової форми, яку держава за 8 років війни так і не спромоглася розробити та замовити. Тож зараз майже 80 000 українських військовослужбовиць змушені носити чоловічу.

Від одного шолома в резерві – до тисяч. Як виробники амуніції зробили Україну незалежною від імпорту
Жіноча форма від ArmWomenNow (фото: Instagram ArmWomenNow)

Фонду Никорак вдалося залучити кошти благодійників, розробити лекала та відшити перші 300 зразків у серпні: "Передали захисницям на тестування. Відтоді нон-стоп відшиваємо та відправляємо майже щодня – перш за все на передову", – каже вона. Крім кітеля та штанів (9 розмірів), ArmWomenNow відшиває та безкоштовно передає жіночу тактичну спідню білизну, термобілизну, балаклави, зимові куртки. До кінця року планують забезпечити новою формою 2000 військовослужбовиць. Никорак розраховує, що згодом їхній варіант форми стане стандартом Міноборони, а проєкт переросте в соціальне підприємництво.

Незалежність від імпорту

Злагоджені зусилля українських виробників та волонтерів допомогли забезпечити українську армію амуніцією в доволі стислі терміни. За цей час державі вдалося налагодити процес закупівель, зокрема залучити міжнародні компанії.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

Якщо у квітні половину бронежилетів українським захисникам постачали волонтери, то вже в травні 65% потреб "закривало" Міноборони, повідомляла 2 червня заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

Потреби ЗСУ в амуніції повністю задоволені, повідомив в середині листопада міністр оборони Олексій Резніков. Яку саме частку цих потреб "закрили" українські виробники, Резніков не уточнив. За оцінкою Плєхова з ЛОК, йдеться про 20-30%, близько 60% закупівель для ЗСУ забезпечили турецькі та китайські виробники. Цьому є пояснення: спершу українські виробники були не готові до такого попиту, каже Плєхов: "Зараз вони здатні закрити 100% потреб ЗСУ". 

Під час активної фази війни Україна де-факто стала незалежною в одному з важливих елементів забезпечення захисників, переконує міністр.

Від одного шолома в резерві – до тисяч. Як виробники амуніції зробили Україну незалежною від імпорту
Олексій Резніков (фото – Facebook міністра)

За його словами, українські виробники не тільки виконували замовлення для Міноборони, а й експериментували, створювали нові зразки, підвищували якість. Зокрема, вдалося розробити жіночий бронежилет, який не має аналогів у світі, та вже незабаром потрапить до війська.

Також, за словами Резнікова, на складах ЗСУ створено резерв з 200 000 бронежилетів і 100 000 касок. "Україна буде здатна самостійно забезпечити усі потреби сил оборони у бронежилетах та шоломах. Імпорт за необхідності може стати точковим доповненням", – виснував міністр.

Наступним кроком буде перегляд усіх чинних ДКРів (дослідно-конструкторських розробок), щоб залишити фінансування тільки тих, які дійсно зорієнтовані на результат, анонсував він.

Повернення до бізнесу

"Амуніція – класний приклад того, як держава співпрацює з цивільним сектором. Нам не потрібна військова фабрика, яка вироблятиме військову форму", – вказує співзасновник ГО "Військова школа Боривітер" Ігор Федірко під час дискусії CASE Україна "Військово-промисловий комплекс: державний чи приватний?". Він перелічує: чітко прописано технічні умови, їх поширено всім виробникам текстилю, кожен з них робить свій виріб, підтверджує його відповідність до техумов, і Міноборони [швидко] закуповує цю уніформу – на відміну від складного процесу зарегульованості для виробників озброєння.

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

Місяць тому Львівський оборонний кластер припинив випуск військових бронежилетів – оскільки в них більше немає потреби, повідомив LIGA.net голова правління ЛОК. Натомість зосередились на випуску бронежилетів для медиків і дітей та розвитку релокованого до Львова харківського підприємства.

Чи достатньо виробникам лише українського ринку, адже експортувати зараз заборонено? "Забезпечуємо себе завдяки продажу, і дуже тішить, що кількість постійних клієнтів, які повертаються знову вже за новим типом спорядження, зростає", – каже LIGA.net Башук із DEFua.

Від одного шолома в резерві – до тисяч. Як виробники амуніції зробили Україну незалежною від імпорту
Спорядження DEFua (фото: Facebook)

Компанія зараз працює суто на внутрішні потреби, але є певні вироби, якими вже цікавились закордонні консультанти, зізнається директор DEFua – каже, розглядатимуть це питання після перемоги, як і розширення асортименту невійськовими виробами.

Про заробіток на українському ринку "все ще не надто йдеться", пояснює LIGA.net представниця Української броні. Весь прибуток в Україні компанія реінвестує в нові розробки, розширення лінійки розмірів, вдосконалення, пояснює Свиридюк:

"З погляду класичного бізнесу, ця модель може вважатися тотально провальною. З погляду бізнесу у країні, яка обороняється від одвічного ворога і змінює світ, – ця модель для нас як українців, громадян, на сьогодні є єдино правильною".