Підривна діяльність. Хто витягне вибухівку з полів

Уряд Швейцарії надає Україні 100 млн швейцарських франків (3,98 млрд грн) для гуманітарного розмінування. Ця сума в два рази більша, ніж бюджетне фінансування на 2024 рік, про яке заявив прем’єр Денис Шмигаль. Надалі доля закордонного фінансування цього напрямку буде збільшуватися. Наприклад, частину з майже $600 млн (22 млрд грн) грантових коштів від Японії планується використати на гуманітарне розмінування.  

Мільярди доларів та тисячі саперів  

В Кабміні дають оцінку всіх робіт з розмінування. Площа забруднених війною територій становить 174 тис кв.км, і їх очищення потребує $37 млрд – такий підрахунок надав премʼєр-міністр Денис Шмигаль минулого тижня. Колосальні кошти: сума співставна із річним бюджетом України.  

Це вже спричинило ажіотаж. Минулого року в Україні було зареєстровано 5 операторів із розмінування. Тепер – вже 17, з котрих 6 комерційні. Ще 29 комерційних операторів в процесі оформлення ліцензій. Саперів-демайнерів готують як на конвеєрі: за 9 місяців їх кількість зросла вдвічі та складає нині 3000 фахівців. Враховуючи, що витрати на підготовку та екіпірування кожного сапера становлять 5 млн грн, то лише в кадри вкладено 15 млрд грн.  

Саме кадри для демайнінгу тепер гостра проблема, кажуть фахівці. Тому що отримати бронь від мобілізації для підготовлених саперів дуже складно. "Є саперні групи, в яких доводиться майже безперервно вести підготовку нових демайнерів, тому що хлопці йдуть в ЗСУ", – каже власник компанії, що є оператором з розмінування. Через це зростають витрати грошей та часу.  

Один із варіантів вирішення проблеми – завезення в Україну вже досвідчених саперів із таких азійських країн, як Камбоджа і Лаос, де також проводять роботи із розмінування. Справа в тому, що іноземців не призивають в армію, а базове вивчення мови в рамках професії не потребує багато часу. Схоже, що демайнерам доведеться економити і по іншим статтям витрат.                 

Скільки грошей за очищення гектару  

Зважаючи на заяви прем’єра, цінник від Кабміну становить 78 тис. грн за розмінування гектара території. Це значно менше від цін, якими оперують професійні демайнери. Так, під час репортажу про розмінування полів називали вартість "ручного" розмінування 5 млн грн за гектар, а машинного (тобто проведеного спецтехнікою) 300 тис грн за гектар. Остання цифра схожа на ту мінімальну оцінку, яку надали сапери та демайнери LIGA.net минулого року. Але уряд взяв та зрізав навіть найменшу із бажаних сум майже в чотири рази. Звідки така сувора цифра?  

Урядовці люблять наводити приклад першого тендеру з розмінування, що завершився саме в кінці вересня. ДП "Ліси України" на майданчику Prozorro замовило розмінування трьох гектарів лісів на Житомирщині. Тендер виграло інше ДП – "Укроборонсервіс", яке запропонувало 550,4 тис. грн, при стартовій ціні 688,4 тис. грн.  Переможець був єдиним учасником конкурсу. Цікаво, що в заявці від "Лісів України" зазначена потреба знищення 24 одиниць вибухонебезпечних предметів. Як лісники їх порахували ще до появи демайнерів та проведення обстежень, то є таємницею.    

Отже, цей тендер дає уяву про вартість розмінування 1 га – вона становить 183 тис грн. Але Денис Шмигаль планує платити в 2,4 рази менше.   

Інтригу додає і те, що перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко щедріша за свого шефа. Свириденко оцінила загальний обсяг робіт в $50 млрд. Це вже 105 тис. грн за гектар. І саме міністерство економіки, яким вона керує, фінансує демайнінг. 

Механізм 

Перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький каже, що станом на кінець вересня механізм бюджетного фінансування на розмінування ще не затверджений. Відомо лише, що обов’язково буде використовуватися платформа Prozorro. "Зараз вирішуємо, чи це буде оплата по факту за кожен розмінований гектар, чи оплата наперед, за певну площу. Чи це буде участь в проектах на умовах співфінансування. Поки відповіді немає. Адже дуже важливо показати, що фінансування, як і виконання робіт ‒ прозоре і контрольоване", ‒ каже Тарас Висоцький.  

Чистота процедур необхідні тому що, від цього залежить довіра донорів, які фінансують такі програми. Без їхньої допомоги розмінуванням українських полів буде займатися не одне наступне покоління.  "Ми не витягнемо проблему розмінування без зовнішньої допомоги, як технічної, так і фінансової", ‒ впевнений Андрій Дикун, голова "Всеукраїнської аграрної ради".  

Хто береться 

У більшості випадків за розмінування власних полів беруться самі фермери або місцеві жителі, які мають якийсь саперний досвід та металошукачі. Працюють без оформлення ліцензій, на свій страх та ризик. Вартість їхніх послуг – від 5 до 15 тис. грн за гектар. Але ніяких гарантій вони не дають. У такому випадку нещасний випадок – це особиста біда клієнтів, які наймають "саперів"-аматорів. Через відносно невисоку ціну це звичайна практика як в Миколаївській, так і в Харківській і інших областях, дотичних до лінії бойових дій.  

Цивілізований шлях – коли аграрні компанії створюють власні підрозділі для розмінування. У такому разі фахівці проходять навчання, а компанія всі процедури для отримання потрібних ліцензій. Так зробив агрохолдинг "Нібулон" ‒ про це читайте в репортажі LIGA.net. Наразі у цього підрозділу вражаючі показники ефективності роботи. Витрати саме на розмінування гектара тут становлять близько 24 тис. грн, без врахування подальших робіт по рекультивації ґрунту та приведення до ладу ландшафту. На ліквідацію таких наслідків війни іноді доводиться витрачати в два рази більше, ніж на демайнінг – наприклад, на місці інтенсивних боїв.     

У тому ж репортажі йдеться про інших комерційних операторів з розмінування. Окремо серед них стоїть ДП "Укроборонсервіс", якому колеги по цеху приписують "надможливості" та тісні зв’язки із МОУ, ДСНС і будь ким, дотичним до теми розмінування. В усякому випадку саме ця компанія є лідером серед "комерційників" із отримання замовлень на демайнінг.  

Ще одна група: п’ять операторів, що займаються розмінуванням за кошти донорів. Це Halo Trust, Швейцарський фонд протимінної діяльності в Україні (FSD), представництво Данської ради у справах біженців в Україні (DRC), філія Норвезької ради біженців в Україні (NPA), представництво ДанЧьорчЕід в Україні (DCA). На п’ятьох у них 119 груп саперів ‒ це найбільша кількість. Такі оператори-реципієнти не зацікавлені в роботі із держбюджетом України. Вони жодного разу не публікували на широкий загал свої фінансові показники, тому немає офіційної інформації про вартість їхніх робіт. Але то справи їхніх взаємовідносин із донорами.     

Чим більша кількість компаній та установ будуть займатися розмінуванням, чим більше джерел фінансування такої роботи – тим швидше, та із оптимальними витратами сільгоспземлі будуть повернуті до нормальної роботи.