Позитивний заряд. Як бізнес України переробляє батарейки та зменшує відставання в рециклінгу від ЄС

Батарейки — одна з найпоширеніших дрібниць у нашому побуті. Водночас вони можуть бути небезпечними, якщо потрапляють не туди. Вони можуть отруювати воду, псувати ґрунт і спричиняти пожежі. В Україні щороку накопичуються мільйони кілограмів батарейок — і тільки менше ніж 10% з них переробляється.

Чому? Бо немає профільних заводів, чітких правил і підтримки з боку держави. І тільки завдяки громадським ініціативам та підтримці з боку бізнесу ситуація поступово покращується — але цього поки не достатньо.

У спецпроєкті LIGA.net, створеному за підтримки BatterFly, що реалізує повний цикл збору та перероблення батарейок, розбираємося, як влаштовано систему рециклінгу батарейок в Україні, хто за цим стоїть і чи реально побудувати на цьому бізнес.

Що таке BatterFly?

Екологічна ініціатива компанії Promo Service, яку було запущено у 2020 році в партнерстві з Duracell, SAV ORBICO та АТБ-Маркет. Згодом до неї приєдналися й інші виробники батарейок та ритейлери. Це перший в Україні проєкт, що реалізує повний цикл збору та перероблення батарейок — від дизайну та виготовлення боксів, встановлених у магазинах, до передання відходів елементів живлення на європейські переробні заводи.

Скільки батарейок накопичується в Україні щороку і чому точну цифру підрахувати неможливо?

Щоб зрозуміти масштаб проблеми батарейок в Україні, спершу треба ознайомитися з основними показниками ринку. Але з цим складно. У відкритих джерелах немає даних, скільки батарейок припадає на ті 10-15 млн тонн сміття, що кожного року викидають українці. У публічному доступі є лише оцінка річного імпорту ― близько 3250 т/рік.

Вона заснована на офіційних даних Державної митної служби, але з декількох причин не підходить для того, аби визначити реальний обсяг споживання батарейок в Україні, розповідає LIGA.net Тетяна Маркіна, CEO компанії Promo Service, до якої входить проєкт зі збору та перероблення батарейок BatterFly.

По-перше, дані митниці не стосуються хоча й невеликого обсягу, але існуючого внутрішнього виробництва. По-друге, у статистиці враховано імпорт тільки портативних батарейок, які імпортуються окремо, а не в складі приладів, наприклад, в іграшках, побутових пристроях, павербанках тощо. Найважливіше, що Держмитниця звітувала про грошовий показник імпорту, з якого вже виводився орієнтовний ваговий. Проте різні типи батарейок мають і різну вагу, і різний термін придатності.

Простіше з розумінням того, скільки джерел живлення переробляється. Підприємств з їхнього перероблення в Україні не існує. Тому всі відпрацьовані батарейки, які вдається зібрати у споживачів силами громадських організацій та бізнес-ініціатив, відправляються на європейські заводи.

За прогнозом CEO BatterFly, у 2025 році в Україні вдасться зібрати та експортувати близько 300-350 тонн батарейок ― тобто лише 10% від річного імпорту. Відповідно, щонайменше 3000 тонн відпрацьованих батарейок потраплять на українські смітники.

Чому в Україні немає підприємств з перероблення батарейок

Їхній запуск потребує великих інвестицій і сталого великого потоку сировини. Крім того, це бізнес із низькою рентабельністю, тому він потребує підтримки та дотацій з боку держави.

Збір батарейок відбувається переважно завдяки ініціативам бізнесу та волонтерів, а не через державну систему. Законодавство ще не запровадило реальну відповідальність виробників за перероблення, а державної підтримки для таких проєктів немає.

Тому всі зібрані батарейки відправляють на перероблення до Європи — це наразі дешевше, ніж будувати власні підприємства в Україні.

Чому сучасні батарейки шкідливі, хоча в них майже немає ртуті та свинцю?

У публікаціях про шкоду від батарейок найчастіше акцентується на трійці важких металів ― свинці, кадмії та ртуті. Кожен з них є токсичним як для довкілля, так і для здоров’я людини. Але в сучасних батарейках важкі метали ― радше рідкість.

За словами Тетяни Маркіної, з відсортованих BatterFly батарейок на ті, які містять потенційно небезпечні для людини елементи чи мають невідомий хімічний склад, приходиться до 3% з усього зібраного обсягу. Згідно з законодавчими нормами компанія зберігає такі джерела живлення окремо від інших. Але експортувати їх наразі не може — для відправлення за кордон однієї фури, спеціально скомплектованої для перевезення небезпечних відходів за міжнародними нормами ADR, необхідно назбирати партію хоча б у 20-22 тонни. Крім того, після початку повномасштабної війни європейські країни перестали надавати дозволи на приймання таких вантажів.

У яких батарейках досі зустрічаються важкі метали? Найбільший вміст свинцю мають автомобільні акумулятори (їх BatterFly не збирає). У невеликій кількості він також може міститися в новітніх літій-залізо-фосфатних батарейках, якими обладнано павербанки. "Щодо ртуті, то досі ми не знайшли жодної батарейки, промаркованої як ртуть-вмісна. Теоретично у мінімальній кількості вона може бути в батарейках "пігулкового" типу, які використовуються, наприклад, у годинниках. Але щоб це з’ясувати точно, потрібні лабораторні дослідження. Додатковим суттєвим фактором впливу на зменшення кількості небезпечних речовин у батарейках є новітні стандарти виробництва та продажу, які забороняють використання таких речовин у батарейках", ― говорить CEO BatterFly Тетяна Маркіна.

Вищесказане не означає, що інші види сучасних батарейок, зокрема одноразових, цілком безпечні. Найбільш типовими їхніми компонентами є марганець, нікель, цинк, залізо та калій. Окремо вони можуть навіть не становити шкоди для довкілля, але їхня спільна дія все одно є шкідливою.

Екологічний збиток від неправильної утилізації батарейок може бути меншим, якщо в країні налагоджено повноцінну систему перероблення сміття. В Україні ж відходи переважно накопичуються на велетенських сміттєзвалищах, які стають справжньої екологічною бідою.

Чому навіть Європа збирає менше ніж половину батарейок, попри законодавство та штрафи?

Тетяна Маркіна дивиться з оптимізмом на цифру 10% — частку батарейок від річного імпорту, що збирають в Україні для перероблення.

"Сумарно з 2020 року [коли BatterFly почав працювати у сфері перероблення] ми вивезли 32 фури батарейок. У кожній ― приблизно 1 млн одиниць. Тобто 32 млн батарейок уже не лежать на сміттєвих полігонах України", ― каже Тетяна Маркіна.

Вона аргументує тезу іноземними показниками. Хоча Україна відстає від Європи за рівнем збору батарейок, у країнах ЄС все ж залишається більше неперероблених елементів живлення. "Ми менше споживаємо — тому й менше забруднюємо", — пояснює CEO BatterFly.

"Португалія, попри те, що в них є законодавство, яке зобов’язує здавати батарейки, збирає 17,5% від реалізованого в країні. Ми збираємо 10% на свідомому ставленні споживачів та ініціативах виробників та ритейлерів", ― каже Тетяна Маркіна.

Від волонтерів до корпорацій: хто займається переробленням батарейок в Україні?

Через високу вартість перероблення сьогодні в Україні немає ні суто комерційних підприємств з рециклінгу батарейок, ні організацій, що працюють повністю на волонтерських засадах. Усіх їх так чи інакше фінансує свідомий бізнес, зацікавлений у переробленні, ― виробники батарейок та ритейлери.

Перші подібні ініціативи з’явилися ще у 2013 році. Серед приватних компаній увагою до цього напряму відзначився мобільний оператор МТС (нині Vodafone), який після підписання меморандуму з Міністерством довкілля почав встановлювати бокси для батарейок у своїх магазинах. Зібрані елементи живлення спочатку планувалося переробляти в Україні. Але після 2015 року, коли компанія повідомила про те, що єдиний можливий шлях перероблення ― вивезення за кордон, проєкт зупинився.

Паралельно у 2013 році взяла старт громадська організація з перероблення батарейок, заснована айтівцями з Дніпра, "Батарейки, здавайтеся!". Першому вивезенню на рециклінг допомогли виробники батарейок та ритейлери ― Епіцентр та Нова лінія. Паралельно з "Батарейки, здавайтеся!" збором батарейок займаються й інші громадські ініціативи — Екологічна ліга, Екологічна сотня та Всеукраїнська екологічна ініціатива "Очисти Україну — утилізуй батарейки". Кожна з них працює переважно в окремих регіонах та з порівняно меншими обсягами збору.

Найбільший на сьогодні в Україні сортувальник повного циклу — проєкт BatterFly — почав роботу у 2020 році. Він розпочався як екологічний напрям діяльності компанії Promo Service, яка була заснована у 2012 році і є національною агенцією розвитку брендів, що надає мерчендайзингові послуги та реалізує IT- та ЕКО-проєкти.

BatterFly долучився до вже діючого спільного проєкту Duracell, SAV ORBICO та АТБ-Маркет під назвою "Утилізуй сьогодні для чистого завтра" для побудови прозорої системи зі збору в Україні та перероблення батарейок в країнах Європейського Союзу з публічною звітністю щодо рециклінгу відходів.

Перші два роки співпраці були повністю зайняті побудовою правильної інфраструктури (орендою та облаштуванням складу, купівлею устаткування для сортування та зберігання батарейок), формуванням та навчанням команди, отриманням дозвільної документації та ліцензії на діяльність, пошуком партнера-переробника в Європі та отриманням необхідних документів на експорт. Адже відходи можна експортувати тільки за погодження Міндовкілля та з дотриманням усіх вимог митного законодавства та регулювань у сфері захисту довкілля. За п’ять років роботи BatterFly зміг створити понад 3000 точок приймання, переробити 650 тонн батарейок та поповнити список партнерів такими мережами, як Аврора, Rozetka, Aнтошка, Будинок Іграшок та інші.

Проєкт BatterFly в цифрах і фактах

• Найбільша мережа збору батарейок серед ритейлерів України
• 3000+ боксів встановлено по всій Україні
• Забезпечення повного циклу: збір, зберігання, сортування, відправлення на перероблення до ЄС
• Ліцензований склад із системами безпеки та навчений персонал
• Європейська система сортування
• Екcпорт відходів згідно з Регуляцією ЄC №1013/2006 — вперше в Україні Уже перероблено 32 559 300 батарейок (понад 650 тонн)

Навіщо великі мережі встановлюють бокси для батарейок та підтримують їхнє перероблення?

Один з найбільших партнерів BatterFly — мережа "АТБ-Маркет". У компанії відзначають, що розміщення боксів у магазинах позитивно вплинуло на екологічну свідомість покупців. Проста можливість здати батарейку там, де люди щодня купують продукти, — дієвий інструмент зміни споживчих звичок.

"З моменту запуску проєкту ми побачили стабільне зростання екологічної обізнаності клієнтів — перероблення батарейок для багатьох стало нормою", — розповідають в АТБ. І резюмують: спільна з BatterFly ініціатива показала, як навіть локальні дії здатні об’єднувати навколо глобальної мети — збереження довкілля.

Мережа Rozetka — ще один партнер проєкту BatterFly. У компанії розглядають участь у програмі рециклінгу не просто як благодійність, а як стратегічне бізнес-рішення.

"Ми не маємо власної програми збору електронних відходів, але співпрацюємо з профільними партнерами. Зокрема, разом із компанією BatterFly реалізуємо проєкт зі збору та перероблення батарейок, — пояснюють у Rozetka. — Можливість безпечно й безкоштовно здати техніку, яку вже не використовують, створює додаткову цінність для споживача та емоційний зв'язок із брендом".

"В умовах насиченого ринку кожна додаткова цінність має значення. Ми усвідомлюємо, що відповідальне поводження з електронними відходами стане обов'язковим стандартом. Тому вже сьогодні беремо участь у створенні відповідної інфраструктури", — наголошують у Rozetka.

Компанія поки не планує запуск комплексної програми утилізації електронних пристроїв, обмежуючись співпрацею з BatterFly у сфері батарейок. Проте там уважно стежать за розвитком цього напряму в Україні.

Також до програми збору батарейок у 2023 році активно долучилась мережа Аврора. Вона вже масштабувала збір батарейок у понад 1700 магазинах. Ініціатива Avrora Green, що реалізується разом з BatterFly, стала логічним продовженням корпоративної екостратегії.

"Екологічна відповідальність — це не тренд, а необхідність. І ми раді, що можемо забезпечити нашим клієнтам простий і доступний спосіб зробити свій внесок у збереження природи", — каже Наталія Горяєнова, керівник напряму Avrora Green. У компанії зазначають, що екологічна активність допомагає зміцнити довіру до бренду та вибудовує імідж соціально відповідального бізнесу.

У кожному новому магазині встановлюють бокси з QR-кодами, що ведуть на сайт ініціативи — з переліком батарейок, які можна здати, інформацією про перероблення та аналітикою збору. Так компанія поєднує екологічну роботу з просвітою. У майбутньому Аврора планує охопити всі магазини мережею збору, а також збільшити асортимент товарів, придатних до перероблення, — екофілософія стає новим стандартом ритейлу.

Перероблення батарейок: чому в Україні досі немає заводу для перероблення і чому він навряд з’явиться найближчими роками?

Згідно з поширеною думкою, на зборі батарейок можна створити прибутковий бізнес, продаючи метали з них. Проте ця думка є хибною.

Економічна модель рециклінгу базується на співпраці з переробними заводами. Такі підприємства зазвичай не скуповують батарейки у постачальників, а, навпаки, беруть з них плату за перероблення. І доволі високу ― 400-800 євро/т залежно від заводу та хімічного типу батарейок, підтверджує Тетяна Маркіна.

Така ціна пов’язана зі складністю технології "видобутку" чистого металу з батарейок. Що вищий його рівень у вторсировині, то дорожче її можна продати. "Суміш металів" візьмуть будівельники. А, наприклад, чистий літій знов піде на батареї. Проте такої якості матеріалу досягти непросто.

"На п’яти з оглянутих нами європейських заводів вартість перероблення літієвих батарейок у середньому склала 2000 євро за тонну. Бо щоб повторно використати отриманий з відпрацьованих батарейок літій, він має бути дуже чистий. На одному з заводів у Швейцарії досягається чистота в 90% ― і цього недостатньо", ― розповідає CEO BatterFly.

Через це багато з переробників або залишаються на межі рентабельності, або взагалі працюють у збиток.

З погляду українських сортувальників, сплата переробникам є хоча й найбільшою частиною витрат, але далеко не єдиною. Серед інших ― оснащення боксів на торговельних точках, доставлення батарейок на склад, його оренда, сортування та оплата працівникам, транспортування за кордон. У підсумку на збір батарейок BatterFly витрачає мільйони гривень на рік ― і водночас не отримує прибутку.

Ця ситуація могла б змінитися, якби переробний цикл замикався не на іноземному, а на українському заводі. Проте для його створення потрібні суттєві інвестиції, повернути які з нинішнім рівнем збору батарейок у декілька сотень тонн буде практично неможливо.

Наприклад, польський завод BatEko, з яким наразі співпрацює BatterFly і ще багато сортувальників зі східноєвропейських країн, у рік переробляє близько 10 000 тонн батарейок. За нинішнього темпу збору таку кількість акумуляторів уся Україна може зібрати лише за 30 років.

"В Україні компанія, яка буде заробляти виключно на переробленні батарейок без участі донорів, може з’явитися тільки у разі, якщо людина, яка здає батарейки, буде готова самостійно за це платити. Але сьогодні цього немає", ― констатує Тетяна Маркіна.

За її словами, перероблення, як і будь-які інші бізнес-витрати, приміром, рекламні, спочатку оплачує виробник. Але потім вони частково закладаються в ціну та перекладаються на споживача. І це не залежить від того, чи веде дану діяльність громадська чи бізнес-організація — бо фінансування її все одно здійснюється виробниками. У Швейцарії, наприклад, у вартість однієї батарейки закладено в еквіваленті до гривень близько 5 грн на перероблення. В Україні ця цифра суттєво менша, але також лежить у вартості. Тому, коли споживач обирає купити батарейку того бренду, що фінансує перероблення, він допомагає збільшувати обсяги та оплачувати діяльність, спрямовану на захист довкілля.

Які зміни потрібні, щоб перероблення батарейок в Україні стало системнішим?

Така ситуація, на думку команди BatterFly, свідчить: без чітких правил ринок рециклінгу не зможе розвиватися системно. Саме тому в компанії наполягають на законодавчих змінах, які допоможуть збільшити обсяги перероблення та створити стабільний попит на вторсировину. Серед ключових пропозицій команди:

• Запровадити окремий податок або збір, який сплачуватимуть виробники батарейок, а отримані кошти спрямовуватимуться на підтримку підприємств з перероблення — як це вже працює в більшості країн Європи.

• Зобов’язати компанії використовувати у виробництві певну кількість матеріалів, отриманих із перероблення.

• Закріпити в законі принцип "забруднювач платить", згідно з яким саме виробники відповідатимуть за фінансування перероблення. Цей підхід уже закладено в законопроєкті "Про відходи електронного обладнання та елементів живлення", який ще не подано до парламенту. Якщо його ухвалять, міжнародні компанії зможуть створювати спеціальні фонди для підтримки збору та перероблення батарейок.

Проте навіть якщо ці тези не скоро втіляться у життя, BatterFly планує розширювати діяльність. На 2026 рік компанія планує збільшити обсяги збору на 20-30% та не зменшувати темпи встановлення нових боксів у магазинах та інших локаціях. Для досягнення цих цілей BatterFly планує розширити співпрацю з ритейлерами та іншими бізнесами, зацікавленими в зборі на перероблення батарейок, тож очікуємо на анонси.

"Ми бачимо, що українці сьогодні демонструють високий рівень свідомості та навіть у складні часи війни думають про довкілля та про те, який екологічний спадок ми залишимо нашим дітям. Багато ще роботи попереду, але, діючи разом та маючи чіткі механізми регулювання даної сфери, ми можемо досягти високих показників збору та перероблення на рівні середньоєвропейських, а може, й вище, та захистити наше довкілля", — резюмує Тетяна Маркіна.

_{*Усі фотоматеріали надані BatterFly.}