Разом заради стійкості. Три кейси, як підприємцям допомагають різні форми бізнес-об’єднань

Попри колосальні втрати, приватний сектор залишається опорою української економіки. Згідно з даними Міністерства економіки на кінець 2024 року його частка сягнула 51% ВВП. Це означає, що з кожних 100 гривень, зароблених та вироблених в українській економіці, 51 гривню створили приватні компанії та підприємці. Приватний бізнес також забезпечує роботою більшість людей. Зараз 82% працевлаштованих українців зайняті в малому та середньому бізнесі (МСБ).

Проте навіть таких темпів недостатньо для швидкого зростання та відновлення економіки. Підприємці стикаються з розірваними ланцюгами постачання, браком ресурсів та постійними ризиками.

Тут на сцену виходить екосистема з понад 610 організацій підтримки бізнесу (ОПБ), яка донедавна залишалася недооціненою.

Яка роль бізнес-спільнот у забезпеченні стійкості та розвитку української економіки під час війни? Чому після повномасштабного вторгнення суттєво зросла роль та попит на бізнес-об'єднання? Які перспективи розвитку екосистеми підтримки бізнесу в Україні? Про це — у другій статті спецпроєкту, створеного в партнерстві з Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН).

Роль бізнес-спільнот: від першої допомоги до стратегічного розвитку

З перших днів повномасштабного вторгнення бізнес-об'єднання перетворилися на своєрідні центри швидкого реагування для підприємців. Коли державні механізми не встигали адаптуватися, асоціації та кластери взяли на себе координацію релокації бізнесів у безпечніші регіони, допомагали знаходити нових постачальників замість втрачених, шукали шляхи для виходу на експортні ринки ЄС та залучали гуманітарну й фінансову допомогу.

Наприклад, команда фахівців із Запорізького та Харківського кластерів "ІАМ" разом з Асоціацією підприємств промислової автоматизації України (АППАУ) у 2023 році працювала над проєктом, який допомагав МСБ знаходити гроші на інновації, використовуючи нову, більш ефективну модель фандрейзингу.

А Асоціація приватних роботодавців Харкова перезапустила роботу вже через кілька місяців після окупації області — з акцентом на підтримку релокованого бізнесу, ветеранів і підприємців з інвалідністю. Її головна мета — не дати зникнути бізнесу, який вирішив залишитися в регіоні, попри ризики.

Як зазначається у звіті ПРООН, ОПБ стали мостом між бізнесом, владою та міжнародними донорами. Вони не просто надавали консультації, а й акумулювали запити підприємців, перетворюючи їх на конкретні пропозиції до уряду та партнерів. Ця діяльність дала змогу багатьом компаніям не просто вижити, а й знайти нові точки росту в умовах тотальної невизначеності.

Статистика: повільне пробудження з різким прискоренням

Довгий час рівень залученості українського бізнесу до ОПБ залишався критично низьким. Згідно з дослідженням ПРООН лише 12,3% представників МСБ є членами будь-якої бізнес-асоціації. Це свідчить про величезний невикористаний потенціал та певну недовіру бізнесу до колективних інституцій у минулому.

Однак повномасштабна війна стала переломним моментом. Криза змусила підприємців шукати опору один в одному. Цифри говорять самі за себе:

● 83% організацій підтримки бізнесу зафіксували значне зростання попиту на свої послуги після лютого 2022 року.

● 45% ОПБ повідомили про збільшення кількості членів та клієнтів за цей самий період.

Це не просто статистика. Це свідчення тектонічного зсуву в ментальності українських підприємців — від індивідуалізму до усвідомлення сили колективних дій. Адже поодинці майже неможливо розв’язати системні проблеми, з якими сьогодні стикається бізнес. Об'єднання ж пропонують ефективні інструменти.

Мікробізнес і підтримка спільноти: історія Зеленого Гаю

У 2019 році подружжя Молчанових (і чоловік, і дружина — ветерани) переїхало з Дніпра до маленького селища Зелений Гай у пошуках спокою та відпочинку. "У нас офіційно найменше село в Україні, тут живуть лише 32 людини", — розповідає Євгенія Молчанова, власниця садиби в Зеленому Гаї, що входить до Спілки сільського зеленого туризму України. Зараз це екоферма, яка включає сироварню, реабілітаційний центр для людей та тварин, а також освітній центр. На підприємстві працюють 12 людей, а в сезон їхня кількість іноді збільшується до 60.

Першим випробуванням для садиби стала пандемія, яка сильно обмежила бажання людей приїжджати на відпочинок. Але, розповідаючи про виклики, Євгенія передусім згадує про ракету, яка впала на їхню територію.

"Влітку 2022 року ми вирішили побудувати нову ферму, закупили будівельні матеріали. 2 вересня їх привезли, а вже в ніч на 3 вересня все було знищено внаслідок падіння збитої крилатої ракети "Калібр". Тієї ночі вигоріли всі будівельні матеріали та корми, заготовлені для зимівлі наших тварин", — розповідає Євгенія.

Не втратити надію їй допомогли люди, які вже зранку приїхали розбирати наслідки. А після відкриття збору на відновлення ферми необхідні кошти було зібрано менше ніж за добу.

Другою перепоною, теж пов’язаною з повномасштабним вторгненням, стала мобілізація. Це призвело до необхідності автоматизувати процеси, "бо фізично дівчатам дуже важко", а далі — до необхідності залучати фінансування. Також довелося купувати сонячні панелі, щоб обладнання працювало навіть в умовах перепадів напруги та блекаутів.

На допомогу прийшла бізнес-спільнота. Спілка зеленого туризму допомогла з доступом до інформації про грантові конкурси та міжнародні проєкти, з підготовкою заявок, навчанням, налагодженням контактів тощо.

"З допомогою спілки ми заповнювали такі складні заявки, яких би самі ніколи не змогли заповнити. Так, наприклад, ми увійшли до топ-5 туристичних сіл України й навіть зайняли перше місце в номінації Climate Friendly", — розповідає Євгенія Молчанова.

Зусилля принесли свої плоди: бізнес-модель вдалося трансформувати. Зараз це не лише ферма та сироварня, а й реабілітаційний центр для людей і тварин, садиба для зеленого туризму, освітній центр. Зелений Гай охоче діліться досвідом з фермерами сусідніх і віддалених громад, підписує меморандуми з університетами.

Відповідаючи на запитання, що стало найбільшим відкриттям у співпраці з бізнес-спільнотою, Євгенія каже: "Думаю, це відчуття глобальності, усвідомлення масштабу можливостей, що відкриваються завдяки співпраці зі спілкою. Це можливість мандрувати світом, отримувати коментарі різних експертів, бачити приклади успіху та мати підтримку спільноти. Підтримка спільноти — це, мабуть, найголовніше".

Малий бізнес і галузева співпраця: історія Тріади

У промисловому центрі Запоріжжя ТОВ "Тріада ЛТД" працює з 1992 року і є одним із лідерів у сфері інженерних рішень та роботизованого зварювання. Станом на 2024 рік у компанії працює 16 людей. Вона займається всім циклом робіт — від розробки технологій до встановлення й запуску зварювальних роботів. Також Тріада має власний технічний центр, де впроваджує нові підходи до 3D-друку металу.

З початком повномасштабного вторгнення Тріада, як і переважна більшість українських компаній, пережила спад. Але її керівництву вдалося змотивувати колектив, налагодити ефективну комунікацію та продовжувати працювати.

"Пандемія підштовхнула нас до впровадження цифрових сервісів та онлайн-інструментів, — згадує директор компанії Кирило Красносельський. — Ми згуртували команду, проаналізували затребувані послуги й нові ринки". За три місяці Тріада стабілізувала роботу, а до початку 2024 року відновила довоєнні показники.

Компанія переорієнтувалася на потреби воєнного часу, активізувавши роботизацію та аутсорсингові послуги. Оскільки не всі підприємства могли дозволити собі роботизовані зварювальні системи, Тріада розширила контрактне зварювання на власному обладнанні. Також посилилися консультаційні послуги та технічне обслуговування для клієнтів, що привело до нових проєктів. Особливу увагу приділили 3D-зварюванню, яке почали розвивати ще у 2019 році завдяки міжнародному гранту для аерокосмічної галузі. У 2022 році цей напрям став серійним, а вироби, створені за допомогою 3D-технологій, знайшли попит в аерокосмічному та інших секторах.

Невіддільною частиною діяльності Тріади є участь у бізнес-об’єднаннях. Компанія є членом Запорізької торгово-промислової палати та Запорізького регіонального кластера "Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування", створеного в рамках ПРООН за фінансової підтримки ЄС, а також входить до Українського кластерного альянсу та інших бізнес-спільнот.

"Ідея партнерства, єднання підприємств машинобудування у своєму регіоні завжди була важливою для нашої компанії. Тому Тріада активно підтримала створення такої платформи і стала одним з ініціаторів її народження", — розповідає Кирило Красносельський.

Представники Запорізької ТПП та Запорізького кластера входять до ключових підприємницьких рад області, беруть участь у спільних засіданнях і формуванні проєктів регіонального розвитку та міжнародної інтеграції, що дає змогу адвокатувати інтереси виробників. На державному рівні Тріада долучалася до розробки законопроєкту щодо стратегії розвитку роботизації в Україні.

Допомагають бізнес-об’єднання й з розширенням можливостей для пізнаваності компанії та пошуку ділових контактів. Ще у 2021 році створили інтернет-платформу кластера "ІАМ" Запоріжжя та маркетплейс, видали інформаційний буклет цього кластера, який містить презентаційні сторінки всіх компаній-учасниць, підготували оглядовий відеоролик об’єднання.

Підсумовуючи свій досвід участі в бізнес-об’єднаннях, Кирило Красносельський зазначає: "Переконаний, що завдяки бізнес-асоціаціям ми можемо розширювати контакти, розв’язувати складні питання, які кожна компанія поодинці не може подужати, лобіювати інтереси бізнесу, зокрема у діалозі з владою".

Середній бізнес та інфраструктурна підтримка

У 2016 році Святослав Марков разом із партнером заснував компанію "Сонячні системи" у Рівному, прагнучи популяризувати альтернативну енергетику в Україні. Те, що починалося як громадська ініціатива з кількома грантовими проєктами, переросло в успішну інженерну компанію. Сьогодні Сонячні системи реалізували понад 1000 проєктів різного масштабу, мають команду з 40 осіб і працюють у радіусі 300 км від Рівного. "Ми хотіли зробити альтернативну енергетику доступною та важливою частиною енергетичного ринку в Україні. І нам вдалося", — зазначає Святослав Марков, виконавчий директор компанії.

До 2022 року Сонячні системи стрімко зростали, спираючись на європейський тренд розвитку зеленої енергетики. Проте повномасштабне вторгнення РФ кардинально змінило ситуацію. У перші місяці 2022 року компанія призупинила підприємницьку діяльність і присвятила себе волонтерству, а складські приміщення в Рівному передала для гуманітарних потреб.

Після відновлення роботи компанія зіткнулася з дефіцитом кадрів, психологічними викликами, залежністю від імпорту складників і коливань валют, а також із загрозами безпеці через обстріли поблизу офісу, що змусило її тимчасово релокуватися в інший район міста.

Досвід волонтерської співпраці підштовхнув Святослава Маркова до розуміння цінності бізнес-об’єднань. Сонячні системи долучилися до навчання у бізнес-школі Smart People, яка працює в Рівному понад 10 років і обслуговує більш ніж 5000 українських компаній, а пізніше до спільноти випускників — бізнес-об’єднання Business Unity. Цей проєкт спрямовано на відновлення локальних економік 12 українських міст через інвестиції в інфраструктуру та зміцнення інституційної спроможності місцевих бізнесів і влади.

"Долучення до Smart People та Business Unity дало нам можливість спілкуватися з підприємцями, які поділяють наші цінності та стикаються з подібними до наших викликами", — ділиться Святослав. Обмін досвідом через вебінари, навчальні програми та візити на інші підприємства дав змогу компанії перейняти нові підходи до управління та технологій.

Участь у спільноті однодумців стала поштовхом до розвитку компанії "Сонячні системи". Її засновник Святослав Марков завдяки новим контактам зміг тимчасово убезпечити товар під час обстрілів, отримав менторську підтримку та доступ до досвіду інших підприємців. Візити на інші підприємства допомогли покращити клієнтський сервіс, управління відходами та кадрову політику.

Крім того, участь у бізнес-спільноті змінила стратегічне бачення Маркова. Він переконаний, що для розвитку необхідно свідомо змінювати своє оточення. "Бізнес-спільнота — це середовище, яке змушує тебе вдосконалюватися, дає зовнішню оцінку твоїм ідеям, подібно до менторства", — каже він. Ще одне важливе усвідомлення прийшло після відвідин іншого бізнес-клубу: "Сильний тягнеться до сильнішого".

Засновник бізнес-спільноти Тарас Комаренко додає: "Ми зламали міф, що підприємці — це конкуренти, які мають бути закритими один від одного. Насправді бізнес у містах має об’єднуватися заради спільної мети".

Хоча участь у Business Unity не привела до прямого виходу на нові ринки чи технологічного прориву, вона стала каталізатором для внутрішньої трансформації Сонячних систем. Компанія не лише подолала виклики війни, а й знайшла нові можливості для зростання завдяки силі спільноти, обміну досвідом і підтримці.

Як обрати бізнес-об’єднання і чому це важливо для майбутнього економіки

Не всі організації підтримки бізнесу (ОПБ) однаково ефективні. Щоб взаємодія була успішною, а членство — корисним, бізнес має бачити реальну цінність своєї участі в об’єднанні. Звіт ПРООН виділяє кілька ключових факторів успіху для таких організацій:

1. Чітка стратегія та фокус на потребах членів. Успішна асоціація точно знає, для кого вона працює і які проблеми розв’язує.

2. Фінансова стабільність. Диверсифіковані джерела доходу (членські внески, комерційні послуги, гранти) дають змогу організації бути незалежною та сталою.

3. Сильна команда та лідерство. Професійний менеджмент, здатний чути потреби бізнесу та ефективно керувати організацією.

4. Прозорість та довіра. Регулярна звітність, відкрита комунікація та зрозумілі механізми ухвалення рішень є фундаментом довіри з боку членів.

5. Активна співпраця. Взаємодія з іншими ОПБ, урядом та донорами для посилення спільного впливу.

Як пояснила голова громадської спілки "Національна платформа малого і середнього бізнесу" Ганна Стрикун, розробка професійних стандартів для ОПБ має стати "компасом для розвитку і чеклістом для самооцінки" самих об'єднань.

У майбутньому екосистема ОПБ в Україні має стати ще ефективнішою: через цифровізацію (наприклад, єдиний онлайн-портал на кшталт Дія.Бізнес), впровадження єдиних стандартів, посилення ролі в регіонах, особливо на прифронтових територіях, та розвиток вузької спеціалізації.

"Ми працюємо над тим, щоб кожен підприємець міг знайти свою бізнес-спільноту — від мікробізнесу в селищі Зелений Гай до промислових кластерів Запоріжжя. Цифровізація, стандартизація, регіональний розвиток і спеціалізація — це чотири кити, на яких будуватиметься майбутнє української екосистеми підтримки бізнесу. Чим швидше ми це зробимо, тим сильнішою стане наша економіка", — підсумовує Владлен Сисун, координатор проєктів Програми розвитку ООН в Україні.

Зрештою, саме в поєднанні зусиль криється потенціал для сталого розвитку українського підприємництва. Орієнтування в екосистемі підтримки — це не про бюрократію, а про можливість знайти потрібного партнера, ресурс чи рішення. І що швидше український бізнес опанує цей інструмент, то стійкішою та міцнішою ставатиме вся економіка країни.

_{Матеріал створено в межах проєкту "Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні", що реалізується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії.}