RU

Розбір | РФ заважає нам годувати світ: блокує море, руйнує інфраструктуру. Як зламати її зусилля

РФ заважає нам годувати світ: блокує море, руйнує інфраструктуру. Як зламати її зусилля - Фото
Експорт з України (колаж - Юлія Виноградська/LIGA.net)
03.05.2022, 15:15

Росія веде проти нас ще й економічну війну, щоб шантажувати світ голодом. У нас є кілька варіантів протистояти цьому

До повномасштабного вторгнення РФ українська економіка найбільше покладалась на дешевий і найменш вибагливий вид транспортування – морську логістику. Саме морем йшло до 70% нашого експорту на суму $47 млрд. 

Через напад РФ більшість українських портів заблоковано, Росія зумисне нищить українську інфраструктуру, краде зерно – тож це ще й економічна війна. Як нам перемогти? 

Заблоковане море України = голод у світі

 "Знищення Москви – кращий внесок у подолання голоду у світі, ніж будь-які програми ООН", – так торговий представник України Тарас Качка прокоментував наслідки "знайомства" гордості ворожого флоту – крейсера "Москва" – з українськими ракетами "Нептун". 

Війна в Україні загрожує більш ніж чверті світового постачання пшениці та майже 20%  – кукурудзи, писав Bloomberg на початку квітня, компенсувати їх неможливо. Після нападу РФ ціни на них уже зросли на майже 20%, піднявши Індекс продовольчих цін ФАО до найвищого рівня в історії.

Як наслідок, війна в Україні загрожує голодом одній п’ятій частині планети (1,7 млрд людей) і може спричинити найбільшу продовольчу кризу останніх десятиліть, попередив 14 квітня Генсек ООН Антоніу Гутерреш. 

Генсеку ООН варто "казати простіше", вказує торгпред України: "Голод шириться через блокування наших портів і торгівлі в Чорному морі військовими кораблями [РФ]".

2 травня в ООН до нього дослухались: представник Всесвітньої продовольчої програми ООН Мартін Фрік прямо вказав, що в українських портах через агресію РФ заблоковано майже 4,5 млн тонн зерна.

"Голод не повинен бути зброєю", – зазначив Фрік, додавши, що продукти з України терміново потрібні всьому світу.

Але Росія робить це свідомо, мало того,  бомбардування росіянами зернової  інфраструктури України свідчать про намагання ворога прибрати Україну як конкурента на експортних ринках і потім шантажувати світ, пояснив Reuters міністр сільського господарства Німеччини Джем Оздемір: зростання цін на зерно у світі їй вигідне, адже можна дорожче продати своє. 

Ще одна проблема: Росія краде українське зерно з тимчасово окупованих територій на сотні мільйонів доларів. Тож Україна змушена думати, як перемогти РФ ще й в економічній війні.

Яка зараз ситуація з портами

 "План А щодо подолання голоду – це відсіч агресії [РФ] на морі й на суші", – каже Тарас Качка. 

Першочерговим завданням це називає й Роман Сластьон, генеральний директор "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ) – він пояснює: 

"До війни через морські порти Україна відправляла до 6 млн тонн зернових і до 500-700 000 тонн олії в місяць. Зараз порти заблоковані". Для аграріїв морські ворота забезпечували 90-95% експорту. Для країни це головне джерело валютного виторгу. 

Наразі Україна не контролює порти Маріуполя, Бердянська, Скадовська й Херсона – 30 квітня Міністерство інфраструктури офіційно їх закрило, поки звідти не виженуть росіян. 

Порти Миколаїв, Південний, Одеса, Чорноморськ, Ольвія, Білгород-Дністровський тимчасово закриті через агресію РФ. Працюють лише порти на Дунаї: Усть-Дунайськ, Ізмаїл і Рені. 

До війни на дунайські порти припадало менш як 10% експорту. Зараз Україна взялась їх розвивати, й за умов технологічного вдосконалення частини ділянок там може вийти відносно потужний порт, який дасть можливість виходити в море та йти на румунську Констанцу, пояснює LIGA.net Сергій Вовк, генеральний директор Центру транспортних стратегій (ЦТС). 

Румунія зголосилася відремонтувати залізничну колію від портового міста Галац до молдавського кордону в Джурджулештах та об’єднати порт Рені на півдні Одещини з рештою дунайських портів. Минулого тижня Україна розпочала експорт агропродуктів і залізної руди – у порту Констанци завантажили перше судно.

Також надати нам доступ до порту Варни пообіцяла Болгарія. "Але в обох – дуже обмежена технічна спроможність інфраструктури. Це стосується і пропускної здатності доріг та інфраструктури портів у країнах", – пояснює експерт аграрного ринку Київської школи економіки Олег Нів’євський.

До того ж Росія не полишає спроб відітнути Україну й від цих морських шляхів. 2 травня ворог втретє обстріляв автомобільно-залізничний міст через Дністровський лиман – він обʼєднує три морські порти, котрі залишились в Україні. 

Рейками на захід

"План Б – максимальна логістика через західний кордон", – вказує заступник міністра економіки – торгпред України Качка. В арсеналі України тут лише автомобільний і залізничний транспорт. 

Перевозити зерно й руду вантажівками – незручно, каже Сергій Вовк із ЦТС: великі відстані, дороге паливо, дефіцит водіїв. 

Тому основний шлях для українського експорту зараз – через 13 залізничних прикордонних пунктів на кордонах із Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою. 

До вторгнення залізницею щомісяця через західні переходи йшло 1,5-2 млн тонн вантажу на місяць у пікові періоди, каже Вовк із ЦТС. Зараз ми виходимо на приблизний показник у 12 млн тонн у рік зерна та близько 3 млн тонн соняшникової олії, каже Сластьон з УКАБ: "Цього недостатньо, щоб проводити експорт, оскільки нам потрібно ще вивозити такими ж обсягами зерно, що в нас є зараз на складах. І фактично у нас спроможності для вивезення нового врожаю наразі немає", – вказує він.

 УЗ поступово нарощує перевезення. Від початку місяця вдалося збільшити передачу вантажів через залізничні стики на 110 вагонів на добу – до 1906 одиниць. Станом на 25 квітня вже перевезли 492 000 т зернових, 54 700 т олійних і 42 300 т шроту та жмиху. Загальний потенціал – 3422 вагони на добу та 5 млн тонн зернових на місяць. 

Європейське плече 

Основна перешкода – до такого зростання залізничного експорту з боку України не готова європейська інфраструктура, вказує гендиректор ЦТС. На найбільш популярних серед перевізників пунктах пропуску – Ізов, Ягодин, Батьово, Ізмаїл і Вадул-Сирет – станом на 27 квітня утворилися черги на 18-20 діб – на кордонах накопичилося вже понад 30 000 вагонів.

Натомість бізнес лише наполовину використовує потенціал переходів Мостиська-2 – Медика (Польща); Рава-Руська – Верхрата (Польща); Ужгород – Матевці (Словаччина), пояснив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на зустрічі Trend and Hedge Club.

В України та країн ЄС різняться ширина залізничних колій. І у європейців бракує вантажних вагонів під колію 1435 мм, а можливості для переставляння наших вагонів на візки – поки обмежені (лише на чотирьох пунктах, менше ніж 250 вагонів на добу), пояснює Вовк:

"Сучасні порти ЄС працюють з контейнерними перевезеннями. Зерновозів і піввагонів для перевезення руди у них украй мало, терміналів для їхньої обробки – теж". 

Утім західні партнери України все ж намагаються допомогти Україні вберегти світ від продовольчої кризи, наприклад: 

  • Польща пообіцяла побудувати на кордоні з Україною "сухий" порт, також спільно з поляками створять логістичне підприємство, покликане кардинально збільшити об’єм залізничних перевезень.

  • Латвія запропонувала свої порти для експорту українського зерна та запросила Україну доєднатися до проєкту "Бурштиновий поїзд". 

  • Залізниця Молдови заявила про готовність цілодобово приймати вантажні поїзди з України.

  • Румунія відремонтує залізничну колію від портового міста Галац до молдавського кордону в Джурджулештах, також на румунському кордоні відкриють два нові пункти пропуску: Дяківці та Красноїльськ.

  • Німеччина планує запустити залізничний "зерновий міст" з України. 


Неминуче здорожчання 

Тариф перевезення товарів до західних прикордонних переходів вже є значним, а якщо українським компаніям доведеться платити за транспортування й усередині ЄС (а це істотно дорожче), то може статися так, що логістичні витрати зроблять продукцію українських експортерів неконкурентоздатною на світових ринках, пояснює ще одну небезпеку через закриття портів Сергій Вовк.

"Раніше витрати на логістику в Україні становили $30 за тонну (експорт через порт), а зараз, щоб це зерно відвезти до портів Констанца (Румунія) або Варна (Болгарія) наземним транспортом, логістичні витрати зросли до $100-120 за тонну", – пояснював в коментарі LIGA.net Олег Нів'євський. 

Тарифи на перевезення зернових вантажів залізничним транспортом за січень-березень 2022 року в Україні вже зросли на 15%, свідчать дані Держстату. 

Через що ціна зернових у квітні в Україні впала на третину від рівня довоєнних показників та не перевищує собівартості врожаю 2021 року.

За словами міністра аграрної політики Миколи Сольського, вартість перевезення зерна до порту складає 20–40% від його ціни. 

Дещо поліпшити становище українських виробників має усунення торгових обмежень з боку Великої Британії, скасування всіх тарифів і квот на український експорт розглядає і Євросоюз. Однак проблему із вивезенням українських товарів це не вирішить – радше зробить їх логістику дешевшою.

Але в уряду є інший план: оптимізувати тоннаж експорту, переводячи його в експорт готової продукції, тобто перейти від великого обсягу в тоннах до великого обсягу у валюті, пропонує зокрема міністерка економіки Юлія Свириденко у своїй колонці на УП: 

"Перероблена продукція коштує вдвічі-втричі більше, ніж сировина. До того ж це дає приріст робочих місць усередині країні".

Навіть після відновлення роботи портів, розвинена логістика з ЄС стане фундаментом для економічної інтеграції України в європейську економіку, пояснює вона. 

Уляна Букатюк
Уляна Букатюк
кореспондент LIGA.net, розділ Бізнес
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Старший дизайнер
Киев Ligamedia
QA-спеціаліст
Киев LIGAZAKON
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини