Суди, арешти, блокування. Що відбувається з проданими об’єктами великої приватизації

"Україні як державі треба позбутися непрофільних активів. Тому я підтримую масштабну приватизацію", – заявив у 2019 році новообраний на той момент президент України Володимир Зеленський. За його планом, треба було розпродати найбільші державні підприємства, що генерують збитки. З молотка повинні були піти, зокрема, – Центренерго, Об’єднана гірничо-хімічна компанія, завод "Більшовик", Одеський припортовий завод, об’єднання "Сумихімпром".

Родзинкою нової приватизації мали стати аукціони у відкритій системі електронних торгів Прозорро.Продажі. Під час цих аукціонів кожен українець міг би у прямому ефірі спостерігати за процесом приватизації та бачити, що все відбувається чесно.

Проте за ці шість років у межах великої приватизації вдалося продати лише п’ять об’єктів (два з них – націоналізовані активи). Але і з ними не все гаразд. Частину активів заарештовано, щодо одного результати конкурсу скасували, ще один намагаються повернути попередні власники.

LIGA.net розібралася, що відбувається з об’єктами великої приватизації та чи дійсно новим власникам вдається управляти державним майном краще, ніж державі.