Україна – кандидат у члени ЄС. Що дасть зміна статусу українському бізнесу
Що означає статус кандидата в члени ЄС для України (колаж - Дарина Дмитренко/LIGA.net)

23 червня Європейський парламент ухвалив історичну резолюцію про підтримку надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС – "невідкладно". За можливість нарешті стати частиною європейської родини тисячі українців виходили на мітинги під час Революції Гідності.

Набуття цього статусу відкриває перед Україною можливості для залучення додаткового фінансування, й водночас є стимулом для проведення необхідних реформ. В умовах війни – це гостра необхідність. 

На що саме може розраховувати український бізнес? 

Нові можливості 

Кандидатство створює для України одразу шість нових можливостей, вказує прем’єр-міністр України Денис Шмигаль: 

  • юридичне закріплення європейського майбутнього України;

  • завершення всеосяжної трансформації всіх сфер життя країни за підтримки Єврокомісії;

  • повноправна участь у програмах та ініціативах ЄС;

  • привабливість для інвесторів, захищеність бізнесу;

  • доступ до фінансової допомоги країнам, які готуються до вступу до ЄС (гранти, інвестиції або технічна допомога).

Для бізнесу під час війни важливо те, що покращиться і спроститься доступ до ринку ЄС, зараз для цього робиться багато кроків, після отримання статусу ця робота може ще більше пришвидшитися, також вказує прем’єр.

Статус кандидата для України означає, що колись вона стане повноцінним членом Євросоюзу, тобто як мінімум іміджева складова нашої країни значно поліпшиться: "Це означає, що надалі у нас буде передбачуване середовище й зрозумілий напрям його еволюції. І це створює для нас нові інвестиційні можливості", – пояснює LIGA.net Вероніка Мовчан, директорка Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.  

Хоча ефект від надання кандидатства Україні до повномасштабного вторгнення Росії та зараз – абсолютно різний, вказує вона. Поки йде війна – на приватні інвестиції розраховувати складно, каже в коментарі LIGA.net Світлана Таран, керівниця Центру аналітики міжнародної торгівлі Trade+ Київської школи економіки. 

Але питання інвестицій – це не справа одного-двох років, а радше п`яти – десяти років, пояснює Мовчан: на країну-кандидата, на її ринки починають абсолютно по-іншому дивитись: "інвестори розуміють, що у перспективі кількох років даний ринок стане частиною значно більшого, до того ж – ринку без обмежень". 

Втім у найближчій перспективі більше шансів отримати ширший доступ до програм та фондів ЄС, вважає Таран. 

На яку фінансову підтримку може розраховувати Україна

Досвід країн Центральної та Східної Європи свідчить, що у передвступний період починає зростати ВВП країни-кандидата. Зокрема, ще до вступу Польща отримувала фінансування через три програми: PHARE, SAPARD та ISPA, вказує Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії: 

"За перші 10 років Польща отримала в рамках програми еквівалент понад 2 млрд євро". 

З 2007 року Європейський Союз перейшов на єдиний передвступний інструмент фінансової допомоги – ІРА (Instrument for Pre-Accession Assistance), що спрямований на підтримку реформ шляхом надання фінансової та технічної допомоги. Вказаним інструментом можуть користуватись як кандидати на вступ до ЄС, так і потенційні кандидати, пишуть у колонці Liga Zakon юристи LCF Law Group Юлія Атаманова та Дмитро Каба. 

Така допомога може надаватися через гранти, інвестиції або як технічна допомога на сім років (третя версія ІРА – з 2021 до 2027 років). 

На цей період загальна сума видатків ІРА складає близько 14,2 млрд євро. Його основна мета поділена на п'ять тематичних пріоритетів: 

  • зміцнення верховенства права, демократії, захисту прав людини та основних свобод; 

  • ефективне держуправління, включно зі сферою публічних закупівель та держдопомоги; 

  • "зелений" порядок денний; 

  • конкуренція та всеосяжне економічне зростання, зосередження уваги на малому та середньому підприємництві розвитку с/г та сільських місцевостей; 

  • територіальна і транскордонна співпраця.

Окрім грошових коштів від інструменту ІРА, Україна може отримати доступ до індивідуальних програм та проєктів фінансової підтримки Європейського Союзу, пояснюють юристи. 

Наприклад, у 2014 році запрацював так званий "Берлінський процес", що мав на меті об'єднати ринки шести країн Західних Балкан та, надалі, уніфікувати їх із ринком Європейського Союзу. 

Також не виключено, що з огляду на умови, в яких Україна набуде статусу кандидата, для нашої держави будуть розроблені окремі механізми фінансової підтримки з акцентом на відновлення пошкодженої та знищеної інфраструктури.

Якими можуть бути вимоги та терміни

Фінансування від ЄС передбачене не власне після набуття статусу кандидата, а з відкриттям переговорів щодо дорожньої карти, або плану дій із виконання вимог щодо членства в ЄС, пояснює Мовчан.

За попередніми підрахунками, Україні у короткій перспективі треба буде ухвалити понад 70 законів, а загалом – "закрити 35 глав", повідомив заступник керівника Офісу Президента Андрій Сибіга в ефірі інформаційного телемарафону. 

Тобто, отримання фондів залежить від реформ. Тому спочатку можна очікувати, що буде ухвалений План економічного відновлення України з переліком реформ і під цей план виділятимуться кошти, пояснює Таран із KSE.

До кінця 2022 року Єврокомісія відстежуватиме виконання семи ключових вимог: 

  • реформа Конституційного Суду, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії;

  • продовження реформ судової системи;

  • посилення боротьби з корупцією, призначення нового керівника САП та нового директора НАБУ;

  • ухвалення закону про боротьбу з відмиванням грошей;

  • імплементація антиолігархічного закону;

  • запровадження незалежного регулятора ЗМІ, узгодження законодавства про аудіовізуальні медіапослуги з європейським;

  • завершення реформи законодавства про нацменшини.

Саме від швидкості просування в реформуванні залежатимуть терміни набуття Україною членства, пояснює Мовчан. У середньому країни ставали членами ЄС після восьми років кандидатства, вказує вона.

"Водночас Україна має певний плюс – угода про асоціацію підготувала нас до економічної інтеграції. Тут Україна значно краще готова, аніж інші країни зі статусом кандидата. Тож якщо ми активно робитимемо кроки назустріч ЄС у питаннях реформування, думаю, реалістично стати членом ЄС вже кілька років", – вважає Мовчан.