Українські хмарні провайдери конкурують з Amazon та Google: де кращі умови для бізнесу

Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова опинився під ворожим вогнем з перших годин повномасштабного вторгнення. Продовжувати роботу навчальний заклад не міг через небезпеку. Керівництво закладу вирішило вивезти сервери з даними у більш безпечне місце. А згодом усю IT-інфраструктуру перенести в хмару. 

Університет скористався іноземними сервісами Amazon Web Services та Dutch Cloud Community. Вони надавали безкоштовний початковий період. Та вже за три місяці тестового періоду Amazon почав виставляти університету рахунки, сплачувати які було проблемою. 

Тоді в університеті вирішили розмістити інфраструктуру вже в хмарі українського оператора. Причин декілька. По-перше, висока вартість та складнощі з оплатою послуг Amazon Web Services. По-друге, за словами працівників закладу, мали місце труднощі у взаємодії з фахівцями технічної підтримки гіперскейлера, головним чином через мовний бар’єр.

"Для фахівців навчального закладу дуже важлива технічна підтримка, яка розмовляє українською мовою", — каже начальник інформаційно-обчислювального центру університету імені Бекетова, кандидат технічних наук Микола Пан. Переїздом на потужності вітчизняного провайдера він задоволений: "Я не уявляю, як ми раніше працювали без хмари. Ми не лише врятували наші сервіси та продовжили працювати в умовах війни, а й оптимізували бюджет".

Подібні історії ― непоодинокі. Невдовзі українські хмарні провайдери очікують зростання кількості таких зворотних міграцій у локальну хмару. Чому це відбувається, чим місцеві хмарні сервіси приваблюють бізнес та чи поступається українська хмарна інфраструктура таким гіперскейлерам, як Azure та Amazon,  — у матеріалі LIGA.net. 

Хто контролює світовий "хмарний бізнес"

Згідно з даними TechJury у 2020 році 61% світових компаній перенесли свої робочі навантаження у хмару. Через пандемію багато з них запровадили режим віддаленої роботи. 98% компаній користується клаудсервісами, а приблизно третина з них перенесла туди 50% робочих навантажень.

За даними сайту Statista, частка корпоративних даних у хмарі поступово зростає: у 2015-му — 30%, а у 2022-му вже 60%. Даних за 2023 рік ще немає. 

Згідно з дослідженням журналу "Мережі та бізнес" серед чотирьох найбільших провайдерів в Україні — місцеві компанії De Novo (17,3%) та GigaCloud (16,3%). На першому місці з невеликою перевагою Amazon Web Services (20,4%). Дані про Microsoft Azure, на жаль, відсутні.

Хайп на хмарах. Скільки це коштує бізнесу? 

Повномасштабне вторгнення стало каталізатором міграції українського бізнесу у хмару. 

"Через ризики  втрати фізичної серверної інфраструктури та зупинок бізнесу у багатьох з’явилася нагальна необхідність перенесення інфраструктури у хмару", ― каже CEO українського офісу хмарного провайдера GigaCloud Володимир Бєлов, що фіксує з початку великої війни зростання попиту на послуги хмарних провайдерів з боку бізнесу. 

Але на початку повномасштабної війни запит був на розміщення інформації на фізичних носіях, що містяться у безпечній зоні. Тобто за кордоном. Бєлов розповідає, що такий масовий наплив клієнтів, які вимагали розміщення на майданчиках за кордоном, став справжнім викликом для українських провайдерів. 

"Ми готувалися та розвивали наші іноземні майданчики, але цього виявилося недостатньо, треба було додатково розширятись у рази і робити це швидко. Але, враховуючи обмеження з валютними платежами, перетином кордону та строками постачань від вендорів обладнання величезна кількість охочих "жити у хмарі" шукала альтернативні рішення", ― розповідає Володимир. За його словами, деяким охочим довелося навіть відмовляти.

Надавши на початку повномасштабної війни безкоштовний період розміщення, Google, Amazon та Microsoft, звісно, тоді врятували українські IT-системи. Проте нині  пільговий період для користувачів іноземних хмар, порівняння цін — не на користь гігантів, розповідає Бєлов.

"Дії гіперскейлерів є цілком прогнозованими ― це бізнес, і вони добре вміють рахувати та заробляти гроші, ― каже Володимир. — У листопаді для деяких компаній пільговий період вже завершився. Тому вже зараз у нас чимало проєктів ― і великих, і середніх ― з міграції в інфраструктуру українських провайдерів", ― зазначає Бєлов. 

Аналогічну тенденцію відзначає і СЕО дата-центру "Парковий" Володимир Покатілов. За його словами, повернення українських клієнтів додому з інфраструктури гіперскейлерів може початися досить скоро, навіть попри те, що в країні триває війна. 

"Якщо на початку війни гіперскейлери надавали українцям хмару безоплатно, то зараз той самий Microsoft, той самий Google, той самий AWS починають рахувати гроші. І деяким українським клієнтам уже озвучили прайси. Не всі виявилися готові до сум у них", ― каже він. 

"Як такого безкоштовного розміщення і не було, — каже Дмитро Удовик, засновник Wise IT, дистрибьютора хмарних рішень від Google, Amazon та Microsoft. — Провайдери завжди виставляли рахунки, але покривали ці витрати самостійно. Такий крок був спрямований на підтримку держави і бізнесу в скрутний час, що мало допомогти мігрувати у хмару. Ніхто не говорив, що це буде завжди безоплатно. Терміни кредитування визначають безпосередньо Amazon та Microsoft". 

Хмарний Uber: українські провайдери змінюють стратегію

CEO GigaCloud Володимир Бєлов порівнює ситуацію на ринку з приходом в Україну Uber та, як наслідок, швидкою появою інших подібних сервісів. Так само і гіперскейлери поступово привчили українських підприємців до хмари. За його словами, зараз у хмару йдуть також ті компанії, які раніше про це навіть не думали. Тому українські хмарні провайдери активно нарощують свої потужності. 

Поки гіперскейлери працюють за алгоритмами та закуповуються бізнесами завдяки масовості, українські хмарні провайдери обрали інший шлях ― кращий сервіс та клієнтоорієнтованість. Курс на всебічне задоволення потреб клієнтів та виправдання їхніх очікувань вже дає свої результати. 

Наразі українські хмарні фахівці за допомогою індивідуального підходу та сервісу вдало залучають нових та утримують старих клієнтів. Також інвестують у навчання технічних фахівців та команди підтримки, адже технології змінюються щодня.

"Ми розуміємо, якщо цінності не буде, happy ever after не відбудеться", ― пояснює Володимир Бєлов, розповідаючи про "відділ клієнтського щастя" (Custom Access Management) у компанії.  Ціль такого підрозділу ― постійний зв’язок з клієнтами. Крім того, клієнти отримують сотні корисних контактів партнерів компанії ― адже хмарний провайдер виступає своєрідним інтегратором, що об’єднує усіх з усіма, одночасно просуваючи українські сервіси.

Вендорлок та інші причини, чому бояться йти в українську хмару

Розміщення в українських хмарах порівняно з гіперскейлерами вважає вигіднішим і директор та співвласник компанії Silvery Євген Гончаров, що розробляє рішення для малого та середнього бізнесу.

"Локальні та географічно найближчі до України хмарні провайдери можуть бути більш вигідним вибором для компаній та організацій, які працюють здебільшого в межах українського ринку. Вибір глобальних провайдерів (Microsoft Azure, AWS), особливо підприємствами державного сектору, був обумовлений наданням цими провайдерами безкоштовних хмарних сервісів та забезпеченням найвищих стандартів безпеки", ― зазначає він. 

Попри те, що бізнес розглядає варіант міграції в українські хмари, підприємці мають деякі страхи щодо цього. Зокрема, є таке поняття, як "вендорлок" — залежність від рішень одного постачальника. Тобто якщо компанія вже використовує сервіс гіперскейлера, перенести дані в іншу хмару буде не так просто. 

Інший страх — міграція великого обсягу даних, що спричинить простій бізнесу. До того ж не всі компанії мають у штаті досвідчених фахівців, у яких є необхідні компетенції та досвід у міграції даних від одного оператора до іншого. Все це гальмує процес ухвалення рішення. 

"Ми маємо досвід у перенесенні великого обсягу даних з однієї хмари в іншу без простою бізнесу і можемо  виконати "безшовну" міграцію, — каже директор департаменту Enterprise-продажів GigaCloud Артем Чемерис. — Використовуємо для цього сервіс VMware HCX. Він допомагає мігрувати "на гарячу", тобто з включеними віртуальними машинами. Це дозволяє мінімізувати час простою. Один з наших успішних кейсів — перенесення близько 300 ТВ-даних клієнта з однієї хмари в іншу".

Чому значна частина компаній обирають Amazon 

Тим часом український бізнес і досі ділиться на два табори: хтось надає перевагу українським хмарам, хтось мігрує у хмари глобальних гравців. Ось кілька кейсів, що допоможуть зрозуміти логіку різних бізнесів. 

У компанії hotline.finance зробили вибір на користь гіперскейлера. Для підготовки до міграції в компанії виділили окремого розробника на переїзд, і ще двоє IT-фахівців йому активно допомагали.  hotline.finance звернулися також за допомогою до компанії softprom ― щоб там допомогли налаштувати роботу з AWS. Ще один підрядник devops-напряму допомагав hotline.finance побудувати нову архітектуру. 

"Переїзд на Amazon Web Services нам коштує великих зусиль. Ми вирішили повністю переписати нашу архітектуру під нові стандарти для цього, ― каже Влад Бабін, Chief Technical Officer, HOTLINE.finance. — Через це сам переїзд істотно подовжується в часі, але це складнощі, які ми прорахували, і ми готові до цього. Завдяки таким вкладенням у нас буде відмовостійка, масштабована архітектура".

Серед аргументів на користь гіперскейлера в hotline.finance називають досвід AWS, широкий спектр додаткових сервісів, підтримку та вигідну ціну. "Інші провайдери не такі гнучкі та надійні", ― зазначають у компанії. 

Як бути з безпекою даних під час війни

Однією з очевидних причин, чому частина українського бізнесу обирає закордонні хмари, є недосяжність фізичних носіїв даних (дата-центрів) для російської зброї. Українські провайдери враховують цей момент та відкривають свої нові дата-центри у ближньому зарубіжжі. 

Наприклад, для страхової компанії ІНГО ‍GigaCloud побудували ізольовану приватну хмару на базі дата-центру у Варшаві (компанія має кілька центрів обробки даних ― в Україні та Польщі).

"Туди наші фахівці перемістили всі критичні для роботи сервіси. За межами України розміщені сайти, особистий кабінет клієнта, контакт-центр, внутрішня система, яка обслуговує клієнтів, веде облік усіх страхових договорів, звернень тощо. Загалом на внутрішніх серверах залишилися лише некритичні дані. Додаткову безпеку забезпечує сервіс бекапів, який дозволяє використовувати репозиторій оператора для зберігання резервних копій в окремій хмарі", ― пояснює вибір голова департаменту з продажів особистого страхування страхової компанії ІНГО Марина Зварич. Приватну хмару також обрали такі українські структури: Prozorro, EasyPay, HUMAN, New Products, SAT та інші.

Тим часом у Харківському національному університеті міського господарства імені О. М. Бекетова, що мав досвід співпраці і з міжнародними хмарними операторами, і з локальним гравцем ринку, зазначають, що вирішення будь-якого питання на локальному рівні відбувається значно швидше, ніж в AWS. 

"З GigaCloud виконання запиту займає в середньому 30 хвилин з моменту отримання тікету. Зарубіжні оператори відповідали понад добу", ― каже начальник інформаційно-обчислювального центру університету, кандидат технічних наук Микола Пан.