Українське машинобудування не змогло знайти заміну ринкам СНД – дослідження

Українське машинобудування демонструє низькі темпи відновлення виробництва та продажів, відносно з іншими галузями економіки. Одна з причин – підприємства не змогли знайти заміну традиційним ринкам збуту в країнах СНД через бар’єри перед виходом в Європу. Загалом машинобудівникам не вистачає нових замовлень, порівнюючи з іншими підприємствами.

Проте останнім часом в галузі побільшало оптимізму. Зокрема, щодо зростання виробництва. Цього очікують 50% респондентів Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), йдеться у його секторальному аналізі за серпень 2024 року.

Загалом в ІЕД вказують на декілька факторів, які можуть свідчити про кризовий стан в галузі. LIGA.net вибрала найцікавіше з дослідження.

Українське машинобудування відновлюється повільніше від інших галузей

ІЕД щоквартально проводить опитування підприємств у різних галузях української економіки для визначення показників ділового клімату та кон’юнктури: обсягів виробництва, реалізації й експорту, очікування щодо діяльності на горизонті трьох та шести місяців тощо.

У серпневому дослідженні ІЕД було опитано 458 українських підприємств у різних областях України, з них машинобудівних – 37.

Машинобудівна галузь після початку повномасштабної війни постраждала більше за інші сектори економіки, а надалі відновлювалася повільніше. Так, індекс оцінки українськими підприємствами їх фінансово-економічної ситуації у червні 2022 року складав -0,38, водночас як той самий показник для машинобудівних компаній був на позначці -0,62.

До лютого 2024 року машинобудівники продовжували оцінювати свій фінансовий стан гірше від інших українських підприємств. Але починаючи з весни обидва показники вперше вийшли "у плюс" і в липні-вересні наближалися до 0,2.

Машинобудівні підприємства у серпні не суттєво, але покращили свої оцінки щодо виробництва і реалізації продукції. Але стосовно експорту – знижували.

• Їх індекс змін виробництва у серпні склав 0,03 проти 0,02 у липні та 0,15 у червні. Серед респондентів 32,4% нарощували виробництво, 29,7% – знижували, а решта – не змінювали.

• Індекс зміни продажів у серпні склав 0,05, тоді як у липні було 0, у червні – 0,15, а у травні – -0,05. Загалом машинобудування демонструвало нижчі темпи зростання реалізації, порівнюючи з усією переробною промисловістю. Частка підприємств галузі, які нарощували обсяги продажів, у серпні 2024 року становила 35,1%.

• Серпневий індекс змін експорту машинобудівних підприємств продемонстрував зменшення показника (-0,22), водночас у середньому по Україні експорт збільшувався (0,09). 40,7% експортерів-машинобудівників зменшували обсяги експорту, збільшували – тільки 18,5%.

"Така ситуація демонструє наявність бар’єрів для відновлення експорту машинобудування. Проблемою, зокрема, може бути питання доступу до ринків через сертифікацію для виходу на європейський та інші західні ринки, адже багато підприємств галузі раніше орієнтувалися на ринки СНД тощо", – зробили висновок в ІЕД.

Більш негативними виявилися і прогнози машинобудівників щодо подальшого експорту. У серпні індекс очікуваних змін експорту від представників галузі склав 0,17 (на рівні країні – 0,32). Водночас індекс очікуваних змін продажів становить 0,47 (найвищий показник з літа 2023 року), індекс очікування виробництва – 0,43. Обидва останніх показники випереджають відповідні середні оцінки всіх секторів економіки.

"У серпні 2024 року очікували зростання обсягів виробництва в найближчі три місяці 50% представників галузі, а скорочення – лише 6,7% (відповідно 38,2% та 4,8% на рівні країни)", – йдеться в дослідженні.

Що заважає машинобудуванню наростити експорт

Головним експортним напрямком для підприємств машинобудування у серпні залишався Європейський Союз. 73,9% респондентів спрямовували туди свою продукцію. Але підприємства в інших галузях активніше експортували товари до Європи – 85,7% загалом серед опитаних. Ще 4,3% експортували в країни Європейської асоціації вільної торгівлі (Норвегія, Швейцарія, Ісландія, Ліхтенштейн).

"Багато підприємств галузі продовжують експорт до країн Євразійського економічного союзу (крім Росії та Білорусі) – загалом 17,4% опитаних, що більш як вдвічі вище, ніж для інших галузей", – зазначається в дослідженні ІЕД.

Серед інших важливих напрямків для машинобудування – Молдова (17,4%) та Туреччина (4,3%). Водночас відсутні підприємства, які експортують до Китаю, звернули увагу в ІЕД.

Хоча загалом підприємства помірно оцінюють наявність нетарифних бар’єрів перед експортом. Вони виникають "часом", "зрідка" або "ніколи". Але машинобудівники частіше проходять митний контроль не з першого разу. Опитані представники галузі втричі частіше, ніж загалом по країні, зазначили, що їм часто не вдавалося це зробити протягом останніх 12 місяців (16% проти 5,8%).

Відповіді машинобудівників щодо того, якими є головні бар’єри перед експортом, не відрізнялися від оцінок в інших секторах. На першій сходинці – черги на кордоні. Друга за поширенням причина – тривале очікування оформлення експорту. Третя – велика кількість дозвільних документів.

Які ознаки кризи в машинобудуванні

У серпні найбільшою перешкодою для діяльності у представників переробної промисловості загалом і у машинобудування зокрема стали перебої електропостачання.

Але, згідно з відповідями машинобудівників, вони страждали від цього менше від інших галузей. Наприклад, у серпні через відключення такі підприємства втратили в середньому 12% робочого часу, що є найнижчим показником з опитаних галузей.

"Машинобудування, перебуваючи в кризовому стані, могло менше відчути відключення електропостачання, які більш суттєво вдарили на темпи росту виробництва влітку 2024 року в інших галузях", – вказують в ІЕД.

Проблема браку робочої сили актуалізувалася для всіх підприємств у 2024 році та досягла в серпні рекордного результату – 62,4%. Але для машинобудування вона трохи менш актуальна (51,4%). Водночас частіше вказують проблему "небезпечно працювати", що, вірогідно, пов’язано зі страхами машинобудівних підприємств, які можуть бути об’єктами для атак ворога через виробництво товарів військового або подвійного призначення.

Одним із яскравих свідчень кризового стану галузі є показник забезпечення новими замовленнями. Їх у машинобудівників є в середньому на наступні 3,2 місяця, що втричі менше, ніж в інших підприємств (7,1 місяця). Це може бути однією з причин низьких виробничих індикаторів, вважають в ІЕД.

"Більшість підприємств галузі мають замовлення на нетривалі періоди. Зокрема, на 12 та більше місяців мають замовлення лише 5,9% опитаних (18,7% серед усіх респондентів)", – вказується в дослідженні інституту.

Більш песимістичними, ніж загалом по Україні, залишаються прогнози підприємств щодо їх фінансово-економічної діяльності на наступні періоди. У серпні індекс очікуваних змін цього показника у галузі склав 0,25, а загалом в цілому серед всіх опитаних – 0,3.

Машинобудівні підприємства демонструють високий рівень невизначеності – 18,9% з них не можуть передбачити свою діяльність на наступні пів року. Одночасно через обмеження електропостачання проблеми з плануванням загострились і в інших секторах економіки. Загалом в Україні в серпні не змогли прогнозувати свою діяльність 20,3% підприємств, порівнюючи з 15,4% у червні та 21,9% у липні.

Трохи краще з плануванням у машинобудівників і на горизонті двох років. 27% представників сфери не змогли передбачити свою діяльність у такій перспективі проти 32,2% загалом в Україні.

Проте серед машинобудівників, які прогнозують свою роботу у наступні два роки, набагато частіше зустрічаються оцінки щодо її звуження (11,5% проти 4,7% серед всіх опитаних).