Зміст:
  1. Які з довоєнних податків повертаються
  2. Навіщо відновлюють довоєнний податковий режим, попри те що війна триває
  3. Чому відновлення довоєнного податкового режиму – "кидок" для МВФ
  4. Чи є проблема для бізнесу в поверненні податків
  5. Як відбуватимуться податкові перевірки

Навесні 2022 року через воєнний стан українському бізнесу дозволили суттєві податкові послаблення: ввели мораторій на проведення податкових перевірок, дозволили платити єдиний податок у розмірі 2% від обороту, скасували штрафи за незастосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) тощо.

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Довоєнний податковий режим частково повертається. Попри те що війна триває, деякі з норм з 1 серпня знову стануть актуальними.

Чому українські компанії переконані, що для їхнього бізнесу це може мати вбивчі наслідки, і де загроза явно перебільшена? Навіщо знадобилося повертати довоєнний податковий режим саме зараз? І чому в уряді вважають, що, попри це, Україна зрештою "кидає" МВФ? Відповіді на ці питання шукала LIGA.net.

Які з довоєнних податків повертаються

 

30 червня 2023 року Верховна Рада підтримала законопроєкт №8401, який передбачає часткове повернення довоєнного податкового режиму з 1 серпня. Зокрема, з цієї дати скасовується сплата єдиного податку у розмірі 2% від обороту замість тих податків, які бізнес мав сплачувати до війни.

За словами податкової консультантки Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, гендиректорки Е.С.Consulting Олександри Томашевської, коли в перші дні війни його вводили, в цьому була реальна потреба. Тепер ситуація інша. 

"У березні 2022 року держава ніби сказала: працюйте хоч якось, якщо можете, і платіть хоч щось, якщо можете. І на той момент цей крок був виправданим – була загроза життю людей та існуванню економіки, притому що наявність грошей у банкоматах потрібно було якось підтримувати. Втім, минув час, у бізнесу з‘явилися визначеність і розуміння, на якому вони світі: чи вони продовжують працювати, чи ні, навіть за нинішніх нестабільних умов. Тому є сенс повертатися до колишніх норм щодо єдиного податку", – пояснює вона.

Ухвалений законопроєкт прописує процес переходу з 2% від обороту до довоєнних норм. Нардеп, заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк розповів LIGA.net, що платнику потрібно подати заяву про відмову від застосування 2% єдиного податку (ЄП) і вказати, на яку систему оподаткування він бажає перейти. Якщо цього не зробити, він автоматично переведеться на систему, на якій перебував до обрання 2% ЄП, а бізнеси, які обрали 2% ЄП під час реєстрації, автоматично вважатимуться платниками ЄП третьої групи зі ставкою 5% від обороту.

"Крім цього, платники, що у 2023 році перейшли з 2% ЄП на загальну систему, матимуть право перейти на спрощену, подавши відповідну заяву. Якщо її подати до 1 вересня, платник вважатиметься платником ЄП з 1 серпня. А "технічний борг", який виник із 1 квітня 2022 року до 31 липня 2023 року в електронному кабінеті, не враховуватиметься під час визначення можливості платника продовжувати перебування на спрощеній системі", – пояснив Железняк.

Також новий закон скасував для фізосіб-підприємців (ФОП) першої та другої груп пільгу не сплачувати ЄП. Користуватися нею можуть надалі лише ті з них, хто працює на прифронтових територіях. Крім цього, відновлюються права та обов‘язки платника ПДВ для тих суб‘єктів, для яких вони були призупинені. 

Інший важливий аспект законопроєкту №8401 – часткове скасування мораторію на проведення податкових перевірок: з 1 серпня перевірятимуть компанії, що займаються підакцизними товарами (алкоголь, тютюн, паливо), гральним бізнесом та фінансовими послугами. Критерії для проведення перевірок наступні:

  • якщо у компанії рівень сплати податку на прибуток нижчий середньогалузевого більше ніж на 50%;
  • якщо у компанії рівень сплати ПДВ нижчий середньогалузевого більше ніж на 50%;
  • якщо у компанії рівень дебіторської заборгованості перевищує кредиторську більше ніж удвічі;
  • якщо у компанії заробітна плата менша середньої по регіону у відповідній галузі;
  • якщо у компанії загальна сума витрат підприємницької діяльності становить більше  ніж 75% загальнорічного оподатковуваного доходу, за умови, що сума задекларованого доходу становить 10 млн грн і більше.

Останнє податкове "повернення" – штрафи за невикористання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або програмних РРО. За словами менеджерки податкового та митного комітетів Європейської Бізнес Асоціації (EБA) Наталії Артемчук, платники податків звільняються від відповідальності за порушення у сфері застосування РРО, вчинені у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року.

З 1 жовтня 2023 року штрафи повернуться, але звільняються від них ті компанії, які вчинили порушення на окупованих територіях (окрім як під час торгівлі підакцизними товарами).

Штрафи за невикористання РРО/ПРРО діятимуть до кінця воєнного стану, але вони застосовуватимуться у розмірі 25% та 50% від вартості товару замість 100% та 150%, які діяли у 2021 році.

Навіщо відновлюють довоєнний податковий режим, попри те що війна триває

 

Навесні 2022 року, коли податкові послаблення тільки починали вводитись, очікувалось, що вони діятимуть до кінця воєнного стану. І це одна з причин, чому бізнес зараз не в захваті від ідеї повернення до довоєнного податкового режиму, адже війна й досі триває.

За словами Железняка, основна причина повернення податків – підписання Україною у березні 2023 року меморандуму з МВФ про економічну та фінансову політику. Згідно з ним, Україна бере на себе зобов’язання якнайшвидшого відновлення довоєнного стану податкової політики. Адже їй потрібно збільшувати власні доходи бюджету.

"Підписання цього меморандуму вкрай важливе для нас, тому що ми в результаті отримуємо $15,6 млрд кредитного фінансування протягом наступних 48 місяців. Але МВФ висунув умову: відновлення довоєнного податкового режиму. Ми були змушені це врахувати. Якби не вимога МВФ, до кінця воєнного стану бізнесу б, звісно, дозволили допрацювати на тих податкових нормах, які діють зараз. Жодних  додаткових аргументів на користь законопроєкту №8401 не було взагалі", – підкреслює Железняк.

Причини, через які МВФ вимагає від України поновлювати довоєнні податки, цілком зрозумілі, – значний дефіцит держбюджету. За березень-травень 2023 року він склав 401,9 млрд грн. Зараз бюджет наполовину залежить від зовнішньої допомоги. За п'ять місяців цього року з зовнішніх джерел Україна отримала 723,8 млрд грн, тоді як з внутрішніх – 757,4 млрд грн.

Чому відновлення довоєнного податкового режиму – "кидок" для МВФ

Законопроєкт №8401 пройшов перше читання 29 травня. Згідно з ним, відновлення податкового режиму мало відбутися з 1 липня, однак це одразу викликало шквал критики від представників бізнесу. Тому законопроєкт вирішили допрацювати з частковим урахуванням їхніх побажань. 

На зустрічі 29 червня з президентом Володимиром Зеленським з‘ясувалося, що особливих заперечень щодо скасування режиму сплати 2% ЄП у бізнесу не було. За словами першого віцепрезидента Торгово-промислової палати (ТПП), члена Української ради бізнесу Михайла Непрана, головна претензія була в тому, що залишався неврегульованим механізм переходу на іншу ставку податку спрощеної системи оподаткування у випадку, якщо платник перебував на загальній системі оподаткування до обрання 2%. А бурхливі дискусії викликало саме відновлення податкових перевірок.

"Ми вказали на недоцільність відновлення перевірок для підприємств, що здійснюють свою діяльність на територіях, наближених до бойових дій, через небезпеку як для підприємців, так і для тих, хто перевіряє. Для всіх інших важливим було встановити чіткий повний перелік підстав для призначення перевірок. Вони мають бути виключно ризикоорієнтованими, зосередженими на найбільших порушниках законодавства та направленими на упередження можливості втрати бюджетних надходжень", – пояснив Непран.

За словами Железняка, до другого читання законопроєкту №8401 було 1912 правок – текст суттєво змінили після переговорів з бізнесом. Як результат, податкова перевірятиме не всіх, кого планувалось. А лише компанії, що займаються підакцизними товарами (алкоголь, тютюн, паливо), гральним бізнесом та фінансовими послугами.

"Я вважаю це дуже лояльним підходом до всіх інших. Економічний профіт від відновлення довоєнного оподаткування МВФ оцінює в $1,3 млрд на місяць, хоча, на мою думку, він дещо менший. У будь-якому випадку підакцизні товари, гральний бізнес, паливо та мікрокредити через їхні обороти є сенс контролювати з метою податкових надходжень. А от, умовно, бабусь на ринку, які продають умовні шкарпетки, ніхто не перевірятиме, адже це не матиме жодного сенсу", – зауважив нардеп.

Як результат, 30 червня фінкомітет ВР подав на розгляд змінений законопроєкт №8401, в якому прописали механізм переходу з ЄП у розмірі 2% від обороту і з якого виключили пункт про відновлення з 1 серпня документальних перевірок правильності нарахування та сплати ЄСВ, а також планових податкових перевірок.

Відновлення штрафів за невикористання РРО у оновленому законопроєкті перенесли з 1 липня на 1 жовтня. В цей же день Рада затвердила законопроєкт в цілому. 

За словами Михайла Непрана, бізнес таким чином дійшов консенсусу з урядом щодо основних проблемних моментів відновлення довоєнного оподаткування.

Железняк зауважує, що ухвалений 30 червня законопроєкт, з одного боку, хоч і врахував значну кількість побажань бізнесу, але з іншого – частково порушив домовленості з МВФ. Йдеться одразу про три пункти: по-перше, скасування 2% ЄП відбудеться не з 1 липня, а з 1 серпня; для більшості бізнесу зберігається мораторій на податкові перевірки, і штрафи за невикористання РРО переносяться з 1 липня на 1 жовтня.

"На мою думку, за фактом, ми МВФ, на жаль, "кинули". Законопроєкт був у ВР з січня, тобто було п'ять місяців, щоб пояснити бізнесу, що відбувається. Але цього не зробили, тому довелося ледь не в останній день змінювати редакцію. Та ще й так, що для МВФ це виглядає як кидок", – пояснює Железняк.

За його словами, нинішня програма з МВФ розрахована на чотири роки й вимоги Фонд переглядатиме щокварталу. Тому у вересні-жовтні, коли це відбуватиметься наступного разу, нам, на думку Железняка, "кидки" одразу згадають, і в оновленому меморандумі це повернеться дуже конкретними та детальними вимогами, які можуть бути реально набагато гіршими, ніж зараз.

Чи є проблема для бізнесу в поверненні податків

 

В ЕБА не вбачають якихось системних ризиків для бізнесу, зважаючи на достатню тривалість перехідного періоду, а також на той факт, що більшість компаній, що входять в асоціацію, залишались на загальній системі. 

"Згідно з опитуванням "Податковий індекс", станом на грудень 2022 року тільки 4% опитаних нами компаній скористались опцією сплати єдиного податку 2%", – пояснює Артемчук з ЕБА.

Тієї ж думки й Олександра Томашевська. За її словами, для застосування норми ЄП у 2% від обороту зараз вже немає об‘єктивних причин, адже кількість суб'єктів, які використовують цю ставку, значно знизилася. Річ у тім, що багато компаній повернулися на загальну систему ПДВ, тому що з ПДВ працюють їхні контрагенти. 

Немає значних ризиків для бізнесу і через поновлення штрафного режиму для тих, хто не використовує РРО/ПРРО. СЕО та співзасновник системи автоматизації для кафе, ресторанів та магазинів Poster Родіон Єрошек пояснює, що найкраще до нього готові компанії, що працюють з алкоголем. Для них майже нічого не зміниться: вони й так повинні були фіскалізувати всі чеки. І їх могла перевірити податкова. Найменше готові – новостворені під час війни бізнеси, що не продають підакцизні товари. В них не було досвіду роботи з РРО. Тож зараз вони вимушені у короткий термін вибрати реєстратор, розібратися з тим, як все працює, та навчити персонал.

"Утім, якщо порівнювати з 2021 роком, коли ухвалювали основний закон про РРО, то зараз технічна ситуація з реєстраторами набагато краща. На ринку вже є багато якісних ПРРО, навіть ПРРО від ДПС доробили нормально. Комерційні сервіси також мали більше часу відточити всі процеси, налагодити процес техпідтримки та додати додаткові зручні можливості", – пояснює Єрошек.

За його словами, плани бізнесу щодо використання РРО досить оптимістичні: за підрахунками Poster, на кінець травня 12% закладів планували перейти до фіскалізації найближчим часом, тоді як 76% бізнесів уже це зробили. 7% чекали на фінальне ухвалення закону і тільки потім планували підключати РРО. І лише 2% планують працювати без фіскалізації, навіть попри ухвалення закону.

Так само в ЕБА зауважують, що безболісність відновлення штрафів за невикористання РРО дуже сильно залежить від того, якою буде осінь 2023 – зима 2024, а саме: чи будуть знов атаки на енергетичну інфраструктуру.

Як відбуватимуться податкові перевірки

 

З усього того, що повертає законопроєкт №8401, відновлення податкових перевірок – найболючіший для бізнесу момент. За словами Томашевської, у нього зараз дуже фрагментарне уявлення щодо того, що саме повертається.

Найактуальніші питання: що саме перевірятимуть, як проходитимуть перевірки, чи буде приходити податкова або інші органи? Якщо так, то які саме? Чи перевірятимуть найманих працівників? Чи будуть лише планові перевірки, чи позапланові теж?

Ще один важливий момент – усунення істотної прогалини в оригіналах документів через те, що в багатьох компаніях бухгалтерія зараз ведеться віддалено. За словами Томашевської, через війну розповсюдженою стала ситуація, коли у суб‘єкта господарювання просто нікому складати, систематизувати, друкувати, підшивати та надавати контролювальним органам документи. Не кажучи вже про наявність їх оригіналів.

"Навіть якщо всі документи він має, то їх можуть не мати його контрагенти. З цим зараз проблеми, адже в Україні немає повноцінного повного електронного документообігу. Законодавство не дозволяє мати в електронному вигляді цілий ряд документів. Тому у разі перевірок можуть бути зловживання", – пояснює Томашевська.

В ЕБА зазначають, що з 1 серпня лише почнуть складатися плани перевірок. Далі компанії отримають сповіщення, а фактично перевірки, які стосуватимуться лише кількох видів бізнесу, розпочнуться не раніше 1 вересня. В асоціації впевнені, що у бізнесу буде достатньо часу для підготовки до них.

На думку Наталії Артемчук, більше питань зараз до того, як відбуватиметься координація роботи контролювальних органів. Президент запропонував, щоб головним органом, який координуватиме роботу контролювальних органів і безпосередньо перевірки, було Бюро економічної безпеки (БЕБ), до якого у бізнесу є чимало зауважень через корупцію.