Арсен Жумаділов про об'єднання оборонних закупівель, критику з боку ЦПК та ринок БпЛА

Арсена Жумаділова не без підстав вважають довіреною особою нинішнього міністра оборони Рустема Умєрова. В жовтні 2023 року Жумаділов очолив тільки що створене Міністерством держпідприємство "Державний оператор тилу" (ДОТ). Це сталось через місяць після того, як Умєров очолив Міноборони. До того Жумаділов очолював агенцію "Медичні закупівлі України", яку фактично створив у 2019 році.

ДП "Агенція оборонних закупівель" (АОЗ) запрацювало з початку 2024 року. Її очолила Марина Безрукова, колишня головна закупівельниця в НЕК "Укренерго". ДОТ закуповує нелетальне матеріальне забезпечення для Сил оборони, АОЗ – зброю.

Відносини між очільницею АОЗ та міністром наприкінці 2024 року стали геть поганими. Умєров звинуватив Безрукову в "медійному шумі замість роботи на результат". З іншого боку лунала інформація про тиск Міноборони на посадових осіб агенції. Ціль: змусити АОЗ купувати у тих, у кого потрібно. Так було із закупівлею мін 120 калібру, частина яких виявилася бракованою.

Ще у вересні минулого року міністр анонсував об’єднання АОЗ і ДОТ. Багато хто сприйняв це як "спробу усунення неслухняної Безрукової". На початку 2025 року Міноборони відмовилося продовжити контракт з Безруковою, попри відсутність відповідного рішення з боку наглядової ради агенції.

Репутація закупівельних відомств Міноборони була дещо зіпсована. Найбільшим критиком дій міністра став Центр протидії корупції (ЦПК) на чолі з Віталієм Шабуніним. Він, до речі, підтримав призначення Умєрова міністром оборони в 2023 році.

Саме в таких умовах перманентного скандалу Арсен Жумаділов пересів з крісла керівника ДОТ в крісло очільника АОЗ в березні цього року.

В інтерв’ю LIGA.net запитала Жумаділова про умови об’єднання закупівельних агенцій, попередні результати роботи, логіку автономності АОЗ, звинувачення ЦПК і запропонований ним дизайн ринку безпілотних літальних апаратів (БпЛА).

Про майбутнє об’єднання двох закупівельних агенцій

Коли планується об’єднання АОЗ та ДОТ?

Це питання треба розділити на дві частини – підготовка до об’єднання та саме об’єднання. Власне об’єднання буде після закінчення режиму воєнного стану, про що йшлося восени минулого року. Підготовку треба вести вже. Це і про синхронізацію, і про цифровізацію всіх процесів.

Річ у тім, що за прогнозами фінансування — як для ДОТ, так і АОЗ — на кінець року буде дефіцит. Це через те, що Кабміном встановлена стеля фінансування: для АОЗ — 450 млн грн, для ДОТ — 250 млн грн. Після закінчення активної фази війни, найімовірніше, відбудеться скорочення війська. Менше буде витрат на військову техніку. А це значить, що АОЗ та ДОТ дорого коштуватимуть державі, у якої з’явиться багато інших пріоритетів.

Тому підготовку треба розпочати вже. І саме в межах цього проходить погодження наказ Міністерства оборони щодо реорганізації ДП "Державний оператор тилу". З тим, щоб все правонаступництво за контрактами та всім іншим перейшло до ДП "Агенція оборонних закупівель".

Саме об’єднання може відбутися в будь-який момент після закінчення правового режиму воєнного стану. Якщо все вчасно підготувати, то таке об’єднання відбудеться протягом кількох днів після опублікування указу. Якби ці заходи не були вжиті, після закінчення правового режиму воєнного стану це затягнеться на якийсь строк, що буде обтяжливо для бюджету України.