Інтерв'ю | Визнання Росії терористом може завадити Україні отримати арештоване майно РФ – Ірина Мудра

У перші місяці повномасштабного вторгнення новинні стрічки рясніли повідомленнями про санкції агресору та арешт активів Центробанку РФ й майна російських товстосумів по всьому світу. Незабаром мине пів року з дня вторгнення, українська економіка критично потребує фінансової підтримки, та новин про передачу російських активів для відновлення України досі немає. Країни не поспішають змінювати законодавство, щоб російські гроші пішли на відновлення України. 

Що заважає світу активніше конфісковувати майно агресора, скільки активів РФ заблоковано по всьому світу, як Україні швидше отримати доступ до цих ресурсів та чому визнання Росії країною-спонсором тероризму може ускладнити цей процес – в інтерв'ю заступниці міністра юстиції Ірини Мудрої. 

Скільки російських активів заморожено по всьому світу 

У різних юрисдикціях заблоковано $350 млрд коштів Центробанку РФ. Країни лідери – США (близько $50 млрд), Франція, Велика Британія, Швейцарія, Німеччина, Японія та Китай. 

Також є майно приватних осіб – російських багатіїв та олігархів. За інформацією з відкритих джерел, у різних країнах їх ще на сотні мільярдів доларів. Але тут вже складніше – загального реєстру з переліком всього арештованого майна росіян у кожній країні немає, треба дочекатися, щоб країни конфіскували це майно, продали його та передали кошти Україні. 

Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини

Однак на шляху до виконання всіх цих дій лежить купа перешкод, зокрема правових. Ніхто у світі не був готовий до такого цинічного порушення Росією міжнародного права, і отже ні Україна, ні інші держави, не мали відповідних правових механізмів, що дозволяють конфісковувати майно, яке належить іншим державам. 

Ми всі опинилися в ситуації, коли є постраждала сторона, винна сторона, а правого механізму, щоб відновлювати збитки коштом винного, – немає. 

Чи передавали вже щось Україні

Частина держав, наприклад Німеччина, мають норму закону про захист суверенного та приватного майна на рівні конституції, тому їм для цього потрібно вносити зміни до конституцій. Частина – можуть дозволити собі встановлювати нові норми через зміну законодавства – власне, що й зробила Канада наприкінці червня. Там прийняли закон про можливість конфіскації як суверенного майна, так і приватного й направлення його на підтримку України. Але жодного реального кейсу конфіскації поки немає. 

Підписуйтесь на наш Instagram: корисні пояснення актуальних тем

США теж внесли до Конгресу кілька законодавчих актів, які дають можливість конфісковувати російські активи. У ЄС ситуація така, що індивідуально країни цього не робитимуть, бо захищеність суверенним імунітетом і приватного права власності передбачають кілька конвенцій ЄС. Тож спершу Європарламент має ухвалити законодавчий акт, який дозволить країнам-членам ЄС вносити відповідні зміни до законодавства. 

Зараз у ЄС більше акцентують увагу на збереженні та забезпеченні санкційного режиму – ближче до вересня може бути внесена директива Європарламенту, націлена на конфіскацію приватних активів осіб, які намагаються ухилитися від санкцій. Після цього ухилення від санкцій на рівні ЄС буде криміналізовано – і такі активи в межах проваджень будуть конфісковувати. Але це перш за все питання приватних активів. Тепер наша задача – переконати зробити їх те саме й для суверенних активів. 

Що заважає конфісковувати майно РФ Україні та чому під нашими санкціями менше росіян, ніж у США

В Україні відповідне законодавство є: насамперед, закон про санкції та закон про основні засади вилучення Україною об'єктів власності РФ та її резидентів. 

Перший передбачає конфіскацію майна російських громадян чи громадян України, які підпадають під підстави, визначені законом (колаборанти, спільники). Оскільки закон ухвалений лише у травні, реальних кейсів ще не було. І тут дуже важливо зібрати безперечну доказову базу, щоб в майбутньому мати обґрунтовані заперечення у разі виникнення інвестиційних спорів до України. Адже, як відомо, і щодо вилучення ПІБу і Сбєрбанку проти України уже розпочато процеси у міжнародних судах.

Щодо санкцій – у нас з 2014 року під санкціями перебуває більше 3000 осіб, тому говорити, що зараз ми на когось не наклали санкції, а США наклали – не зовсім правильно, бо ми могли зробити це значно раніше. Загалом треба розуміти, що у нас найбільша кількість санкцій порівняно з іншими країнами.

Наше законодавство не передбачає винятків для окремих осіб, які підпадають під санкції. Рішення про накладення санкцій ухвалює РНБО після обґрунтованого подання від когось із п’яти суб'єктів: президент, ВРУ, КМУ, НБУ та СБУ. У законі чітко визначено підстави застосування санкцій. Чогось іншого, крім цього закону, не існує. 

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь у дискусіях

Чи дочекаємось репарацій, якщо Росія називає війну спецоперацією 

Весь світ визнав напад Росії війною та агресією – і це зафіксовано в резолюції ООН – для судів цього достатньо, незалежно від того, як це називає РФ. 

Однак, якщо відштовхуватись від практики попередніх воєн та підписання договорів, то для виплати репарацій має бути згода РФ. Якщо таки настане цей час, ми сядемо за стіл переговорів й почнемо домовлятися, то питання репарацій має бути одним із ключових. І за участі інших країн-підписантів договору РФ буде змушена погодитись на репарації. Якими вони будуть, скільки часу вони виплачуватимуться – поки незрозуміло. 

Упродовж двох місяців ми ведемо перемовини між ключовими країнами, у яких розташовані активи РФ (Франція, Велика Британія, США), для підписання міжнародного багатостороннього договору про створення компенсаційної комісії. 

Підписуйтесь на розсилки LIGA.net – тільки головне у вашій пошті

Що таке компенсаційна комісія та як вона допоможе отримати гроші РФ

Це не судовий орган, а адміністративний. Він передбачає не такий високий, як у суді, поріг доказів. Завдяки цьому розгляд заявок на компенсацію від громадян, бізнесу та держави відбуватиметься значно швидше. Комісія складатиметься з оцінщиків, комісарів, експертів, юристів,  які розглядатимуть ці заяви. 

Друга важлива складова цього механізму – створення спільного компенсаційного фонду, основою якого мають стати арештовані та заморожені активи РФ.

До угоди про комісію зможуть долучатися інші країни. До фонду також можна буде направляти добровільні внески країн, кредитну та фінансову допомогу від міжнародних організацій. 

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

На підставі цього договору мають бути узгоджені питання зняття з активів РФ  суверенного імунітету й конфіскації приватних активів. Крім цього договору, країни очікують на резолюції міжнародних організацій, щоб мати підстави вносити зміни до законодавств.  Ми не можемо отримати резолюцію Радбезу ООН, тому що РФ має право вето й заблокує будь-яку резолюцію. Тож хочемо зробити це на підставі міжнародного договору, підкріпленого резолюціями Генасамблеї ООН, Ради Європи та Європарламенту. Розраховуємо, що необхідні резолюції будуть вже до кінця 2022. Загалом на розробку механізму може знадобитися близько року. 

Чи здатні юридичні механізми забезпечити завдану нам Росією шкоду?

Питання філософське, але історичні приклади свідчать про те, що компенсаційні комісії  були ефективними у разі добре напрацьованої архітектури. Наприклад, компенсаційна комісія ООН, створена у 1991 році після семимісячної окупації Кувейту та поразки Іраку від військ США, мала низку проблем. Компенсації за нею закінчили виплачувати лише в лютому цього року, із $350 млрд заявлених вимог вдалося задовольнити виплати на лише $52 млрд через відсутність належної доказової бази та брак ресурсів комісії для розгляду великої кількості індивідуальних позовів.

Тому нам важливо враховувати цей досвід: правильно фіксувати завдану шкоду, кластеризувати однотипні справи в масові позови, розробити пороги компенсації для схожих випадків. З бізнесом складніше – компанії захочуть більшого, але треба бути реалістами – на все це не вистачить майна. 

Що дасть визнання РФ країною-терористом та чи варто Україні цього домагатися? 

Щодо цього питання у мене роздвоєння особистості: як громадянка я дуже хочу покарати Росію й щоб дії, які вона вчиняє, було названо своїми іменами – це акти терору, й мабуть, ніхто в світі не заслуговує на статус країни-спонсора тероризму більше, ніж Росія. 

Для багатьох надання РФ такого статусу сприймається як фінальний удар, який призведе до поразки. Але це не так – і тут включається юрист. По-перше, країни, зараховані до цього списку, наприклад, Іран, КНДР, Куба, – далі існують. 

Оскільки після ухвалення відповідного документа в США претендувати на них зможуть насамперед американські громадяни, військові та представники уряду. З'являться тисячі позовів від американських громадян, які постраждали від війни РФ у Чечні, Грузії, Сирії, Україні – й конфісковані кошти РФ мають піти перш за все на задоволення таких позовів. 

Тому є питання, чи рівноцінною буде моральна справедливість від визнання РФ державою-терористом із цими фінансовими втратами для нашої країни. Тим паче визнання РФ країною-терористом не несе таких самих наслідків для РФ в Європі, а ЄС, судячи з настроїв, ніколи не піде на такий крок. Тому як юристка, я би краще розглядала варіанти посилення санкцій так, щоб юридичні наслідки від них були аналогічними до статусу країни-спонсора тероризму. 

Що можна зробити натомість? Накласти другорядні санкції на країни, які допомагають РФ обходити санкції, повна заборона на поставку обладнання (США досягли), контроль за експортом товарів подвійного призначення (США запровадили), заборона на будь-які транзакції з РФ, плюс повний бан усіх російських фінансових інституцій – тут у нас жорсткий конфлікт з Європою. 

Чому Україна досі не визнала Росію країною–спонсором тероризму?

Визнання держави спонсором тероризму на рівні закону регламентоване тільки в США. Наш парламент також може це зробити, але у нас немає чіткого закону, який би це регламентував. Для України РФ є державою-терористом просто за визначенням. Ми вже можемо конфісковувати майно РФ, тобто ще якихось додаткових визначень не потрібно, вони нічого не додадуть.

Уляна Букатюк

кореспондентка LIGA.net, розділ Бізнес