Навколо питання харчування в ЗСУ відбувається багато скандалів. Дуже часто це пов’язано з тим, що старі постачальники не хочуть погоджуватися на нові правила, які для них висуває Державний оператор тилу, який є закупником для ЗСУ.

LIGA.net взяла інтерв’ю у членкині Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони та відомої журналістки Тетяни Ніколаєнко, яка давно пише про ринок постачань у ЗСУ.

Метою цього інтерв’ю є детально та простими словами розказати, як влаштований ринок постачання та закупок харчів для ЗСУ, як виглядають типові закупівельні фірми, як вони себе поводять публічно і непублічно, а також як цей ринок намагається впорядкувати Державний оператор тилу.

Як загалом виглядає ринок постачання харчування до Збройних Сил України?

Відверто скажемо – це закритий ринок. Є компанії, які працюють на ньому 30 років, з початку проголошення незалежності. Часто їх засновниками були колишні військові, якісь чини, які потім почали будувати бізнес.

Той самий "Візит" Глиняної (Тетяна Глиняна, її компанії постачали Міноборони яйця по 17 грн. – Ред.) або "Військсервіс-волонтер" дуже давно на цьому ринку. Вони дуже давно конкурують. Але конкурують там, де їм треба ділити підряди. Однак там, де їм треба зберегти загальний вплив, то вони добре співпрацюють.

Це може бути питання імпорту деяких продуктів, або коли вони влаштовують картельну змову, вимагаючи у Міністерства оборони (МО) збереження старих критеріїв відбору постачальників. Що ми й бачили навесні цього року. "Або армія без їжі, або ми", – десь так це можна було трактувати. І цю битву вони, на жаль, виграли.

Антимонопольний комітет міг би втрутитися?

А як ви будете рахувати компанії Глиняної, які кожен квартал можуть змінюватись, оформлюючись на різних підставних осіб?

Що показало нам провадження БЕБ, в межах якого всім продемонстрували 4,7 млн з багажника автомобіля, де сиділа бухгалтерка компаній Глиняної та експедитор "Міт Прому", який є чинним постачальником МО?

Коли правоохоронці прийшли з обшуками, то вони виявили безліч документів різних компаній, які фактично вели фіктивну діяльність. У разі постачання на три місяці склад орендувався лише на місяць. Хтось взагалі не знав, які послуги надає. Плюс — скрутки та махінації з відшкодуванням ПДВ. Те, що журналісти раніше могли лише припускати, аналізуючи певні зв'язки компаній, зараз просто витягли з ящиків як докази.

Мені здається, що тут не про АМКУ йдеться. Треба вмикати інші механізми, щоб зменшити вплив таких компаній на ринку. Бо це просто якісь харчові РосУкрЕнерго. Якщо хтось ще пам'ятає, що це таке було.

Коли ми як Громадська антикорупційна рада МО зайшли, то почали розбиратись, як це працює. І раптом ми дізналися, що здебільшого продукти на передову возить не постачальник, а субпідрядник. А сам постачальник потім привозить лише накладні. Часом фіктивні. В судових реєстрах є ці історії – і щодо "Атомсервісу", і щодо "Гранд Консалту".

І якщо у компаній є оренда складу лише на місяць, то зрозуміло, що коли Державний оператор тилу (ДОТ) запровадив як кваліфікаційний критерій наявність дератизаційних журналів на складах, то всі ці старі постачальники завили. Бо вести бізнес вбілу, вочевидь, не було їхнім пріоритетом.

Своїх складів немає у фіктивних компаній, але він є у виробника. І тоді питання: кого ми хочемо підтримати?

Але ми побачили, як через "ЛОМів" (застосую це російське слово з нелюбові до цих людей) суспільству спробували нагадати, що то все було прописано під ритейл. І що? Де ритейл?

На вашу думку, що заважає ДОТ реорганізувати ринок постачальників продуктів для ЗСУ? І скільки на це інституції ще потрібно часу?

Насправді ДОТ мав від початку свою візію реформи. Але її спустили на гальмах з усіх сторін, зокрема і в міністерстві. Тому на другий квартал, коли вони почали купувати харчування, ДОТ зміг вийти лише з новими кваліфікаційними критеріями.

Вийшло, що вийшло. Навіть така невелика зміна правил постачальникам настільки не сподобалась, що "Атомсервіс" написав листа міністру Рустему Умєрову, де вказав: або ви повертаєте старі кваліфікаційні критерії, або ми виходимо з ринку. В момент, коли вони програли суд ДОТ, вони просто відкликали свої пропозиції. А ДОТ опинився в патовій ситуації. В нього більше не було часу на торги через Prozorro – і через тиждень ми могли отримати голодну армію.

ДОТ уклав прямі договори з низкою компаній. Багато з них мали досвід субпідрядників у старих постачальників і сприйняли цю можливість вийти з їхньої тіні з натхненням. Але їм швидко обламали амбіції. Це була історія, коли на невідлагоджену систему збирання заявок через ДОТ наклався спротив частини начпродів (начальників продовольчих служб частин. – Ред.). Був опір старої системи, яка банально шантажувала виробників. Погрожували їм, що МО не заплатить гроші за попередні постачання, якщо виробники законтрактуються з новими постачальниками. Йшлося часто про сотні мільйонів.

У результаті зараз майже всі старі постачальники знову у грі. На початку вересня ДОТ презентував другу спробу реформи, коли в пілотному варіанті на кілька областей вони будуть контрактувати оператора-постачальника і проводитимуть сигнальні торги за окремими групами товарів. Побачимо, що з цього вийде.

Ми, як антикоррада, рекомендували Міноборони розбивати каталог на групи товарів, щоб залучати саме виробника. А також окремо купувати логістику.

Але якщо старі постачальники вчасно постачали якісну їжу, чому їх треба міняти?

Колись один чиновник МО мене спитав, а що я казатиму, якщо Глиняна повернеться в договори ДОТ? Я відповіла, що мене цікавить не персоналія – її допуск чи ні. Мене цікавить: МО підтримує сіру економіку чи білу? А це забезпечується критеріями, які ми виставляємо до бізнесу. Скільки в нього робітників, скільки машин, скільки складів. Вони ж постійно судяться, щоб знизити всі ці норми.

Насправді була шокована, коли деякі народні депутати мені казали, що ви доборолись з корупцією до того, що в армії вже немає харчів. Що краще вже старі, які щось крали, але возили.

Ммм, так, може, відразу повний пансіон цим святим людям видамо? Скільки там готелів треба для щастя?

По-перше, якщо з вчасністю не було проблем у старих, то з якістю — були. Я десь у 2021 році бачила стоси документів, як тоді "Преміум компані" Глиняної боролась проти "Військсервіс-волонтеру", якому МО в контрактах попрописував значно легші вимоги щодо якості продуктів. Здається, то були менші штрафи.

Проблема якості є завжди. Вона виникає одразу, коли є велике демпінгування ціни. Я часто повторюю цей діалог, але він дуже показовий.

Коли торік закупівлі харчів були повернуті на Prozorro і це привело до економії у майже 4 млрд, субпідрядники нам сказали: "Вони просто відіграються на якості. Ніхто не втрачатиме свою маржу, тим більше що постачальник отримує лише 1/4 маржі, решта іде нагору".

На жаль, це виявилося правдою. І зараз ми пожинаємо плоди цього через скарги на м'ясо. Бо постачальнику найлегше забезпечити собі прибуток, закачавши його водою. Вони вже й обладнання нове купили.

Чи можна взагалі цей ринок назвати конкурентним, чи історично існує певна змова постачальників? Чи є вона між умовним "Трейд Гранітом" та "Атомсервісом"?

Коли вони ділять ринок, то починають в якийсь момент змагатися, поливати один одного брудом через замовні матеріали. А потім це затихає, починає діяти мовчазна згода. Коли її порушують, то знову — суперечки.

Знову ж, повертаючись до подій весни, там, вочевидь, була картельна змова. Зараз це, найімовірніше, позиційна боротьба за недопуск новачків.

Що лякає великих ритейлерів заходити на цей ринок? Чому Сільпо або АТБ це не цікаво?

Великих гравців не цікавлять великі проблеми. Плюс — репутаційні втрати. Уявіть ці заголовки: "Сільпо привіз неякісну тушкованку". Кому це треба? В них і без того хороші прибутки.

Ще з перших нарад в МО з ритейлом ми зрозуміли, що це їм не цікаво. Вони готові були дати поради. Але не плисти цією річкою. Дрібніші ритейлери, можливо, розглядали таку можливість.

Перше, що лякає великих виробників, – це перспективи спілкування з силовиками. А з МО є завжди мутна перспектива отримати статтю про держзраду за те, що щось не довіз.

Новачкам важко на цьому ринку. Я, наприклад, чула історію, коли один новий гравець, зайшовши на цей ринок, у перший тиждень роботи отримав збитків на 6 млн грн.

Друга вагома причина, що у МО немає довгострокового прогнозу, скільки чого треба. У постачальника зараз є максимум дев'ять днів на те, щоб знайти потрібний товар.

За цей час важко знайти підрядника і розібратися з логістикою. Коли ти постачальник та виробник конкретної продукції одночасно, то це можливо. Але коли тобі треба знайти три кілограми спаржі на заявку, яка приходить в останній момент, і тобі треба поставити це в довозку, то це важко. Ти вантажиш машину на 20 тонн і не можеш собі дозволити робити окрему ходку, щоб комусь завезти три кілограми спаржі.

Через такі історії багато компаній, які тільки хочуть зайти на ринок, розчаровуються. Їм навіть зручніша робота на субпідрядах.

Ба більше, вони були незадоволені тим, як їм виплачують гроші. Зараз запроваджують DOT-Chain. Він дозволить швидше опрацьовувати акти в електронній формі. Плюс DOT-Chain – це пришвидшення строків виплати грошей. Я говорила з одним підрядником місяць тому, вони ще не отримали гроші за попередні цикли.

Я так розумію, що є окрема проблема з каталогом. На вашу думку, каталог треба реформувати або змінити? Чи є сенс взагалі відмовитися від нього?

Каталог ввели десь у 2015-2017 роках, як стандарт НАТО. Але недопрацьований каталог став згодом опорою корупційної системи. Наприклад, в каталозі є певний спектр макаронів: вермішель довга, макарони твердих сортів, макарони трубчасті, локшина, фігурні макаронні вироби тощо.

Вермішель довга на ринку оцінюється у 31,5 грн за пачку, в каталозі — 30,6 грн. А є локшина, яка за ціною Держстату коштує 72 грн, а в каталозі падає до 45 грн.

Тобто вермішель раптом стає засобом маніпуляцій. На те, що будуть постачати, ціну не знижують, а збивають на щось, що точно не замовлять. І оці позиції "точно не замовлять" дозволяють за фактом виграти тендер з дуже привабливою ціною. За якісь 110-115 грн за день. Ми зараз з вами за каву дорожче заплатимо. А МО стільки виділяє на триразове харчування військового.

Каталог існує для того, щоб шляхом таких маніпуляцій навколо продуктів, які постачаються і не постачаються, постачальник міг збити ціну з 139 грн, з яких починаються торги, до 110 грн, які є зараз. Завдяки цьому він виграє тендер на кілька мільярдів гривень. А далі ті, хто має домовленості з начпродами, постачає те, що їм потрібно.

Або начпрод може замовити авокадо, якщо у нього є змова з іншим постачальником і він хоче допомогти прибрати конкурента. Що роблять? Замовляють 50 кг базиліку. Мені знайома потім розповіла, що її друг таки отримав цей базилік. Телефонував, питав: що з нього приготувати?

Але насправді це справжнє знущання з військових. Бо якщо взяти ціну базиліку, то замість нього можна було привезти велику кількість м’яса. Але замість того щоб дати військовим нормальні харчі, хтось грався у те, щоб завести потрібного постачальника.

На щастя, базилік та низку екзотичних продуктів ДОТ прибрав. Але в каталозі на 365 позицій є ще де розгулятися.

Чи можна вважати начпродів військових частин основною корупційною ланкою? Як начпроди фактично впливають на якість їжі, яка приходить для військових?

Як це працює, я описала вище. Але я не можу так сказати, що вони — головні корупціонери. Просто там корупцію ловити значно важче. Я говорила з деякими підрядниками. Вони так кажуть: "Корумповані десь 15%, 60%, вибачте, процитую – "нестерпні задроти", інші – нормальні". Багато з цих людей діють передусім з тих міркувань, що в них дуже хороша посада. Не десь "на нулі".

Коли я читала кримінальні провадження, скажімо, щодо "Атомсервісу", то в судових документах прямо вказувалося, що один зі співробітників компанії раніше працював у військовій частині. У них дійсно є такі зв’язки. І так легше налагодити потрібну співпрацю.

Ті компанії, які вийшли з ринку, казали, що якщо ти не маєш сталого контакту з начпродом, то, найімовірніше, ти просто вилетиш з постачання. Бо тільки завдяки контакту з начпродом ти можеш домовитися, що тобі не прийде замовлення на 9 тонн черешні додатковою заявкою.

Окреме питання якості та ціни. Сама система ринку сформована таким чином, що треба закуповувати найдешевшу пропозицію. Але найдешевше — не завжди найякісніше. Як ви думаєте, чи можна якось змінити цю систему?

Я думаю, що ми спочатку повинні підготувати до цього суспільство. Щоб ми більше не казали, що, знизивши ціну, ми перемогли. У нас вже була історія з навушниками, коли ДОТ купив дійсно якісні навушники, застосовуючи не тільки цінові критерії, а і якісні. Я думаю, з харчами ми повинні виходити з тих самих умов.

Вже була постанова, що зниження ціни не має бути більшим ніж на 40%. Але погодьтесь: зниження в каталозі хоча б на 35% – це теж серйозна маніпуляція для збиття ціни, щоб виграти тендер. Поки ми не розбиваємо каталог на окремі групи, поки ми не працюємо з виробником, поки ми не вводимо критерії якості, я і далі публікуватиму фотографії страшного м’яса з-під Покровська.

Якщо говорити про зниження ціни, то ми женемось невідомо за чим. У цій гонитві ми взагалі не помічаємо, чим живе Україна. У нас в країні розбита енергетика, що як мінімум впливає на зберігання м’яса, зерна, картоплі, молока. Для всього потрібна електроенергія. І це, відповідно, впливає на ціну і якість продукту. Тому, якщо ми впираємось в те, що у нас єдиний критерій – це ціна, то це абсолютна нісенітниця. Вона доведе нас до того, що у нас буде голодна армія.

Візьмемо нещодавню історію. В нас до кінця року картопля законтрактована по 8 грн, здебільшого. Зараз, наприклад, на столичному ринку ціна виросла вдвічі – до 16 грн. Це вже у два рази більше. Договори ДОТ з постачальниками прописані так, що ціну можна переглянути згідно з оновленнями Держстату. Але якщо постачальник заявив ціну нижчу, ніж в супермаркеті, він так і постачатиме.

Це, до речі, дуже бісить постачальників. Бо ритейл переглядає ціну щомісяця. А ДОТ контрактується на пів року. Прогноз від Мінагрополітики – ціна за картоплю буде до 20 грн/кг до кінця року. А за прогнозами фермерів, ціна може сягнути 30 грн. Так, картопля – це не м’ясо, її можна замінити крупою, наприклад. Але питання "Чи отримає військовий борщ?" вже стає риторичним. З курятиною – те саме. Її не дістанеш зараз за 120 грн/кг. Тому потрібний кілограм досягається шприцом з водою.

Відповідно, у мене виникає питання: якщо ми формуємо ціну на пів року або на рік, чи є у нас механізми роботи з ціноутворенням? Тому що інакше ми опинимося в ситуації, коли постачальник не може змінити ціну, а штрафна санкція прописана у 0,1%. Ці штрафи цілком влаштовують постачальників – вони низькі, як ніколи раніше. Але начпродів це не влаштовує. Бо тепер це просто витрата на папір. Товар все одно не привезуть…

Щодо непостачань і якості – ДОТ, здається, часто проводить перевірки?

І навіть обіцяє їх збільшувати. Але МО регулярно проводить перевірки. Проблема в тому, що військові частини про них знають заздалегідь. Тому самими перевірками справа не вирішується. Бо це завжди новий потенційно корупційний виток щодо того, що робити далі.

Віталій Половенко, ексзаступник міністра оборони, на початку року активно їздив частинами та познаходив там багато порушень. Там було погане масло, страшна риба і некалібрована морква.

Але ті частини з проблемами через три тижні написали листи, що вони все виправили. І компанія, яка постачала погану продукцію, повернулася.

М’ясо, яке я постила, – це зона доставлення "Трейд Граніту". Скандал з тушкованкою – знову ця компанія. Я не буду казати, що такі проблеми лише з нею. Це неправда. До речі, моїх скаржників після публікації теж стали хорошими продуктами годувати.

Але треба точно знайти якісь додаткові методи контролю.

А чи взагалі є сенс у регуляції цього ринку?

Концепція, яку нещодавно презентував ДОТ, близька до того, щоб змінити цю флору та фауну. Вони проводитимуть сигнальні торги з виробниками, а потім буде контрактування з 3PL-операторами (логістичними компаніями. – Ред.). Тобто від 3PL-операторів залежатиме лише транспортування. Напевно, в такій формі ця історія могла б "поїхати". Але поки це пілотний проєкт. На більшу частину областей працює стара схема з каталогом.

Плюс — зараз ДОТ ще запроваджує межу, що дозволяє їм відбирати постачальника на заміну, якщо попередній провалить роботу. Але зараз мене хвилює, щоб ДОТ так не перейшов до практики викидання "чужих" компаній, маючи "підходящих" в межі. Тому зараз говоритимемо про критерії невиконання і заміни постачальника.