Шостка – незвичне місто для України. Стотисячник, який не є обласним центром, розташований далеко від інших великих міст і створює свій центр тяжіння на півночі – якраз на межі Сумської та Чернігівської областей.

Колись тут розташовувалися великі підприємства, радянські гіганти. Зокрема комплекс із виробництва кіноплівки СВЕМА, яку легко впізнати у радянських фільмах брежнєвських часів за зеленувато-меланхолійним відтінком на екрані.

Наразі місто змушене долати як наслідки розвалу радянської промислової структури, так і постійні удари супротивника. Жителі громади, як і сусідніх громад, продовжують залишати свої домівки.

Саме місто страждає від регулярних авіаударів. До російського кордону трохи більш як 50 кілометрів прямою. Всі громади навколо регулярно піддаються обстрілам, що створює неспокійну обстановку і в самому місті.

Про те, як вижити в цих умовах, LIGA.net поговорила з головою Шосткинської громади Миколою Ногою.

Про децентралізацію. Як оцінюєте реформу? Чи успішною вона була на ваш погляд?

Децентралізація – одна з найуспішніших реформ. Було багато дискусій, були різні точки зору. Обласна влада намагалася перевести деякі громади в інший район. Ми нікого не вмовляли. Хочете разом бути – працюємо разом. Ні, то ні. І ми об'єднали практично весь Шосткинський район.

Як вам це вдалося? Багатьом містам вдалося створити лише міські громади.

Ну, не те щоб вдалося. У нас, як у міста, була стратегія розвитку, написана ще 15 років тому. В ній було написано: Шостка – центр півночі Сумської і Чернігівської областей.

Ми, по суті, є єдиним центром у регіоні. Інших великих міст тут немає. І ми вже тоді позиціювали себе як центр. І нам це вдалося, бо ми задовго до децентралізації організували лікування в місті всіх, хто приїздив, ми давали місця на ринку для торгівлі. Ми вже тоді інтегрували населення району в наш шосткинський центр.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку