Як перетворити пасиви на активи. Голова ФДМУ про готовність до Великої приватизації

Восени відновлюється Велика приватизація. Востаннє у 2021 році Фонд держмайна (ФДМУ) в її межах зміг продати завод "Більшовик" у Києві. На осінь Фонд запланував продаж Об'єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК), яка складається з двох титанових комбінатів. Це може бути другий випадок в історії України, після Криворіжсталі, коли велике промислове підприємство продадуть на відкритому аукціоні. І вперше – коли це буде зроблено на платформі Прозорро.Продажі.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

LIGA.net поспілкувалась з головою Фонду держмайна Віталієм Ковалем про стан українських великих підприємств напередодні аукціонів щодо їх приватизації.

У вересні стартує Велика приватизація, на продаж виставлені Об'єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК) та готель "Україна". Які наступні об’єкти плануєте виставити на продаж у межах Великої приватизації?

Цього року ми плануємо виставити на Велику приватизацію перші п'ять об'єктів. Окрім вже оголошених онлайн-аукціонів з приватизації готелю "Україна" та ОГХК, восени плануємо виставити на продаж завод "Аерок". Фонд держмайна завершив підготовку цього об'єкта до аукціону, встановивши стартову ціну понад 965 млн грн. Тепер Уряд має затвердити цю пропозицію та приватизаційні умови.

Крім того, триває підготовка до Великої приватизації ще двох націоналізованих активів: Демуринського гірничо-збагачувального комбінату та мажоритарної частки київського ТРЦ Ocean Plaza.

Ви робили якісь прогнози з проведення продажів об’єктів? Який прибуток від продажу об’єктів Великої приватизації ви плануєте отримати? Це може бути значно більше від стартової ціни?

На аукціонах Великої приватизації ми не очікуємо такого ж стрімкого зростання ціни, як на аукціонах Малої приватизації. Але конкуренція, безумовно, сприятиме підвищенню вартості активів. Цього року вперше Велика приватизація відбудеться на платформі Прозорро.Продажі, що гарантує повну відкритість та прозорість процесу. А також розширить коло потенційних інвесторів.

Важливо розуміти, що мета Великої приватизації – не просто продати державні активи, а залучити інвестиції, які сприятимуть розвитку економіки та створенню нових робочих місць. Кожне таке підприємство має потенціал для розвитку цілих галузей та регіонів, забезпечення зайнятості та зростання добробуту українців.

Приватизація дозволяє залучити приватні інвестиції, необхідні для посилення внутрішніх резервів держави та підтримки Збройних Сил України, що є особливо важливим в умовах війни.

В Україні зараз активно проводиться Мала приватизація? Як ви оцінюєте її проведення у 2024 році? Скільки об’єктів вже вдалось продати та скільки грошей отримати до бюджету? 

Маємо дуже позитивні результати від Малої приватизації у поточному році. Станом на середину серпня, загальний економічний ефект від аукціонів сягнув майже 3,14 млрд грн, зокрема дохід від продажу, ПДВ та зобов'язань нових власників з погашення заборгованостей держпідприємств. Це свідчить про значний внесок Малої приватизації в економіку та державний бюджет.

Активність інвесторів підтверджується високою конкуренцією на торгах: зазвичай в аукціонах бере участь понад 5 учасників. Завдяки цьому вартість активів на аукціонах зростає в середньому у 2,6 раза від стартової ціни. І це тішить, адже сьогодні не час нарощувати збитки. Сьогодні час перетворювати державні "пасиви" на "активи", перезавантажувати економіку і поповнювати держбюджет, з якого фінансуються Сили оборони України.

Наприклад, нещодавно ФДМУ вперше з початку повномасштабного вторгнення провів успішний аукціон у Харкові, де в торгах взяли участь 34 учасники. Історичну будівлю з "градусником" на вулиці Сумській було продано за 60 млн грн, що у 71,51 раза перевищує стартову ціну. Переможець – компанія "Гамма" (належить власникам мережі аптек "911", родині Ануш Данієлян. – Ред.) разом з ПДВ сплатить до державного бюджету 72 мільйони гривень.

Одним з найочікуваніших аукціонів є аукціон з продажу ОГХК, який багато разів зривався у 2021 році. В якому стані зараз комбінат та головне, яка його репутація серед інвесторів?

ОГХК зараз перебуває у стабільному стані, продовжує виробництво та експорт продукції. Позитивним сигналом є те, що перше півріччя 2024 року комбінат завершив з чистим прибутком. Ми активно працюємо над підготовкою до приватизації разом з міжнародним радником ТОВ "БДО Корпоративні фінанси", і вони підтверджують інтерес з боку інвесторів та високі шанси на успішний аукціон.

Чи є компанії, які виявляють до нього зацікавленість? З яких вони країн?

Ми встановили жорсткі обмеження щодо участі компаній з країни-агресора, тому російські чи пов’язані з країною-агресором компанії точно не стануть новими власниками підприємства. Водночас ми спостерігаємо значний інтерес з боку потенційних інвесторів з різних куточків світу, зокрема зі США та навіть з Австралії.

Наша головна мета — забезпечити чесний та конкурентний процес приватизації. Ми прагнемо до максимальної прозорості та рівних умов для зацікавлених учасників. Це дозволить не тільки отримати найвигіднішу ціну для держави, але й залучити відповідальних інвесторів, які мають довгострокові плани щодо розвитку підприємства та готові вкладати у його модернізацію та зростання.

Я так розумію, що Демуринський ГЗК продається окремо від ОГХК? Що завадило приєднати "Демуринку" до ОГХК?

Рішення продавати Демуринський ГЗК окремо від ОГХК було ухвалено з кількох причин.

По-перше, ОГХК вже повністю готовий до приватизації, а приєднання Демуринського ГЗК призвело б до затримки аукціону та втрати цінного часу.

По-друге, після консультацій з потенційними інвесторами ми побачили, що немає потреби об'єднувати ці два активи. Інвестори, зацікавлені у створенні єдиного комплексу, матимуть змогу придбати їх окремо на відкритих аукціонах.

Крім того, є фінансова причина для окремого продажу. Кошти від продажу ОГХК будуть спрямовані до державного бюджету, тоді як кошти, отримані від продажу Демуринського ГЗК, спрямують до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Це дозволить ефективніше використовувати отримані кошти та забезпечити їх цільове спрямування на відновлення країни.

Як і "Демуринка", так і ОГХК розташовані недалеко від лінії бойового зіткнення. Це ж саме стосується і підприємств Запорізької області. Придбання цих підприємств для інвесторів несе певні ризики. Які кроки держава робить для страхування воєнних ризиків? Яку компенсацію можуть отримати інвестори, якщо з їх підприємствами, щось станеться?

Ми активно працюємо над запровадженням військового страхування для об'єктів приватизації. Основне завдання – отримати підтримку MIGA (Міжнародне агентство з гарантування інвестицій Світового банку).

Розуміючи важливість комплексного захисту інвестицій, ми також звертаємося до міжнародних страхових компаній з пропозицією розширити інструменти експортного страхування, залучивши до них покриття воєнних ризиків.

Ми закликаємо іноземний бізнес виявляти інтерес до страхування воєнних ризиків в Україні, звертаючись до своїх страхових агентств з відповідними запитами. Це допоможе продемонструвати міжнародним страховикам, таким як чеська EGAP, японська JICA, експортно-кредитні агентства Німеччини (Euler Hermes), Франції (Bpifrance Assurance Export), Італії (SACE), Великої Британії (UK Export Finance) та Швеції (EKN) наявність реального попиту на такі послуги та сприятиме активізації їх роботи в Україні.

Багатьох турбує ситуація з Ocean Plaza. Що відбувається навколо кредиту, який там є? Коли можна очікувати аукціон з продажу ТРЦ?

Ми діємо чітко у межах закону. Наразі розв'язання питання щодо боргу торгового центру перебуває у судовій площині. Після того як суд ухвалить остаточне рішення, буде визначено, чи продаватимемо Ocean Plaza разом з його борговими зобов'язаннями, чи без них. А також буде встановлено дату аукціону.

А кредит – це єдина проблема, яка є в Ocean Plaza?

З технічного погляду, Ocean Plaza вже готовий до приватизації. Ми провели всю необхідну підготовчу роботу.

Згідно із Законом про товариства, міноритарний власник має право на першочергову купівлю частки підприємства, якщо інший власник хоче її продати. Чи може UDP Андрія Іванова скористатись цим правом? Чи виявляли вони зацікавленість щодо купівлі ТРЦ?

У разі публічних торгів, таких як аукціон, пріоритетне право на викуп не діє. UDP має можливість взяти участь в аукціоні на рівних умовах з іншими учасниками.

А взагалі UDP зацікавлене у придбанні державної частки?

Наразі UDP офіційно не виявили бажання брати участь в аукціоні, але ми підтримуємо з ними постійний діалог як з акціонерами.

Зрозуміло, що вони зацікавлені у визначенні подальшої долі Ocean Plaza та розумінні того, з ким їм доведеться співпрацювати в майбутньому.

Наразі комплекс функціонує та генерує дохід. Задачу мінімум, як акціонери, UDP виконали.

Мер Южного Володимир Новацький в інтерв'ю місцевим ЗМІ сказав, що є можливості щодо відновлення роботи Одеського припортового заводу (ОПЗ). Скажіть, чи це правда? Чи може це бути відновлення роботи за основним профілем? Якщо так, то хто буде постачати газ для підприємства?

Фонд держмайна володіє 99,65% акцій ОПЗ. Ми забезпечили сучасні механізми корпоративного управління, створивши на підприємстві, відповідно до чинного законодавства, наглядову раду та правління. І саме вони несуть відповідальність за організацію діяльності підприємства. Зокрема за відновлення роботи ОПЗ та закупівлі газу.

Що зараз відбувається з Центренерго? В якому стані ТЕС, по яких росіяни завдали ударів? Чи планується їх відновлення?

Ситуація з Центренерго подібна. Усі операційні питання, зокрема оцінка стану ТЕС після обстрілів та плани їх відновлення, перебувають у компетенції керівництва компанії.

Як ви вважаєте, чи є сенс деякі аукціони проводити за голландською системою, враховуючи стан підприємств?

Варто подивитися на це з боку інвестора. Наприклад, візьміть Запорізький алюмінієвий завод (ЗАлК), де є понад 6 мільярдів боргів. Не думаю, що ціна у 75 або 120 мільйонів буде суттєвою для потенційного покупця, якщо боргів на порядок більше.

Як ви вважаєте, для чого потенційний інвестор може купити ЗАлК? Чи можливе там відновлення виробництва алюмінію? Звідки може бути сировина для такого виробництва?

ЗАлК, безумовно, становить інтерес для потенційних інвесторів. Особливо як brownfield-майданчик з розвиненою інфраструктурою. Це відкриває можливості для створення нових виробництв, що сприятиме економічному розвитку регіону.

Відновлення виробництва алюмінію, хоч і потребує значних інвестицій, також є цілком реальним. Наявність охоронних зон, під'їзної інфраструктури та інфраструктури для подання електроенергії створює сприятливі умови для цього. Ключовим фактором успіху буде залучення проукраїнського інвестора, готового вкласти кошти та зусилля у відродження підприємства.

Зрозуміло, що для повноцінного відновлення виробництва алюмінію необхідна стабільна сировинна база. Це передбачає створення вертикально інтегрованих ланцюгів постачання, включно з відновленням роботи Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ) та забезпеченням постачання бокситів з українських рудників.

А чи працює зараз сам Миколаївський глиноземний завод?

Націоналізований завод перебуває в управлінні Фонду державного майна. Ми підтримуємо його робочий стан. Зараз його діяльність призупинена через блокування морських портів Миколаєва та ризики обстрілів. Ці обставини унеможливлюють його повноцінне функціонування зараз.

В якому стані зараз реалізація проєкту "Земельний банк України"?

Його реалізація на фінішній прямій. Необхідні законодавчі зміни вже внесені в земельний, бюджетний та податковий кодекси. Землі 58 підприємств передані до ДП "Фонд аграрних інвестицій", перетворене на ТОВ "Державний земельний банк", 100% власником якого є держава. Зараз ми перебуваємо на етапі укладання договорів оренди землі.

30 серпня ми плануємо оголосити перші аукціони з оренди державних сільськогосподарських земель. Вони відбудуться наприкінці вересня на платформі "Прозорро.Продажі". Кожен охочий фермер чи ветеран, малий підприємець чи велика аграрна компанія можуть взяти участь. Нагадаю, на 14 років можна орендувати землі для вирощування однорічних насаджень, на 25 років – для вирощування багаторічних насаджень.

Більше інформації є на нашому сайті проєкту "Земельний банк".